Площа об’єктів кадастрового обліку в містах обласного підпорядкування визначається з точністю

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒

1 кв.м (0,0001 га)

15. Площа об’єктів кадастрового обліку в містах районного підпорядкування і селищах визначається з точністю:

15 кв.м (0,0015 га)

16. Площа об’єктів кадастрового обліку для ділянок садово-городніх товариств визначається з точністю не менше:

2,5 кв.м (0,00025 га)

17. У селах для кадастрово-інвентаризаційних знімань граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перевищувати:

40 см

18. У містах обласного підпорядкування для кадастрово-інвентаризаційних знімань граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перевищувати:

10 см

19. У містах районного підпорядкування і селищах для кадастрово-інвентаризаційних знімань граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перевищувати:

20 см

20. У містах обласного підпорядкування кадастрові плани мають створюватися в масштабі:

1:500

21. У містах районного підпорядкування і селищах кадастрові плани мають створюватися в масштабі:

1:1000

22. У селах кадастрові плани мають створюватися в масштабі:

1:2000

23. Кадастровий номер земельної ділянки змінюється (коли?):

· у разі поділу земельної ділянки;

· у разі об'єднання з іншою земельною ділянкою.

24. В результаті кадастрового зонування встановлюють (вибрати типи об’єктів):

межі кадастрових зон і кварталів

25. До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про кадастрове зонування земель в межах території України: (ЗУ ДЗК)

· номери кадастрових зон та кварталів;

· опис меж кадастрових зон та кварталів;

· площа кадастрових зон та кварталів;

· підстави встановлення меж кадастрових зон та кварталів.

26. Відомості про обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі:

· схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць,

· проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань,

· проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь,

· проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок,

· технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),

· іншої документації із землеустрою.

27. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: (ЗУ ДЗК)

· заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

· оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

· документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа;

· документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

28. Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки надає органу державної реєстрації прав інформацію про: (ЗУ ДЗК)

· державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію);

· кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки;

· кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

29. Орган державної реєстрації прав одночасно з державною реєстрацією речового права на земельну ділянку надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформацію про: (ЗУ ДЗК)

а) суб'єкта права власності на земельну ділянку;

б) суб'єкта речового права на земельну ділянку;

в) державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельної ділянки, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельною ділянкою; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій);

г) дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

30. На кадастровому плані земельної ділянки відображаються: (ЗУ ДЗК)

· площа земельної ділянки;

· зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);

· координати поворотних точок земельної ділянки;

· лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;

· кадастровий номер земельної ділянки;

· кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);

· межі земельних угідь;

· межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;

· контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

31. На офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про: (ЗУ ДЗК)

а) межі адміністративно-територіальних одиниць;

б) кадастрові номери земельних ділянок;

в) межі земельних ділянок;

г) цільове призначення земельних ділянок;

ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права);

д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок;

е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель;

є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок;

ж) земельні угіддя;

з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

и) координати поворотних точок меж об'єктів кадастру;

і) бонітування ґрунтів.

32. Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, повинні забезпечувати: (ЗУ ДЗК)

юридичним та фізичним особам можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації, яка відповідно до цієї статті надається безоплатно, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень.

33. На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право: (ЗУ ДЗК)

· власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи;

· спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, або уповноважені ними особи;

· особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обмеження, або уповноважені ними особи;

· органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом;

· особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт, для виконання зазначених робіт.

34. Реєстр прав в кадастровій ГІС реалізується з використання відношення (між сутностями):

Залежність (лінія зі стрілочкою), асоціація(лінія без стрілочки). Також можлива агрегація (лінія з порожнім ромбиком).

35. Зона технічного сервітуту для трубопроводу за розмірами:

10 м

36. Електронна карта це:

Зображення місцевості, подане БЕЗПОСЕРЕДНЬО в умовних знаках: точки, лінії, полігони… Електронна карта подається у вигляді: {лінія, тип лінії, колір…}

37. Цифрова карта це:

Зображення місцевості, подане в КОДАХ умовних знаків. Цифрова карта подається у вигляді: {масштаб, координати точок, тип…}

38. В базі геопросторових даних подається:

Атрибутивна та просторова інформація про об’єкти в єдиному середовищі зберігання.

39. Геокодування об’єктів це:

це встановлення однозначної відповідності між просторовими та атрибутивними властивостями об’єктів в геоінформаційних моделях.

40. В ГІС типу МapInfo реалізовано схеми геокодування:

За порядком

41. В ГІС типу ArcView реалізовано схеми геокодування:

За порядком

42. Растрові або матричні типи даних забезпечують:

Однаковість розмірів частинок зображення (пікселів). Їх легше отримати, ніж векторні.

