Оформлення списку використаних джерел. Літературні джерела розташовуються за алфавітом (підручники, посібники, монографії
Літературні джерела розташовуються за алфавітом (підручники, посібники, монографії. журнальні і газетні статті).
Список літератури оформляється за загальноприйнятими правилами: подається в алфавітному порядку з відповідною нумерацією. спочатку наводяться прізвище та ініціали автора, назва їх праць, місце видання, видавництво, рік видання; для статей в журналах, збірниках – прізвище та ініціали авторів, назви статей, назви періодичних видань, рік їх видання, номер, випуск, сторінки.
Захист роботи
На захист відводиться 12-15 хвилин.
Виступ студента повинен бути грамотним, лаконічним, мати рекомендаційний характер, з науковим і логічним обґрунтуванням.
У виступі треба сказати про мету роботи (наукова, навчальна, методична, політико - виховна), її структуру, використані матеріали; вказати новизну, важливість дослідження, коротко викласти зміст, висновки і методику виконання.
Під час захисту можна користуватись конспектом основних положень або планом доповіді та ілюстративним матеріалом.
Після доповіді студенту задають питання, на які він повинен відповідати чітко і лаконічно.
Потім присутні виступають із зауваженнями, побажаннями і оцінкою виконаної робото.
У заключному слові студент повинен відповісти чи зауваження, показавши своє вміння відстоювати наукові положення і висновки, які розкриті в процесі дослідження.
Додаток 1
Міністерство освіти і науки України
Рівненський державний гуманітарний університет
Кафедра всесвітньої історії
Курсова робота
Трансформація російського козацтва в період радянської влади та на сучасному етапі
студента III курсу
історико-соціологічного
факультету групи ІЮ-31
Сухого Павла Васильовича
Науковий керівник:
доц. Сєвєрова Ольга Владиславівна
Рівне – 2008
Додаток 2
Зміст
Вступ............................................................................................. 3
Розділ І. Російське козацтво в першій третині ХХ ст.
1.1. Характеристика козацтва на початку ХХ ст............... 6
1.2. Участь козацьких формувань у Першій світовій війні 14
1.3. Козаки у період революційних подій
1917 року та громадянської війни.............................. 24
Розділ ІІ. Козаки в 30 – х роках ХХ ст. та Другій світовій війні.
2.1. 30-ті роки ХХ століття - період виживання козацтва 43
2.2. Козаки у лавах Червоної армії під час
Другої світової війни................................................... 48
2.3. Козачі формування у Вермахті та СС....................... 62
Розділ ІІІ. Російське козацтво в кін. ХХ ст. та на поч. ХХІ ст. 78
Висновки.................................................................................... 86
Література.................................................................................. 90
Додатки...................................................................................... 93
Контрольні питання з курсу
1. Охарактеризуйте розвиток та особливості Російської економіки в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Визначте особливості Росії як країни „другого ешелону розвитку капіталізму”.
2. Розкрийте соціально-політичний лад Росії на початку ХХ ст.. Визначте еволюцію соціальної структури російського суспільства.
3. Розкрийте передумови і особливості формування російської багатопартійності на початку ХХ ст.. Політичні партії Росії про перспективи розвитку країни на початку століття.
4. Визначте основні напрями зовнішньої політики Росії в кін. ХІХ-на поч. ХХ ст. Проаналізуйте російсько-японський конфлікт 1904-1905 рр.: причини, характер, наслідки.
5. Охарактеризуйте передумови російської революції 1905-1907 рр.. Дайте аналіз подій першого періоду революції.
6. Розкрийте хід та наслідки Всеросійського жовтневого політичного страйку 1905 року. Яке місце в розвитку революції займає Маніфест 17 жовтня ?
7. Охарактеризуйте хід і наслідки грудневого збройного повстання 1905 р. Аргументуйте, чому це був найвищий розвиток революції 1905-1907 рр.
8. Доведіть, що період 1906-1907 рр. був періодом спаду революції. Підтвердіть свою думку історичними фактами.
9. Складіть історичний портрет одного з активних учасників революції 1905-1907 рр., що належав до революційного табору.
10. Складіть історичний портрет одного з відомих політичних діячів періоду революції 1905-1907 рр., що належав до консервативного табору.
11. Складіть історичний портрет одного з відомих політичних діячів періоду революції 1905-1907 рр., що належав до ліберального табору.
12. Охарактеризуйте склад, характер та практичну діяльність І та ІІ Державних Дум.
13. В чому зміст третьочервневого державного перевороту? Дайте визначення третьочервневої монархії та розкрийте її зміст.
14. Назвіть спільні риси та визначте розбіжності революційних подій 1905 року і лютого 1917 року.
15. Проаналізуйте програми основних політичних партій Росії в 1905-1907 рр. В чому ви бачите спільні риси та особливості ? Як ви можете їх пояснити ?
16. Поясніть необхідність аграрних перетворень в Росії на початку ХХ ст.. Розкрийте зміст та наслідки столипінської аграрної реформи.
17. Охарактеризуйте світову політичну кризу 1914 року та вплив її на Росію.
18. Проаналізуйте участь Росії в Першій світовій війні, та вплив її на політичне та економічне становлення країни.
19. Поясніть зміст політичної кризи в Росії в кін. 1916- на поч. 1917 р. та проаналізуйте можливі шляхи її подолання.
20. Які причини зумовили перемогу Лютневої революції 1917 року? Порівняйте позиції революційного, ліберального і урядового таборів в лютому 1917 року.
21. Визначте альтернативи політичного розвитку Росії в 1917 році. В чому ви бачите причини перемоги однієї з них ?
22. Проанлізуйте характер та особливості організації влади в Росії в постлютневий період.
23. Розкрийте зміст внутрішньої та зовнішньої політики Тимчасового уряду. Поясніть причини трьох криз тимчасового уряду.
24. Охарактеризуйте ситуацію в Росії влітку-восени 1917 року. Чим можна пояснити успіх більшовиків у народних масах в цей період?
25. Чи існували восени 1917 року можливості припинення захоплення влади більшовиками ? Як ви можете пояснити причини їх перемоги в жовтні 1917 року?
26. Дайте характеристику рішень другого з’їзду Рад та визначте основні завдання побудови радянської держави ( жовтень 1917 - березень 1918 рр.).
27. Жовтень 1917 року: заколот, змова, повстання, революція?
28. Яке значення мав для Радянської Росії Брестський мир? Розкрийте зміст боротьби за його підписання, проаналізуйте наслідки.
29. В чому зміст політики „воєнного комунізму, розкрийте його ідеологію і практику. Які риси „воєнного комунізму” були, на ваш погляд, вирішальними ?
