МОНТАЖЕР, МОНТАЖИСТ -МОНТАЖНИК - МОНТЕР

Монтажер, -а, монтажист,-а. Фахівець з монтажу фільмів, літературних або музичних творів тощо.

Монтажник,-а. Фахівець з монтажу машин, конструкцій, споруд тощо.

Монтер,-а. 1.Кваліфікований робітник, що займається електромонтажем і лагодженням електричного обладнання.

2. Те саме, що монтажник.

МОРАТбРІЙ,-ю, ор. -єм. 1.Відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв'язку з настанням надзвичайних обставин.

2. Відстрочка, відкладання певних дій, обов'язків на визначений або невизначений період за домовленніс-тю між державами.

МОРЕНА - МАРЕНА - МУРЕНА

Морена.Відклад з глини, піску та уламків гірських порід, утворений пересуванням льодовиків.

Марена¹.Трав'яниста рослина, з кореневища якої добували червону фарбу.

Марена².Річкова риба родини коропових; вусач.

15 — 4-2287 2

Мурена.Велика морська риба родини вугрів, поширена переважно в Середземному морі та Індійському океані.

МОРЕНИЙ - МОРЕННИЙ

Морений. 1.Виснажений, знесилений, змучений. Хай мине це все, щоб упірнувши вдома в подушки, заснути хорошим сном мореної людини (Ю.Янов-ський); Домбровський приїхав уночі верхи. Кінь під ним був морений (Н.Рибак).

2. спец. Який набув темного кольору від спеціальної обробки — моріння. Вже стемніло, і, мабуть, тому смагляве обличчя мого друга здавалось вирізьбленим з мореного дуба (С.Жура-хович).

Моренний.Прикм. від морена:моренні глини, моренні озера, моренні пасма.

МОРКВЯНИК - МОРКІВНИК

Морквяник,-у. Страва з моркви.

Морківник,-а. Трав'яниста рослина, схожа на моркву.

МОРОЗОВИТРИВАЛИЙ, МОРОЗОСТІЙКИЙ - МОРОЗОТРИВКИЙ

Морозовитривалий, морозостійкий.Про рослини — який витримує температуру нижче нуля: морозовитрива-лі (морозостійкі) саджанці, морозовитривалий (морозостійкий) гібрид, морозовитривалий (морозостійкий) сорт яблук. Пох.: морозовитривалість, морозостійкість: морозовитривалість (морозостійкість) плодових дерев.

Морозотривкий.Який витримує багаторазове зниження й підвищення температури без значного зниження своєї міцності: морозотривкі матеріали, морозотривкі гірські породи. Пох. морозотривкість.

МОР

...МОРФ, ...МОРФІЗМ, ...МОР-ФНИЙ, ...МОРФОЗ.Кінцеві частини складних слів, що відповідають поняттям "форма", "вид": тероморф, метаморфізм, антропоморфний, ка-таморфоз.

МОРФО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "форма"; пишеться разом: мор-фоскульптура, морфотектура.

...морфоздив. ...морф.

МОРЯК - МАТРОС

Моряк,-а. Той, хто служить на флоті (торговельному, риболовецькому, військовому тощо); людина, досвідчена в морській справі. Він був важкий і дебелий — цей четвертий Половець, колишній моряк торговельного флоту (Ю.Яновський); Гойдало. Моряки не помічали хитанини, бо "звикли до неї з колиски" (З.Тулуб); Внизу стояв моряк у білому кітелі і в кашкеті із золотим крабом (П.Панч).

Матрос,-а. Рядовий військового флоту, а також службовець суднової команди в цивільному флоті. О, в них було багато дум: може, стануть матросами, поїдуть морем у чужі краї (Марко Вовчок); Моряки ми всі, матроси, І прямуємо туди, За піщані білі коси, Де нічого, крім води (І.Муратов).

МОТО...Перша частина складних слів, що відповідає словам моторний, моторизований, мотоциклетний;пишеться разом: мотодельтаплан, мо-токолона, мотоорієнтування.

мотордив. двигун.

МОТОРНИЙ¹.Прикм. від мотор:моторний човен, моторний цех, моторне паливо.

МОТОРНИЙ².Проворний, спритний, жвавий тощо (про людину). Хлопець зроду був жвавий, моторний

(Б.Грінченко); Та не люблю я ні Миколи, ні Антона, Бо я дівчина гарна і моторна (пісня); Сергієві здається, ніби мати й зростом поменшала. Однак лишилася вона такою ж меткою в рухах і моторною в роботі (Ю.Мушкетик). Пох.: моторність, моторно.

МОТОРНИЙ³.Руховий (про пси-хо-фізіологічні процеси): моторні функції рук.

МОТТО,невідм., с. Дотепний вислів; епіграф.

МРІТИ - МРІЯТИ

Мріти. 1.Ледве виднітися; бовваніти. Он на кінці виднокруга мріє село (Олена Пчілка); Мріють у тремтячому мареві далекі села (Григорій Тютюнник); А на високій горі ще довго-довго мріла тендітна постать дівчини (П.Колесник).

2. Світати. На сході ледве мріло (Л.Первомайський).

Мріяти.Створювати в уяві образ когось, чогось; думати про здійснення чогось бажаного тощо. —Яка все ж таки прекрасна річ — життя! — мріяла уголос Ліда (Я.Качура); Як відомо, Коцюбинський., мріяв написати повість про Довбуша (П.Тичина).

МУЗ... Перша частина складних слів, що відповідає слову музичний;пишеться разом: музкомедія.

МУЗИКАЛЬНИЙ - МУЗИЧНИЙ

Музикальний. 1.Здібний до музики, який тонко сприймає, відчуває й виконує музичні твори: музикальна людина, музикальні пальці, музикальний слух.

2. Приємний звучанням; мелодійний: музикальний голос, музикальна мова.

Музичний. 1.Який стосується музики, пов'язаний з музикою, здійснюваний засобами музики: музична крамниця, музичний вечір, музичний гурток, музичний твір, музична комедія.

2. Те саме, що музикальний:музичний голос. Є повір 'я, що наші діди всі грали на сопілках, тим-то ймова такамузична (М.Хвильовий).

мулатдив. креол.

МУЛКИЙ - МУЛЬКИЙ

Мулкий.Покритий мулом, з мулом: мулке дно, мулкий берег, мулкий ставок.

Мулький.Який муляє; переносно — який бентежить, гнітить: мулький рюкзак, мульке ліжко, мулькі спогади.Пох. мулько: на серці щось мулько.

МУЛЬТИ...Перша частина складних слів, що означає велику кількість чогось або багаторазовість якихось дій, функцій; пишеться разом: мультивібратор, мультимільйонер.

мулярдив. моляр.

МУМІЯ - МУМІЄ

Мумія¹,-ї, ор. -єю. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу бальзамуванням, а також переносно: єгипетські мумії. Чоловік з чорним обличчям придивився до Фать-ми: — Ах ти ж мумія засушена! (Ю.Яновський).

Н (єн). Як назва літери вживається в с. р.: велике н\ як назва звука вживається в ч. р.: м'який н.

НА, прийм. Вж. у словосп.: на адресу, на весь зріст, на всю широчінь, на вигляд, на вимогу, на десяту годину, на

.5- 2

Мумія²,спец. Мінеральна фарба, що має колір від ясно-червоного до темно-брунатного.

Муміє,невідм., с. Природний смо-лоподібний продукт біологічного походження, який стікає з розколин скель та гір.

МУР,-у. Висока кам'яна або цегляна стіна навколо чогось (мурована стіна будинку, загорожа з каменю або цегли тощо), а також переносно. Все тюремне дворище оперізував високийкам'яний мур (С.Добровольський); Місто в 'яне, і все пломеніє, од панелей і мурів пече... (В.Сосюра); Перебігли вони міст, виїхали на острів, поїхали попід самим садовим муром (І.Нечуй-Ле-вицький); Плавні, відбившись у воді глиняною стіною, стояли непорушно, як древній китайський мур (Григорій Тютюнник); Кожен заглибився в свої думки. Ніяким "ти " не звалити одним ударом той мур, який виник між ними (Л.Дмитерко).

муренадив. морена.

М'ЯКШАННЯ - М'ЯКШЕННЯ

М'якшання. їм.від м'якшати— ставати м'якшим: м'якшання снігу, м 'якшання погоди, м 'якшання голосу.

М'якшення. їм.від м'якшити —робити м'якшим: м'якшення ріллі, м'якшення приголосних.

заклик, на замовлення, на ім 'я називати, на його бажання, на кінець (і під кінець) року, на мою думку, на перше липня, на пропозицію, на селі (і в селі) працювати, на село (і в село) поїхати, на схід від Києва, на шматки подерти,

\п

н

будинок на дев 'ять поверхів, вода перетворилася на пару (і в пару), драма на п 'ять дій, отримувати 500 гривень на місяць.

НА..., преф. Перехідні дієслова з на..., які виражають повноту, велику кількість у прояві дії, керують знахідним і родовим відмінками: назбирати кошик грибів, назбирати грибів. Форма родового відмінка звичайно вживається, коли вказується поширення дії на значну кількість з можливих багатьох предметів, а також коли об'єктом дії є абстрактне поняття: накупити книжок, напустити диму, наробити дурниць.

НАБАГАТО - НА БАГАТО

Набагато,присл. Значною мірою, дуже; з порівняльним ступенем прикметника і прислівника — значно, багато. [Кравченко:] Виходить, що я хоч і запізнилася набагато, а поговорити було про що (3.Мороз); Всі уже догадувалися, що цього року аул відкочує набагато далі (3.Тулуб); Набагато простішим було все, що він чув з чужих уст (М.Стельмах); Я просто був молодим, не набагато старшим за них (О.Довженко).

На багато, присл. з прийм. Села наді Пслом задзвонили в усі дзвони, і їх чути стало на багато верст (Ю.Янов-ський); Він натикався на багато дивовижних чудових речей, яких ніколи не бачив раніше (О.Гончар).

НАБІК- НА БІК

Набік,присл. На правий чи лівий бік чогось; убік тощо. Івась прижмурив одно око, похилив голову набік (Лесь Мартович); Тодозя одскочила набік в ліщину (І.Нечуй-Левицький); Кран від'їхав по рейках далеко набік

(В.Собко); Сама вона важко дихала й дивилася кудись набік, неначе бачила там одповідь на якусь думку (А.Ка-щенко).

На бік, ім. з прийм. Шапочка з 'їхала в неї на бік голови (М.Коцюбинський); Хлопці повилазили в човен та давай стрибать з човна в воду на бік, де було води по пояс (І.Нечуй-Левицький); Кашель б'є його, підкидає, перевертає з боку на бік (Панас Мирний); Особливе невдоволення у Феодосія викликало те, що Оленка під час суперечок завжди ставала на бік чоловіка (В.Логвиненко).

НАВАГА - НАВАХА

Навага.Невелика морська риба родини тріскових.

Наваха.Іспанський довгий скла-даний ніж.

НАВАЛА- НАВАЛ

Навала.Вторгнення ворожих військ; полчища завойовників тощо: ворожа навала, золотоординська навала, фашистська навала.

Навал,-у Нагромадження чогось; велика купа чого-небудь: крижані навали.

НАВАРИСТИЙ - НАВАРНИЙ

Наваристий.З густим наваром (про страву): наваристий борщ.

Наварний. Прироблений, виготовлений за допомогою наплавлювання: наварний леміш, наварний вал.

навахадив. навага.

на версідив. на верху.

НАВЕРХ- НА ВЕРХ•

Наверх,присл. На верхню частину, на поверхню чогось; угору тощо; у знач, прийм. Маметові очі полізли наверх (М.Коцюбинський); Вода мене

знову винесла наверх (І.Нечуй-Ле-вицький); Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять наверх землі (О.Стороженко).

На верх,ім. з прийм. Він і на сохи дерева дав, і на крокви.. А як на верх, то хмизу свого вже дав (Панас Мирний); Часом виплигувала на верх, на покрівлю прудка коза (І.Нечуй-Ле-вицький).

НАВЕРХУ - НА ВЕРХУ, НА ВЕРСІ

Наверху, присл. У верхній частині, на поверхні чогось; розм. — вгорі тощо. Нехай буде наверху піна, але під нею мусить в келиху грати чисте вино (М.Коцюбинський); Вони тепер там, наверху, повзли метр за метром все ви-ще і вище між розпеченим камінням (О. Гончар).

На верху, на версі,ім. з прийм. Щовечора, було, він жде качиних зграй, Своєю постаттю темніючи важкою Аж на верху млина (М.Рильський).

НАВЗНАК, НАВЗНАКИ,присл. Обличчям догори; на спині. Марко лежав навзнак (О.Стороженко); Скрикнув він раптом і полетів навзнаки в воду (М.Коцюбинський).

НАВИК - НАВИЧКА

Навик,-у. Уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами; практичні знання, досвід у якійсь справі: механізаторські навики, мистецькі навики, професійні навики, трудові навики, навики керівництва, виробляти навики, здобувати навики.

Навичка. 1.Те саме, що навик:навичка господарювання, трудові навички, навички в роботі, практичні навички, рухові навички, виробляти навички, удосконалювати навички.

2. Звичка: негарні навички.

Пор. звичай.

НАВІКИ, НАВІК - НА ВІКИ, НА ВІКИ, НА ВІК

Навіки, навік,присл. Назавжди; повністю, цілком тощо: навіки-віків, замовкнути навіки, навіки минуло, на-вік-віки, навік-віків.

На віки, на віки, на вік,ім. з прийм. Ви погубили мене на віки вічні (Г.Квіт-ка-Основ'яненко); Я загоїти хочу вам рани Не на віки чи роки — на мить (О.Олесь); Хай на віки прославить спів безсмертну юність вашу (В.Сосюра); В Новоселівці, де ярки, Син із матір 'ю поруч встали 3 бронзи вилиті — на віки! (Л. Забашта); Тепер ми любимося.. і не розлучимося на вік наш (Г.Квітка-Основ'яненко).

НАВІСНИЙ¹.Який нависає над чимось; якого можна піднімати й навішувати: навісна переправа, навісна дорога, навісний плуг.

НАВІСНИЙ².Навіжений, несамовитий, шалений; ненависний. Я блукав мов навісний, Без крихти хліба та оселі (П.Грабовський); [Малашка:] Заздрю? Тю, навісний! Є чому зазіхать (І.Карпенко-Карий); Стала баба-до-ля, Люта, навісна, А в руках у неї Папороть ясна (О.Олесь); Склич до нас тих навісних панів, Що воду із своїх виварюють Рябків (П.Гулак-Артемов-ський).

НАВІШАНИЙ - НАВІШЕНИЙ

Навішаний.Дієприкм. від навішати:кругом навішані портрети.

Навішений.Дієприкм. від навісити:навішений на двері замок.

НАВІЩО -НА ВІЩО

Навіщо,присл. З якою метою, для чого; з якої причини, чому тощо. Бере

шага, аж труситься: Тяжко його брати!.. Та й навіщо?.. (Т.Шевченко); Навіщо ж він оце розігнав вечорниці? (І.Нечуй-Левицький).

