Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх буріння 4 страница

Продовження табл. 4.23

 

 

Перевідник (ГОСТ 7360-82) D d L Різьба Маса, кг
мм А Б
П-88/101   3-101
П-88/117   3-117 -
П-88/121   3-121
П-88/147   3-147 -
П-88/152   3-152 -
П-88/171   3-171 -
П-101/88 3-101 3-88
П-101/102   3-102
П-101/117   3-117
П-101/127   3-127
П-102/88 3-102 3-88
П-102/101   3-101
П-102/117   3-117
П-102/121   3-121
П-108/88 3-108 3-88
П-108/101   3-101
П- 108/ 102   3-102
П-108/117   3-117
П-108/121   3-121
П-117/121 3-117 3-121
П-1 17/147   3-147
П- 121 /86 3-121 3-86
П-121/101   3-101
П-121/102   3-102 ЗО
П-121/108   3-108
П-121/121   3-121
П-121/122   3-122
П-121/133   3-133
П-121/147   3-147
П-121/152   3-152 -
П-121/161   3-161
П-121/171   3-171 -
П-122/101 3-122 3-101
П-1 22/ 102   3-102
П-1 22/ 108   3-108
П-122/117   3-117
П-122/121   3-121
П-1 22/ 133   3-133
П-1 22/ 147   3-147
П-133/101 3-133 3-101
П-1 33/ 108   3-108
П-133/117   3-117

 

 

Продовження табл. 4.23

 

 

 

Переходник (ГОСТ 7360-82) D d L Різьба Маса, кг
мм А Б
П-133/121   3-121
П-133/122   3-122
П-133/140   3-140
П- 133/ 147   3-147
П-133/152   3-152
П-133/161   3-161
П-147/121 3-147 3-121
П- 147/ 122   3-122
П-147/133   3-133
П-147/140   3-140
П-147/147   3-147
П- 147/ 152   3-152
П-147/161 ' 203   3-161
П-147/171   3-171
П-152/121 3-152 3-121
П- 152/ 147   3-147
П-152/171   3-171
П-161/147 3-161 3-147
П-161/171   3-171
П-161/177   3-177
П-171/147 3-171 3-147
П-171/171   3-171
П-171/177   3-177
П-171/201   3-201
П-177/171 3-177 3-171
П-201/177 3-201 3-177
П-201/201   3-201
Муфтові перехідники (рис.4.9, б)
М-76/66 3-76 3-66
М-76/76   3-76 -
М-76/86   3-86
М-76/88   3-88
М-76/101   3-101 -
М-76/117   3-117 -
М-76/121   3-121
М-88/86 3-88 3-86
М-88/101   3-101
М-88/108   3-108
М-88/117   3-117 -
М-88/121   3-121
М-88/147   3-147 -

 

 

Продовження табл. 4.23

 

Перехідних (ГОСТ 7360-82) D d L Різьба Маса, кг
    мм A Б    
М-88/152   3-152 _
М-88/171   3-171 _
М-88/177   3-177 _
М-88/201   3-201 -
М-117/121 3-117 3-121
М-И7/147   3-147
М-121/152 3-121 3-152 _
М-121/171   3-171 _
М-121/177   3-177 _
М-121/201   3-201 -
М- 152/ 147 3-152 3-147
М-152/161   3-161
М-152/171   3-171
М-152/201   3-201
М-177/161 3-177 3-161
М-177/171   3-171
М-177/201   3-201
Ніпельні перехідники (рис.4.9,в)
Н-76/76 3-76 3-76
Н-88/88 3-88 3-88 _
Н-101/171 3-101 3-171 _
Н-121/121 3-121 3-121
Н-121/147   3-147  
Н-121/171   3-171 -
Н- 147/ 147 3-147 3-147
Н-147/152   3-152
Н-147/171   3-171
Н-171/177 3-171 3-177
Н-171/201   3-201

 

 

Рис.4.9. Схеми перехідників для бурильних труб

 

 

Стандартами передбачено виготовлення перехідників і бурильних трубних замків з од­ного і того ж матеріалу і з однаковим зовнішнім діаметром. Діаметр прохідного отвору пе-рехідника повинен дорівнювати найменшому внутрішньому діаметру бурильного замка. Виготовляють перехідники зі сталі 40ХН або з інших сталей, які вміщують нікель.