30. Зробіть порівняльний аналіз політики „воєнного комунізму” та нової економічної політики.
31. Розкрийте передумови та основні етапи громадянської війни в Росії.
32. Дайте аналіз політичних сил революції і контрреволюції в роки громадянської війни. Порівняйте оцінку війни сучасниками і нащадками.
33. Проаналізуйте проблему іноземного втручання в справи Росії в роки громадянської війни на матеріалах сучасної історичної літератури.
34. Який вплив мала громадянська війна на економічний, соціальний, демографічний та політичний розвиток Росії ?
35. Проаналізуйте зовнішню політику Радянської держави після закінчення громадянської війни : ідеологічні засади, пріоритети, наслідки.
36. Охарактеризуйте внутрішнє становище Радянської країни після закінчення громадянської війни. В чому зміст економічної і політичної кризи, що виникли в цей час ?
37. Розкрийте передумови переходу до непу. Проаналізуйте зміст, основні елементи та протиріччя непу.
38. Які підходи існували в партійно-державному керівництві країни з питань національно-державного будівництва : що в них було спільного і які були принципові розбіжності?
39. Складіть історичний портрет Й.В.Сталіна.
40. Які причини зумовили зміцнення однопартійної системи в СРСР? Розкрийте боротьбу в партії з питань про умови та шляхи будівництва соціалізму в СРСР. Зміст концепції „перехідного періоду” в останніх працях В.І.Леніна.
41. Розкрийте причини та характер внутрішньопартійної боротьби в 20-ті роки (1921-1929 рр.).
42. Проаналізуйте здійснення індустріалізації в СРСР. Розкрийте необхідність, передумови, труднощі, протиріччя індустріалізації та її підсумки на поч. 40-х років.
43. Які чинники зумовили формування тоталітарної системи та особистої влади Й. Сталіна? Обґрунтуйте та підтвердіть історичними фактами.
44. Проаналізуйте здійснення колективізації в СРСР. Доведіть, що колективізація була відмовою від принципу кооперації та непу.
45. Розкрийте політику суцільної колективізації, охарактеризуйте її зміст, підсумки та наслідки.
46. Розкрийте концепцію „культурної революції”. Покажіть на історичних фактах позитивні та негативні наслідки її реалізації в СРСР.
47. Чим пояснюються зміни в класовій структурі радянського суспільства в 30-ті роки ? Які основні напрямки її розвитку ?
48. Охарактеризуйте зовнішньополітичну концепцію СРСР в 30-ті роки. Чим можна пояснити еволюцію зовнішньої політики СРСР в 30-ті рр.?
49. Чи існувала, на ваш погляд, альтернатива німецько-радянському зближенню в 1939 році? Як ви визначаєте характер таємних угод, що були підписані СРСР і Німеччиною у серпні-вересні 1939 року?
50. Охарактеризуйте стан СРСР напередодні Великої Вітчизняної війни. Аргументуйте, чому країна виявилася неготовою до початку воєнних дій.
51. Розкрийте хід військових дій у початковий період Великої Вітчизняної війни. Чим пояснюється причини поразки Червоної армії у цей період?
52. Яке місце займала в історії Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни битва за Москву?
53. Доведіть, в чому подібність і в чому розбіжність причин поразки Червоної армії влітку-восени 1941р. та навесні-влітку 1942 р.?
54. Обґрунтуйте висновок про те, що Сталінградська битва була початком корінного перелому в ході Другої світової війни.
55. Розгляньте події визвольного походу Червоної армії в Європу. Проаналізуйте дискусійні проблеми та історичні реалії даної події.
56. Розкрийте основні бойові дії весни-літа 1945року. Визначте роль СРСР в капітуляції Німеччини і Японії.
57. Охарактеризуйте внесок радянського тилу в розгром ворога. Поясніть витоки масового героїзму радянських людей в роки війни. У чому відмінність понять „партизанський рух” та „партизанське підпілля”.
58. Як ви розумієте терміни „корінний поворот” і „корінний перелом в ході війни”. З якими битвами Великої Вітчизняної війни ви їх пов’язуєте і чому ?
59. Якою була зовнішня політика СРСР в 1941-1945 рр.? Розкрийте проблему взаємовідносин учасників антигітлерівської коаліції.
60. Розкрийте роль російської православної церкви в роки Великої Вітчизняної війни.
61. Як ви оцінюєте воєнно-політичні підсумки Другої світової війни. В чому полягає значення перемоги СРСР над фашизмом і які чинники її зумовили?
62. Охарактеризуйте зміни, які відбулися в міжнародній обстановці після закінчення Другої світової війни. Які чинники обумовили нове місце СРСР на міжнародній арені після війни?
63. Які причини зумовили посилення авторитарно-деспотичного режиму в країні і нові репресії в кін. 40 - поч. 50-х рр.?
64. Розкрийте причини, визначте етапи і охарактеризуйте боротьбу в керівництві Комуністичної партії після смерті Сталіна.
65. Яке місце займає в післявоєнній історії СРСР ХХ з’їзд КПРС? Поясніть, чому процес десталінізації і демократизації в СРСР в др. пол. 50-х - на початку 60-х років мав обмежений характер.
66. Складіть історичний портрет М.С. Хрущова.
67. Підведіть підсумки та визначте уроки військового протистояння СРСР і Заходу в 1945-1953 рр.
68. Підведіть підсумки та визначте уроки політичного розвитку СРСР у перші післявоєнні роки (1945-1953 рр.).
69. Доведіть необхідність змін зовнішньої політики СРСР в середині 50-х рр. та проаналізуйте різні підходи до неї наступників Й. Сталіна.
70. Які існували підходи до реформування економіки радянської країни після смерті Й. Сталіна? Назвіть їх представників. Розкрийте зміст кожного з підходів.
71. Чим ви можете пояснити „відлигу”, що почалася в духовному та політичному житті країни в другій пол. 50-х рр.?
72. Проаналізуйте реформи та реорганізації в галузі управління народним господарством в другій пол. 50-х рр. Які наслідки вони мали для економічного розвитку країни?
73. Які соціальні досягнення „великого десятиріччя” ви вважаєте найбільш важливими? Поясніть свої висновки.
74. Чому, на ваш погляд, нове керівництво КПРС встановило консервативний політичний курс після відставки М.Хрущова ? Інтересам яких соціальних груп він відповідав? В чому він, на ваш погляд, знайшов найбільш яскраве вираження?
75. Охарактеризуйте зміст економічних реформ середини 60-х років. Чи змінили вони основи економічного ладу в СРСР ?
76. Обґрунтуйте причини появи дисидентського руху в СРСР. Які напрямки і етапи його розвитку ви можете визначити?
