Очистка стiчних вод на складах ПММ
Виробничi стiчнi води нафтобаз складаються:
пiдтоварної води, що утвориться за рахунок вiдстою обводненного нафтопродукту i вологи, яка надходить iз повiтря в процесi дихання резервуарiв;
промивальної води, яка утвориться при зачистцi i промивцi резервуарiв;
атмосферної води, що утвориться в перiод дощiв i танення снi- гу на обвалованих територiях резервуарних паркiв i зливної естакади;
виробничих стiчних вод, які надходять iз виробничих будинкiв (насосних станцiй, лабораторiй, котельных, гаражiв), технологiчних площадок, i рiзноманiтних витiкань забрудненої води, а також нафтопродуктiв iз технологiчного обладнання;
баластної промивочної води нафтоналивних судiв;
спецстокiв (стоки, забрудненi тетраетилсвинцем) пiдтоварнi води, які утворює при промиваннi резервуарiв i танкiв пiсля етилованого бензину, а також зливнi стоки з обвалованих територiй, де зберiгається етилований бензин;
господарсько-фекальних стокiв, що утворяться вiд санвузлiв i душових.
Залежно вiд кiлькостi змісту забруднень у стiчних водах їх можна подiлити на забрудненi й умовно чистi. Умовно чистi стiчнi води дозволяється випускати у водоймища без очистки. До них вiдносяться води вiд охолодження виробничих агрегатiв, які мають пiдвищенi температури.
Бiльшiсть стiчних вод, які збираються на територiї складу ПММ, вiдносяться до забруднених стокiв, i тому перед скиданням у водоймища їх пiддають очистцi, ступiнь якої встановлюють дiючими санiтарними нормами.
Склад стiчних вод характеризується концентрацiєю забруднень, які мiстяться в одиниці об'єму стiчних вод, що виражається в мг/л або г/м3. На складах ПММ у стiчних водах може мiститись значна кiлькiсть нафтопродуктiв (до 5000-15 000 мг/л) i механiчних домiшок (до 200 мг/л).
Дощовi води, які стiкають iз площадок, забруднених нафтопродуктами, наприклад, iз територiї резервуарного парку i зливних пунктiв, можуть мiстити емульгованi нафтопродукти до 40-100 мг/л i механiчнi домiшки (зваженi частин) бiльш 300 мг/л, а в окремих випадках - до 3000 мг/л.
Для збирання, вiдведення й очистки стiчних вод на складах створюють спецiальну систему каналiзацiї. (Каналiзацiєю називається комплекс заходiв й iнженерних споруд (установок), призначених для прийому i вилучення стiчних вод з територiї пiдприємства i населених пунктiв, а також для їхньої очистки та знешкодження до спуску водоймищя).
Розповсюджені методи очистки стiчних вод - механiчний, фi-зико-хiмiчний i бiохiмiчний.
При механiчнiй очистцi забруднень, які мiстяться у стiчнiй водi (нафта, нафтопродукти, мiнеральнi домiшки), вилучаються вiдстоюванням i фiльтрацiєю. При вiдстоюваннi зваженi речовини бiльшої щiльностi, нiж вода, осiдають униз, а меншої - вспливають на поверхню. Вiдстоювання здiйснюється в нафтопастках, пiсколовках, ставках додаткового вiдстоювання та в iнших спорудженнях.
Фiзико-хiмiчний метод очистки стiчних вод (в основному тих, що мiстять етилованi бензини) здiйснюється шляхом екстракцiї i застосування рiзноманiтних реагентiв, які сприяють коагуляцiї й освiтленню стокiв. До цього методу очистки також вiдносяться хлорування й озонування стокiв.
Бiохiмiчна очистка здiйснюється внаслідок життєдiяльностi мiкроорганiзмiв, що призводить до бiохiмiчного окислювання i розпаду органiчних речовин, якi мiстяться в стiчних водах. Цей метод зазвичай застосовують разом з механiчним - як другий щабель очистки вiд забруднень, що залишилися.
Вибiр того або iншого методу очистки залежить вiд складу, а також кiлькостi стiчних вод, умов розмiщення складу ПММ i визначається в кожному конкретному випадку окремо шляхом технiко-економiчного зiставлення витрат. Характеристика засобiв очистки приведена в табл. 8.1.
