Вплив хімічних факторів на придатність до життєдіяльності Вплив фізичних факторів на придатність до життєдіяльності
Фізичні фактори, які визначають перш за все мікроклімат на ОП, ПУ - температура, вологість, швидкість повітря, шум, вібрація, механічні коливання і прискорення, електромагнітні випромінювання, зміни барометричного тиску, загойдування). Зупинимося більш детально на деяких з них. Дію температури, вологості, швидкості повітря на функції організму і безпечну діяльність спеціалістів ми розглянемо детально в наступному розділі.
Шум. Проблема захисту спеціаліста від постійного високо інтенсивного шуму набула особливої актуальності. Тривалий вплив на людину є небезпечним для її здоров'я, знижується її надійність і працездатність. Симптоми несприятливої дії шуму різноманітні, але в першу чергу відмічається головний біль, запаморочення, роздратованість, шум і дзвін у вухах. В подальшому відмічається послаблення уваги, порушення точності руху, зниження швидкості реакції. Найбільше при тривалій дії сильного шуму страждає слуховий аналізатор: від функціональних змін до професійної глухоти.
Вібрація. Джерела шуму і вібрації однакові - робочі механізми. Частотний діапазон коливань дуже широкий (від 0,8 до 2000 Гц). За даними Волжової А.І. і Захарова В.К. (1968), у більшості суден особливості коливання корпуса в межах 0,6-3,3 Гц, а палуб в районі корми і машинних відділів - 5-8,3 Гц. Найнебезпечніші для людини частотні характеристики близькі до частоти коливань тіла людини і його органів (голова і органи травлення від 6 до 9 Гц). Отже, до таких частот вібрації людина найбільш чутлива. Ступінь відчуття вібрації взагалі визначається коливальною швидкістю і прискоренням. При відносно малих амплітудах і великих частотах (більше 15 Гц) головну роль відіграє коливальна швидкість, а при великих амплітудах і малих частотах - прискорення.
Електромагнітні коливання. Джерелами ЕМК високих і надвисоких частот (НВЧ) є радіолокаційні установки, радіопередавачі і другорядне випромінювання від металевої поверхні. У осіб, довго працюючих з джерелами ЕМК, виникають різноманітні порушення у функціях ЦНС, органів кровообігу (Н.Б.Горбоносова, 1969). Інші автори стверджують, що навіть короткочасна, але міцна ЕМК і НВЧ дія являє серйозну небезпеку для здоров'я людини (в тому числі розлад в статевій сфері, облисіння, зміни ВНД).
Іонізуючі випромінювання (IB). Основним джерелом IB є ядерна енергетична установка (ЯЕУ) на кораблі і ракетна зброя. Радіаційний захист забезпечується самою конструкцією ЯЕУ, спеціальними правилами і нормами. Безаварійна експлуатація ЯЕУ і система радіаційної безпеки запобігає, як правило, дії на обслуговуючий персонал радіоактивних газів, аерозолів і забрудненню поверхонь радіоактивними елементами.
Зміни барометричного тиску. Дія підвищеного тиску на організм є причиною функціональних змін, які можуть призвести до пригнічення життєдіяльності організму. Короткі свідчення стверджують, що головним в дії на людину є не підвищений тиск газового і водного середовища, а перепад тиску повітря в житлових приміщеннях. Такі явища характерні для літаків і підводних човнів (особливо дизельних) і можливі в екстремальних ситуаціях на літаках, надводних кораблях, танках при доланні водних перешкод. Звичайно люди з достатніми функціональними резервами (як правило, молоді люди) не звертають уваги на перепади атмосферного тиску (до 10-15 мм рт. ст.) при погіршенні або покращанні погоди. Але з віком такі зміни тиску стають для багатьох осіб природним барометром і супроводжуються погіршенням самопочуття, головним болем, підвищеною роздратованістю, безсонням або сонливістю, зниженням працездатності й підвищенням стомлення. Такий симптомокомплекс іноді називають метеоневрозом.
Хімічні фактори життєдіяльності умовно групуються в двох напрямах - зміна природного газового складу повітря (кисень, азот і вуглець) і шкідливі хімічні домішки, які виділяються технічними засобами, обладнанням, синтетичними матеріалами, лакофарбовим покриттям і людьми.
В добре вентильованих приміщеннях об'єктів параметри хімічного складу повітря повинні підтримуватися на рівнях, які не зашкодили б здоров'ю людини.
Але несприятливі умови діяльності спеціаліста можуть складатися так, що нормативні співвідношення компонентів повітря порушуються. Якщо наявність кисню знизиться до 16%, це вкрай небезпечно для життя людини, а наявність його на більш ніж 18% зразу ж позначається на ефективності і безпечній діяльності спеціаліста і супроводжується суб'єктивними і об'єктивними прикметами.
Суб'єктивно людина відчуває головний біль, загальну слабкість, стукання в скронях, запаморочення голови. Об'єктивно це проявляється в зниженні якості, ефективності й безпеки праці, перевантаженням гальмівних процесів у корі головного мозку, уповільненням мислення і дій (Shutter, 1964).
Характеризуючи повітряне середовище об'єктів, слід враховувати і запилення, бідність легкими аероіонами. Крім того, в погіршення хімічного складу повітря вносить свою частку і людина (результат виділення продуктів життєдіяльності). Докладно це розглянемо в підрозділі про біологічні фактори.
Аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури, а також особисті експериментальні дослідження дають підставу О.Ю. Сидорову і З.К. Сулимо-Самуйлло виділити 6 зон адаптаційної і токсичної дії С02 на організм. Вплив хімічних факторів на працездатність людини та її безпеку залежить від багатьох умов і в першу чергу - від функціональних резервів організму, особистих якостей, індивідуальної підвищеної чутливості до речовин, від характеру і тривалості роботи, впливу інших несприятливих факторів.