77. Співвіднесіть економічний розвиток СРСР і Заходу в сер. 60-х - сер. 80-х років і з’ясуйте причини збільшення розриву між ними?
78. Як ви розумієте визначення „застійний період”? Чи можна вважати правильною таку оцінку щодо розвитку радянської економіки сер. 60-х - сер. 80-х років? Чому?
79. Розкрийте основні риси суспільного життя країни сер. 60-х- сер. 80-х рр. Що таке „розвинутий соціалізм” ? Як його розуміла влада і як сприймала громадськість?
80. Проаналізуйте військово-стратегічний паритет між СРСР і США в 70-х–80-х рр. та його вплив на покращення міжнародного клімату.
81. Визначте і охарактеризуйте основні етапи формування політики „перебудови”.
82. Як змінилася роль і місце КПРС в політичній структурі радянського суспільства під час реформ 1985 -1991 рр.?
83. Охарактеризуйте міжнаціональні відносини в СРСР в період „перебудови”. В чому ви бачите причини їх загострення ?
84. Співвіднесіть різні підходи до реформування радянської економіки в 1987-1991 рр.?
85. Проаналізуйте політичний розвиток СРСР в другій половині 80-х та на початку 90-х рр.
86. Якою була зовнішня політика СРСР в період „перебудови”. Перерахуйте її основні досягнення та прорахунки.
87. „Нове політичне мислення” М.С. Горбачова: ідеологія, досягнення, втрати.
88. Складіть історичний портрет М.С.Горбачова.
89. Розпад СРСР та зміни геополітичної ситуації в світі.
90. Чи був неминучим розпад СРСР у 1991 році? Поясніть свою відповідь.
91. Політичний та суспільний устрій сучасної Росії.
92. Економічні реформи в Росії: сутність, основні епати та наслідки (1992-2008 рр.).
93. Зовнішня політика сучасної Росії:тенденції та протиріччя.
Хронологія основних подій російської історії XX – поч. XXI ст.
| 1894-1917 | царювання Миколи II |
| 1896, 18 травня | Ходинська трагедія в Москві під час коронації Миколи II |
| перший всеросійський перепис населення | |
| 1897, 1-2 березня | I з’їзд РСДРП у Мінську |
| укладення російсько-китайської конвенції про оренду Ляодунського півострова з м. Порт-Артур | |
| 1900-1903 | економічна криза |
| 1900, 7 травня | „Обухівська оборона” |
| заснування партії соціалістів-революціонерів (есерів) | |
| 1902, липень | загальний страйк на Півдні Росії |
| 1903, 17 липня- 10 серпня | II з’їзд РСДРП у Брюсселі й Лондоні. Виникнення більшовизму |
| 1904-1905 | російсько-японська війна |
| 1904, 17 липня- 20 грудня | оборона Порт-Артура |
| 1904-1907 | оформлення Антанти - військово-політичного союзу Великобританії, Франції й Росії |
| 1905, 9 січня | „Кривава неділя”. Початок першої російської революції 1905-1907 – перша російська революція |
| 1905, 12 травня- 1 червня | загальний страйк в Іваново-Вознесенську. Утворення першої Ради робітничих депутатів (Рада уповноважених) |
| 1905, 14-15 травня | Цусимська битва |
| 1905, 14-24 червня | повстання на броненосці „Потьомкін” |
| 1905, 23 серпня | Портсмутський мирний договір Росії і Японії |
| 1905, 7 жовтня | початок Всеросійського політичного страйку |
| 1905, 13 жовтня | створення Петербурзької Ради Робітничих депутатів |
| 1905, 17 жовтня | маніфест Миколи II „Про вдосконалення державного ладу” |
| 1905, 9-19 грудня | Московське збройне повстання |
| 1906, 27 квітня- 8 липня | I Державна дума |
| 1906, 9 листопада | початок аграрної реформи П. Столипіна |
| 1906, 20 лютого-2 червня | II Державна дума |
| 1907, 3 червня | розпуск II Державної думи. Прийняття нового виборчого закону. Третьочервневий державний переворот |
| 1907, 1 листопада-1912, 9 червня | III Державна дума |
| 1912-1917, 25 лютого | IV Державна дума |
| 1914, 19 липня (1 серпня) | оголошення Німеччиною війни Росії |
| 1914 – 1918 | Перша світова війна |
| 1914, 24 липня (6 серпня) | проголошення Австро-Угорщиною війни Росії |
| 1916, 22 травня- 31 липня | Брусиловський прорив |
| 1916, 17 грудня | вбивство Григорія Распутіна |
| 1917, 26 лютого | початок переходу військ на сторону революції |
| 1917, 27 лютого | скинення самодержавства в Росії |
| 1917, 27 лютого | початок діяльності Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів. Утворення Тимчасового комітету Державної думи на чолі з М.Родзянко |
| 1917, 2 березня | утворення Тимчасового уряду на чолі з Г. Львовим. Зречення Миколи II від престолу |
| 1917, 6 травня | утворення 2-го складу (першого коаліційного) Тимчасового уряду |
| 1917, червень | 1 Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів |
| 1917, 3-5 липня | Липневі події. Кінець двовладдя |
| 1917, 24 липня | утворення 3-го складу Тимчасового уряду |
| 1917, 25-28 серпня | Корніловський заколот |
| 1917, 30 серпня- 24 вересня | уряд „Директорії” |
| 1917, 24-25 жовтня | Жовтневе збройне повстання. Скинення Тимчасового уряду |
| 1917, 25-26 жовтня | II з’їзд Рад. Декрети про мир, землю, створення Ради Народних Комісарів |
| 1917,2 листопада | Декларація прав народів Росії |
| 1917,12 листопада | вибори до Установчих зборів |
| 1917, 7 грудня | утворення ВЧК |
| 1918, 5-6 січня | скликання й розгон Установчих зборів |
| 1918, 3 березня | Брестський мир Росії із країнами Четверного союзу |
| 1918, 25 травня | початок повстання Чехословацького корпусу |
| 1918, 5-6 липня | повстання лівих есерів у Москві |
| 1918, 10 липня | прийняття Конституції РСФСР |
| 1918, 11 листопада | капітуляція Німеччини. Закінчення Першої світової війни |
| 1918, 2-6 березня | I конгрес Комуністичного Інтернаціоналу в Москві |
| радянсько-польська війна | |
| 1920, 28 лютого- 18 березня | повстання в Кронштадті |
| 1921,8-16 березня | X з’їзд РКП(б). Початок переходу до непу |
| 1922, квітень | обрання Й. Сталіна Генеральним секретарем ЦК РКП (б) |
| 1922, квітень-травень | Генуезька конференція. Нормалізація радянсько-німецьких відносин |
| 1922, 30 грудня | I з’їзд Рад СРСР. Утворення СРСР. |
| 1924, 21 січня | смерть В. Леніна |
| 1924, 31 січня | перша Конституція СРСР |
| 1925, грудень | XIV з’їзд партії. Курс на індустріалізацію. Перейменування РКП(б) у ВКП(б). Виступ „нової опозиції” на чолі з Л. Каменєвим і Г. Зинов’євим |
| 1928, червень | „шахтинська справа” |
| 1928/1929 -1932/1933 | перша п’ятирічка |
| 1930, січень | початок суцільної колективізації |
| 1933-1937 | друга п’ятирічка |
| 1934, 1 грудня | вбивство С. Кірова. Початок нового етапа репресій |
| 1936, 5 грудня | прийняття другої Конституції СРСР – „конституції перемігшого соціалізму” |
| 1939 , липень-серпень | конфлікт на р. Халхин-Гол |
| 1939, квітннь-серпень | переговори військових делегацій СРСР- Англії-Франції |
| 1939, 23 серпня | радянсько-німецький пакт про ненапад („Пакт Риббентропа – Молотова”) |
| 1939, 1 вересня | напад Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни |
| 1939, 28 вересня | договір про дружбу й кордони між Німеччиною й СРСР |
| 1939, листопад -1940 р. березень | радянсько-фінська війна |
| 1941, березень | договір про нейтралітет між СРСР і Туреччиною |
| 1941, квітень | договір про нейтралітет між СРСР і Японією |
| 1941, 22 червня | початок Великої Вітчизняної воїни |
| 1941, 5-6 грудня | початок контрнаступу радянських військ під Москвою |
| 1942, 19 листопада | початок контрнаступу радянських військ під Сталінградом |
| 1942, листопад - 1943, листопад | корінний перелом у ході війни |
| 1942, січень | створення Антигітлерівської коаліції |
| 1943, липень-серпень | Курська битва |
| 1942, 28 листопада- 1 грудня | Тегеранська конференція лідерів СРСР, США, Англії |
| 1943, січень | зняття блокади Ленінграда |
| 1944, лютий | Ялтинська конференція глав США, СРСР, Англії |
| 1945, квітень-травень | битва за Берлін |
| 1945, 8 травня | капітуляція Німеччини |
| 1945, 17 липня- 2 серпня | Потсдамська конференція голів урядів СРСР, США, Англії |
| 1945, 9 серпня | початок війни СРСР із Японією |
| 1945, 2 вересня | капітуляція Японії. Закінчення Другої світової війни |
| 1946, березень | промова У. Черчілля у Фултоні, початок „холодної війни” |
| 1946, березень | перейменування Ради Народних Комісарів у Раду Міністрів СРСР |
| 1946-1948 | „ждановщина”, ідеологічний диктат у сфері літератури й мистецтва |
| голод після посухи 1946 р. | |
| 1947, грудень | конфіскаційна грошова реформа. Скасування карткової системи розподілу продовольчих і промислових товарів |
| кампанія „боротьби з космополітизмом” | |
| 1948-1951 | здійснення „плану Маршалла” |
| створення Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) | |
| утворення Північноатлантичного блоку (НАТО) | |
| випробування радянської атомної бомби | |
| 1949-1950 | „ленінградська справа” |
| „справа лікарів” | |
| 1953, 5 березня | смерть Й.Сталіна |
| 1953-1955 | початок реабілітації жертв сталінського терору |
| 1953, липень | усунення від влади й арешт Л. Берії |
| 1953, вересень | обрання М.Хрущова Першим секретарем ЦК КПРС |
| випробування радянської водневої бомби | |
| початок освоєння цілинних і перелогових земель | |
| пуск у СРСР першої атомної електростанції в Обнінську | |
| 1955, травень | створення Організації Варшавського Договору (ОВД) |
| 1956, лютий | XX з’їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова „Про культ особи та його наслідки” |
| 1956, жовтень-листопад | антитоталітарне й антирадянське повстання в Угорщині |
| початок адміністративно-управлінської реформи, створення раднаргоспів | |
| 1957, червень | спроба усунення М. Хрущова. Кінець політичної кар’єри В. Молотова, Г. Маленкова, Л. Кагановича |
| 1957, липень | VI Всесвітній фестиваль молоді й студентів у Москві |
| 1957, жовтень | запуск першого у світі штучного супутника Землі |
| спуск на воду першого у світі атомного льодокола „Ленін” | |
| відкриття в Москві ВДНГ | |
| візит М. Хрущова до США | |
| 1961, 12 квітня | політ Ю. Гагаріна в космос |
| зведення „берлінської стіни” | |
| 1962, жовтень | XXII з’їзд КПРС. Прийняття Програми побудови комунізму |
| 1962, жовтень | „Карибська криза” |
| початок регулярних закупівель зерна за кордоном | |
| 1963, 5 серпня | Московський договір про заборону випробувань ядерної зброї в трьох сферах |
| 1964, жовтень | усунення М. Хрущова з партійно-державних посад |
| 1964 – 1982 | Л. Брежнєв на чолі КПРС |
| 1965, березень | Пленум ЦК КПРС. Програма реформ у сільському господарстві |
| 1968, 3 серпень | введення військ країн Варшавського договору до Чехословаччини |
| 1966- 1970 | восьма п’ятирічка |
| чотирибічна угода (СРСР, США, Франція, Великобританія) по Західному Берліну | |
| 1971, травень | договір між СРСР і США про обмеження стратегічних озброєнь (ОСВ-1) |
| підписання заключного акту Загальноєвропейської наради по безпеці й співробітництву в Європі | |
| 1977, 7 жовтня | прийняття Конституції „розвиненого соціалізму” |
| 1979, грудень | введення радянських військ до Афганістану |
| 1982, листопад | смерть Л. Брежнєва |
| 1982, листопад - 1984, лютий | Ю. Андропов на посаді Генерального секретаря ЦК КПРС |
| 1984, лютий - 1985, березень | К. Черненко на посаді Генерального секретаря ЦК КПРС |
| 1985, 10 березня | обрання Генеральним секретарем ЦК КПРС М.Горбачова |
| 1985 , квітень | Пленум ЦК КПРС. Проголошення М. Горбачовим курсу на перебудову |
| 1986, січень | Пленум ЦК КПРС. Проголошення програми політичної реформи |
| 1986, 26 квітня | аварія на Чорнобильській АЕС |
| 1987, червень | XIX конференція КПРС |
| 1989, лютий | вивід радянських військ з Афганістану |
| 1989, травень-червень | 1 з’їзд народних депутатів СРСР |
| 1990, 15 березня | обрання М. Горбачова Президентом СРСР |
| 1990, 12 червня | прийняття декларації про державний суверенітет Росії |