Перехідники для ведучих бурильних труб випускають згідно з ТУ 26-02-625-75. Ос­новні їх розміри наведені в табл. 4.24.

Таблиця 4.24

 

 

 

Перехідник для веду­чої бурильної труби D d L Сторона квадрата Різьба Маса, кг
мм А (ГОСТ 631-75) Б (ГОСТ 5286-75)
  Beрхні перехідники
ПВ 65x3-76 73Л 3-76Л
ПВ 80x3-88 89Л 3-88Л
ПВ 11 2x3- 121 114Л 3-121Л
ПВ 11 2x3- 152 114Л 3-152Л
ПВ 112x3-171 114Л 3-171Л
ПВ 140x3-147 140Л 3-147Л
ПВ 140x3-152 140Л 3-1 52Л
ПВ 155x3-152 168Л 3-152Л
Нижні перехідники
ПН 65x3-76 3-76
ПН 80x3-88 3-88
ПНІ 12x3-1 17 3-117
ПН 112x3-121 3-121
ПНІ 12x3- 133 3-133
ПН 140x3-140 3-140 ЗО
ПНІ 40x3- 147 3-147
ПН 155x3-152 3-152
ПН 155x3-171 3-171

 

 

Розрахунок бурильної колони. Бурильна колона сприймає комплекс різних наванта жень, характер і значення яких залежать від способу буріння, профілю свердловини різновиду породоруйнівного інструменту і властивостей гірських порід, а також від тип; технологічної операції, яка виконується в свердловині (буріння, спуско-підйомні операції ліквідація аварій та ін).

У найбільш складному напруженому стані перебуває бурильна колона при роторном; способі буріння. Тоді вона сприймає навантаження від власної ваги, крутного моменту знакозмінних напружень згину і динамічних знакозмінних зусиль, які визначаються ха рактером роботи долота на вибої свердловини, а також інерційністю і пружністю бурильне колони.

 

 

Всі зусілля, які діють на бурильну колону, неможливо врахувати, оскільки деякі з них навіть не піддаються точному визначенню. Тому при розрахунку бурильної колони врахо­вуються лише основні види навантажень: розтягуючі зусилля, крутні та згинальні момен­ти. Другорядні види навантажень враховуються коефіцієнтом запасу міцності.

Розрахунок при бурінні вибійними двигунами. З метою спрощення роз­рахунків дотичними напруженнями нехтують, оскільки при цьому способі буріння вони незначні. При розрахунку бурильної колони на міцність спочатку визначають довжину ОБТ і при необхідності - довжину наддолотного комплекту бурильних труб (наприклад, при застосуванні ЛБТ).

Довжину ОБТ ( ), які забезпечують задане навантаження на долото, визначають за формулою

(4.1)

де — осьове навантаження на долото, Н;

— прискорення вільного падіння, м/с2;

— маса вибійного двигуна, кг; - маса 1м ОБТ, кг.

Довжину наддолотного комплекту, який складається зі стальних бурильних труб групи міцності Д з максимальною товщиною стінки, найчастіше приймають рівною 500 м.

Вибравши товщину і групу міцності матеріалу для першої секції бурильних труб, виз­начають її допустиму довжину:

(4.2)

для другої і наступних секцій бурильної колони довжини знаходять за формулами

 

де — допустимі розтягуючі навантаження відповідно для першої, другої і n-ї секцій, Н; — допустимі довжини першої, другої і п-ї секцій бурильної колони, м; — вага бурильної колони, яка знаходиться нижче першої секції, Н; — додаткове розтягуюче зусилля, яке виникає внаслідок перепаду тиску в турбобурі та долоті, Н; , — маса 1 м бурильних труб відповідно для першої, другої і п - ї секцій, кг. Допустиме розтягуюче навантаження визначають за формулою

де — межа текучості матеріалу труб n-ї секції, Па; — площа поперечного пе­рерізу бурильної колони, м2; — коефіцієнт запасу міцності, який приймають рівним 1,3 для вертикальних свердловин, 1,35 - для похилонапрямлених свердловин і 1,4 - для ускладнених умов.

