витіканням СДОР, а також при застосуванні хімічної зброї
Хімічна обстановка – це обстановка, яка складається на території
адміністративного району, населеного пункту чи об’єкту народного господарства
внаслідок викиду (виливу) СДОР, або застосування ворогом хімічної зброї, яка
істотно впливає на боєздатність формувань ЦО, роботу підприємств,
життєдіяльність населення і потребує вжиття заходів захисту.
Методика оцінки хімічної обстановки опрацьована штабом ЦО України.
Мета. Вона призначена для завчасного оперативного прогнозування масштабів
зараження на випадок викидів СДОР в навколишнє середовище під час аварій
(руйнувань) на виробництві і транспорті.
Є два способи оцінки хімічної обстановки:
- за формулами – математичні розрахунки;
- за таблицями складеними відповідно до основних видів СДОР.
Що таке оцінка хімічної обстановки?
Під оцінкою хімічної обстановки розуміють:
- визначення масштабів і характеру хімічного зараження приземних
шарів атмосфери і місцевості;
- аналіз їх впливу на життєдіяльність населення, роботу об’єктів і
дію формувань ЦО;
- висновки і заходи по зниженню (запобіганню) можливих втрат,
найбільш цілеспрямовані дії в даній ситуації.
Завдання, які вирішуються при оцінці хімічної обстановки:
- визначення розмірів району аварії (умови виходу СДОР у
навколишнє середовище, площу зараження, глибину і ширину зони зараження);
- визначення числа потерпілих людей;
- визначення стійкості СДОР в навколишньому середовищі;
- визначення допустимого часу перебування людей в засобах захисту;
- визначення часу підходу зараженого повітря і часу уражаючої дії СДОР;
- визначення зараженості систем водопостачання, продуктів харчування
та ін.
Методи оцінки хімічної обстановки:
Оцінку хімічної обстановки проводять методом прогнозування і за даними розвідки.
Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:
- характеристика об’єкту аварії (обвалований, не обвалований);
- час аварії, тип і кількість СДОР;
- ступінь укриття і зараженості людей, об’єкту;
- топографічні особливості місцевості;
- реальні метеоумови (температура повітря, грунту, напрямок і
швидкість вітру, його вертикальна стійкість);
- склад, розміщення і можливості різних підрозділів по ліквідації
наслідків аварії.
При завчасному прогнозуванні масштабів зараження у випадку аварії приймається
викид із максимальної по об’єму одиночної ємності, метеоумови: інверсія,
швидкість вітру 1 м/с, t=200С.
Для прогнозування масштабів зараження після аварії – беруть конкретні
дані, реальні метеоумови.
При оцінці хімічної обстановки в першу чергу наносять на карту місце аварії
на об’єкті, кількість викинутого СДОР і зону розповсюдження зараженого
повітря.
Зона можливого зараження хмарою СДОР обмежена колом, півколом, сектором, які
мають кутові розміри (¡) і радіус, рівний глибині зараження “Г”. Центр
співпадає із джерелом зараження.
Зона фактичного зараження має форму еліпса. Зображення зони фактичного
зараження на карту не наноситься в зв’язку з можливими переміщеннями хмари
СДОР при зміні напрямку вітру.
Зона можливого зараження має такий вигляд:
При швидкості вітру по прогнозу V<0,5 м/с – (коло)
r=Г
При швидкості вітру за прогнозом V=0,6-1 м/с – (півколо)
А=2700
r=Г
|
При швидкості вітру за прогнозом r
V>1 м/с – (вигляд сектора) ·
А=2700