Таблиця 8.1
Характеристика рiзноманiтних засобiв очистки стiчних вод
| Тип очисної споруди | Допустимий начальний вміст нафтопродуктів, мг/л | Тривалість перебудування води, год | Остаточний вміст нафтопродукту у воді після очистки, мг/л |
| Нафтопастка | 5 000-15 000 | 50-100 | |
| Пруд тривалого відстоювання | 50-100 | 25-30 | |
| Флотаційна установка | 50-100 | 0,3 | 15-30 |
| Піщано-гравітаційний фільтр | До 30 | - | 10-15 |
Пiсколовки служать для утримання механiчних домiшок i пiску, які задходять iз стiчними водами на очиснi споруди. Їх споруджують перед нафтопастками.
На очисних спорудженнях складу ПММ iз витратою води до 100 м3/год будують зазвичай щiлиннi пiсколовки, при великих витратах - горизонтальнi. При витратах - стiчних вод 4-5 м3/год пiсколовки можна не встановлювати.
Принцип роботи щiлинних пiсколовок заснований на тому, що пiсок у каналiзацiйнiй мережi, рухаючись у нижнiй частинi колектора, провалюється через щiлини у вiдстойну зону. Такi пiсколовки роблять дiаметром 1-2 м iз шириною щiлин у лотках 10-15 см i довжиною 0,75 дiаметра пiсколовки. У пiсколовцi можуть бути i двi щiлини. Максимальна швидкiсть руху води в лотку не повинна перевищувати 1 м/с.
Принцип роботи горизонтальних пiсколовок заснований на осадженнi частин пiску за рахунок рiзкого падiння швидкостi руху води у пiсколовцi. Для горизонтальних пісколовок швидкiсть руху води при максимальнiй витратi приймають такою. Що дорівнює 0,3 м/с, при мiнiмальнiй - не менше 0,15 м/с. При цих швидкостях вода в пiсколовцi повинна знаходитися протягом 0,5 - 1 хв.
Розрахункову довжину пiсколовки знаходять за формулою:
Vпh
l = ---- ,
v
де Vп - швидкiсть потоку води при максимальнiй витратi; h - глибина проточної частини; v - швидкiсть осiдання пiску (табл. 8.2).
Поверхню дзеркала води пiсколовки знаходять за формулою:
Q
F= ---,
v
де Q - максимальна витрата води.
Таблиця 8.2
Швидкiсть осiдання частин пiску
| Розмір частинок піску, мм | 0,20 | 0,25 | 0,30 | 0,35 | 0,40 | 0,50 |
| Швидкість осідання, мм/с | 11,2 | 19,0 | 25,6 | 31,6 | 37,8 | 49,3 |
Нафтопастки є основними спорудами складу ПММ, які призначенi для вiдстоювання стiчних вод, що мiстять нафтопродукти.
Нафтопастки працюють за принципом рiзницi густину води й щільності окремих частин. У процесi вiдстоювання нафтопродукти вспливають, а механiчнi домiшки осідають. Нафтопастка забезпечує очистку стiчних вод до залишкового вмісту нафтопродуктiв до 50-100 мг/л. Залежно вiд обсягу стiчних вод застосовують нафтопастки рiзної продуктивностi i конструкцiї. У бiльшостi випадкiв на складах ПММ застосовують двосекцiйнi нафтопастки, збудованi по типових проектах iз збiрного i монолiтного залiзобетону.
На рис. 8.3 показана типова нафтопастка, розрахована на витрату води 30 л/с. Принцип її роботи полягають в тому, що стiчнi води надходять у розподiльну камеру 2, iз якої по самостiйних трубопроводах розподiляються по секцiях нафтопастки.
Рис. 8.3. Типова нафтопастка пропускної здатностi 30 л/с: 1 - гiдро-елеватор; 2 - розподiльний пристрій; 3 - нафтозбiрна труба; 4 - скребковий механiзм
На входi у вiдстойну частину секцiї влаштовують щiлинну перегородку, завдяки якій вiдбувається рiвномiрний розподiл потоку стiчних вод. Наприкінці вiдстойної частини вода проходить пiд затопленою стiнкою нафтоутримальною i через водозлив потрапляє до поперечного збiрного лоток, а потiм у збiрний колектор. Нафто-продукти, що виплили на поверхню, збирають i відводять щiлинними поворотними трубами 3, встановленими на початку i вкiнцi секцiї. Оса-док, який випадає на дно секцiї, згрiбають до приямкiв за допомогою скреперного скребка 2, що пересувається вздовж кожної секцiї непе-рервному тросi.
