Мова як духовний чинник формування українського світу

(2 год.)

План заняття (перелік питань для обговорення):

1. Українська словесна творчість (усна і писемна): образи, ідеї, архетипи, символи

2. Мова як чинник єднання, культурно-історичного самовираження українців

3. Культурні та геополітичні перспективи України у сучасній літературі.

4. Сучасні програми державної мовної політики.

Рекомендована література: Братко-Кутинський О. Феномен України. – К., 1996.

Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т. , 9 кн. – К., 1993.

Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995.

Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк, 2005.

Іванишин В., Радевич-ВинницькийЯ. Мова і нація. – Дрогобич, 1994.

Історія української культури: У 5 т. – К., 2001.

Кагамлик С.Р. Києво-Печерська лавра: світ православної духовності і культури (XVII – XVIII ст.). – Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Центр українознавства, 2005.

Конституція України. – К., 1996.

Концепція державної мовної політики України // Робочі документи IV Всесвітнього форуму українців. – К., 2006. – С. 60–77.

Корній Л. Історія української музики. Ч. 1: Від найдавніших часів до середини XVIII cт. – К.; Харків; Нью-Йорк, 1996; Ч. 2: Друга половина XVIII cт. – К.; Харків; Нью-Йорк, 1998.

Сірополко С. Історія освіти в Україні. – К.: Наукова думка, 2001.

Слабошпицький М. Укpаїнськи меценати. – К., 2001.

Сорочук Л. Міфологічна основа календарно-обрядової поезії як основний спосіб осмислення світу // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник науковий праць. – К., 2004. – Вип. 18. – С. 694–704.

Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К., 1996.

Шептицька Т. Українська література як вияв національного єднання // Українознавство-2007. Календар-щорічник – К., 2006. – С.106–111.

Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці / Упоряд., вступ. ст. В.Ульяновського. – К., 1995.

Щербатюк О. Україна в діалозі культур: роздуми з приводу “концепту відкритості” // Українознавство-2002. Календар-щорічник. – К., 2001. – С.86–95.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІII

Українське націотворення

Лекція 7

Державотворчий та націєтворчий процеси в Україні

(2 год.)

Тематичний план:

1. Від етносу до нації

2. Ментальність українців як чинник націєтворення

3. Етапи становлення і розвитку української держави

4. Громадянське суспільство

5. Формування національної ідентичності українських громадян.

Основні поняття теми: ідентичність, громадянське суспільство, етнос, нація.

Лекція 8

Українська перспектива

(2 год.)

Тематичний план:

1. Україна в системі сучасного глобалізованого світу

2. Євразійський та європейський виміри українського поступу

3. Українська культура і наука

Основні поняття теми: євразійський вимір, глобалізація, поступ.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Семінарське заняття 7

Державотворчий та націєтворчий процеси в Україні

(2 год.)

План заняття (перелік питань для обговорення):

1. Від етносу до нації

2. Ментальність українців як чинник націєтворення

3. Етапи становлення і розвитку української держави

4. Громадянське суспільство

5. Формування національної ідентичності українських громадян.

Рекомендована література:

Андрущенко В., Губерський Л., Михальченко М. Культура. Ідеологія. Особистість. Методолого-світоглядний аналіз. – К., 2002.

Воропаєва Т. Українські націє творчі процеси крізь призму сучасних націєтворчих концепцій: комплексний підхід // Українознавство-2005. Календар-щорічник. – К., 2004. – С. 94–103.

Грицак Я. Нариси історії України. Формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.

Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період. – К., 1993.

Конституція України. – К., 1996.

Кресіна І. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: (Етнополітологічний аналіз). – К., 1998.

Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.

Сергійчук В. Українська соборність. – К., 1999.

Феномен нації: основи життєдіяльності. – К., 1998.

Семінарське заняття 8

Українська перспектива

(4 год.)

План заняття (перелік питань для обговорення):

1. Україна в системі сучасного глобалізованого світу

2. Євразійський та європейський виміри українського поступу

3. Українська культура і наука

Рекомендована література:

Бжезінський З.Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи / Переклад Олени Фашовець. - Івано-Франківськ, 2000.

Бжезінський З. Україна в геостратегічному контексті. - К., 2006.

Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективних суспільств. Доповідь Римському клубові. - К., 1993.

Залізняк Л.Україна серед світових цивілізацій / Координаційний комітет допомоги Україні (США); Центр "Українознавство" Товариства "Знання" України / Упоряд. Анатолія Мартинюка. – К., 2001.

Білорус О. Глобалізація і національна стратегія України. – К. : ВО "Батьківщина", 2001.

Онопрієнко В. Міжнародний рейтинг української науки //Вісник Національної академії наук України. – №5. – 2005. – С. 20.

Піскун В. Національна ідентичність і процеси глобалізації: роз’єднаність у взаємозалежності //Українознавство-2003. Календар-щорічник / Упоряд. Валентина Піскун, Анатолій Ціпко, Олена Щербатюк. – К., 2002. – С.235–239.

Шейко В. М.Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.): В 2 т. – Харків, 2001. – Т. 1 – 2.

ІV. Навчально-методична карта дисципліни «Історія України»

Разом:90 год.

З них: лекції (22 год.), семінарські заняття (20 год.),

індивідуальна робота (6 год.), самостійна робота (36 год.),

модульний контроль (6 год.)

Модулі (назви, бали)

Змістовий модуль І Вступ до українознавства

Змістовий модуль ІІ Становлення та ознаки українського етносу

Лекції (теми, бали)

Українознавство як наука і навчальна дисципліна.1

Становлення та основні етапи розвитку українознавства.1

Україна як цілісність: територіальний та етнонаціональний виміри.1

Походження українського народу.1

Походження українського Народу.1

Процес українського культуротворення та Культурозбереження.1

Семінарські заняття (теми, бали)

Українознавство як наука і навчальна дисципліна.1

Становлення та основні етапи розвитку українознавства.1

Україна як цілісність: територіальний та етнонаціональний.1 виміри

Походження українського народу.1

СР (бали)

ІНДЗ (бали)

Реферати (бали)

Поточний контроль (вид, бали)

Відповідь на семінарському занятті – 10

Модульний контроль (бали)

Модульна контрольна робота – 25.

Підсумковий контроль (вид, бали)

ПМК – залік

Модулі (назви, бали)	Змістовий модуль ІІ	Змістовий модуль ІІІ Українське націотворення
Лекції (теми, бали)	Мова як духовний чинник формування українського світу.1		Державотворчий та націєтворчий процеси в Україні.1		Українська перспектива.1
Семінарські заняття (теми, бали)		Процес українського культуротворення та культурозбереження.1		Процес українського культуротворення та культурозбереження.1		Мова як духовний чинник формування українського світу.1	Державотворчий та націєтворчий процеси в Україні.1	Українська перспектива.1	Українська перспектива.1
СР (бали)
ІНДЗ (бали)
Реферати (бали)
Поточний контроль (вид, бали)	Відповідь на семінарському занятті – 10	Відповідь на семінарському занятті – 10
Модульний контроль (бали)	Модульна контрольна робота – 25.	Модульна контрольна робота – 25.
Підсумковий контроль (вид, бали)	ПМК – залік

Шкала оцінювання

Оцінка ECTS	Значення оцінки	Оцінка за шкалою університету	За національною шкалою
A	Відмінно– відмінний рівень знань (умінь) в межах обов’язкового матеріалу з, можливими, незначними недоліками	90 – 100 балів	відмінно
B	Дуже добре – достатньо високий рівень знань (умінь) в межах обов’язкового матеріалу без суттєвих (грубих) помилок	82-89 балів	добре
C	Добре– в цілому добрий рівень знань (умінь) з незначною кількістю помилок	75-81 балів
D	Задовільно–посередній рівень знань (умінь) із значною кількістю недоліків, достатній для подальшого навчання або професійної діяльності	69-74 балів	задовільно
E	Достатньо– мінімально можливий допустимий рівень знань (умінь)	60-68 балів
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання– незадовільний рівень знань, з можливістю повторного перескладання за умови належного самостійного доопрацювання	35-59 балів	Незадовільно
F	Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням курсу –досить низький рівень знань (умінь), що вимагає повторного вивчення дисципліни	1-34 балів