На віщо,займ. з прийм. Еге! Аж ген-ген усі зібралися круг ставка та й дивляться... А на віщо дивляться, так гай-гай! (Г.Квітка-Основ'яненко); —Татарине, татарине! На віщо ж ти важиш: Чи на мою ясненькую зброю, Чи на мого коня вороного, Чи на мене, козака молодого? (дума); На віщо се по-хоже?(П.Куліш); [Олеся:] Про все, на віщо не гляну, хотіла б дізнатись: відкіля воно взялося, задля чого і навіщо (М.Кропивницький).

НАВКОЛИШНІЙ,-я, -є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. Вж. зі сл.: світ, місцевість, місця, життя, населення, середовище, будинки, села, води, гаї, ліси, сади, дороги. Кожні жнива вони металися по навколишніх селах, обмолочували хліб машиною (В.Земляк). Немає потреби заміняти його словом оточуючий.

НАВКОЛІШКАХ, НАВКОЛЮШ-КАХ - НАВКОЛІШКИ, НАВКО-ЛЮШКИ

Навколішках,розм. навкблюшках, присл. На колінах. Вж. зі сл.: стояти, повзати, плазувати, просити. Я спав, здається, навколішках (О.Кобилян-ська); Нона, впоравшись по господарству, навколішках полізла до своєї постелі (М.Шеремет).

Навколішки,розм. навкблюшки, присл. 1. На коліна. Вж. зі сл.: ставати, стати, опускатися, падати, кинутися, становити. Кайдаш став навколішки (І.Нечуй-Левицький); [Микита:] Марусе, серце моє! (Падає перед нею навколішки) Бач, Марусе, я навко-

лішках тебе благаю (М.Кропивницький); Микита звівся навколюшки і притулився до верби (Л.Яновська); Запорожці великим натовпом обступили образ і, постававши навколюшки, уважно слухали, що читав отаман (А.Ка-щенко).

2. Те саме, що навколішках.Вж. зі сл.: стояти, лазити, сидіти. Не раз Мася навколішки стояла (А.Свид-ницький); Йонька сидить навколішки перед дривітнею (Григорій Тютюнник).

НАВМАННЯ,присл. Не маючи точних даних про щось, упевненості в чомусь; як вийде; будь-куди, будь-де тощо. — Ми не хочемо жити навмання, йти навпомацки (І.Нечуй-Левицький); Вона одна-однісінька йшла густим лісом, ішла без стежки, навмання (Б.Грінченко); Максим навмання розгорнув один із блоківських томів і прочитав (Н.Рибак).

...НАВТ.Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "той, хто плаває": гідронавт.

...НАВТИКА.Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "плавання": аеронавтика, космонавтика.

НАВШПИНЬКАХ - НАВШПИНЬКИ, НАВШПИНЯЧКИ

Навшпиньках,присл. На кінчиках пальців ніг (переважно щоб не порушувати тиші). Вж. зі сл.: стояти, ходити, бігти. Я тільки грюкнув хвірткою в садок, а сам швиденько навшпиньках прокрався назад (В.Винничен-ко); Василько пробрався навшпиньках до стовпа, приставив драбину, виліз тихенько по ній (А.Турчинська); Ша-гай увійшов навшпиньках (Б.Лепкий).

Навшпиньки,розм. навшпинячки,присл. 1. На кінчики пальців ніг. Вж.

зі сл.: підвестися, звестися. Віктор став навшпиньки (С.Доброволь-ський); Лнтося зупинилася, наче вкопана. Умить зіп ялася навшпиньки (АТу-дима); Анна, зіпнувшись навшпиньки, дістала яблуко з гілляки, плавним рухом поклала до коша (Є.Гуцало); Старіші на лавках, а молоді позаду Стають навшпинячки (М.Рильський).

2. Те саме, що навшпиньках.Стара їмость гасила пальцями свічку і тихо, навшпиньки виходила пріч (Г.Хотке-вич); [Феофанський (вбігає, але, побачивши пару, навшпинячки виходить за двері й кричить):] Можна? (Є.Кро-тевич).

НАГЛИЙ,розм. Який наступає, відбувається раптово, несподівано, непередбачено; невідкладний, терміновий. Спогадами захопились обоє... Та перепинив розмову наглий і сильний стук (О.Ільченко); Нагла смерть Ле-беденка зробила на Миколу тяжке враження (В.Гжицький); На валах стояли гармати і гаківниці, щоб відбивати наглі напади ворогів (З.Тулуб); [Мар-тіан:] Я не вечеряю. А ще до того роботу наглу маю (Леся Українка). Пох. нагло.Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? (Т.Шевченко); Щоранку, як займеться сонце І кине пасмо золоте, Розчиниться нагло віконце, І личко чиєсь розцвіте (О.Олесь); І треба ж так статися, щоб перед появою татуся нагло вмер пасічний (А.Дімаров).

наглядатидив. доглядати.

нагодадив. пригода.

НАГОЛОВУ,присл. У вислові розгромити (розбити) наголову.

НАГОРІ - НА ГОРІ

Нагорі,присл. У верхній або на верхній частині чогось; розм. — в організації, що стоїть вище в адмініст-

ративному відношенні. Черниш стояв нагорі у палаті сенаторів (О.Гончар); Вони пірнали небезпечно глибоко, і тільки бульбашки, що лопалися нагорі, свідчили про те, що десь там знаходиться жива істота (Григорій Тютюнник).

На горі,ім. з прийм. Коза на горі вища корови в полі (прислів'я); На горі раз у раз палили з гармат (І.Не-чуй-Левицький); Позаду — на горі бовваніють дніпропетровські будинки (Б.Антоненко-Давидович); Щербатий мур чорніє на горі (Л.Костенко).

НАГОРУ - НА ГОРУ

Нагору,присл. На верхню частину чогось. Я пройшов з адміністратором нагору до зали (Ю.Яновський); Руфа повернулась і побігла по східцях нагору (І.Копиленко).

На гору,ім. з прийм. Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка); Увесь натовп заворушився і поповз широким шляхом із села на гору (С.Васильчен-ко).

НАД...; НАДІ...(перед двома приголосними), префікси. 1. Вживаються при творенні дієслів на означення дії, застосовуваної до предмета згори: надбудувати, надписати, надставити.

2. Вживаються при утворенні дієслів на означення дії, спрямованої на відокремлення порівняно невеликої частини від цілого: надламати, надрубати, надтесати, надірвати.

3. Вживаються при творенні дієслів на означення спрямування руху в напрямі до предмета, наближення до нього: надбігти, над'їхати, надійти, надіслати.

НАДВІР - НА ДВІР Надвір,присл. За межі чогось (переважно приміщення); на подвір'я,

на вулицю. Вона пішла темним довгим коридором, одчинила двері надвір і спинилась (І.Нечуй-Левицький); Оксен гримнув дверима, вискочив надвір (Григорій Тютюнник).

На двір,ім. з прийм. Не так слава, не так слава, Як той поговір, Що заїздив козак з Січі До вдови на двір (Т.Шевченко); Молодий Джеря перейшов невеличкий садок і поза хатою повернув на двір (І.Нечуй-Левицький); Волоські горіхи, акації та жерделі кидали на двір і на хату довгі чорні тіні (М.Коцюбинський).

надвір'ядив. двір.