Осадок iз приямкiв нафтопастки вилучають гiдроелеватором 1 або шламовим насосом. Керування щiлинними нафтозбiрними трубами здiйснюють за допомогою штурвальних колонок. Вилучені з нафтозбiрних труб нафтопродукти по трубопроводу направляють до прийомної криниці, а потiм у збiрнi резервуари, з яких вони вiдкачуються в розширювальні резервуари.
У зимовий час передбачений пiдiгрiв рiдини, який здiйснюється змiйовиком, покладеним по периметру секцiй нафтопастки на глибинi 0,2 м вiд рiвня рiдини. У клiматичних зонах, де можливо випадання значної кiлькостi снiгу, передбачають захисне покриття нафтопастки з азбоцементних плит.
Дно нафтопастки очищають вiд шламу скребковими механiзмами. Скребки пiд водою згрiбають осадок у приямок, і вiдти його вiдкачують спецiальним насосом або гiдроелеватором (ежек-тором) не менше одного разу за добу. Скребковий транспортер служить одночасно i для зганяння нафтопродуктiв з поверхнi води до нафтозбiрних труб. Вiн являє собою два тяговi ланцюги, до яких прикрiпленi скребки на вiдстанi 2 м один вiд одного. Верхня частина ланцюга знаходиться на рiвнi поверхнi води, нижня - поблизу дна нафтопастки. Скребки у верхньому положенні рухаються по поверхнi води, у нижньому - по дну нафтопастки. Швидкiсть їхнього руху порядку - 0,6 м/хвил.
Розрахунок нафтопастки
Процес подiлу нафти i стiчної води при вiдстоюваннi вiдбувається нерiвномiрно по часу. Основна маса вспливає протягом перших 30-40 хв., а потiм процес уповiльнюється. У нафтопасцi при її нормальнiй експлуатацiї затримуються частинки розміром бiльше 100 мкм.
В основу розрахунку нафтопастки покладена формула Стокса для визначення швидкостi вспливання кулькоподібних частинок у рiдкому середовищi:
d2
v= --- (rв - rн),
18m
де d - дiаметр частинок нафти, які вспливають; m - коефiцiєнт дина-мiчної в’язкості води; rв i rн - густина води i нафти.
Теорiя розрахунку нафтопасток допускає, що швидкiсть руху води в усiх точках поперечного перетину нафтопастки однакова, а швидкiсть вспливання частинок нафти постiйна протягом усього часу вспливання.
Швидкiсть перемiщення частинок нафтопродукту в нафтопасцi (рис. 8.4) являє собою рiвнодiючу вертикальної швид-костi вспливання частинок v i горизонтальнiй швидкостi руху води vпуздовж нафтопастки. При заданiй довжинi нафтопастки L i висоти робочого шару води в нiй (глибини) Н можливiсть затримки частинки нафти буде залежати вiд спiввiдношення величин v i vп.
Рис. 8.4. Розрахункова схема нафтопастки
Швидкiсть руху води в нафтопасцi завжди приймають у межах 0,005-0,01 м/с. Знаючи розрахункову швидкiсть вспливання частинок нафти i задану продуктивнiсть нафтопастки Q, визначають лiнiйнi розмiри нафтопастки: глибину Н, довжину L i ширину В. Для цього, виходячи з умови нерозривностi потоку, спочатку визначають живий переріз нафтопастки:
Q
F= --,
v
де Q - добовий об’єм стокiв.
З подоби трикутникiв (рис. 8.6) визначають спiввiдношення мiж величинами v, vп, Н i L:
v H
-- = --.
vпL
Практично найкращi гiдравлiчнi умови роботи нафтопастки будуть при спiввiдношеннi H/L вiд 1:10 до 1:20.
Найменша довжина нафтопастки, яка забезпечує затримку частинок нафти, визначається виразом:
vп
L= -- H.
v
Тривалiсть вiдстоювання можна знайти за формулою
H L
t= -- = --.
v vп
Ширина нафтопастки знаходиться з умови Q = vп F = vп b H,
b = Q/vпH.