| 1990, березень | референдум про збереження СРСР |
| 1991, 12 червня | обрання Б. Єльцина Президентом РСФСР |
| 1991, 19-21 серпня | серпневий путч ГКЧП |
| 1991, 24 серпня | декларація про державний суверенітет України |
| 1991 , листопад | заборона Б. Єльциним КПРС |
| 1991, 8 грудня | „Біловезька угода”. Ліквідація СРСР |
| 1992, 2 січня | початок економічної реформи. Лібералізація цін |
| 1992, 1 лютого | декларація Росії й США про припинення „холодної війни” |
| Указ Б. Єльцина „Про поетапну конституційну реформу” | |
| 1993, 3-4 жовтня | збройні зіткнення в Москві між опозицією і урядом |
| 1993, 12 грудня | референдум по Конституції Російської Федерації, вибори до I Державної думи й Ради Федерації |
| 1993, 11 грудня | початок воєнної операції федеральних військ у Чечні |
| 1994, 28 лютого | вступ Росії до Ради Європи |
| 1195, 20 квітня | Московська заява лідерів Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції, Японії й Росії про підписання договору про повне припинення ядерних випробувань |
| 1996, 16 червня | вибори Президента РФ |
| 1996, 31 серпня | підписання Спільної заяви про припинення воєнних дій у Чечні й Принципів визначення основ взаємин між Російською Федерацією й Чеченською Республікою |
| 1996, 25 вересня | підписання в Нью-Йорку Договору про заборону ядерних випробувань у всіх середовищах, схваленого 158 державами, крім Індії й Пакистану |
| 1996, 27 травня | підписання Основного акту про відносини між НАТО й РФ |
| 1997, серпень | урядова криза у зв’язку з оголошенням дефолта |
| 1999, серпень | початок 2-ої чеченської війни |
| 1999, 9 серпня | призначення в.о. Голови уряду В.Путіна |
| 1999, 31 грудня | заява Б. Єльцина про відставку й передачу повноважень Президента РФ В.Путіну |
| 2000, 26 березня | обрання Президентом РФ В.Путіна |
| 2000, 13 травня | створення в РФ 7-х федеральних округів |
| 2000, 10 жовтня | підписання договору про створення Євразійського економічного співтовариства (Росія, Білорусія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан) |
| вибори до IV Державної думи | |
| обрання В.Путіна президентом РФ на другий строк | |
| вибори до V Державної думи | |
| обрання Д. Медведєва президентом РФ |
Шкала оцінювання знань
| Рейтинговий покажчик | Оцінка в національній шкалі | Оцінка ECTS | |
| 90 – 100 | ЗАРАХОВАНО | Відмінно (5) | А (відмінно) |
| 80 – 89 | Добре (4) | В (добре) | |
| 70 – 79 | С (добре) | ||
| 60 – 69 | Задовільно (3) | D (задовільно) | |
| 50 – 59 | E (задовільно) | ||
| 31 – 49 | НЕ ЗАРАХОВАНО | Незадовільно (2) | FX (незадовільно) з можливістю повторного складання |
| 1 – 30 | F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням |
Максимальний рейтинг студента протягом семестру складає 100 балів. Дисципліна може бути зарахована, якщо студент отримав 50 і більше балів. Студент може бути звільнений від підсумкового екзамену з оцінкою „задовільно” – при 50 – 69 набраних балах, „добре” – при 70 – 89 балах, „відмінно” – при 90 – 100 балах.
Кожен з тематичних модулів передбачає такі форми контролю:
· поточний контроль;
· підсумкову контрольну роботу або тестування;
· контроль за науково-пошуковою роботою;
· контроль за самостійною роботою.
Структура кредитно-модульного оцінювання
| Тема заняття | Відвідування лекцій | Відвідування семінарських занять | Відповіді на теоретичні питання | Доповнення відповіді | Участь у дискусіях на семінарських заняттях | Виконання завдань для самостійної роботи | Підсумкова контрольна робота або тестування | Науково-пошукова робота | Заохочувальні бали |
| Тема 1 | 1,0 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 1,0 | ||||
| Тема 2 | 1,0 | ||||||||
| Тема 3 | 2,0 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 1,0 | ||||
| Тема 4 | 1,0 | ||||||||
| Тема 5 | 1,0 | ||||||||
| Вього модуль I | 6,0 | 2,0 | 4,0 | 2,0 | 2,0 | 5,0 | 5,0 | ||
| Тема 6 | 1,0 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 1,0 | ||||
| Тема 7 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 1,0 | |||||
| Тема 8 | 1,0 | ||||||||
| Тема 9 | 1,0 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 1,0 | ||||
| Тема 10 | 1,0 | ||||||||
| Вього модуль II | 6,0 | 3,0 | 6,0 | 3,0 | 3,0 | 5,0 | 5,0 | ||
| Тема 11 | 1,0 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 1,0 | ||||
| Тема 12 | 1,0 | ||||||||
| Тема 13 | 1,0 | ||||||||
| Тема 14 | 1,0 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 1,0 | ||||
| Тема 15 | 1,0 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 1,0 | ||||
| Вього модуль III | 5,0 | 3,0 | 6,0 | 3,0 | 3,0 | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 8,0 |
| Вього за три модулі: | 17,0 | 8,0 | 16,0 | 8,0 | 8,0 | 15,0 | 15,0 | 15,0 | 8,0 |
| 100 балів |
Методи навчання: лекції; науково-дослідна робота, розв’язування творчих завдань, робота в інформаційній мережі Інтернет; моделювання, складання графічних схем, таблиць.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточний контроль; оцінка за індивідуальне навчально-дослідне завдання; підсумкова контрольна робота, тестування.
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД); нормативні документи; ілюстративні матеріали у вигляді таблиць, тести.
РЕКОМЕНДована ЛіТЕРАТУРа
Навчальна література
1. Верт Н. Історія Радянської держави, 1900-1991: [Навч. посіб.]: Пер. з фр. / Н.Верт. – Рівне: Вертекс, 2001. – 478 с.
2. Данилов А.А. История России: ХХ в.: Справочные материалы / А.А.Данилов. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 335 с.
3. Новейшая история Отечества. ХХ век: Учеб. для студ. вузов обуч. по спец. "История": В 2 т. Т.2 / А.Ф.Киселев, Э.М.Щагин, В.П.Попов и др.; Под. ред.: А.Ф. Киселева, Э.М. Щагина. – 3- изд., испр. и доп. – М.: ВЛАДОС, 2004. – 447 с. – (Учебник для вузов).