НАДВОЄ-НАДВОЄ

Надвоє,присл. 1. На дві частини; двозначно. Розкушу я горішок надвоє (пісня); Та запона враз захиталася і розійшлася надвоє (А.Кащенко); Пасок так стягнув йому живіт, наче надвоє переділив дядька (А.М'ястків-ський); Ріка під містком розділяється надвоє (Я.Баш); Надвоє бабка ворожила: або вмре, або буде жива (приказка); Стеха б то надвоє думала (Г.Квіт-ка-Основ'яненко).

2. зрідка. Вдвоє. Стежка від озерця до хати наче надвоє покоротшала (Марко Вовчок).

На двоє, числ. з прийм.: хата на двоє дверей.

НАДВОРІ - НА ДВОРІ

Надворі,присл. Поза приміщенням, на повітрі. Надворі стемніло (Панас Мирний); Надворі дощ шумить і плеще... (В.Сосюра).

На дворі,ім. з прийм. Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось? їв коморі, і на дворі, На току й на ниві (Т.Шевченко); Що того люду на дворі перед присутствієм! А що крику, заводу, сліз! Ціла громада жінок на дворі,

та ще й на вулиці чимало (Леся Українка); — Гей, люди добрі! Та через це злодійкувате насіння ніяк буде стебельця на дворі вдержати: обнесуть де що є (Лесь Мартович).

надзвичайнийдив. незвичайний.

НАДЗЕМНИЙ - НАЗЕМНИЙ

Надземний.Який міститься над поверхнею землі, відбувається на землі; який міститься поза землею, в небесному просторі; переносно — потойбічний, загробний. Пейзаж став фантастичний, ніби не надземний, а підземний (І.Нечуй-Левицький); В надземних галереях вокзалу денна спека стояла густою задухою (Ю.Смолич); Летять пташки шляхом надземним (В.Сосюра); Хтось надземний, хтось крилатий Манить дух твій з високості (Г.Чупринка).

Наземний.Який міститься на земній поверхні; який існує, живе, росте на землі; який діє, відбувається, здійснюється на земній поверхні; земний. Вж. зі сл.: рослини, тварини, війська, транспорт, станція метро, споруди, роботи, спосіб життя.

НАДІ,рідше НАДО,прийм. Над. Вживаються перед займенником яв орудному відмінку {наді мною, надо мною) та перед словами, що починаються групою приголосних (наді Пслом).

наді...див. над...

НАДІВАТИ, НАДІТИ.Порівняно з широковідомими одягати, одягнути (одягти), надягати, надягнути (надягти)вживаються переважно у значенні "приладжувати, прикріплювати щось на кому-, чому-небудь, до когось, чогось": надівати окуляри, надівати намисто, надівати наручники, надівати збрую на коня, надівати рятівний пояс.

НАЗ

надійдив. удій.

надіслатидив. надсилати.

надітидив. надівати.

НАДЛЮДСЬКИЙ - НЕЛЮДСЬКИЙ

Надлюдський.Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості; дуже сильний тощо: надлюдський розум, надлюдська працьовитість. Ти носиш страдника вінець, Вінець надлюдського страждання, Боти співець (М.Вороний).

Нелюдський. 1.Не властивий людині, не такий, як у людей; незвичайний: нелюдський біль, нелюдська втома, нелюдські умови, нелюдські муки. Ти, Боже, дав мені нелюдське діло, Якщо не справлюсь, не клади вини (М.Ру-денко).

2. Дуже жорстокий, деспотичний: нелюдська жорстокість, нелюдська лють, нелюдське знущання.

НАДСИЛАТИ, НАДІСЛАТИ,-іш-лю, -(шлеш. 1. Доставляти, посилати щось поштою або через когось: надсилати (надіслати) листа, надсилати (надіслати) гроші, надсилати (надіслати) відповідь.

2. Направляти когось кудись з певною метою: надсилати (надіслати) послів, надсилати (надіслати) війська.

надуматидив. задумати.

НАДХбДИТИ,-джу, -диш, НАДІЙТИ,-ійду, -ійдеш. 1. Ідучи, їдучи, пливучи, прибувати кудись, наближатися: надходили люди, надходив пароплав.

2. Наставати, наближатися в часі: надходив вечір, надходила осінь, надходили свята.

3. Приходити на місце призначення (про щось надіслане, відправлене); поширюватися тощо: надходили

листи, надходили (надійшли) пропозиції, надходили чутки.

НАДЯГАТИ, НАДЯГТИ,-ягну, -ягнеш. На відміну від дієслова одягативживається переважно в прямому значенні "натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг чи щось інше на кого-, що-небудь".

НАЗАВТРА - НА ЗАВТРА

Назавтра,присл. На другий день, наступного дня. Вони косили коло топила вже третій день, назавтра мали переїздити на нове поле (П.Заг-ребельний).

На завтра, ім. з прийм. — Так от: щоб на завтра на вранішній поїзд всі речі були влагоджені і рахунки оплачені (Леся Українка); Чути тільки, як Олена шарудить хмизом, накидаючи його в піч, щоб підсох на завтра на ранок(Григорій Тютюнник); їм теж хотілося б переговорити про невідкладні свої справи, домовитись про діла назавтра (О.Гончар).

наземнийдив. надземний.

НАЗУСТРІЧ - НА ЗУСТРІЧ

Назустріч,присл. У напрямку, протилежному до того, в якому хтось, щось рухається, наближається тощо; у знач, прийм. Назустріч їм біг якийсь чоловік (В.Винниченко); Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада (О.Олесь); Сніжок падав і загладжував сліди за молодятами, що їхали назустріч невідомому (Б.Леп-кий); Назустріч мені мчало з гори кілька санчат з дітьми (Л.Смілянський).

На зустріч, ім. з прийм. Нас запросили на зустріч до прем 'єр-міністра республіки (П.Козланюк); І він стоїть... Стоїть один! Не йде на зустріч люба панна(Г.Чупринка); У шістдесятих

роках випало мені поїхати на зустріч з учнями до однієї сільської школи на Ко-ломийщині (Р.Іваничук).

НАЇДОК,-дку. 1. переважно у мн. наїдки, -ів. їжа. Сам [пан] підносив для неї дорогі наїдки та напої (І.Не-чуй-Левицький); — Немає на світі кращого наїдку, як вареники! (Панас Мирний); Столи вгинаються від наїдків, напоїв і фарфорового посуду (Р.Іваничук).

2. розм. Ситість, насищення. [Зінь-ко:] Становий звелів дати мені аж два стакани [чаю]; таке солодке та гаряче, тільки що наїдку ніякого (М.Кропивницький).

НАЙМИТ - НАЙМАНЕЦЬ -НАЙМАЧ

Наймит,-а. 1.Найманий робітник; батрак. Ізнову Семен — наймит, орючи панську ниву, погукує на чужі воли (М. Коцюбинський).

2. Зневажливо — той, хто захищає чужі інтереси з корисливих мотивів. Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам (Т.Шевченко).

3. зрідка. Те саме, що найманець 1.Багато, багато полягло тут чужо-сторонніх наймитів, що за гроші прийшли знищувати чужу волю (А.Ка-щенко).

Найманець,-нця, ор. -нцем. 1. Солдат або офіцер найманої армії. Не тільки чоловіки, а й жінки і підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців (О.Гончар).

2. розм. Те саме, що наймит— Найманцем я служу в хазяїна (С.Доб-ровольський).

Наймач,-а, ор. -ем. Той, хто наймає когось, щось. Раз на подвір'я прийшов наймач з батіжком, з хитри-

ми очима і з цигаркою, приліпленою до нижньої губи. Його обступили, почали кричати, торгуватися (В.Винничен-ко); 3 приморських степів, з Криму і навіть з далекої Кубані заїжджалися сюди наймачі (О.Гончар).