Флотацiйні установки забезпечують очистку стiчних вод вiд нафтопродуктiв за рахунок прилипання частинок нафтопродуктiв до поверхнi бульбашок повiтря i спливання їх разом iз ними на поверхню води. При цьому швидкiсть спливання частинок нафтопродуктiв рiзко збiльшується, а отже, скорочується тривалiсть процесу очистки i зростає його ефективнiсть.
Великого поширення набув напорний метод флотацiї, який полягає в тому, що стiчну воду перед цим насичують повiтрям пiд надлишковим тиском 0,2-0,4 МПа, а потiм випускають у ємнiсть, яка знаходиться пiд атмосферним тиском. При зниженнi тиску до атмосферного у флотацiйнiй ємностi утворюється велика кiлькiсть дрiбних бульбашок повiтря, які вилучають нафтопродукти з води.
Для насичення стiчної води повiтрям в усмоктувальну магiстраль насоса вводять атмосферне повiтря. Витрата повiтря стано-вить 1,5-2% вiд кiлькостi води, яка подається. Очистка стiчних вод напірним методом флотацiї може здiйснюватися із додаванням невеликих доз реагентiв (100-200 мг глинозему на 1 л води), що значно покращує ефективнiсть очистки води.
Стiчнi води, які мiстять тетраетилсвинець очищуються хлоруванням, екстракцiєю неетилованим бензином i в ставках додаткового вiдстоювання. Очистка хлоруванням полягає в руйнацiї тетрае-тилсвинцю атомарним киснем, який утворюється при реакцiї хлорного вапна з водою.
Установвка для очистки стiчних вод хлоруванням повинна мати три ємностi: одна для приготування розчину хлорного вапна (одна частина хлорного вапна i три частини води), а двi iнш. - для забезпе-чення необхiдного часу контакту очищуваної води з розчином хлорного вапна.
У резервуар, заповнений стiчними водами, подають розчин хлорного вапна з розрахунку 1-1,2 кг на 1 м3 очищуваної води, i старанно перемiшують мiшалкою або циркуляцiйним насосом протягом однiєї години.
Суть методу екстрагування полягає в розчиненнi тетраетилсвинця, який мiститься в стiчнiй водi, неетилованим бензином iз подальшим відокремленням i скиданням стiчної води в каналiзацiю, а бензину, насиченого тетраетилсвинцем, - у резервуари з етильованим бензином. Найбiльший ефект спостерігатиметься при об'ємних спiввiд-ношеннях неетилованого бензину до стiчної води у пропорцiї 1:25.
Руйнацiя тетраетилсвинцю в ставках тривалого вiдстоювання вiдбувається в природних умовах. Час вiдстоювання, необхiдний для повної руйнацiї тетраетилсвинцю, повинний бути не менше двадцяти - тридцяти дiб.
Методичнi рекомендацiї
Матерiал, викладений у цьому роздiлi, присвячений нiбито другорядним аспектам дiяльностi складу ПММ. Проте слiд звернути увагу на те, що в технологiчних процесах пiдготовки авiаПММ до заправки другорядних аспектів нема. Особливу увагу варто придiляти питанням боротьби із втратами нафтопродуктiв i з забрудненням навколишнього середовища.
Контрольнi питання
1. Розкажіть про водопостачання i каналiзацiю складу ПММ.
2. Які способи очищення стiчних вод ви знаєте?
3. Які існують устрої для захисту навколишнього середовища й економiї авiаПММ?
4. Яке призначення i компонування тарного складу, водомасло-станцiї, службово-виробничого будинку i лабораторiї контролю якостi авiаПММ?
