Загальні методологічні установки концепції політичних мереж 4 страница
Таблиця істинності показує, що несуперечливі випадки виживання демократії (Швеція і Франція) дають відповідно формулу oKF+oKf, мінімізація якої наводить до вираження о / С, тобто демократії в міжвоєнний період були стійкі при низькому рівні професійної диверсифікації та високому рівні освіти населення. Для негативних результатів (Німеччина, Португалія, Греція) з урахуванням суперечливих випадків скорочена формула виходить такою: kF+OF, тобто необхідної причиною падіння демократії в міжвоєнний період в Європі виступає великий відсоток земельних власників у сполученні або з низькою грамотністю або з високою професійною диверсифікацією. Використання булевої алгебри до дослідження Ванханена, показало, що поєднання умов розподілу владних ресурсів у суспільстві не є таким однозначним для виникнення або зміцнення демократії, як це з допомогою статистики доводилося автором.
Дослідження динамічної концепції умов демократії Лінца. Автори дослідження звернулися до динамічної концепції умов демократії Хуана Лінца з-за можливостей, які вона представляла для використання булевої алгебри. До того ж дана концепція робила акцент не на статичних умовах, а на процесах, які створювали передумови для руйнування демократії і зниження її консолідованих рис. Лінц писав: «У недавні роки соціальні вчені присвятили величезну увагу вивченню умов політичної стабільності, особливо в демократіях. Дослідження, однак, схильні бути статичними з великим акцентом на соціальних, економічних і культурних коррелятах стабільних режимів в даний момент часу, а не на динамічних процесах кризи, розпаду і нестійкості існуючих або консолідації нових режимів »(Linz, 1978, р. 3). Він виділив ряд динамічних умов і спробував визначити їх значення для краху демократичних режимів. Не всі з них мали чіткою структурою і піддавалися суворої операціоналізації. Берг-Шлоссер і де Мюр провели ретельну роботу з вибору змінних з робіт Лінца, які могли б точно висловити, що мав автор на увазі, і які б дозволяли створити повну картину його концепції.
Загалом, склад основних змінних виглядає наступним чином. Перша група таких змінних відсилає до впливу кризи, що настала після Першої світової війни (С), до світової економічної кризи 30-х років (Е), до існування основних нових соціальних рухів (М) та активності таких сил примусу, як армійські військові і насильницькі соціальні групи (V). До цього більше хаотичного підстави були додані інші змінні, які використовувалися Лінці в його суперечках. Ця група включає змінні, пов'язані з основним соціальним діям і електоральним змін, які відзначаються під час кризи. Вона включає масові демонстрації (D), масові страйки (S), акти насильства і терору (Т), електоральні перемоги антидемократичних сил (А) або, навпаки, посилення проурядових груп (G). Дані змінні були діхотомізіровани, і первинні дані були зведені в таблицю істинності (див. табл. 5).
Дослідження показало, що вплив основних динамічних факторів було різним у різних країнах. Швеція і (за винятком страйків) Великобританія, наприклад, перебували серед відносно спокійних демократичних країн. Португалія і Греція, з іншого боку, навіть якщо вплив зовнішніх факторів, що ведуть до кризи, було менш помітним, показали багато значущих реакційних факторів, і їхні парламентські системи були зруйновані. Найбільш виразні фашистські режими, Німеччина і Італія, характеризувалися всіма основними чинниками краху демократії. Автори відзначають, що результати для Фінляндії і в дещо меншій мірі для Чехословаччини та Бельгії були примітними. Хоча і тут спостерігалися умови для падіння демократії, але в цих країнах вдалося зберегти демократичні інститути.
Мінімізація виразів для країн, що зберегли демократичні режими, призвела до наступного редукованому набору основних сполучень: ct+cME+CDv+G. Цей результат означає, пишуть автори, що демократичні системи виживали або коли післявоєнний криза була слабким і не було практики насильства (як у Великобританії і Швеції), або за наявності впливу світової кризи і нових соціальних рухів, але без післявоєнної кризи (як у Бельгії, Франції і Нідерландах), або за відсутності насильства з боку військових незважаючи на сильний післявоєнний криза і масові демонстрації (як у Чехословаччині), або при посиленні демократичних урядів (як у Фінляндії)
Таблиця 5
Таблиця істинності змінних Лінца *
| Змінні | Слідство | Країни | характеристики | ||||||||
| С | М | V | Е | D | S | т | А | G | |||
| Швеція | |||||||||||
| Фінляндія | |||||||||||
| Бельгія | |||||||||||
| Нідерланди | |||||||||||
| Франція | |||||||||||
| Великобританіяя | |||||||||||
| Чехословаччин | |||||||||||
| Австрія | |||||||||||
| Німеччина Польша | |||||||||||
| Италия | |||||||||||
| Португалія | |||||||||||
| Іспанія | |||||||||||
| Венгрія | |||||||||||
| Греція | |||||||||||
| Румунія |
*Джерело: Berg-Schlosser, De Meur, 1994. P. 271.
