Найвищий приріст за 2012 рік в Харківській області – 13141, найнижчий- Закарпатській : скорочення на 151 особу
Слайд: Аналіз природного приросту в Україні.
За січень-липень 2013 року, осіб
| Кількість народжених | Кількість померлих | Природний приріст (скорочення) | Коеф.приросту на 1000 осіб | |
| Україна | –105842 | –4,0 | ||
| Автономна Республіка Крим | –2306 | –2,0 | ||
| області | ||||
| Вінницька | –5083 | –5,4 | ||
| Волинська | 0,3 | |||
| Дніпропетровська | –9657 | –5,0 | ||
| Донецька | –17056 | –6,7 | ||
| Житомирська | –3707 | –5,0 | ||
| Закарпатська | 1,6 | |||
| Запорізька | –5120 | –4,9 | ||
| Івано-Франківська | –697 | –0,9 | ||
| Київська | –4490 | –4,5 | ||
| Кіровоградська | –3868 | –6,7 | ||
| Луганська | –9467 | –7,2 | ||
| Львівська | –2030 | –1,4 | ||
| Миколаївська | –3010 | –4,4 | ||
| Одеська | –3679 | –2,6 | ||
| Полтавська | –6351 | –7,5 | ||
| Рівненська | 1,8 | |||
| Сумська | –5454 | –8,2 | ||
| Тернопільська | –1951 | –3,1 | ||
| Харківська | –8379 | –5,3 | ||
| Херсонська | –2489 | –4,0 | ||
| Хмельницька | –3634 | –4,8 | ||
| Черкаська | –5363 | –7,3 | ||
| Чернівецька | –300 | –0,6 | ||
| Чернігівська | –6260 | –10,0 | ||
| м.Київ | 1,5 | |||
| Севастополь (міськрада) | –632 | –2,8 |
Позитивний приріст спостерігається лише у Києві, Рівенській, Закарпатській та Волинській областях. Коефіцієнт приросту в Чернігівській області становить -10. при тому числові показники свідчать, що природний приріст Донецької області рівний -17056, що є найнижчим показником.
За 2012 рік, осіб
| Кількість народжених | Кількість померлих | Природний приріст (скорочення) | Коеф.приросту. на 1000 осіб | |
| Україна | –142435 | –3,1 | ||
| Автономна Республіка Крим | –2243 | –1,1 | ||
| області | ||||
| Вінницька | –6819 | –4,2 | ||
| Волинська | 1,6 | |||
| Дніпропетровська | –14399 | –4,3 | ||
| Донецька | –27657 | –6,3 | ||
| Житомирська | –5199 | –4,1 | ||
| Закарпатська | 3,3 | |||
| Запорізька | –7524 | –4,2 | ||
| Івано–Франківська | 0,2 | |||
| Київська | –6195 | –3,6 | ||
| Кіровоградська | –5492 | –5,5 | ||
| Луганська | –14573 | –6,4 | ||
| Львівська | –1447 | –0,6 | ||
| Миколаївська | –3762 | –3,2 | ||
| Одеська | –3264 | –1,4 | ||
| Полтавська | –9588 | –6,5 | ||
| Рівненська | 3,5 | |||
| Сумська | –7909 | –6,9 | ||
| Тернопільська | –2636 | –2,5 | ||
| Харківська | –12886 | –4,7 | ||
| Херсонська | –3261 | –3,0 | ||
| Хмельницька | –5481 | –4,2 | ||
| Черкаська | –7869 | –6,2 | ||
| Чернівецька | 0,3 | |||
| Чернігівська | –9986 | –9,2 | ||
| м.Київ | 2,2 | |||
| Севастополь (міськрада) | –668 | –1,7 |
Позитивний приріст в Києві, Волинській, Рівенській, закапатській та Чернівецькій областях. Найгірше становище Чернігівській області, де коефіцієнт приросту на 1000 осіб становить -9,2.
9 слайд: Механічний рух населення:
Механічний рух — це переміщення людей через кордони регіону, яке пов'язано зі зміною їх місця проживання. Проте механічний рух або міграція має глибші наслідки, ніж просто скорочення чи збільшення чисельності населення. У результаті переміщення змінюється також і структура населення на території як прибуття, так і вибуття мігрантів.
10 слайд:
Розрізняють кілька видів міграції залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів.
11 слайд:
Внутрішня міграція — міграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними. Ця міграція поділяється на внутрішньорегіональну (у межах області. Автономної Республіки Крим) та міжрегіональну (переміщення з області в область).
Зовнішня міграція (міждержавна) — міграційні потоки перетинають державні кордони.