Додаток 1
Програма розрахунку гидравлічних втрат у трубпроводах на алгоритмічній мові BASIC
10 CLS
20 FOR I = 0 TO 1200: NEXT
30 DIM Q(60), HS(60), DST(15), LD(60), KR(60), V(60)
40 FOR I = 1 TO 15: READ DST(I): NEXT I
50 PRINT " ╔═════════════════════════════════╗"
60 PRINT " ║ПРОГРА ММА ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПОТЕРЬ ДАВЛЕНИЯ ║"
70 PRINT " ║ ║"
75 PRINT " ║ПРИ ПРОХОЖДЕНИИ ЖИДКОСТИ ПО РУБОПРОВОДУ ║"
80 PRINT " ╚═════════════════════════════════╝"
83 PRINT
86 PRINT
87 PRINT " ВВОД ИСХОДНЫХ ДАННЫХ"
90 INPUT " ВВЕДИТЕ МАКС. РАСХОД ЖИДКОСТИ, М КУБ./Ч ",Q
95 PRINT " ─────────────────────────────────"
100 INPUT " ДЛИНУ ТРУБОПРОВОДА, М "; L
105 PRINT " ────────────────────────────────"
110 INPUT " КОЭФФ. МЕСТНЫХ СОПРОТИВЛЕНИЙ "; KSI
115 PRINT " ────────────────────────────────"
120 INPUT " ТИП ЛИНИИ 1-ВСАС., 2-НАГНЕТ. "; Y
125 PRINT " ────────────────────────────────"
130 INPUT " РАЗНОСТЬ НИВЕЛИРНЫХ ОТМЕТОК, М "; T
135 PRINT " ────────────────────────────────"
140 IF Y =2 GOTO 180
150 INPUT " ТИП ЖИДКОСТИ: ЕТ-КЕРОСИН, 1-БЕНЗИН "; M
160 IF M = 0 THEN GM = 780 ELSE GM = 700
170 IF M = 0 THEN PN = 7600 ELSE PN = 23100
180 INPUT " ШАГ РАСЧЕТА, М КУБ./Ч ";HK
190 PRINT
200 PRINT TAB(12); "КОЭФФ. КИНЕМАТ. ВЯЗКОСТИ NU = 1.25E-06 КВ.М/С "
210 PRINT
220 PRINT TAB(12); "ИЗМЕНИТЬ-1, ОСТАВИТЬ-ЕТ "; : INPUT K
230 IF K = 0 THEN NU = 1.25E-06: GOTO 270
240 PRINT
250 PRINT TAB(8); "ВВЕДИТЕ КОЭФФ: КИНЕМАТ. ВЯЗКОСТИ, КВ.М/С";
260 INPUT NU
270 PRINT : PRINT TAB(10); "ВВОД ДАННЫХ ЗАКОНЧЕН!"
280 PRINT STRING$(80,42); : FOR I = 0 TO 1000: NEXT I
290 PI = 3.1415926# : G = 9.81 : PA = 101325!300 IF Y = 1 THEN VMAX = 1.5 ELSE VMAX = 2.5
Продовження дод.1
310 IF Y = 1 THEN B$ = "УЧАСТОК ВСАСЫВАНИЯ" ELSE B$ = "УЧАСТОК НАГНЕТАНИЯ"
320 DR = (Q / (900 * PI * VMAX)) ^ .5
330 FOR I = 1 TO 15: IF DST(I) >= DR THEN GOTO 370
340 NEXT I
350 PRINT " РАСЧЕТНЫЙ ДИАМЕТР БОЛЬШЕ MAX СТАНДАРТНОГО"; DR; ">"; DST(15)
360 GOTO 810
370 D = DST(I): A$ = "ТАБЛИЦА РЕЗУЛЬТАТОВ РАСЧЕТА"
380 A1$ = ╔═════════╤════════════╤═══════════╗"
390 AA$ = "║ СКОРОСТЬ │ ЧИСЛО │ КОЭФФ. │ РАСХОД │ ПОТЕРИ ║"
400 AB$ = "║ ПРОКАЧКИ М/С │ РЕЙНОЛЬДСА │ ЛЯМДА │ М.КУБ/Ч │ НАПОРА, М ║"
410 A2$ ╚═=═════╪════════════╪═══════════╣"
415 A3$ ╚═=═════╧════════════╧═══════════╝"
420 PRINT TAB(10); A1$: PRINT TAB(10); AA$: PRINT TAB(10); AB$
430 PRINT TAB(10); A2$: J = 0:
440 FOR I = HK TO Q STEP HK
450 J = J + 1: Q(J) = I: V = I / (900 * PI * (D ^ 2)): KR = V * D /NU