C = l: сильна післявоєнна криза; 0 - слабкий.
М = 1: сильні знову виниклі соціальні рухи, 0 - відсутні.
V = l: насильство з боку військових; 0 - відсутня.
Е = 1: сильний вплив світової економічної кризи; 0 - немає.
D = l: демонстрації; 0 - немає.
8 = 1: страйки; 0 - немає.
Т = 1: насильство; 0 - немає.
А = 1: посилення антисистемних партій; 0 - немає.
G = l: посилення демократичного уряду; 0 - немає.
Наслідок: 1 - збереження демократії, 0 - крах демократії.
Булева техніка, застосована до виразів, що фіксує умови падіння демократичних режимів, призвела до наступного редукованому набору умов: CMg+vtAg+cvAg+e. Це означає, що падіння демократій спостерігаються в чотирьох основних ситуаціях: (1) сильний вплив післявоєнної кризи, сильні соціальні рухи і слабке демократичний уряд (наприклад, Австрія, Німеччина, Польща і Румунія), (2) відсутність насильства з боку військових і агресивних груп , але сильна антисистемної реакція в поєднанні зі слабким демократичним урядом (як в Угорщині), (3) слабкий вплив післявоєнної кризи, відсутність прояви сили з боку військових, сильна антисистемної реакція і слабке демократичний уряд {як у Греції); (4) незважаючи на слабкий вплив світової економічної кризи (Італія, Португалія, Іспанія). Слід підкреслити, що в остаточному підсумку перевірки концепція Лінца виявилася найбільш представницької за кількістю підтверджених гіпотез.
5.6. Вивчення держави загального добробуту
Порівняльні дослідження формування і зміцнення держави загального добробуту робили і продовжують робити основний акцент на таких факторах, як мобілізація робітничого класу і сильний вплив на політику держави лівих партій. Олександр Хікс, Джойа Міср і Танг Нах Нг поставили перед собою завдання дослідити за допомогою булевої алгебри зміцнення державних програм соціального захисту в 20-і роки і визначити у зв'язку з цим основні шляхи формування держави загального добробуту (Hicks, Misra, Nah Ng, 1995) . Дане дослідження є одним з небагатьох, присвячених дослідженню інституціональних чинників соціальної політики держави за допомогою булевих алгоритмів. Не розглядаючи всіх аспектів даного дослідження, відзначимо лише те, що дозволяє зрозуміти і оцінити значення якісного аналізу булевими методами порівняння.
Автори вивчають формування держави загального добробуту через процес зміцнення соціальних програм в 15 індустріальних країнах, починаючи з 80-х років XIX ст. по 20-ті роки XX ст. Соціальні програми включають програми пенсійного забезпечення, охорони здоров'я, соціальних компенсацій та компенсацій по безробіттю. Особлива увага приділяється зміцненню соціальних програм у 1920 і 1929 рр.. У цьому відношенні зміцнення соціальних програм виступає деяким наслідком дії ряду інституційних умов. Перш ніж перейти до характеристики останніх (а вони є пояснювальними, тобто незалежними змінними), вкажемо на ознаки слідства, тобто залежних змінних. Зміцнення соціальних програм у 1920 р. вимірюється таким чином, що держава кодується 1, якщо в ньому до цього року було прийнято три з чотирьох основних програм соціального захисту - пенсійна, охорони здоров'я (хвороби і материнство), компенсацій за промислове травматизм і компенсацій по безробіттю. Про кодується держава, якщо програми були не прийняті або їх було менше трьох.
Для 1929 р. прийняті програми повинні бути одночасно взаємопов'язаними, що розширюються і матеріально забезпеченими. У цьому випадку держава кодувалося 1, в іншому випадку - 0. Які ж використовувалися інституційні змінні?