НАЙСТАРШИЙ - НАЙСТАРІШИЙ

Найстарший. 1.Найвищ. ст. від старий;який прожив найбільше років серед інших. Він був найстарший у сім'ї (М.Коцюбинський); Найстарший син його не повернувся з Волконських гір (М.Стельмах).

2. Який має найбільший чин, найвищу посаду серед інших. Дивлюсь, цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. (Т.Шевченко); — Ти тепер найстарший у громаді, — гримів Степан. — Що ти скажеш, так має бути (Лесь Мартович).

Найстаріший. Тесаме, що найстарший1: найстаріша жителька села, найстаріша людина, найстаріший дуб, найстаріший заклад, найстаріше місто.

НАКАЗОВИЙ - НАКАЗНИЙ

Наказовий.Який стосується наказу: наказова команда, наказовий тон, наказовий спосіб (у граматиці).

Наказний,іст. Який містить у собі наказ, розпорядження: наказна па-м 'ятка, наказний гетьман (особа, що тимчасово обіймає посаду гетьмана).

НАКАЧАНИЙ - НАКОЧЕНИЙ

Накачаний.Дієприкм. від накачати— наповнити щось рідиною, повітрям тощо: накачані камери.

Накочений.Дієприкм. від накотити;у знач, прикм. — наїжджений, утрамбований тривалою їздою (про шлях тощо): накочена дорога.

НАМ

НАКОПИЧУВАНИЙ - НАКОПИЧУВАЛЬНИЙ

Накопичуваний.Дієприкм. від накопичувати— якого накопичували, накопичили; також у значенні прикметника: накопичувані запаси зерна, накопичувані фонди, накопичуваний металобрухт, накопичуваний досвід.

Накопичувальний,прикм. Який накопичує, пов'язаний з накопиченням: накопичувальний ставок, накопичувальна відомість.

накоченийдив. накачаний.

НАЛЕЖАТИ. 1.(кому, чому). Бути чиєюсь власністю, перебувати в чиємусь розпорядженні тощо: належати народові, належати лікарні.

2. (до кого-чого). Відноситися до якогось ряду, виду, входити до складу чогось, бути членом чогось; відноситися до якоїсь галузі, часу, періоду тощо. [Орест:] Я ніяк не належу до її фаворитів (Леся Українка); Старшина Буряченко належав до людей стриманих (П.Загребельний).

НАЛИВАНИЙ - НАЛИВНИЙ

Наливаний.Налитий. Ой візьмемо, панібрате, Старі кухлі полив'яні, Горілкою наливані (Я.Щоголів); Хоч на виставку — наливані жита! (І.Му-ратов).

Наливний. 1.Спілий, соковитий (про плоди, зерно тощо). В садах рясніють пізні яблука і груші, жовтіє наливний виноград (В.Кучер); 3 зерна одного наливного Вже на столі у мене хліб (А.Малишко).

2. Пристосований для перевезення рідких вантажів; налите в що-небудь для цього: наливне судно, наливний флот, наливні вантажі.

НАЛЯГАТИ - НАПОЛЯГАТИ Налягати, налягти,-яжу, -яжеш. 1. Навалюючись, лягаючи, давити когось, щось; розташовуватися шаром на чому-небудь. Я підходжу до дверей і налягаю на них плечем (І.Микитен-ко); Мряка почала налягати на луки (І.Франко).

2. перен. Охоплювати когось (про почуття, думки, сон тощо). На Чіпку налягла ще гірша журба, ще міцніше оповив його смуток (Панас Мирний).

3. перен. Завзято, наполегливо братися за що-небудь, вимагати виконати, зробити щось. Дівка засоромлено тільки ложку пригублювала, а Короп налягав на їжу (Г.Косинка); Будьте ж ласкаві, звістіть мене про результати Карпенкової критики, бо автор налягає на мене (М.Коцюбинський).

Наполягати, наполягти.Настійливо вимагати, добиватися від кого-не-будь виконати щось; енергійно діяти; охоплювати когось (про почуття, настрій тощо). Вона все варується мені сказати, тільки гляне та червоніє. А я все наполягаю: скажи та скажи! (Марко Вовчок); Сашко не ворухнувся, ще міцніше наполіг на роботу (Н.Рибак); Туга й сум наполіг на мою душу (І.Нечуй-Левицький).

НАМІШАНИЙ - НАМІШЕНИЙ

Намішаний.Дієприкм. від намішати— додати, підмішати чого-небудь.

Намішений.Дієприкм. від намісити— місінням наготувати чогось.

НАМУЛИТИ - НАМУЛЯТИ

Намулити.Нанести щось течією води, хвилями тощо: намулити землі. Пох. намулений.

Намуляти.Тертям пошкодити тіло: намуляти ноги, намуляти спину. Пох. намуляний:у вола намуляна шия.

НАНИЗ - НА НИЗ

Наниз,присл. У напрямку до нижньої частини чогось, униз; до гирла річки тощо. За садком ґрунт спадав з пригорка наниз (І.Нечуй-Левицький); Сонце крадькома наниз — тиць, як у скриню, та й сховалось. (С.Василь-ченко); Ми сходимо наниз (Ю.Янов-ський); Пароплав ішов наниз (Г.Епік).

На низ,ім. з прийм. — А ось і заборонене! — сказала врешті товаришка, усміхаючись і показуючи на низ шафки, де лежала купка книжок (Леся Українка); Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ (Панас Мирний); Юрбами тікало на низ поспільство (О.Соколовський).

НАНИЗУ - НА НИЗУ

Нанизу,присл. Внизу. Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах (І.Нечуй-Левицький); Він чув там нанизу крик Мотрі... (Панас Мирний).

На низу,ім. з прийм. [Мар'яна:] А куди ж вони пішли? [Захар:] На гору поплентались. [Мар'яна:] Ну що ж... а ми будемо на низу! (Я.Мамонтов); На низу темним кущем стояли верби, а на гору п'явся густий терен (П.Панч); Невесело було ці дні на Низу (М.Лазор-ський).

НАПАМ'ЯТЬ - НА ПАМ'ЯТЬ

Напам'ять,присл. З пам'яті, не дивлячись у текст: напам'ять вивчити. Він знає напам ять майже всі ті вірші, які вчила в гімназії його сестра (Ю.Смо-лич); Дмитро майже напам'ять знав, хто що має і як живе (А.Гудима); Він не пропустив жодної опери і знав напа-м 'ять усі арії (Р.Іваничук).

На пам'ять,ім. з прийм. І долину, і криницю На пам 'ять назвали Москалевою (Т.Шевченко); Часом давно забу-

те звідкись прилізе на пам 'ять (М.Коцюбинський); — Прийми ж від робітників усього світу в подарунок на пам'ять ось цей золотий меч з написом (О.Довженко); [Палажка:] Мене ба-тько-матір цим образом благословили. Я на пам'ять його заховала. (Я.Мамонтов); Якось Хома виявив бажання, щоб Ференц змалював його на пам 'ять нащадкам подільської Вулиги (О. Гончар).

НАПЕРЕД,присл. У напрямку перед собою, вперед; за якийсь час до чогось, заздалегідь; у знач, прийм. Тихович біжить наперед (М.Коцюбинський); Васько з Васютою переказали через Сьомку, що треба наперед зустрітися і обговорити план нападу на ворогів (Ю.Смолич); Старшина вихопився своїм жеребчиком наперед підвід: — Гони за мною! (О.Гончар).

НАПІВ... - ПІВ... - ПОЛУ...

Напів...Цей компонент складного слова означає "частково, не зовсім, не до кінця, не повністю, майже те, про що йдеться в другій половині слова"; утворені з ним слова означають "наполовину, пополам з чимось іншим, з домішкою, зознаками, зелементами чогось"; пишеться разом: напівбезробітний, напіввідчинений, напівдержава, напівжирний, напівзруй-нований, напівколонія, напіврідкий, напівфабрикат. Мене кололи й різали — терпів. Але нічого не робив напів. Ламав життя і заново творив, Та напівправди я не говорив. Напівкохання в серці не беріг, Не кликав напівдруга на поріг (М.Руденко). Однак слід мати на увазі, що надмір утворень з напів...надзвичайно уодноманітнює, примітивізує мову, і тому їх бажано варіювати з іншими синонімами: вечірні напівсутінки — надвечірні сутінки, у

напівтемряві лісу — у сутінках лісу, напіввіднинені двері — прочинені двері, напівзаплющити очі — приплющити очі, а речення Напівзбожеволів він, чи що? можна б передати Він що — збожеволів?

Пів... З цим компонентом утворюються слова, які означають половину того, що виражено другим компонентом; пишеться разом: півбіди, піввідерний, півгодинний, півдванадцятої, півдесятка, півжиття, півкуля, півлітра, півметровий, півмільйонний, півмісяць, півслово, півсотня, півціни, піваркуш, півострів (з власними назвами окремо: пів Європи, пів Києва). У значенні "напів..." пів... виступає у словах: півбак, півбаркас, піввірш, піввісь, півго-лосний, півзахисник, півзахист, півпальто, півфінал, пів'ют. Як окреме слово піввиступає в синтаксичних конструкціях типу о пів на шосту.

Полу... Цей компонент (зараз непродуктивний) уживається в значеннях "напів..." і "пів..." тільки в деяких утвореннях: полубак, полуботок, полувал, полудень, полудрабок, полукіпок, полумисок, полупанок, полустанок тощо.

НАПОГОТІВ - НАПОГОТОВІ

Напоготів,присл. У положенні готовності до стрільби. Підійшов, взяв рушницю напоготів (Остап Вишня).

Напоготові,присл. У стані готовності до чогось. [Явдоха:] Яодійду, а дубину держатиму напоготові (М.Кро-пивницький); Дівчина й собі скривилась і була напоготові заплакати (І.Не-чуй-Левицький).

НАПОЛОВИНУ - НА ПОЛОВИНУ

Наполовину,присл. У розмірі або обсязі, що охоплює половину когось, чогось; пополам з чимсь. Від озера до

парку прямував уже наполовину готовий вузенький канал (Ю.Смолич); Він був наполовину нижчий від Дениса (Григорій Тютюнник); У Степана сміх наполовину з кашлем (М.Рильський).

Наполовину, ім. з прийм. [Явдоха:] Он поки старий дяк був, то учеників скільки у школі було, а тепер і на половину не набереться (Панас Мирний); А Юхим Боринець — уже не косар, відстав аж на половину покосу (С.Чорнобривець).

наполягати див. налягати.

НАПРИКЛАД - НАПРИКЛАД

Наприклад, ест. сл. Вживається при переліку, уточненні, при поясненні слова в реченні тощо. Сьогодні, наприклад, я цілий день пробув в екскурсіях, а не втомився (М.Коцюбинський); [Любов:] Чи ж не риск бути другом такого непевного, химерного створіння, як, наприклад, я? (Леся Українка).

Наприклад, ім. з прийм.

НАПРОВЕСНІ,присл. На початку весни, ранньою весною. Чули ви, як напровесні рано Жайворонкова пісня бриніла? (Леся Українка); Останній раз того сірого, напровесні, ранку він узяв смичка і заграв (Б.Антоненко-Давидович).

на протязідив. протягом.

НАПРИЧУД,присл. Надзвичайно, навдивовижу. Сон дивен, барзо дивен, напрочуд (дума); Погода була напрочуд гарна (І.Франко).

НАПРУЖЕННЯ - НАПРУГА -НАПРУЖЕНІСТЬ

Напруження / напруга. Переважно вживаються паралельно, але в значенні "фізичний стан електрики, яким визначають силу струму", в основному напруга.

Напруженість, -ності, ор. -ністю. Властивість, стан напруженого: ослаблення міжнародної напруженості, напруженість праці, напруженість уваги.

НАПРЯМ, НАПРЯМОК,-у. Вусіх значеннях вживаються паралельно, але коли йдеться про лінію фізичного руху на невеликих відстанях, частіше вживається слово напрямок(вітер змінних напрямків), в інших значеннях переважає напрям.

НАРЕЧЕНИЙ,прикм. 1.Названий: наречена дочка, наречена мати, наречений син.

2. Хлопець стосовно дівчини, з якою має одружитися (нареченої). —Батько мій працював у депо, а наречений їздив машиністом (Ю.Янов-ський); Сюди зібралися і крамарі, сподіваючись корисно розпродати свої товари, і мазовецьке панство з дорослими доньками, полюючи на багатих наречених (3.Тулуб).

НАРЕШТІ - НА РЕШТІ

Нарешті,присл. Після чого-небудь, у кінці чогось; у знач. вст. сл., виг. Сіли нарешті, поїхали (Г.Хоткевич); Нарешті біла рівнина залишилася позаду (З.Тулуб); Військові частини переправлялися па плацдарм, і нарешті дійшла черга й до Чубенка (Ю.Янов-ський); Яшко довго нудився на самоті. Нарешті не витерпів — пішов (А.Головко); Нарешті! Всім стало легше. Виходили з хат, збивались в купи і поспішали (М.Коцюбинський).

На решті,ім. з прийм. Ми розглянемо лише два основних питання. На решті питань спинятися не будемо (з газети).

НАРІВНІ - НА РІВНІ

Нарівні,присл. На одному рівні, на одній лінії з кимсь, чимсь; на рівних

правах тощо. Тінь Попенкова.. колишеться нарівні з тінню Петровою (Панас Мирний); Петро Ярош платив подать нарівні з чиншовою шляхтою (М.Стельмах); Знав я дітей, Порфире, що в твоєму віці нарівні з дорослими снаряди носили до фронту (О.Гончар).

На рівні,ім. з прийм. Плавно пропливає нарівні вікон кулеметна тачанка (О.Гончар); Я думаю, що вміти творити — це означає бути також мислителем своєї епохи, свого часу, бути на рівні передових ідей свого часу (О.Довженко).

наріччядив. діалект.

НАРОДНИК - НАРОДОВОЛЕЦЬ - НАРОДОВЕЦЬ

Народник,-а. Прихильник, послідовник народництва — дрібнобуржуазного напряму в російському революційному русі другої половини XIXст.

Народоволець,-льця, ор. -льцем. Член таємної організації народників "Народна воля".

Народовець,-вця, ор. -вцем. Представник буржуазно-ліберальної націоналістичної течії проавстрійської орієнтації в політичному житті Галичини другої половини XIXст.

НАСИЛУ - НА СИЛУ

Насилу,присл. З великими труднощами, ледве; нарешті. Я насилу пропхався туди (І.Нечуй-Левицький); Борис глибоко вдихував свіже повітря, немов насилу вирвався з якоїсь душної ями (І.Франко).

На силу, ім. з прийм. Василю, не бери на силу (приказка); Хоч тремтить-ся темрява безмежна, але хто збагне її тремтіння?.. Чи то тільки заздрощі неситі на життя, на рух, на силу моря? (Леся Українка).

НАС

НАСІННЄВИЙ - НАСІННИЙ -НАСІННИЦЬКИЙ

Насіннєвий. 1.Властивий насінині: насіннєва оболонка, насіннєва шкірка.