4. Новейшая история Отечества. ХХ век : Учеб. для студ. вузов обуч. по спец. "История": В 2 т. Т.2 / А.Ф.Киселев, Э.М.Щагин, В.П.Попов и др.; Под. ред.: А.Ф. Киселева, Э.М. Щагина. – М. : ВЛАДОС, 1999. – 447 с.
5. Новейшая история Отечества. ХХ век: Учеб. для студ. вузов обуч. по спец. "История": В 2 т. Т.1 / А.Ф.Киселев, Э.М.Щагин, В.Г.Тюкавкин и др.; Под. ред.: А.Ф. Киселева, Э.М. Щагина. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : ВЛАДОС, 2004. – 495 с. – (Учебник для вузов). – Библиогр.: с. 424-434.
6. Новейшая история Отечества. ХХ век: Учеб. для студ. вузов обуч. по спец. "История": В 2 т. Т.1 / А.Ф.Киселев, Э.М.Щагин, В.Г.Тюкавкин и др. ; Под. ред. : А.Ф. Киселева, Э.М. Щагина. – М. : ВЛАДОС, 1999. – 495 с.
7. Новейшая история России, 1914-2002: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. 020700 "История" / В.А.Кутузов, Н.Б.Лебина, И.С.Ратьковский и др.; Санкт-Петербургский гос. ун-т; Под ред. М.В. Ходякова. – М.: Юрайт, 2004. – 525 с. – (Университеты России). – Библиогр.: с.519-525.
8. Поцелуев В.А. История Россиии ХХ столетия : (Основные проблемы): Учеб. пособие для студ. вузов / В.А.Поцелуев. – М.: ВЛАДОС, 1997. – 511 с.
9. Рибак І.В. Історія радянського суспільства: Зародження та утвердження (1917-1941рр.): Навч. посіб. / І.В.Рибак ; Кам’янець-Подільський держ. пед. ун-т, іст. фак. – Кам’янець-Подільський: АБЕТКА, 1998. – 139 с.
10. Соколов А.К. Курс советской истории, 1917-1940: Учеб. пособие для студ. вузов / А.К.Соколов. – М. : Высш. шк., 1999. – 272 с.
11. Соколов А.К. Курс советской истории, 1941-1991: Учеб. пособие для студ. вузов / А.К.Соколов, В.С.Тяжельникова; Под ред. А.К.Соколова. – М. : Высш. шк., 1999. – 414 с.
12. Троян С.С. Росія - СРСР: історико-політичний аналіз (1901 - 1945 рр.) : Навч. посіб. для студ. вузів / С.С.Троян; М-во освіти України. Наук.-метод. центр вищої освіти. Рівн. ін-т слов’янознавства Київ. ін-ту "Слов’янський університет". – К., 2000. – 128 с.
13. Троян С.С. Соціально-політичні процеси в Росії та СРСР у 1901-1945 роках : Навч. посібник / С.С.Троян ; М-во освіти і науки України. Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. – Чернівці: Рута, 2000. – 111 с.
14. Хрестоматия по отечественной истории (1914-1945 гг.) / Э.М.Щагин, А.В.Лубков, Д.О.Чураков и др.; Гос. комитет РФ по высш. образованию. Моск. пед. гос. ун-т; Под ред.: А.Ф.Киселева, Э.М.Щагина. – М. : ВЛАДОС, 1996. – 896 с.
Спеціальна ( додаткова) література
1. 1917 год в судьбах России и мира. Октябрьская революция: от новых источников к новому осмыслению. – М., 1998. – 511 с.
2. 1917 год в судьбах России и мира. Февральская революция: от новых источников к новому осмыслению. – М., 1997. – 400 с.
3. 3убкова Е.Ю. Общество и реформы. 1945-1964. – М.: Россия молодая, 1993. – 198 с.
4. Аксютин Ю.В. «Хрущевская оттепель» и общественные настроения в СССР в 1953-1964 гг. – М.: РОССПЭН, 2004. – 488 с.
5. Алексеева Л.М. История инакомыслия в СССР. Новейший период. – М.: ЗАО РИТЦ «Зацепа», 2001. – 382 с.
6. Анатомия революции. 1917 год в России: массы, партии, власть. – СПб., 1994. – 444 с.
7. Анашкин А.П. Лекции по истории внешней политики России (окт. 1917 - 1993 гг.): Учебное пособие. – Барнаул: Изд-во АГУ, 1994. – 224 с.
8. Балашев А.И., Рудаков Г.П. История Великой Отечественной войны. – СПб.: Питер, 2005. – 464 с.
9. Божанов В.А. Восхождение к абсолютной власти: Большевики и советское государство в 20-е годы. – Минск: Тесей, 2004. – 272 с.
10. Боффа Дж. История Советского Союза: В 2-х т. – М.: Междунар. отношения, 1994. – Т. 1. – 629 с. – Т. 2. – 632 с.
11. Булдаков В.П. Красная смута. Природа и последствия революционного насилия. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 1997. – 376 с.
12. Вдовин А.И. Русские в ХХ веке. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. – 448 с.
13. ВеликаяОтечественная война. 1941 – 1945. Военно-исторические очерки. Кн. 1. Суровые испытания. – М.: “Наука”, 1998. – 544 с.
14. Великая Отечественная война. 1941 – 1945. Военно-исторические очерки. Кн. 2. Перелом. – М.: “Наука”, 1998. – 544 с.
15. ВеликаяОтечественная война. 1941 – 1945. Военно-исторические очерки. Кн. 3. Освобождение. – М.: “Наука”, 1998. –544 с.
16. Великая Отечественная война. 1941 – 1945. Военно-исторические очерки. Кн. 4. Народ и война. – М.: “Наука”, 1999. –368 с.
17. Война и общество. 1941 – 1945. – М.: Наука, 2004. Кн. 1. 480 с., Кн. 2. 411 с.
18. Восленский М. Номенклатура. – М.: Захаров, 2005. – 640 с.
19. Геллер М., Некрич А. Утопия у власти. История Советского Союза с 1917 г. до наших дней: В 3-х книгах. – М.: Изд-во «МИК», 1995. – Т. 1. – 499 с. – Т. 2. – 432 с. – Т. 3. – 476 с.
20. Гимпельсон Е.Г. Формирование советской политической системы. 1917-1923 гг. – М.: Наука, 1994. – 380 с.
21. Голотик С.И., Минаев В.В. Население и власть: Очерки демографической истории СССР 1930-х годов. – М.: Изд-во Ипполитова, 2004. – 320 с.
22. Городецкий Г. Роковой самообман: Сталин и нападение Германии на Советский Союз. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 1999. – 384 с.
23. Гражданская война в России: Перекресток мнений. – М.: Наука, 1994. – 380 с.
24. Данилов А.А., Пыжиков А.В. Рождение сверхдержавы: СССР в первые послевоенные годы. – М.: РОССПЭН, 2001. – 304 с.
