Основи та організація посередницької логістики

Високий ступінь розвитку виробництва і товарного обміну ро­бить присутність комерційних посередників у системах розподілу та товароруху очевидним. Тому, не маючи жодних доказів проти об'єктивної необхідності комерційного посередництва, відзначи­мо, що, на жаль, у загальній теорії логістики комерційному посе­редництву, або «торгівельній логістиці», не приділяється достат­ньої уваги.

Комерційне посередництво є процесом надання послуг з орга­нізації товарного обміну на еквівалентній основі товаровиробникам і споживачам. Послуги, що надаються комерсантами споживачам, створюють умови для того, щоб матеріальні блага, вироблені у ма­совому порядку багатьма підприємствами, розміщені на значній те­риторії, були доступними у такій кількості та якості, у такому місці і в такий час, які зручні для цих споживачів. Комерсанти беруть на себе виконання таких операцій, як складання і дроблення партій товарів, їх транспортування і зберігання, формування товарного асортименту, комплектування товарів і багато іншого. Отже, можна дійти висновку, що торгівля як форма комерційного посередницт­ва є процесом перепродажу товарів на умовах, максимально на­ближених до потреб товаровиробників (продавців) і споживачів (покупців). Процес торгівлі як такий переважно зводиться до фізи­чного переміщення товарів із сфери виробництва у сферу спожи­вання.

Із зростанням ролі торгівлі в економіці посилюється й тенденція все більш активного залучення комерсантів до процесу товарного обміну.

До основних функцій посередницької логістики можна віднести:

1) планування та організація закупівель товарів у товаровироб­
ників (продавців);

2) планування та організація доставки закуплених товарів на ба­
зи і склади комерційних посередників;

3) організація приймання, розміщення, зберігання товарів на ба­
зах і складах комерційних посередників;


4) управління товарними запасами у сфері торгівлі;

5) планування та організація продажу товарів покупцям;

6) організація передпродажного та післяпродажного обслугову­
вання споживачів.

Наведений перелік функцій посередницької логістики не є ви­черпним, тому що його визначає сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів торгівлі, в першу чергу форми її організації.

Кількість та об'єднання комерційних посередників у каналах товароруху можуть бути найрізноманітнішими. Вони визначаються товарною номенклатурою, характером виробництва і споживання, географією продавців і покупців і багатьма іншими факторами. Відповідно до цього відрізняються і форми організації логістики посередництва під якими ми розуміємо взаємопов'язані та взаємо-зумовлені поєднання різноманітних логістичних елементів у складі логістичних ланцюгів і систем.

Поряд з каналами товароруху однією з основних ознак класифі­кації форм організації посередницької логістики є галузева спеціа­лізація комерційного посередництва. Для двох основних секторів економіки (виробництво засобів виробництва і виробництво това­рів народного споживання) існують власні моделі організації логі­стики посередництва:

• у секторі виробництва засобів виробництва — матеріально-
технічне постачання і збут;

• у секторі виробництва товарів народного споживання — то­
ргівля, яка сприймається у даному випадку у вузькому смислі, тоб­
то як торгівля товарами народного споживання.

На організацію логістики посередництва впливають також фор­ми власності підприємств комерційного посередництва.

Організація логістики посередництва передбачає таку послідов­ність логістичних операцій:

1) планування закупівель товарів для подальшого перепродажу.
Для цього потрібно знати платоспроможний попит покупців і мати
необхідні ресурси для задоволення виявленого попиту;

2) вибір форм організації закупівель. Ефективність логістики
посередництва багато в чому залежить від наявності альтернатив у
плануванні та організації закупівель;

3) організація закупівель товарів для подальшого перепродажу.
Бажано дотримуватись прийнятого плану та оптимальних форм ор­
ганізації закупівель, оперативно реагуючи на зміни зовнішнього і
внутрішнього середовища посередницької логістики;

4) вибір форм управління запасами. Тут можливе використання
різної політики підприємства комерційного посередництва. Ефек­
тивною визнається така політика, за якою максимум надійності у


поставках товарів споживачам забезпечується при наявності міні­муму товарного запасу;

5) управління запасами товарів. Сукупність заходів передбачає
підтримання запасів на оптимальному рівні. Крім того, ця логісти-
чна операція включає все, що пов'язано із складською переробкою
товарів, навіть викладку їх на полицях магазинів чи спеціальних
стендах;

6) вибір форм організації поставок. Головним напрямком дія­
льності комерційних посередників є продаж (поставка) товарів
споживачам. Існує велике різноманіття способів продажу (поста­
вок), що дозволяє встановити придатний для кожного покупця ва­
ріант, який до того ж буде вигідним підприємству комерційного
посередництва;

7) планування та організація поставок товарів. План поставок
повинен бути збалансованим за ресурсами (фінансовими і трудо­
вими), технологією товароруху, контрагентами та іншими елемен­
тами;

8) вибір форм обслуговування споживачів. Посередницька логі­
стика набуває досконалих форм, коли забезпечує не тільки закупі­
вельну і постачальницьку діяльність, а й максимально можливий
комплекс послуг, пов'язаних з фізичним переміщенням товарів і
підготовкою їх до споживання. При виборі форм обслуговування
споживачів необхідно керуватися принципом оптимальної достат­
ності, суть якого полягає в тому, що та чи інша послуга вигідна як
посереднику, так і покупцеві;

9) організація обслуговування споживачів. Після прийняття рі­
шення щодо запровадження тієї чи іншої послуги повинна бути
розроблена технологія її надання і створені необхідні організацій­
но-економічні передумови.

Основна принципова відмінність логістичної організації торгі­влі від традиційної — це потенційна можливість одержання ефекту інтеграції зусиль усіх учасників процесу фізичного переміщення товарів у сфері комерційного посередництва.