2. Те саме, що насінний:насіннєва ділянка, насіннєва картопля, насіннєва пшениця.

Насінний.Призначений для сівби, садіння; в якому є насіння, який утворює його: насінний фонд, насінні рослини, насінні плоди, насінні якості.

Насінницький.Пов'язаний з вирощуванням рослин для одержання сортового насіння: насінницьке господарство, насінницька справа.

НАСКІЛЬКИ - НА СКІЛЬКИ

Наскільки,присл. Якою мірою, в якій мірі; як. Завтра вдосвіта, як вона вижене пасти отару, він уже поїде, поїде невідомо куди і наскільки (О.Гончар); Він., кусонув хліба наскільки рота хватило (А.Головко); Наскільки я хотіла, щоб Оксана їхала в Запруддя, настільки я тепер не рада, що вона їде на свята в Київ (Леся Українка); — Наскільки мені відомо, тут сидять най-бідніші поселяни (М.Стельмах).

На скільки, числ. з прийм. От там-то і шинкарка з невістками своїми., говорять, щебечуть, розказують: хто вчора був у них у шинку, на скільки випив за гроші, на скільки хто набор узяв (Г.Квітка-Основ'яненко); — От яке наше діло, — почина обіжений. — От-сей мене скривдив, от на скільки мені шкоди причинив (О.Стороженко).

наслідокдив. результат.

НАСЛУХАТИ.Напружено прислухатися; слухати. Розкрив [Семен] широко заспані очі, наслухав: ..це парубки співають (Лесь Мартович); А дід запалить корінькову люльку і довго ще дивитиметься вслід. І довго-довго буде

наслухати оту раптову тишу хуторів (Л.Костенко).

НАСМІХ - НА СМІХ

Насміх,-у. Глузливий жарт, висміювання когось, чогось; насмішка. Насміх і погорда заблискотіли на його тонких губах (І.Франко); Лісорубів, видно, прикро вразив насміх кондуктора над старим (Ірина Вільде); У словах батька почувався йому гіркий насміх (А.Крушельницький).

На сміх, ім. з прийм. І ви самі, і ваші витребеньки Розумному на сміх (Л.Глібов); [Оленка:] Я зроду не носила рукавичок. Далась я вам на сміх! (І.Нечуй-Левицький); Кімната темна і маленька, убогі стіни, мов на сміх (В.Сосюра).

НАСПІД - НА СПІД

Наспід,присл. В напрямі до низу, до чогось, що міститься в нижній частині; під щось. Викопали хлопці яму чумакові, Наспід положили дошки ясенові (Я.Щоголів); Наспід хлопець умостив інструмент, зошит із малюнками кількох своїх конструкцій та й усе (Ю.Яновський).

На спід, ім. з прийм. Мовчки все глибше й глибше вони копали перед собою землю і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (П.Панч).

НАСПОДІ - НА СПОДІ

Насподі,присл. У нижній частині, у глибині чогось, на дні; у знач, прийм. — Вугляний трюм я уявляю собі в пароплаві десь насподі, аж під машинами (Ю.Яновський); Гострий, колючий сміх креше з них [очей] іскри, а насподі сіро-жовтої гущі почина вже кипіти (М.Коцюбинський).

На споді, ім. з прийм. Є у неї скриня-сундучок, на споді кришки — фотографія Тимка (Григорій Тютюнник); На споді кар 'єру була вода (О.Гуреїв).

НАС

НАСТИЛЬНИЙ - НАСТИЛЬНИЙ - НАСТІЛЬНИЙ

Настильний.Який рухається паралельно до поверхні землі на незначній висоті (про політ куль, снарядів тощо): настильний вогонь.

Настильний. Який стосується настилання: настильні роботи.

Настільний. Призначений для столу; переносно — такий, що постійно використовується: настільний годинник, настільна лампа, настільна книжка.

НАСТІЙ - НАСТОЯНКА, НАСТОЙКА

Настій,-тою, ор. -тбєм. 1. Витяжка з рослинних чи тваринних продуктів; стійкий запах чогось: трав'яний настій, настій ромашки, настій лісових трав і квітів.

2. зрідка. Те саме, що настоянка 1.

Настоянка, настойка. 1.Спиртовий напій, настояний на ягодах, плодах, травах: вишнева настоянка (настойка), пляшка настоянки (настойки).

2. Те саме, що настій 1.

НАСТІЛЬКИ - НА СТІЛЬКИ

Настільки,присл. У такій мірі, до такого ступеня. Уже настільки розвиднілось, що видно було постаті людей, що бігали вгорі (Григорій Тютюнник); Комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (І.Багмут).

На стільки, числ. з прийм. — Що ж, панове, — одказує обідчик, — хоч воно і правда, так нема ж на стільки шкоди, скільки він з мене править (О.Сторо-женко).

настільнийдив. настильний.

настойка, настоянкадив. настій.

НАСТОРОЖІ - НА СТОРОЖІ

Насторожі,присл. У вислові [бути] насторожі— бути в настороженому стані. Одна пані (і заможна пані) хотіла сина оженити з дочкою Ганни Федорівни, аби тільки вивідати тайну. Та Ганна Федорівна усе з цими речами насторожі (Марко Вовчок); Клопітне там життя, і треба завжди бути насторожі (М.Лазорський).

На сторожі, ім. з прийм. Батько, мати не сплять, На сторожі стоять (Т.Шевченко); Я повинна стоять на сторожі, Бо мені заповідано в спадок жалобу й красу (Леся Українка); У порога глухий Ларивон на сторожі стояв (М.Куліш).

НАТОМІСТЬ. 1.присл. Замість чого-небудь. З її лиця щез усміх, а натомість на ньому завис якийсь понурий, гнівний вираз (І.Франко); Чернишеві вже вдалося подавити кілька вогневих точок, але натомість оживають інші (О.Гончар); А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість (Л. Костенко).

2. прийм. розм. Зате. Він скупий, так жінка натомість щедра (Словник Б.Грінченка).

НАТОТЕЖ,присл. розм. Навмисне. Як натотеж Воздвиженському дуже не йшла карта (І.Нечуй-Левиць-кий).

НАТР - НАТРІЙ

Натр,-у. Гідрат окису натрію.

Натрій, -ю, ор. -єм. Сріблясто-білий м'який метал, що швидко окислюється на повітрі.

натрійдив. натр.

НАТРОЄ - НА ТРОЄ

Натроє,присл. На три частини. Гоп, мої невдатники. Чому мені не вдалися, Аж натроє розпалися (пісня);

НАЧ

Розділили її [тараню] не надвоє, а натроє (Панас Мирний).

На троє, числ. з прийм. Ділили на троє важку мовчанку (Ю.Мушкетик).

НАТУРАЛІСТИЧНИЙ - НАТУРАЛІСТСЬКИЙ

Натуралістичний.Який стосується натуралізму; який фотографічно копіює дійсність: натуралістичний напрям, натуралістична школа, натуралістична описовість. Спосіб думання автора в основі своїй наскрізь натуралістичний (М. Вороний).

Натуралістський.Який стосується натуралістів: натуралістський гурток.

НАТХНЕНИЙ - НАТХНЕННИЙ

Натхнений.Дієприкм. від натхнути.Прийміть же ви і мій натхнений вами спів (В.Сосюра).

Натхненний,прикм. Сповнений натхнення; пристрасний. Вірш натхненного Джаміля вирізьбив на камені мудрий шейх (З.Тулуб); Вийшов старий професор з аудиторії, а курсистки все ще сиділи з натхненними стривоженими очима (Г.Хоткевич); Натхненні, стомлені обличчя Співців свободи бачив я (Д.Павличко); Десь бринять слова пророчі В натхненних звуках життьових (Г.Чупринка).