25. Драма российской истории: большевики и революция. – М.: Новый хронограф, 2002. – 449 с.
26. Другая война:1939 - 1945 / Под. общ. ред. Ю.Н. Афанасьева. – М.: Российский государственный гуманитарный университет, 1996. – 490 с.
27. Емельянов Ю.В. Сталин: На вершине власти. – М.: Вече, 2002. – 544 с.
28. Емельянов Ю.В. Сталин: Путь к власти. – М.: Вече, 2003. – 480 с.
29. Загладин Н.В. История успехов и неудач советской дипломатии. – М.: Международные отношения, 1990. – 229 с.
30. Зенькович Н.А. 1985 – 1991: Что это было? – М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2005. – 672 с.
31. Зубкова Е.Ю. Послевоенное советское общество: политика и повседневность. 1945-1953. / РАН. Ин-т росс. истории. – М. 2000. – 230 с.
32. Ивницкий И.А. Коллективизация и раскулачивание (начало 30-х годов). – М.: Магист, 1997. – 288 с.
33. Иоффе Г.З. Семнадцатый год: Ленин, Керенский, Корнилов. – М.: Наука, 1995. – 238 с.
34. Какурин Н., Ковтун Н., Сухов В. Военная история гражданской войны в России 1918-1920 годов. – М.: Евролинц, 2004. – 320 с.
35. Козлов В.А. Массовые беспорядки при Хрущеве и Брежневе (1953 – начало 1980-х гг.) – Новосибирск: Сибирский хронограф, 1999. – 416 с.
36. Коэн С. Бухарин. Политическая биография. 1888–1938. – М.: Прогресс, 1988. – 574 с.
37. Кречмар Д. Политика и культура при Брежневе, Андропове и Черненко. 1970 - 1985. – М.: АИРО-ХХ, 1997. – 320 с.
38. Лельчук В.С. Индустриализация СССР: история, опыт, проблемы. – М.: Политиздат, 1984. – 304 с.
39. Леонид Брежнев в воспоминаниях, размышлениях, суждениях. – Ростов н/Д: изд-во “Феникс”, 1998. – 384 с.
40. Леонов С.В. Рождение советской империи: государство и идеология. 1917 - 1922. – М., 1997.
41. Литвин А.Л. Красный и белый террор в России. 1918-1922 гг. – М.: Эксмо, Яуза, 2004. – 448 с.
42. Малиа М. Советская трагедия: История социализма в России. 1917-1991. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – 584 с.
43. Медведев Р. Н.С. Хрущев. Политическая биография. – М.: Книга, 1990. – 286 с.
44. Медведев Р.А. Владимир Путин: четыре года в Кремле. – М.: Время, 2004. – 656 с.
45. Медведев Р.А. Неизвестный Андропов. – Ростов н/Д: Изд-во “Феникс”, 1999. – 512 с.
46. Мельтюхов М.И. Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939 – 1941. – М.: Вече, 2000. – 608 с.
47. Млечин Л.М. Брежнев. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 520 с.
48. Млечин Л.М. Кремль. Президенты России. Стратегия власти от Б.Н. Ельцина до В.В. Путина. – М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2003. – 703 с.
49. Они не молчали / Сост. А.В. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1991. – 448 с.
50. Павлова И.В. Сталинизм: становление механизма власти. – Новосибирск, 1993. – 250 с.
51. Павлюченков С.А. Военный коммунизм в России: власть и массы. – М.: Русское книгоиздательское товарищество - История, 1997. – 272 с.
52. Пайпс Р. Россия при большевиках. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 1997. – 662 с.
53. Пайпс Р. Русская революция. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 1994. – Ч. 1. – 397 с., – Ч. 2. – 583 с.
54. Пихоя Р.Г. Советский Союз: история власти. 1945-1991.– Новосибирск: Сибирский хронограф, 2000. – 684 с.
55. Поспеловский Д. Русская Православная Церковь в XX веке. – М.: Республика, 1995. – 512 с.
56. Рабинович А. Большевики приходят к власти. Революция 1917 г. в Петрограде / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – 416 с.
57. Россия в XX в. Историки мира спорят. – М.: Наука, 1994. – 752 с.
58. Сафонов В.П. СССР – США – Япония. 1945 – 1960 гг. – М.: Издательский центр Института российской истории РАН, 2003. – 422 с.
59. Симонов К.М. Глазами человека моего поколения: Размышления о Сталине. – М.: Правда, 1990. – 426 с.
60. Советская внешняя политика в годы «холодной войны» (1945-1985). Новое прочтение. – М.: Междунар. отношения, 1995. – 512 с.
61. Сталинскоедесятилетие холодной войны. Факты и гипотезы. – М.: Наука, 1999. – 252 с.
62. Такер Р. Сталин: путь к власти, 1879-1929: История и личность. – М.: Прогресс, 1991. – 480 c.
63. Уткин А.И. Вторая мировая война. –М.: Алгоритм, 2002. – 864 с.
64. Фельштинский Ю. Крушение мировой революции. Брестский мир: Очерк первый (октябрь 1917-ноябрь 1918). – М.: Терра, 1992. – 656 с.
65. Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм. Социальная история Советской России в 30-е годы: город. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2001. – 336 с.
66. Фицпатрик Ш. Сталинские крестьяне. Социальная история Советской России в 30-е годы: деревня. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2001. – 422 с.
67. Фляйшхауэр И. Пакт: Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии. 1938 – 1939. – М.: Прогресс, 1991. – 480 с.
68. Хлевнюк О.В. Политбюро. Механизмы политической власти в 1930-е гг. – М: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 1996. – 304 с.
69. Хрущев Н.С. Воспоминания: Избранные фрагменты. – М.: Вагриус, 1997. – 512 с.
70. Чешко С.В. Распад Советского Союза. – М.: РАН. Ин-т этн. и антр. им. Миклухо-Маклая, 1996. – 310 с.
71. Шепилов Д.Т. Непримкнувший. – М.: Вагриус, 2001. – 398 с.
72. Шишкин В.А. Становление внешней политики послереволюционной России (1917-1930 годы) и капиталистический мир: от революционного “западничества” к “национал-большевизму”. – СПб.: Дмитрий Буланин, 2002. – 360 с.
73. Шубин А.В. Вожди и заговорщики: политическая борьба в СССР в 1920 – 1930-х годах. – М.: Вече, 2004. – 400 с.
74. Шубин А.В. Мир на краю бездны. От глобального кризиса к мировой войне. 1929 – 1941 годы. – М.: Вече, 2004. – 576 с.
75. Шубин А.В. От “застоя” к реформам в СССР в 1917 [1978] – 1985 гг. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2001 – 768 с.
