ІІ. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
Трудовий договір
Згідно ст. 24 КЗпП Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Сфера застосування контракту визначається законами України. На сьогоднішній день, контракт може бути укладено, наприклад, з: педагогічними й науково-педагогічними працівниками (ч.3 ст.54 ЗУ «Про освіту»); помічником адвоката (ч.1 ст.16 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Порядок укладання трудового контракту визначений Поставою КМУ «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19.03.1994 № 170.
У трудовому контракті на відміну від трудового договору визначається значно більше додаткових умов. Саме у контракті досить докладно обумовлюються всі умови оплати праці: визначається розмір окладу, доплат, надбавок і премій. А ще - виплата та розмір винагороди за результатами роботи за рік, наприклад, участь у прибутку підприємства.
Крім основної частини зарплати, у контракті може бути передбачено оплату праці і/або іншу компенсацію за додаткове навантаження.
Заборонено включати в трудові контракти умови, які погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством.
Наприклад, незаконною є вимога деяких фірм про роботу понад встановлений контрактом робочий час чи у вихідні дні. Разом з тим, покращувати життя співробітників не забороняється. Причому це стосується не тільки премій, бонусів, додаткових відпусток і медичного страхування, але й інших умов.
Контрактом, наприклад, може бути передбачено, що підприємство несе витрати, пов'язані з переїздом в інше місто та оплатою оренди квартири для працівника та членів його сім'ї, подальшу передачу в особисте користування службового автомобіля наданого компанією.
Види трудового договору:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Форма трудового договору – письмова.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців.
Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Підставами припинення трудового договору є (ст. 36 КЗпП):
угода сторін;
закінчення строку;
призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);
переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи (особу повинно бути звільнено у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили. );
підстави, передбачені контрактом.
І. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередившипро це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі, коли працівник хоче звільнитися за власним бажанням, через неможливість продовжувати роботу – випадки:
переїзд на нове місце проживання;
переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
вступ до навчального закладу;
неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
вагітність;
догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;
догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;
вихід на пенсію;
прийняття на роботу за конкурсом;
інші поважні причини.
ТОДІ, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
ІІ. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника у разі:
хвороби або інвалідності;
порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору.