Література, методичне та матеріально-технічне забезпечення заняття. 1. Судебно-почерковедческая экспертиза

1. Судебно-почерковедческая экспертиза. М., 1989.

2. Федосеева В.Б., Золотова Т.Н. Основные правила подготовки материалов для производства судебной почерковедческой экспертизы. М., 1980.

3. Вул С.М. Теоретические и методические вопросы криминалистического исследования письменной речи. М, 1977.

4. Морозов Б.Н. Особенности криминалистического исследования признаков письменной речи. Ташкент, 1985.

5. Івакін Е.О. Питання методики діагностичних досліджень у судовому почеркознавстві // Актуальні проблеми сучасної криміналістики. Ч.2. - Сімферополь, 2002. - С.43-48.

6. Брусенцова И.В. Почерковедческая экспертиза: этапы развития и современные возможности // Юрист. - 2004. - № 11. - С.12-19.

7. Задеренко С.В. Системна розробка окремих ознак почерку // Криміналістичний вісник. - 2005. - № 2. - С.86-90.

8. Кузниченко Л.В. Проблемы теории и практики судебно-автороведческой классификационной экспертизы // Вестник криминалистики. - 2005. - № 3. - С.44-49.

9. Клименко Н. Судове почеркознавство і його сучасні можливості // Право України. - 2005. - № 4. - С. 70-74.

Тема для реферату:

1. Судово-почеркознавча експертиза: об’єкти та задачі.

2. Судово-авторознавча експертиза.

Матеріальне забезпечення: комплект рукописних текстів, зразки розшукових таблиць з розробкою загальних і окремих ознак почерку.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття полягає в перевірці присутності курсантів, оголошенні теми, мети та контрольних питань заняття.

Практичне заняття починається з розгляду контрольних питань теми. При висвітленні питань теми заняття, курсантам необхідно уяснити, що в письмових документах розрізняють смислову сторону (письмову мову) і почерк, яким виконаний текст. У зв'язку з цим існують два напрямки дослідження письмових документів – криміналістичне авторознавство і почеркознавство. У рамках першого напрямку вивчаються ознаки письмової мови автора документа, що відтворилися в тексті: граматичні, стилістичні, семантичні та ін. У почеркознавстві вивчають графічну сторону письма – почерк виконавця документа. Серед загальних ознак почерку виділяють виробленість, нахил, зв’язність, розмір букв, складність, топографічні й інші ознаки. Часткові ознаки почерку характеризують індивідуальні особливості рухів виконавця.

Курсанти повинні розглянути ідентифікаційні та діагностичні питання, що вирішуються почеркознавчім, авторознавчим дослідженням документів. Діагностичні задачі полягають у встановленні соціально-біографічних рис виконавця чи автора документа. Ідентифікаційні дослідження спрямовані на встановлення конкретної особи, що виконала документ. Слід розглянути види зразків для порівняльного дослідження та вимоги, які до них ставляться.

Після контрольного опитування курсанти одержують рукописні тексти і, користуючись зразками, виконують розшукову таблицю з розробкою загальних і окремих ознак почерку. Виконані завдання обговорюються під керівництвом викладача. Обговорення поєднується з подальшим контрольним опитуванням.

Заключна частина заняття полягає у підведенні викладачем підсумків, оголошенням завдання для самостійної роботи.

Тема №12. Криміналістичне дослідження людини за ознаками зовнішності (габітологія)

Практичне заняття:Криміналістичне дослідження людини за ознаками зовнішності (габітологія)

Навчальна мета заняття:на основі вивченнянаукової літератури необхідно зрозуміти сутність криміналістичного ототожнення людини за ознаками зовнішності, складання словесного портрету та його значення у ході розкриття і розслідування злочинів.

Час проведення 2 год. Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання:

  1. Наукові основи криміналістичного вчення про ознаки зовнішності людини.

2. Класифікація ознак зовнішності людини.

3. Метод словесного портрету, правила його складання і значення у ході розкриття і розслідування злочинів.

4. Виготовлення суб`єктивних портретів.

5. Підготовка і призначення судово-портретної експертизи.