43. Векторні моделі геопросторових даних це:

ті, які представлені у вигляді комбінації простих геометричних примітивів, які можуть бути описані рівнянням (точка, пряма, коло, еліпс…)

44. Цифрові моделі рельєфу подаються з використанням:

Функції залежності висоти від планових координат Х, Y. Нерегулярний набір точок (TIN), регулярний (GRID), орографічні лінії.

45. В об’єктно-реляційних базах геопросторових даних реалізується схема геокодування:

За єдиним середовищем зберігання

46. До основних класів просторової локалізації об’єктів реального світу належать:

точка, лінія, полігон.

47. До основних абстрактних типів геопросторових даних належать:

Точка, крива, поверхня, геометрична колекція.

48. До простої полілінії слід віднести:

Та, яка має розгалуження відносно основного напряму. Немає розгалужень 2-го та більше порядків.

49. До простого мультиполігона слід віднести:

Той, що має анклави (отвори всередині полігону). Немає анклаву в анклаві.

50. В базах геопросторових даних бінарна форма подання геометрії у форматах WKB зберігається в полях типу:

BLOB

51. В базах геопросторових даних текстова форма подання геометрії у форматах WKT зберігається в полях типу:

TEXT (MEMO)

52. В базах геопросторових даних для нормалізованої форми подання геометрії використовується:

Точка, полігон, ламана лінія. Не поверхня, не геометрична колекція, не крива. Без будь-яких складних і складених геометричних фігур.

53. Якій просторові схемі відповідає наступна матриця 9-ти топологічних відношень:

Може бути перетин, дотик, накладання, міститься, не перетинаються.

54. Для моделі просторових даних земельних ділянок найкраще підходять (топологічні моделі наступних типів):

З точністю до ребра (так як має враховуватися суміжність земельних ділянок)

55. Для моделі просторових даних інженерних мереж найкраще підходять (топологічні моделі наступних типів):

лінійно-вузлова, з точністю до вузла (так як має бути орієнтація ребра).

56. Для тривимірної моделі просторових даних будівель та споруд найкраще підходять (топологічні моделі наступних типів):

З точністю до об’єкта, так як тут треба, щоб всі будинки були як окремі об’єкти, не пов’язані між собою.

57. Відношення суміжності об’єктів безпосередньо визначено в моделях (вибрати топологічну модель із наступних типів):

з точністю до ребра

58. Для побудови просторового індексу в базах геопросторових даних застосовують (наступні типи схем):

R-дерево, GRID-індекси…

59. Для побудови просторового індексу в базах растрових зображень застосовують (наступні типи схем):

GRID

60. Для оцінки транспортно-функціональної зручності розташування оціночних районів в ГІС нормативної грошової оцінки земель населених пунктів в основному застосовується (наступні методи геоінформаційного аналізу):

· буферний аналіз

· мережний аналіз

· оверлейний аналіз

61. В ГІС нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів в основному застосовуються (наступні методи геоінформаційного аналізу):

· буферний аналіз

· мережний аналіз

· оверлейний аналіз

62. Для визначення меж санітарно-захисних зон найчастіше використовується (наступні методи геоінформаційного аналізу):

буферний аналіз

63. До основних компонентів національної інфраструктури геопросторових даних належить:

· нормативно-правове та інституційне забезпечення;

· базові набори геопросторових даних;

· профільні набори геопросторових даних;

· метадані та каталоги метаданих для забезпечення пошуку і доступу до геопросторових даних;

· технічні регламенти і стандарти на геопросторові дані, метадані та геоінформаційні сервіси;

· програмно-технологічні засоби формування і актуалізації геопросторових даних, WEB-картографування та забезпечення доступу, використання і розповсюдження геопросторових даних в інформаційних мережах.

64. Для уніфікації електронного документообігу в кадастрових системах застосовується формальна мова:

XML

65. Для уніфікації обміну геопросторовими даними застосовується формальна мова:

GML

66. Для уніфікації обміну електронними картами застосовується формальна мова:

SVG

67. Просторове розрізнення цифрового космічного знімка це:

Величина, що характеризує розмір найменших об'єктів, помітних на зображенні.

Величина на місцевості (у метрах), що відповідає одному пікселю на матриці.

68. Радіометричне розрізнення цифрових космічних знімків це:

визначається кількістю градацій значень кольору, відповідних переходу від яскравості абсолютно «чорного» до абсолютно «білого», і виражається в кількості біт на піксель зображення.

69. Спектральне розрізнення цифрових космічних знімків це:

визначається характерними інтервалами довжин хвиль електромагнітного спектру (тобто спектральними діапазонами), до яких чутливий датчик знімальної системи.

70. Часове розрізнення космічних знімків це:

визначається частотою отримання знімків конкретної області за одиницю часу.

---

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