НАТЩЕ, НАТЩЕСЕРЦЕ,присл. розм. Не поївши; на голодний шлунок. [Водяник:] Бувало цілими тижнями ходив [Демидів] натще до школи (О.Маковей); Сухобрус. натщесерце в неділі і в празники пив почаївську свя-щену воду (І.Нечуй-Левицький).

НАФТАЛАН,-у. Лікувальна нафта, а також ліки, виготовлені з неї.

нахвалятисядив. вихвалятися.

НАХИЛ - НАХИЛЕННЯ

Нахил,-у. 1.Потяг до чого-небудь, бажання чогось; схильність, інтерес

16 — 4-2287 ^

до чого-небудь; властивості характеру: нахил до споглядальності, нахил до музики.

2. Те саме, що нахилення:нахил стіни, нахил тулуба.

Нахилення.Зміна прямого положення на похиле; положення тіла під кутом між горизонтальною і вертикальною площинами: магнітне нахилення, нахилення голови.

НАЦ...- НАЦІОНАЛ-...

Нац...Перша частина складних слів, що відповідає слову національний;пишеться разом: нацменшість, нацменшини.

Націонал-...Перша частина складних слів, що відповідає слову націоналістичний;пишеться через дефіс: націонал -ліберал, націонал -реформізм.

НАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ - НАЦІОНАЛІСТСЬКИЙ

Націоналістичний. 1.Який стосується націоналізму: націоналістична політика.

2. Який стосується націоналістів: націоналістична група.

Націоналістський.Те саме, що націоналістичний2.

НАЧ...Перша частина складних слів, що відповідає слову начальник;пишеться разом: начдив, начштабу.

НАЧЕТВЕРО - НА ЧЕТВЕРО

Начетверо,присл. На чотири частини. Начетверо розкопана, розрита могила (Т.Шевченко); Я його розірву-розшматую начетверо (Панас Мирний).

На четверо, числ. з прийм. Вечір ясний задивився на четверо синіх очей (В.Сосюра).

НАЧИННЯ. 1.Знаряддя праці, хатні речі, необхідні для виконання

НАЧ

якої-небудь роботи, здійснення чогось, приготування та зберігання їжі, посуду тощо. — Як ви думаєте, мамо, варт йому дати щось із начиння, щоб мав чим біля дерева поратись? (М.Стельмах); Дочка зрозуміла, що батько вже подбав про рибальське начиння (Ю.Зба-нацький); Пусткою повіяло і в районній лікарні, з подвір'я якої виїздила остання підвода з медичним інвентарем та господарським начинням (Б.Ан-тоненко-Давидович).

2. Частина ткацького верстата. — То це, певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки., та клацала лядою об начиння (І.Нечуй-Левицький).

НАЧУВАТИСЯ.Чекати розплати, помсти або чогось неприємного. [Водяник:] Поскаржуся я матері твоїй, Метелиці Гірській, то начувайся! (Леся Українка); Ех, Маковею, Мако-вею... Начувайся. Буде тобі від старшини (О.Гончар); — Уже не пустимо німця через село, хай начувається. Біля Кулішівки йому і капець буде (Є.Гуцало); Збирався [Григорій Сидорович] подзвонити з заводу, щоб не шукали їх з онукою, і не подзвонив. Начувайся, старий, прочухана (Ю.Янов-ський).

НАШВИДКУ - НА ШВИДКУ

Нашвидку,присл. Квапливо, поспіхом, похапки. Я нашвидку витопила хату (Ганна Барвінок); Нашвидку одягнувшись, Михайлина вийшла на подвір'я (Юрій Збанацький).

Нашвидку, ім. з прийм. Уся картина (і ставок, і верби, і люде) здалеку нагадували перший неясний ескіз, накиданий моляром на швидку руку (І.Нечуй-Левицький); Я поспішав, обідав на швидку руч (А.Кримський).

НАШКОДИТИ - ЗАШКОДИТИ

Нашкодити,джу, -диш. Заподіяти великої шкоди комусь, чомусь; наробити кому-небудь чогось неприємного, важкого. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав городи і збіжжя (Леся Українка); — Ой, лис ти, Григорію. Нашкодив тихцем, а тепер піддобрюєшся (М.Стельмах).

Зашкодити. Завдати шкоди комусь, чомусь (про якісь дії, предмети, ліки тощо). — Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров ^ую! (І.Франко); Хай хмари по небові ходять І сонечко криють ясне: Ті хмари мені не зашкодять, Вони не злякають мене (Дніпрова Чайка); Перед наметом догоряла ватра І козаки сиділи на землі. Ніхто не знав, чи буде битва завтра, Та не зашкодить підгострить шаблі (Д.Павличко).

НАЩО- НА ЩО

Нащо,присл. Навіщо. Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі, дівочі? (Т.Шевченко); Нащо сама берешся? (Марко Вовчок); Заспівали звуки! Піснею знялись! Золото і лаври, Нащо ви здались? (О.Олесь).

На що,займ. з прийм. На що мали, на те й приймали (приказка); Не знаєш, на що й дивиться, чи на Дніпро, чи на Київ?.. (О.Стороженко); Незбагну-ті Божі задуми, і ти не знаєш, на що та на яке тебе Господь призначив (А.Чайковський); Вулицями бродили цілі зграї собак, на що постійно жалівся поліцмейстер (М.Слабошпицький).

НАЩОСЬ - НА ЩОСЬ

Нащось,присл. Навіщось. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І.Нечуй-Левицький); Дід подав йому руку, потрусив Трохимову і, подивившись на-

НЕ

щось в лице йому, зітхнув і випустив її (В.Винниченко); Микола якийсь час дивиться на дошку, потім нащось починає закреслювати цифри перед літерами (Ю.Мушкетик).

На щось,займ. з прийм. Пан неначе у тумані, боячись на щось напоротись, пройшов біля хліборобів, що вже розтікалися по двору (М.Стельмах); Знайшли гайку. — А що?— питав Трохим, ховаючи її до кишені, — і це пригодиться. На щось буде — вона ж залізна (А.М'ястківський); — Недобре тільки, що така ти насторожена, така напружена/ Ніби чекаєш на щось (Вал. Шевчук).

НАЯВУ,присл. Насправді, у дійсності, не вві сні, не в мріях. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну (В.Сосюра); О море радості безкрає, Чи я тебе перепливу? Якби того, що в мріях маю, Хоч каплю мати наяву (В.Симоненко).

НЕ-НІ

Не,част. запереч. 1. Вживається перед присудком, підметом, другорядним членом речення, при протиставленні, в поєднанні з повторюваним словом тощо для повного заперечення змісту висловленого, при вираженні неповного заперечення, неповноти дії тощо. Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь... (В.Сосюра); — Це не сніг і не лід. Це щось інше! (І.Нечуй-Левицький); Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя. А то залізете на небо: "Іми не ми, і я не я " (Т.Шевченко); її усмішка була не весела, а болісна (Б.Антоненко-Да-видович).

2. Вживається при вираженні стверджувального значення у сполу-

іб* 2

ченні з деякими прислівниками та займенниками, при вираженні припущення, передбачення чогось або при звертанні з відтінком нерішучості, ввічливості тощо. Як же тебе не проклинать, Лукавая доле? (Т.Шевченко); Знову ти?! О люба, чи не сон це?.. (В.Сосюра); Ішли, і як би не збрехати, Трохи не з пару добрих гін (І.Котляревський); Чи не написали б Ви словечка до мене у Відень? (М.Коцюбинський).

Частка непишеться разом або окремо.