Вимоги до оформлення звіту. Курс графічного дизайну
ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА
Курс графічного дизайну
Мета та завдання практики
Дана практична діяльність має відповідати вимогам, тобто відповідності підприємств, а також практичним завданням, що доручаються студентам і рівню професійної підготовки, яку останні здобули протягом навчання. Тому, обираючи місця практики, варто надавати перевагу таким виробництвам як типографії, рекламні агенства, студії, бюро, фото-студії тощо.
Метою практики є поглиблене знайомство майбутнього графічного дизайнера з виробничим процесом, напрацювання навичок, оволодіння технічними прийомами виконання певних дизайн-об’єктів та можливі самостійні ескізування й створення макетів. Дана робота виконується під керівництвом закріпленої за практикантом особи, та проходить безпосередньо на виробництві.
Дана виробнича практика передбачає осмислення процесу виготовлення дизайн-продукції, усвідомнення основ виробництва, закріплення основ техніки безпеки, уміння працювати, як в колективі, так і самостійно. Під час виробничої практики студент має можливість брати участь у процесі створення візуальної реклами – від первинного ескізу до його конкретного втілення в реальні форми.
Практика проходить в умовах міста на виробництвах, що відповідають вимогам практики, за направленням керівника практикою, яке супроводжується усіма відповідними документами.
Після завершення практики студенти зобов’язані представити документи проходження практики, щоденник практики з оцінкою та характеристикою, яку дає закріплений за ними на виробництві керівник, а також звіт, що включає пояснювальну частину а також творчі розробки. Матеріали підлягають перегляду з послідуючою атестацією.
Вимоги до оформлення звіту
Звіт виконується друкованим методом на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкові інтервали (висота шрифту 14). Текст звіту оформлюється в текстовому редакторі Times New Roman. Мова написання – державна.
Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 15 мм, верхній – 20мм, нижній – 15 мм.
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору. Помилки i графічні неточності не допускається. Пошкодження листів текстових документів, забруднення – не допускаються.
Сторінки нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті сторінки.
Першою сторінкою звіту є титульна, яка враховується в нумерацію, але не нумерується. На титульному аркуші зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, кафедру, циклову комісію на якій буде захищений звіт, тему проекту, дані про студента, напрям та спеціальність, керівника практики від коледжу, місто та рік подання звіту на перевірку. Скорочення в назвах навчального закладу не допускаються. Зразок Дод. А – приклад оформлення титульного аркуша.
Всі розділи виконуються з новоїсторінки, мають порядкові номери в межах усієї пояснювальної записки, позначені арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Заголовки розділів виконують великими літерами жирним шрифтом симетрично до тексту. Крапка у кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Такі розділи як „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” не нумерують.
Відстань між заголовком та текстом повинна становити 2 інтервали, між заголовком пункту – 1 інтервал).
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу також ставиться крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) жирним шрифтом. Підрозділи, пункти та підпункти виконують з абзаців. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера також ставиться крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Ілюстрації необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Рисунок, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення поданого тексту. Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу з посиланням на номер розділу та через крапку – номер рисунка, за вийнятком ілюстрацій, поданих у додатках, та підписують.
Наприклад:
Рис. 3.1. Графічний знак (перший рисунок третього розділу, назва рисунка). Номер ілюстрації і її назву розміщують послідовно під ілюстрацією.
Зміст звіту
Звіт повинен складатися з таких розділів: зміст; вступ; опис підприємства, дизайнерський аналіз аналогів і прототипу (якщо вони є), аналіз проблемної ситуації (при безаналоговому проектуванні), опис розроблених завдань, висновки та пропозиції; використані джерела, додатки.
Змістмістить назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.
Найменування та розташування розділів, підрозділів, пунктів подають так само, як і в тексті звіту.
На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової звіту.
У вступі обґрунтовується актуальність розробок, чітко формулюються завдання. Далі перераховуються характерні риси новизни і практичної значущості проектної частини.
У розділі «Опис підприємства» слід охарактеризувати напрям підприємства, визначити напрям діяльності, зазначити постановку дизайнерського завдання.
У розділі «Дизайнерський аналіз аналогів і прототипу» необхідно провести дослідження подібних завдань, показати розглянуті аналоги, зробити їх характеристику, порівняльний аналіз. Висловити пропозиції.
Розділ «Аналіз проблемної ситуації» виконують головним чином тоді, коли аналогів об’єкта пректування, як таких, не існує. Необхідно проаналізувати проблему, що постає перед проектувальниками, у широкому соціально-культурному аспекті. Цей розділ виконують здебільшого при проектуванні великого багатопредметного об’єкта. Аналіз має дати підстави для постановки дизайнерського завдання.
У звіті необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
У розділі «Висновки і пропозиції» необхідно зробити висновки за результатами виконаних досліджень; дати пропозиції щодо актуальності роботи над проектом, розкрити методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.
Залежно від особливостей об’єкта проектування, можна варіювати окремими розділами звіту (додавати нові або відкидати зайві).
При написанні звіту студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.
При складанні списку використаних джерелнеобхідно дотримуватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Він прийнятий для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації. Рекомендованакількість назв не менша 10. До цього списку включаються всі публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються тією мовою, якою вони видані.
Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання; видавництво; рік видання; обсяг публікації. Список формують за прізвищами авторів в алфавітному порядку (за першою літерою назви твору).
Праці авторів з однаковими прізвищами подають у списку за їх ініціалами в алфавітному порядку, одного автора – за першою літерою назви його праці. Прізвища авторів наводять у послідовності їх подання у виданні та розділяють комами. Праці чотирьох і більше авторів подають за прізвищем першого з них, додаючи «та ін.».
Журнальні статті описують за схемою: прізвище автора (авторів), назва статті, зона відповідальності, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.
Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (авторів), назва статті, зона відповідальності, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.
Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва статті, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.
У списку можуть бути наведені посилання на публікації у мережі Інтернет. Відповідно до стандарту ISO 690-2 бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог бібліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та зазначають: Доступний з: і в < > URL адресу сторінки.
Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у дод. Б.
Усі графічні та текстові документи, необхідні для повноти сприйняття роботи, розміщують як додатки. Додатки вміщують проектну частину, весь ілюстративний матеріал та ілюстрації допоміжного характеру у вигляді копій на форматі А4.
Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі великими літерами з правої сторони сторінки відносно тексту (“ДОДАТОК __” і велика літера, що позначає додаток).
Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Є, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Додаток одного змісту позначається як один додаток.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Б.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Б.
На додатках номер сторінки не проставляють, але враховують їх в загальну кількість сторінок пояснювальної записки.
ДОДАТОК А
Міністерство освіти і науки України
Черкаський навчально-консультативний центр КНУТД
Циклова комісія дизайну
ЗВІТ
з виробничої практики
на тему _____________________________
Виконав: студент 3 курсу, групи БДрч-1
напряму підготовки (спеціальності)
02 Культура і мистецтво 022 Дизайн
Оцінка з практики __________________
Завідувач циклової комісії дизайну _____________ Музиченко В. М.
ЧЕРКАСИ-2016
ДОДАТОК Б