460 IF KR <= 2300 THEN 490
470 IF KR <= 100000! THEN 500
480 LD = .771 * KR ^ (-.237) + .0037: GOTO 510
490 LD = 64 / KR: GOTO 510
500 LD = .3164 / (SQR(SQR(KR)))
510 KR (J) = KR: V(J) = V: LD(J) = LD: HS(J) = (V ^ 2) * (LD * L / D + +KSI) / (2 * PI)
520 PRINT TAB(10);"║ "; : PRINT USING "##.###"; V(J); : PRINT TAB(25); "│ ";
530 PRINT USING "######"; KR; : PRINT TAB(37);" │ ";
540 PRINT USING "#.######"; LD; : PRINT TAB(49);" │ "; : PRINT USING "####.#"; I;
550 PRINT TAB(62);" │ "; : PRINT USING "###.###"; HS(J); : PRINT TAB(74); " ║"
560 NEXT I: PRINT TAB(10); A3$: PRINT
570 IF V > VMAX THEN QMAX = 900 * PI * VMAX * (D ^ 2) ELSE GOTO 630
580 PRINT " ПРИ Q="; QMAX; "М КУБ./Ч СКОРОСТЬ ПРОКАЧКИ"
590 PRINT " ВЫШЕ РЕКОМЕНДУЕМОЙ"
600 PRINT
610 PRINT " *** НЕОБХОДИМО УВЕЛИЧИТЬ ДИАМЕТР ТРУБОПРОВОДА"
620 PRINT " ИЛИ ОГРАНИЧИТЬ РАСХОД *** "
Продовження дод.1
630 PRINT TAB(4); "НАЖМИТЕ КЛАВИШУ 'ET' ";
640 A$ = INKEY$: IF A$ = CHR$(&HD) GOTO 650 ELSE GOTO 640
650 IF Y = 2 GOTO 760
660 PVH = PA - HS(J) * GM - V(J) ^ 2 * GM / 2 * G: PT = 1.15 * PN
670 D1$ = "P НА ВХОДЕ = ": D2$ = "1,15 P НАС. ПАРОВ = "
680 IF PVH <= PT THEN D$ = "НАСОС РАБОТАЕТ В РЕЖИМЕ КАВИТАЦИИ": GOTO 730
690 PRINT STRING$(1,26)
700 PRINT SPC(15); "РЕЖИМ РАБОТЫ НАСОСА-БЕЗКАВИТАЦ."
710 PRINT: PRINT TAB(10); D1$; PVH; " ПА > "; D2$; PT; " ПА"
720 PRINT : GOTO 760
730 PRINT STRING$(1,26)
740 PRINT SPC(15); "НАСОС РАБОТАЕТ В РЕЖИМЕ КАВИТАЦИИ": PRINT
750 PRINT TAB(10); D1$; PVH; " ПА < "; D2$; PT; " ПА": PRINT
760 PRINT STRING$(1,26)
770 PRINT TAB(6); "ПАРАМЕТРЫ ПРЕДЫДУЩЕГО РАСЧЕТА"
780 PRINT
790 PRINT " DR "; " DST "; " NU "; " QMAX "; "L "; " KSI "; "HK"
800 PRINT : PRINT DR; D; NU; Q; L; KSI; HK: PRINT
810 PRINT : PRINT TAB(14); "1. ПОВТОРНЫЙ ПРОСМОТР ТАБЛИЦЫ"
820 PRINT TAB(14); "2. ВЫБОР ДРУГОГО СТАНДАРТНОГО ДИАМЕТРА"
830 PRINT TAB(14); "3. ВЫВОД НА ПЕЧАТЬ"
840 PRINT TAB(14); "4. РАСЧЕТ С НОВЫМИ ДАННЫМИ"
850 PRINT TAB(14); "5. КОНЕЦ РАБОТЫ"
860 PRINT : PRINT TAB(14); " ВЫБЕРИТЕ ФУНКЦИЮ и ";
870 FFU$ = INPUT$(1)
880 FU = VAL(FFU$)
890 ON FU GOTO 380, 910, 1010, 50, 1000
900 PRINT
910 PRINT TAB(11); "СТАНДАРТНЫЕ ДИАМЕТРЫ (ПО УСЛОВНОМУ ПРОХОДУ, М):"
920 PRINT : FOR I = 1 TO 8: PRINT SPC(3);
930 PRINT USING "#.###"; DST(I); : NEXT I
940 PRINT : FOR I = 9 TO 15: PRINT SPC(3);
950 PRINT USING "#.###"; DST(I); : NEXT I
960 PRINT : PRINT
970 PRINT TAB(11); "ВЫБЕРИТЕ НОВЫЙ СТАНДАРТНЫЙ ДИАМЕТР, М ";