Пояснювальні змінні включали чотири інституційних чинника: 1. Патріархальна державність перетинається з інституційним і культурною спадщиною традиційного авторитаризму з його привілеями для державних службовців, патерналізмом, обов'язком знатних, масовим патронажем і т.д. Вона вимірюється як сума чотирьох індексів, які в свою чергу вимірюються за шкалою 0 - 5 балів. Далі результати кодуються 1 або 0. (Хоча автори не використовують тут буквених позначень, але для зручності позначимо цю змінну буквою Р).
2. Унітарна демократія (U) вимірюється як наявність одночасно державної централізації і поліархії. Компонент централізації включає унітаризм на противагу федералізму. Компонент поліархії визначається як наявність повної демократії, яка вимагає представницьких органів законодавства, конкуруючих партій і розширюється права голосу для дорослих. Держави, які централізовані і поліархічни, кодуються 1, інші - 0.
3. Мобілізація робочого класу (М) вимірюється як сила професійних спілок і соціалістичних партій. Так, держави кодуються 1, якщо принаймні 20% робочої сили об'єднано в профспілки і принаймні 20% голосів отримують на національних виборах в нижню палату парламенту ліві партії.
4. Ліберальний уряд (L) (тобто уряд демократичної або не католицької центристської партії). Результат для держави кодується 1, якщо принаймні 40% часу за роки демократичного режиму уряд складався з лібералів.
5. Католицьке уряд (С) (тобто уряд християнських демократів, католицьких консерваторів, католицьких республіканців і конфесійних партій) кодувалося 1 для держав, де 40% часу і більш за роки демократії існував цей уряд.
Таблиця 6
Таблиця істинності для дослідження соціальних програм *
| Змінні | Наслідок | Країни | ||||||||
| L | C | P | U | M | ||||||
| Д | А | Н | І | ЗА | ||||||
| Данія, Швеція | ||||||||||
| Великобританія | ||||||||||
| Австрія, Німеччина | ||||||||||
| Італія | ||||||||||
| Бельгія | ||||||||||
| Нідерланди | ||||||||||
| Австралія | ||||||||||
| Канада,Швейцарія,США | ||||||||||
| Франція | ||||||||||
| Норвегія,Нова Зеландія | ||||||||||
| Д | А | Н | І | ЗА | ||||||
| Даня, Щвеція | ||||||||||
| Нова Зеландія | ||||||||||
| Австрія, Німеччина | ||||||||||
| Італія | ||||||||||
| Австралія | ||||||||||
| Бельгія,Нідерланди | ||||||||||
| Канада, США | ||||||||||
| Франція | ||||||||||
| Норвегія | ||||||||||
| Швейцарія | ||||||||||
'Джерело: Hicks, Misra, Nah Ng, 1995. P. 340.
На підставі отриманих даних автори побудували таблиці істинності для 1920 і 1929 рр.. і зробили мінімізацію отриманих примітивних формул зміцнення соціальних програм у державній політиці.
Застосування булева алгоритму до даних таблиць істинності будувалося при припущенні, що не спостерігаються випадки будуть кодуватися 0. Відзначимо також, що в таблиці відсутні суперечливі комбінації, тобто немає одночасно комбінацій з 0 і 1 в результаті. Мінімізація сукупності виразів для зміцнення соціальних програм у 1920 р. дала наступне рівність (позначимо зміцнення соціальних програм буквою А):
A=PMcu+L UMc+CPUl
Таким чином, логічний аналіз показав у результаті три основних комбінації умов формування держави загального добробуту: (1) патріархальна державність поєднувалася з високою мобілізацією робітничого класу і відсутністю католицького уряду і унітарної демократії (Австрія, Німеччина, Італія), або (2) ліберальний уряд, мобілізація робітничого класу і унітарна демократія поєднувалися з відсутністю католицького уряду (Данія, Швеція, Великобританія), або (3) католицьке уряд, патріархальна державність, унітарна демократія і без ліберального уряду (Бельгія, Нідерланди). Відзначимо, що третя комбінація рівності не містить такої умови, як мобілізація робітничого класу.
