Організація роботи чистої та гнійної перев’язувальної, особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Утилізація перев’язувального матеріалу

В перев’язувальні кімнати (для хворих без гнійних ускладнень чи запальних захворювань – «чиста» перев’язувальна, та для хворих з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними захворюваннями – «гнійна» перев’язувальна), згідно графіку роботи, призначується медична сестра та молодша медична сестра з операційно-перев’язувального блоку на робочій день. Як правило, під наглядом лікуючого лікаря-хірурга палати виконуються спочатку перев’язки хворих без гнійних ускладнень чи запальних захворювань. Проста зміна пов’язки у таких хворих можлива і без участі хірурга та виконується медичною сестрою після відповідних розпоряджень лікуючого лікаря. Медичний персонал перев’язувальних щоденно змінює одяг перед початком робочого дня. Обов’язково під час всіх перев’язок наявність повного медичного одягу (халати, шапочки, маски) у медичного персоналу та спостерігаючих за перев’язкою (лікарі, консультанти, студенти). Перев’язки можуть проводитись як в перев’язувальній кімнаті так і в палаті, де перебуває хворий (на місці), в залежності від стану хворого. На першу добу після операції та у важких хворих заміна пов’язки найчастіше проводиться в палаті.

Перев’язки у хворих з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними захворюваннями завжди проводяться з участю або під наглядом лікуючого лікаря чи завідуючого відділенням. Слід пам’ятати, що огляд кожного хворого завідуючим відділенням проводиться обов’язково під час надходження та безпосередньо перед виписуванням з хірургічного стаціонару. Існують певні обов’язкові правила роботи в «гнійній» перев’язувальній та проведення перев’язок у хворих з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними захворюваннями. Так, окрім повного медичного одягу, медична сестра під час перев’язок одягає спеціальний захисний фартух та медичні рукавички (латексні, тактилонові, неопренові). Після кожної перев’язки фартух молодшою медичною сестрою обробляється дезінфікуючим розчином, проводиться зміна медичних рукавичок.

Перев’язки у хворих з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними захворюваннями проводять у певній послідовності, спочатку від найменш до найбільш контагіозних захворювань. Останніми вважаються захворювання, що легко передаються контактним шляхом, наприклад, бешиха чи анаеробні інфекції. Такі хворі взагалі відмежовуються в окремих палатах (боксах) від інших хворих хірургічного відділення. Після проведення перев’язки у таких хворих обов’язково проводиться генеральне прибирання кімнати.

Весь перев’язувальний матеріал використовують одноразово, після чого його збирають в окремі ємкості, заливають дезінфікуючим розчином чи стерилізують в автоклаві та знищують у спеціально відведених місцях.

 

 

Питання для контролю вивчення матеріалу.

1) Що таке хірургічна інфекція та які умови необхідні для виникнення гнійної інфекції?

2) Які існують шляхи розповсюдження інфекції в зовнішньому середовищі і в організмі людини та що включає в себе поняття внутрішньолікарняна інфекція?

3) Які фактори сприяють виникненню інфекцій області хірургічного втручання?

4) Визначення асептики та антисептики, дезінфекції та стерилізації.

5) Які існують види стерилізації?

6) Назвіть основні асептичні заходи, що спрямовані на профілактику повітряно-краплинної, контактної та імплантаційної інфекції.

7) Які основні групи хімічних антисептиків використовують в хірургічній практиці?

8) Що таке інфекційний контроль в хірургії, які існують основні заходи інфекційного контролю?

9) Назвіть види прибирання в приміщеннях операційно-перев’язувального блоку.

10) Які правила роботи медичного персоналу та чим відрізняється порядок роботи в «чистій» та «гнійній» перев’язувальній кімнаті?

 

 

Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.

1) У хворого після оперативного втручання на 8 добу виник запальний процес в зоні ушитої рани. Визначите вид інфекції, якщо відомо, що причиною її розвитку стали інфіковані хірургічні шовні нитки?

A. Екзогенна контактна;

B. Ендогенна по продовженню;

C. Екзогенна імплантаційна;

D. Екзогенна повітряно-крапельна;

E. Ендогенна лімфогенна.

 

2) У хворого на шосту добу після виконання операції з приводу грижової хвороби виникла інфекція області хірургічного втручання (абсцесс післяопераційної рани). Під час епідеміологічного розслідування встановлено, що хворий тривалий час (3 доби) перебував в стаціонарі до операції, антибіотикопрофілактика не проводилась. До якої групи факторів ризику виникнення інфекції області хірургічного втручання можна віднести встановлені факти?

A. Фактори стану пацієнта;

B. Передопераційні фактори;

C. Операційні фактори;

D. Фактори внутрішнього середовища;

E. Післяопераційні фактори.

3) Чергова медична сестра операційно-перев’язувального блоку підготувала для стерилізації різноманітний інструментарій багаторазового використання. Оберіть серед перерахованих методів стерилізації той що неможливо використовувати для інструментарію з гумовими та пластмасовими складовими частинами.

A. Автоклавування;

B. В сухожаровій шафі;

C. Ультразвуком;

D. В розчині антисептиків;

E. Газова стерилізація.

 

4) У перев'язувальній після роботи вирішено провести поточне прибирання. Підмели підлогу щіткою, витерли забруднення, обробили дезрозчином перев'язний стіл. Чи правильно проведене прибирання?

A. Так, для поточної прибирання цього досить;

B. Ні, варто обробити стелю і стіни;

C. Ні, підмітати підлогу в операційній і перев'язувальній не можна;

D. Ні, перев'язувальний стіл обробляти дезрозчином не можна;

E. Поточне прибирання в перев'язувальній кімнаті не проводиться.

 

5) Під час проведення інфекційного контролю та обстеження носоглотки у однієї з молодших медичних сестер операційно-перев’язувального блоку виявлено носійство MRSA. Коли молодша медична сестра може приступити до роботи?

A. Може працювати без обмежень, бо носії MRSA не мають загрози для внутрішньолікарняного інфікування;

B. Не може працювати в операційно-перев’язувальному блоці взагалі, тому що вилікувати носіїв MRSA неможливо;

C. На наступний день після початку лікування;

D. Не раніше ніж через 4-5 діб після початку лікування та негативного повторного бактеріологічного дослідження;

E. Через 3-4 тижні після проведення лікування та повторного бактеріологічного дослідження.

 

Еталони відповідей до тестових завдань: 1 – C, 2 – B, 3 – B, 4 – C, 5 – D.