980 INPUT D: GOTO 380
990 DATA .04, .05, .07, .08, .1, .125, .15, .175, .2, .25, .3, .35, .4, .5, .6
1000 PRINT CHR$(12): END
Закінчення дод.1
1010 PRINT TAB(14); "*** ВКЛЮЧИТЕ 'ПРИНТЕР' ***"
1020 LPRINT TAB(43); " КАФЕДРА ТП ГСМ "
1030 LPRINT TAB(40); " "
1040 LPRINT : LPRINT TAB(16); B$
1050 LPRINT : LPRINT TAB(18); "ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ": LPRINT
1060 LPRINT TAB(7); "КОЭФФ. КИНЕМАТ. ВЯЗКОСТИ, КВ.М/C"; NU
1070 LPRINT TAB(7); "ДЛИНА ТРУБОПРОВОДА, М"; L
1080 LPRINT TAB(7); "КОЭФФ. МЕСТНЫХ СОПРОТИВЛЕНИЙ"; KSI
1090 LPRINT TAB(7); "РАЗНОСТЬ НИВЕЛИРНЫХ ОТМЕТОК, М"; T
1100 LPRINT : LPRINT TAB(16); "РЕЗУЛЬТАТЫ РАСЧЕТОВ" : LPRINT
1110 LPRINT TAB(7); "РАСЧЕТНЫЙ ДИАМЕТР, М";
1120 LPRINT USING "#.###"; DR:
1130 LPRINT TAB(7); "СТАНДАРТНЫЙ ДИАМЕТР, М";
1140 LPRINT USING "#.###"; D:
1150 LPRINT : LPRINT TAB(15); AO$:
1160 LPRINT TAB(4); A1$: LPRINT TAB(4); AA$: LPRINT TAB(4); AB$
1170 LPRINT TAB(4); A2$:
1180 FOR I = 1 TO J
1190 LPRINT TAB(4);"║ "; : LPRINT USING "##.###"; V(I); : LPRINT TAB(19); "│ ";
1200 LPRINT USING "######"; KR(I); : LPRINT TAB(31);" │ ";
1210 LPRINT USING "#.######"; LD(I); : LPRINT TAB(43);" │ "; : LPRINT USING "####.#"; Q(I);
1220 LPRINT TAB(56);" │ "; : LPRINT USING "###.###"; HS(I); : LPRINT TAB(68); " ║"
1230 NEXT I:LPRINT TAB(4); A3$
1250 IF Y = 2 GOTO 860
1260 IF PVH <= PT GOTO 1280
1270 LPRINT SPC(15); "РЕЖИМ РАБОТЫ - БЕЗКАВИТАЦИОННЫЙ"
1280 LPRINT : LPRINT TAB(10); D1$; PVH; " ПА "
1290 LPRINT : LPRINT TAB(10); "P НАС. ПАРОВ = "; PN; " ПА"
1300 GOTO 860
1310 LPRINT TAB(4); STRING$(67, 45) : RETURN
Додаток 2
Технічні характеристики технологічного обладнання складу ПММ
| Марка насосу | Подача, м3/год | Напір, м | Частота обертання робочого колеса, об/хв | Діаметр робочого колеса, м | Потужність електро–двигуна, кВт | Маса, кг | Максимальна висота всмоктування, м |
| Центробіжні насоси | |||||||
| 6Н-7х2 | 120\140 | 7,7 | |||||
| 4НДв | 2950\1450 | 265\280 | 75\14 | ||||
| 5НДв | 180\150 | 31-38 | 325-350 | 6,8 | |||
| 6НДв | 216\300 | 38-48 | 360-380 | 40-55 | 5,5 | ||
| 6НДвБ | 252-360 | 54-47 | - | 55-75 | - | ||
| 8НДв | 400\500 | 36\28 | 500\470 | 6,5 | |||
| 8НД-9х2 | |||||||
| 8НД-6х3 | - | - | |||||
| 10НД-10х2 | |||||||
| ЦСП-51 | 60\120 | 90\45 | 6,5 | ||||
| ЦСП-57 | 150\70 | 70\137 | |||||
| 6НГМ-7х2 | 110-160 | 140-150 | 57,5 | ||||
| СЦН-60М | 75\60 | 75\65 | 235\218 | 23,5\19 | 7-7,5 | ||
| ЦН-200х75 | |||||||
| 4Н-6х2А | 120\240 | 300\150 | |||||