При тих же основних передумовах логічний аналіз даних 1929 привів до наступного рівності: A=PMCul+LUMc
Іншими словами, якщо поєднувалися патріархальна державність, мобілізація робітничого класу, католицьке уряд при відсутності унітарної демократії та ліберального уряду (Австрія і Німеччина), або спостерігалося поєднання ліберального уряду, унітарної демократії, мобілізації робітничого класу за відсутності католицького уряду (Данія, Швеція, Великобританія, Нова Зеландія), то досягалося зміцнення державних соціальних програм. Включення в аналіз деяких додаткових умов (перекодування результатів не розглянутих комбінацій) призвела до більш економного рівності для 1929 р.: A=PMCu+LUM
Подальша опрацювання отриманих результатів із зверненням до «case study-» аналізу дозволила авторам сформулювати концепцію про три основні шляхи формування держави загального добробуту: бисмарковская, ліберально-лейбористському і католічес-ко-патерналістського. «Методологічно, - пишуть автори в кінці своєї роботи, - комбінації трьох шляхів за допомогою " або "операторів проводить повну детерміністську формулу причин формування раннього держави загального добробуту. Ці шляхи об'єднують пояснювальні елементи, які виділені в різних теоретичних побудовах, в елегантні альтернативні констеляції каузальних чинників. Між гетерогенністю і універсальністю перекинутий міст, тому що ці висловлювання дозволяють термінам "або" з'єднати особливі каузальні комбінації з дуже широкими узагальненнями »(ibid, p. 345)
Розгляд питань, що стосуються застосування булевої алгебри у порівняльних дослідженнях, показує великі можливості даної техніки. Її специфіка полягає в тому, що вона застосовується як засіб якісного аналізу до категоріальним даними і дозволяє використовувати в особливому виді * експериментальну методику.
Алгоритми булевої алгебри - теореми і закони, побудова таблиці істинності, мінімізація, знаходження основних імплікантой - дозволяють отримати широкі узагальнення емпіричного матеріалу в той же час економні і чіткі. Слід підкреслити, що логічний аналіз здійснюється в поєднанні з концептуальною роботою та постійним зверненням до аналізу окремих емпіричних випадків. Як і всякий метод, булева стратегія аналізу обмежена своїми умовами і передумовами, але її застосування безсумнівно збагачує технологію порівняльного політичного аналізу.
Поряд з цим у соціальних науках в кінці 90-х з'являється інтерес до можливостей логіки нечітких множин, або «м'яких» логіки (fuzzy-logic). Загальний зміст даної логіки полягає в тому, що будь-які визначення (поняття) страждають неточністю, а отже ми можемо говорити лише про ступінь істинності вираженого в них змісту. Чи є вода гарячої, це питання ступеня; чи є держава демократичним, це так само питання міри. Якщо булева алгебра є бінарною логікою (істина або брехня), то «м'яка» логіка - це логіка нечітких кордонів, логіка невизначеності. Її значення для сучасного світу і сучасної науки добре описано в роботах Барта Косько (Kosko, 1993, 1999). Вона використовується активно в інженеринг, в розробці проблеми штучного інтелекту, в теорії прийняття рішень та ін (див., наприклад, Сілов, 1995). В останні роки вона буквально стає новим методологічним інструментом аналізу в суспільних науках (Richardson, 1998; Ragin, 2000). «Невизначені безлічі, - пише Чарльз Рейджін, - пропонують дослідникам інтерпретатівную алгебру, мова, яка наполовину є вербально-понятійним і наполовину математико-аналітичним. Отже, найбільша цінність методології невизначених множин для соціальних дослідників полягає в її потенціалі для різноманітності, інтенсифікації і розширення «діалогу» між ідеями і даними в соціальному дослідженні. Цей діалог є систематичною взаємної грою між теорією і аналізом даних, яка трапляється в більшості досліджень - рухом між використанням даних для вдосконалення теорії та використанням теорії для керівництва дослідженням даних »(Ragin, 2000, р. 4). У цілому «м'яка» логіка дозволяє використовувати змінні, які більшою мірою пов'язані зі змістовними характеристиками об'єктів вивчення та їх теоретичної інтерпретацією. У її методологічний інструментарій входить можливість більш широко і точно представити різноманітність характеристик об'єкта вивчення. Вона дозволяє включити в дослідження якісні характеристики феномену з використанням множини досліджуваних випадків. «М'яка» логіка з'єднує кількісний і якісний підходи в порівняльному дослідженні.
Розділ II