Розрахунок при роторному способі буріння. Методика в цьому випадку передбачає спочатку розрахунок труб на статичну міцність, а потім перевірку на витри­валість.

При розрахунку на статичну міцність довжину ОБТ і наддолотного комплекту виз­начають аналогічно, як і при бурінні вибійними двигунами. Тільки у формулі (4.1) прий-

 

мають = 0. Основою для розрахунку є збереження в будь-якому перерізі бурильної ко­лони умови

де - межа текучості матеріалу труб, Па; — напруження в тілі труби, які виникають під дією розтягуючих навантажень, Па; А — коефіцієнт анізотропії матеріалу труб, для сталі А-4,0; для алюмінієвих сплавів А-4,77; — дотичне напруження, яке виникає під дією крутного моменту, Па; — коефіцієнт запасу міцності, який приймають 1,4 для вертикаль­них свердловин, 1,45 - для похилонапрямлених свердловин 11,5 — для ускладнених умов. Величину визначають за формулою

(4.3)

де — вага бурильної колони, яка розміщена нижче розрахункового перерізу, Н; F - пло­йці розрахункового поперечного перерізу бурильної колони, м2. Дотичні напруження шукають за формулою

(4.4)

де — крутний момент в розрахунковому перерізі бурильної колони, Н • м.

 

де — момент, який витрачається на холосте обертання бурильної колони довжиною від розрахункового перерізу до долота, Н-м; — момент, який реалізується на долоті для руйнування гірських порід, Н-м; —полярний момент опору розрахункового перерізу, м3,

 

де — зовнішній і внутрішній діаметри бурильних труб, м.

Момент на холосте обертання колони визначають за формулою Федорова [9]:

 

де с - дослідний коефіцієнт, який залежить від ступеню викривлення свердловин, для ку­та викривлення свердловини 3-5° він становить (10 ÷13,5) • 10-3; для кута 6-9° - (14,5 ÷ 16,0) 10-3; для кута 10-16° - (16,5 ÷19) • 10-3; — густина бурового розчину, кг/м3 ; — кутова швидкість обертання колони, с-1; — сума довжини бурильної колони, розміщеної нижче розрахункового перерізу, і довжини проектної секції, м,

 

 

де — довжина проектної секції, м; — сумарна довжина долота, ОБТ і наддолотного комплекту, м.

У зв'язку з тим, що довжина невідома при роторному способі буріння, вона спочатку визначається з надлишком за формулою (4.2), а потім уточнюється з врахуванням дотич­них напружень методом послідовного наближення.

Момент на долоті знаходять за формулою

 

 

де — питомий момент, який залежить від осьового навантаження, Н • м/кН; - осьо­ве навантаження на долото, кН; — момент, який витрачається на холосте обертаннг долота, Н-м.

Питомий момент долота Мп залежить від його типу, розміру, якості виготовлення, діапазону навантажень і частоти обертання, густини і пластичності розбурюваних порід. У кінці довбання питомий момент збільшується в 2-3 рази порівняно з початковим. З достат­ньою для практичних розрахунків точністю питомий момент шарошкових доліт можна визначити за формулою

 

де В — дослідний коефіцієнт, який коливається в межах 1 -2 Н • м/кН; — діаметр доло­та, м. Для доліт фрезерного типу питомий момент в 1, 5-2 рази більший, ніж для шарош­кових доліт того ж діаметру.

Розрахунок продовжують до тих пір, поки сума довжин всіх секцій не дорівнюватиме або перевищить L. Довжину останньої секції шукають за формулою

де —загальна довжина бурильної колони, м; | — сума довжин всіх попередніх

секцій, м; — довжина ОБТ і наддолотного комплекту, м.

Розрахунок на витривалість проводиться при роторному бурінні після розрахунку на міцність для найбільш навантажених перерізів: над долотом, над ОБТ, в місцях переходу від однієї секції бурильної колони до іншої, в місцях викривлення свердловини.

Розрахунок проводиться по тілу труби для труб з привареними замками або по перерізу біля першої повної нитки трубної різьби для труб зі стандартним різьбовим з'єднанням. Розрахунковими змінними напруженнями прийнято вважати напруження згину, які ви­никають при обертанні колони навколо власної осі.