12 слайд:
Зовнішні міграції(за межі держави) поділяють на еміграцію та імміграцію. Еміграція(виїзд за межі країни) має переважно соціально-економічні причини. Так, через важкі умови проживання (безземелля, непосильні податки, національний гніт) у ХХ ст. українське населення з Галичини, Буковини, Закарпаття емігрувало за океан. У тій масовій еміграції розрізняють три хвилі. Перша – на початку ХХ ст., коли з України виїхали понад 800 тис. осіб у США, Канаду, Бразилію. Друга хвиля була у 1920 – 1939 рр. Тоді кращої долі у США та Канаді шукали 190 тис. осіб. Натомість західні області України заселяли поляки (у Львівському та Тернопільському воєводствах вони становили понад 30 % всього населення). Третя хвиля еміграції початок 50-х років ХХ ст. була пов’язана з Другою світовою війною. Під час окупації з України на примусові роботи до Німеччини було вивезено понад 2 млн людей. За перше десятиріччя після війни у США, Канаду, Австралію, Бразилію та Аргентину виїхали ще понад 180 тис. емігрантів з України. У повоєнний період великого розмаху набули переселення з України до Сибіру, Середньої Азії, Казахстану (освоєння цілинних земель).
Імміграція– це в'їзд людей з інших країн. Наприкінці ХХ ст. із загостренням міжнаціональних конфліктів у Молдові, на Кавказі та в Середній Азії мали місце імміграції людей з цих регіонів. Серед іммігрантів велику частину складають люди, які народились в Україні, але тривалий час жили і працювали в різних регіонах колишнього СРСР, або були депортовані (виселені). Їх називають репатріантами. З 1989 р. розпочалося повернення в Україну з Середньої Азії кримських татар. Відтоді повернулися майже 280 тис. кримських татар та представників інших депортованих народів.
Міграції в Україні мають від'ємне сальдо. Це означає, що кількість людей, які виїжджають з неї, більша, ніж тих, які в’їжджають. Тільки за один рік різниця між вибулими і прибулими становить десятки тисяч осіб.
13 слайд:
Рік
| У межах України | Зовнішня міграція | |||||
| кількість прибулих | кількість вибулих | міграційний приріст (скорочення) | кількість прибулих | кількість вибулих | міграційний приріст (скорочення) | |
| Осіб | ||||||
| Україна | х | |||||
| Автономна Республіка Крим | ||||||
| області | ||||||
| Вінницька | ||||||
| Волинська | ||||||
| Дніпропетровська | -829 | |||||
| Донецька | -919 | |||||
| Житомирська | ||||||
| Закарпатська | -23 | -147 | ||||
| Запорізька | -597 | |||||
| Івано-Франківська | ||||||
| Київська | ||||||
| Кіровоградська | ||||||
| Луганська | -797 | |||||
| Львівська | -1145 | |||||
| Миколаївська | ||||||
| Одеська | -433 | |||||
| Полтавська | ||||||
| Рівненська | -364 | |||||
| Сумська | -114 | - | ||||
| Тернопільська | ||||||
| Харківська | -4835 | |||||
| Херсонська | -152 | |||||
| Хмельницька | ||||||
| Черкаська | ||||||
| Чернівецька | ||||||
| Чернігівська | ||||||
| м.Київ | -5179 | |||||
| Севастополь (міськрада) |
Найвищий приріст за січень-липень 2013 року в Харківській області – 3591, найнижчий – в Закарпатській = -147.
Рік
| У межах України | Зовнішня міграція | |||||
| число прибулих | число вибулих | приріст | число прибулих | число вибулих | приріст | |
| Осіб | ||||||
| Україна | х | |||||
| Автономна Республіка Крим | ||||||
| області | ||||||
| Вінницька | –1749 | |||||
| Волинська | –613 | |||||
| Дніпропетровська | –1564 | |||||
| Донецька | –4449 | |||||
| Житомирська | ||||||
| Закарпатська | –370 | –151 | ||||
| Запорізька | –1361 | |||||
| Івано–Франківська | –40 | |||||
| Київська | ||||||
| Кіровоградська | –2160 | |||||
| Луганська | –4034 | |||||
| Львівська | –794 | |||||
| Миколаївська | –1659 | |||||
| Одеська | ||||||
| Полтавська | –1203 | |||||
| Рівненська | –1491 | |||||
| Сумська | –1423 | |||||
| Тернопільська | –565 | |||||
| Харківська | ||||||
| Херсонська | –2157 | |||||
| Хмельницька | –1006 | |||||
| Черкаська | –1202 | |||||
| Чернівецька | ||||||
| Чернігівська | –1321 | |||||
| м.Київ | ||||||
| Севастополь (міськрада) |
Найвищий приріст за 2012 рік в Харківській області – 13141, найнижчий- Закарпатській : скорочення на 151 особу.
ВИСНОВКИ:То ж, відтворення населення – це зміна поколінь, в результаті природного руху населення. Воно визначається природним і міграційним рухом населення. В Україні, на даний час, тенденція відтворення населення набрала негативних рис. Чисельність жителів України з кожним роком зменшується, що є серйозною проблемою , яка потребує термінового вирішення . Це , безперечно, основне завдання демографічної політики, проте, на ситуацію в країні впливає кожен громадянин та становище держави вцілому, адже на приріст населення впливає не лише народжуваність а й умови проживання в країні, її економічний та соціальной стан тощо.