| 4Н-6х2М | |||||||
| ЦН-80-60 |
Продовження дод. 2
| ЦС-65 | 7,5 | ||||||
| СЦН-20-40А | 2,9 | 17,0 | 7,5 | ||||
| ЦВС-53 | 8,8 | ||||||
| 6НК-6х1 | 7,8 | ||||||
| 6НК-9х1 | 6,8 | ||||||
| 4НКБ-4 | 60-90 | 67-48 | |||||
| 3К-6 | 5,6 | ||||||
| 6К-8 | 170\140 | 32,5\36 | 5,0\6,3 | ||||
| 8НГД-9х3 | |||||||
| 6НГ-7х2 | |||||||
| 6НГК-6х1 | |||||||
| 4Н5-8с | |||||||
| 5Н5-8 | |||||||
| 6НГ-10х4 | |||||||
| 5НС-6х8 | |||||||
| 3Н-6х2 | |||||||
| 4Н-5х2 | |||||||
| 4Н-5х4 | |||||||
| 5Н-5х2 | |||||||
| 4Н-5х4 | |||||||
| 6Н-10х4 | |||||||
| 4НК-5х1 | 30-60 | 57-47 | |||||
| 5НК-5х1 | 40-100 | 112-88 | |||||
| 5НК-9х1 | 50-95 | 56-40 |
Продовження дод. 2
| 8НДВ-Нм | 600-400 | 35-42 | ||||||
| 12НДс-Нм | 1000-650 | 24-30 | ||||||
| НК-65\35-125 | 65-35 | |||||||
| НК-200\120-70 | 200-120 | |||||||
| НК-200\120-10 | 200-120 | |||||||
| НК-560\335-70 | 560-335 | |||||||
| НК-560\335-20 | 560-335 | |||||||
| НК-560\335-80 | 560-335 | |||||||
| НК-200\120-70 | 200-120 | |||||||
| Вихрьові насоси | ||||||||
| СВН-80 | 149\200 | 30(350) | 7,0 (вода) | |||||
| СЦЛ-20-24 | 180\200 | 40(433) | ||||||
| 1В-0,9МК | 1-3,5 | 32-12,5 | 1,5 | |||||
| 1,5В-1,3МК | 4-8 | 50-10 | 6-4 | |||||
| Гвинтові насоси агрегатовані горизонтальні | ||||||||
| ЭНВ-25 | 4,5 | |||||||
| ЭНВ-32\25 (3-х гвинтовий) | 25 кг\см2 | |||||||
| ЭНВ-45\6,3 (3-х гвинтовий) | 6 кг\см2 | |||||||
| ЭНВ-45\4,5 (3-х гвинтовий) | 4,5 кг\см2 | |||||||
| ЭНВ-90\6,3 (3-х гвинтовий) | 6 кг\см2 | |||||||
Продовження дод. 2
| ЭНВ-85\25 (3-х гвинтовий) | 25 кг\см2 | |||||||
| МВН-1,5 | 5,4 | 7,5 | ||||||
| МВН-6 | 21,6 | |||||||
| МВН-10 | ||||||||
| МВН-25 | ||||||||
| ВН-8 | 21,5 | |||||||
| ВН-50 | ||||||||
| ВС-100 | 250 кг\см2 | 150 л.с. | 5,5 | |||||
| ВС-200 (3-х гвинтовий) | 170\200 | 200 кг\см2 | 1350\1500 | 300 л.с. | 5,5 | |||
| Гвинтові насоси вертикальні | ||||||||
| ЭНН-0,2\25 | 0,2 | 0,7 | ||||||
| ЭНН-0,4\20 | 0,4 | 2,2 | ||||||
| ЭНН-3\5 | 3,2 | 1,5 | ||||||
| ЭНН-6,3\25 | 6,3 | 7,5 | ||||||
| Шестерневі насоси агрегатовані | ||||||||
| РЗ-3а | 1,1 | 1,5 | ||||||
| РЗ-4,5 | 3,3 | 1,5 | ||||||
| РЗ-7,5 | ||||||||
| РЗ-30 | 5,5 | 48(253) | 6,5 | |||||
| РЗ-60 | 10,5 | 92,6(415) | 7,0 | |||||
Закінчення дод. 2
| Ручні насоси поршневі подвійної дії | |||||||
| БКФ-2 | 15-22 л\хв | ||||||
| БКФ-2м | 18-27 л\хв | ||||||
| «Родник» | 18-27 л\хв | ||||||
| БКФ-4 | 40-60 л\хв | ||||||
| НР-40 | 35-65 л\хв |
Додатокк 3