Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями. Система державного управління суб’єктами господарювання

Система державного управління суб’єктами господарювання. Окрім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями, існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб’єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів управління є об'єктивно необхідними й доцільними, оскільки зумовлюються наявністю широкого кола управлінських рішень, прийняття та практична реалізація яких перебувають поза і можливостями та компетенцією самих підприємств і організацій.

Чинну в Україні систему загальнодержавного управління підприємствами, організаціями та іншими первинними ланками (утвореннями) національної економіки показано нарис. Президент України як глава держави в рамках повноважень, ви­значених Конституцією України, керує всіма сферами діяльності су­спільства, включаючи економіку. З цією метою він видає відповідні укази й розпорядження, проводить ділові зустрічі та наради з поса­довими особами відповідного рівня, здійснює робочі поїздки в регі­они (області, міста), відвідує ті або ті підприємства (організації). Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Пре­зидента. Верховна Рада (парламент) України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази. Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ла­нок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади — міністерства, державні комітети, комітети, аген­тства, інші установи. Центральними органами виконавчої влади, керівники яких вхо­дять безпосередньо до складу Кабінету Міністрів України та які утворюють систему державного управління суб'єктами господарю­вання (діяльності), є конкретні міністерства, комітети та інші цен­тральні відомства. Основними складовими елементами чинної системи загально­державного управління сферою економіки служать галузеві та функ­ціональні міністерства. Будь-яке міністерство очолює міністр, який має кількох заступ­ників (здебільшого один з них є першим). До складу органів управління міністерства входять департамен­ти (управління) та відділи, які керують підприємствами (організаціями) з певних питань у межах своєї компетенції. Важливим робочим органом міністерства є колегія, членами якої є міністр, заступники міністра, начальники (керівники) основних департаментів і відділів. У складі міністерства виокремлюються необхідні функціональні департаменти: планово-економічний, тех­нічний, маркетингу, зі зв'язків із зарубіжними країнами, фінансо­вий, праці й заробітної плати, виробничо-диспетчерський, цент­ральна бухгалтерія тощо. Організація та взаємодія центральних органів виконавчої влади. Виробничо-господарську та іншу діяльність ок­ремих підприємств (організацій) чи їхніх інтег­раційних утворень координують функціональні й галузеві міністерства, комітети та інші центральні органи виконавчої влади. Існує відповідна схема органі­зації та взаємодії центральних органів виконавчої влади. Пере­довсім назвемо міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України:

· Міністерство аграрної політики України;

· Міністерство внутрішніх справ України;

· Міністерство екології та природних ресурсів України;

· Міністерство економіки України;

· Міністерство палива та енергетики України;

· Міністерство закордонних справ України;

· Міністерство культури і мистецтв України;

· Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

· Міністерство оборони України;

· Міністерство освіти і науки України;

· Міністерство охорони здоров'я України;

· Міністерство праці та соціальної політики України;

· Міністерство транспорту України;

· Міністерство фінансів України;

· Міністерство юстиції України.

До вищих органів державного управління підприємствами (організаціями) належать також державні комітети та інші центральні органи, статус яких прирівнюється до статусу Дер­жавного комітету України:

· Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України;

· Державний комітет України по водному господарству;

· Державний комітет України по земельних ресурсах;

· Державний комітет України з енергозбереження;

· Державний комітет лісового господарства України;

· Державний комітет промислової політики України;

· Державний комітет стандартизації, метрології та сертифі­кації України;

· Державний комітет статистики України;

· Національне космічне агентство України;

· Державне казначейство України.

Крім того, функціонують центральні органи виконавчої вла­ди зі спеціальним статусом. Такими є:

· Антимонопольний комітет України;

· Державна податкова адміністрація України;

· Державна митна служба України;

· Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;

· Національна комісія регулювання електроенергетики Ук­раїни;

· Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Ук­раїни;

· Фонд державного майна України;

· Служба безпеки України.

Конкретні функції, що їх виконують центральні органи дер­жавного управління, визначено здебільшого їхньою назвою. По­яснення здійснюваних функцій потребують лише деякі центральні органи управління, зокрема:

· Міністерство економіки - визначає головні напрями еконо­мічної політики держави, спрямовує зовнішньоекономічну діяль­ність і торгівлю;

· Фонд державного майна - проектує й реалізує щорічні про­грами приватизації державних підприємств (організацій);

· Державне казначейство - розробляє й реалізує плани фінансування переважно організацій, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету;

Треба знати також і ті центральні органи виконавчої влади, Діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Мі­ністрів України через відповідних міністрів:

· через Міністра екології та природних ресурсів України: Держкомітет України по водному господарству; Держкомітет України по земельних ресурсах; Держкомітет лісового господарства України.

· через Міністра економіки України: Держкомітет будівницт­ва, архітектури та житлової політики; Держкомітет України енергозбереження; Держкомітет промислової політики України; Держ­комітет стандартизації, метрології та сертифікації України;

· через Міністра фінансів України: Головне контрольно-реві­зійне управління; Державне казначейство України.

 

 


Розрахункова частина