76. Эггелинг В. Политика и культура при Хрущеве и Брежневе. 1953-1970 гг. – М.: «АИРО-XX», 1999. – 312 с.
Матеріали періодики
1. "Возвращенные имена": (Программа и проблемы ее реализации) // Вопросы истории. – 2005. – №1. – С.24-40.
2. 1990 год : опыт изучения недавней истории. Спецвыпуск.// Новое литературное обозрение. – 2007. – №2. – С.9-765.
3. Бабкин М.А. Реакция русской православной церкви на свержение монархии в России: (участие духовенства в революционных торжествах) // Вестник Московского университета. - Серия 8.История. – 2006. – №1. – С. 70-90.
4. Бензин М.А. Аграрный строй России в 1930-1980-х годах (новый подход) // Вопросы истории. - 2005. - №7. – С.23-44.
5. Бойко О. Україна та процес остаточної руйнації СРСР (серпень-грудень 1991 р.) // Сучасність. - 2004. - №4. – С.59-77.
6. Братющенко Ю.В. Нэп: государство, частник, кооперация // Вопросы истории. - 2007. - №2. – С. 3-15.
7. Васильев А.Ф. Был ли в 1941 г. Советский Союз готов к войне // Вопросы истории. – 2005. – №1. – С.105-110.
8. Вдовин А.И. Эволюция национальной политики СССР.1917-1941 // Вестник Московского университета. - Серия 8.История. – 2002. – №3. – С.3-55.
9. Віднянський С. Ялта - 1945: погляд на кримську конференцію // Пам’ять століть. – 2005. – №5. – С.30-38.
10. Війна, якої могло не бути (До 65-річчя нападу Радянського Союзу на Фінляндію) // Історичний журнал. – 2004. – №12. – С.81-86.
11. Власенко С. Складний шлях до утворення СРСР (за фондами ЦДАГО України) // Історичний журнал. – 2008. – №2. – С. 104-109.
12. Гісем О. СРСР у системі міжнародних відносин напередодні Другої світової війни // Історія в школі. – 2003. – №5-6. – С.46-49.
13. Гриневич В. Червона армія у війнах і воєнних конфліктах 1939-1940 рр.: за лаштункми "визвольних походів" // Сучасність. – 2004. – №11. – С. 95-103.
14. Король В. Ціна Перемоги: військові втрати народів СРСР у роки Великої Вітчизняної війни(1941-1945 рр.): [Нові аспекти проблеми] // Історичний журнал. – 2005. – №2. – С. 18-29.
15. Коротков Г.И. Переломные сражения Великой Отечественной войны в оценках зарубежных государственных и военных деятелей // Новая и новейшая история. – 2005. – №2. – С.41-49.
16. Крисильников С.А. Сталинские депортации. 1928-1953. Россия. ХХ век. Документы. Международный фонд "Демократия". М. Изд. "Материк". 2005. 904 с. // Вопросы истории. – 2006. –
№9. – С. 166-169.
17. Кульчинський С. Новий погляд на Російську революцію 1917 року: радянський чинник: материали до уроку // Історія в школах України. – 2004. – №2. – С.38-39.
18. Кульчицький С.В. ХХ з’їзд КПРС - переломний пункт в історії радянського комунізму // Український історичний
журнал. – 2006. – №2. – С.106-129.
19. Куманев Г.А. Война и эвакуация в СССР: (1941-1942 годы) // Новая и новейшая история. – 2006. – №6. – С.7-28.
20. Любин В.П. Тоталитаризм в Германии, Италии и СССР: споры историков // Преподавание истории в школе. – 2003. – №1. – С. 30-40.
21. Маслова И.И. Русская православная церковь и КГБ: (1960-1980-е годы) // Вопросы истории. – 2005. – №12. – С.86-96.
22. Машкін О. "Сталин - это Ленин сегодня": (Портрет "червоного диктатора" на тлі його чергових роковин) // Історія в школі. – 2004. – №11-12. – С.1-10.
23. Медведев Р. Сталин в первые дни войны // Преподавание истории в школе. – 2002. – №6. – С. 36-41.
24. Миловидова Н.В. Нэповская Россия: человек в повседневности (материал к уроку) // Преподавание истории в школе. – 2004. – №4. – С.31-35.
25. Минц М.М. Представления военно-политического руководства СССР о будущей войне с Германией // Вопросы истории. – 2007. – №7. – С.94-104.
26. Наджафов Д.Г. Советско-германский пакт 1939 года и его исторические последствия // Вопросы истории. – 2006. – №12. – С.3-22.
27. Нечипас Ю.В. Советская деревня в первые послевоенные годы // Преподавание истории в школе. – 2004. – №2. – С.11-15.
28. Никифоров Ю.А. Сталинградская битва: новое в изучении // Образование в современной школе. – 2004. – №5. – С.14-22.
29. Нікольський В.М. Репресії за "лімітами" (1937-1938 рр.) // Український історичний журнал. – 2006. – №3. – С.210-223.
30. Партия социалистов-революционеров в первые годы советской власти // Вопросы истории. – 2006. – №3. – С.3-19.
31. Печатнов В.О. СССР и США в 1939-1945 годах. Новые документы // Новая и новейшая история. – 2005. –№5. – С.156-162.
32. Поклад Б.И. Проблемы социалистического содружества в годы горбачевской перестройки // Новая и новейшая история. – 2006. – №4. – С. 114-127.
33. Полянський Ф. Підпілля руху Опору в німецько-радянській війні 1941-1944: (За матеріалами Тернопільської області) // Мандрівець. – 2006. – №6. – С.18-24.
34. Рейман М. Послевоенное соперничество и конфликты в советском политическом руководстве // Вопросы истории. – 2003. – №3. – С.24-41.
35. Си О. Жовтень 1917-го: революція чи переворот? // Історія в школах України. – 2007. – №9-10. – С.47-54.
36. Смолин О.Н. Радикальная трансформация общества в СССР и России: проблема периодизации: [Периодизация исторического процесса] // Вопросы истории. – 2005. – №12. – С.39-47.
37. Ушаков А.И. Антибольшевистское движение в годы Гражданской войны: историография проблемы // Преподавание истории в школе. – 2008. – №2. – С. 3-7.
38. Феномен "холодной войны" в международных отношениях ХХ века: (Итоги и перспективы исследования): "круглый стол" // Новая и новейшая история. – 2006. – №6. – С.73-101.
39. Чемоданов И.В. Была ли в СССР альтернатива насильственной коллективизации? // Вопросы истории. – 2006. – №2. – С.156-162.
40. Шаповал Ю. Сталін та його спадщина у контексті радянської політичної історії // Сучасність. -– 2004. – №1. – С.53-67.