Порядок надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах

 

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України податковий борг в міжнародних правовідносинах є грошовим зобов’язанням з урахуванням штрафних санкцій, пені за їх наявності та витрат, пов’язаних з його стягненням, несплачене в установлений термін, що на підставі відповідного документа іноземної держави є предметом стягнення, яке може бути звернуто відповідно до міжнародного договору України. При цьому, відповідно до статті 104 Податкового кодексу, податковий борг в міжнародних правовідносинах перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день надсилання такому платнику податків податкового повідомлення.

Податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах, відповідно до статті 14 Податкового кодексу України, – це письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену документом іноземної держави, за яким здійснюється погашення такої суми грошового зобов’язання відповідно до міжнародного договору України.

Грошове зобов’язання в міжнародних правовідносинах – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджету іноземної держави відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені законодавством такої іноземної держави.

У випадку виникнення необхідності у наданні допомоги щодо стягнення податкового боргу в міжнародних правовідносинах контролюючий орган, після отримання документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, у тридцяти денний строк визначає відповідність такого документа нормам міжнародних договорів України. За загальним правилом документ іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, складається в письмовій формі.

 

Документ супроводжується:

¾ оригіналом або завіреною копією рішення компетентного органу іноземної держави про нарахування податкового боргу в міжнародних правовідносинах або іншого розпорядження, яке має таку ж силу і видане відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуваної сторони;

¾ викладенням підстав для нарахування суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах;

¾ копією відповідних законодавчих актів або, якщо це неможливо, викладом відповідного закону, на підставі якого було здійснено нарахування суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

В окремих випадках додатково можуть надаватись будь-які інші документи, необхідні для здійснення стягнення.

У міжнародному договорі може встановлюватися спрощена форма документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, наприклад, шляхом встановлення необхідності відповідних реквізитів та зазначенням суми заборгованості.

У будь-якому разі контролюючий орган повинен визначити відповідність такого документа нормам конкретного міжнародного договору України з іноземною державою. При цьому, зокрема, перевірити факт ратифікації такого договору Верховною Радою України, термін набрання ним чинності, наявність застережень, терміни втрати чинності тощо.

У разі невідповідності документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, а також, якщо інформації, надісланої іноземною державою, недостатньо для надіслання платнику податків податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах у порядку, передбаченому ст. 42 Податкового кодексу, контролюючий орган повертає його компетентному органу іноземної держави.

Податковим кодексом також встановлено загальний порядок отримання виконавчого документа іноземної держави та надсилання платнику податків податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах. Слід зауважити, що «податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах» в тексті Податкового кодексу використовується як назва форми документа, за яким виникає зобов’язання платника податків сплатити в України на користь іноземної держави суми податку або іншого платежу. У такому випадку контролюючий орган виступає агентом іноземної держави у відносинах з платником податків – резидентом, внаслідок чого і виникають особливості регулювання таких відносин, визначених главою 10 Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України встановлено порядок узгодження податкового боргу, порядок відкликання податкових повідомлень або податкових вимог, а також порядок вжиття заходів щодо стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

Так, Податковим кодексом встановлено, що платник податків, який вважає, що податковий борг в міжнародних правовідносинах, визначений контролюючим органом на підставі документів іноземної держави, за якими здійснюється стягнення суми податкового боргу, не відповідає дійсності, має право протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах про визначення податкового боргу в міжнародних правовідносинах, на подання через контролюючий орган України компетентному органу іноземної держави скарги про перегляд такого рішення.

Незважаючи на те, що підставою для такого оскарження є наявність у платника податків підстав вважати, що податковий борг в міжнародних правовідносинах, визначений контролюючим органом на підставі документа іноземної держави, не відповідає дійсності, буде оскаржено саме рішення компетентного органу іноземної держави та констатується, що податковий борг в міжнародних правовідносинах контролюючим органом визначений коректно.

Крім того, пунктом 105.1 ст. 105 Податкового кодексу встановлено досить обмежений строк для подання компетентному органу іноземної держави скарги про перегляд рішення про стягнення суми податкового боргу – десять днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення, але міжнародними договорами можуть встановлюватися й інші, більш тривалі строки.

Відповідно до статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку шляхом звернення до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Разом з тим статтею 105 Податкового кодексу передбачено, що діючий порядок адміністративного оскарження податкових повідомлень – рішень не може розповсюджуватися на податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах. Однак, це не виключає оскарження податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах, наприклад, в суді або в компетентному органі відповідної країни, визначеному міжнародним договором України.

Стосовно порядку відкликання податкових повідомлень в міжнародних правовідносинах або податкових вимог слід зазначити, що податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо компетентний орган іноземної держави скасовує або змінює документ іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Такі податкові повідомлення в міжнародних правовідносинах або податкові вимоги вважаються відкликаними з дня отримання контролюючим органом документа компетентного органу іноземної держави рішення про скасування бо зміну раніше нарахованої суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, який виник в іноземній державі.

Тобто податкова вимога виникає в момент отримання документа іноземної країни, за яким здійснюється стягнення податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Таким чином, якщо контролюючий орган отримав документ про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, але до цього моменту не надіслав платнику податків податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах, відкликаною вважається податкова вимога у податкових правовідносинах, і контролюючий орган не приступає до дій, спрямованих н стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

Заходи щодо стягнення суми податкового боргу платника податку, перерахування з іноземної валюти в національну суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах здійснює самостійно орган державної податкової служби не пізніше закінчення 1095 дня, який настає за останнім днем граничного строку сплати податку чи збору в іноземній державі.

Разом з тим встановлений цією нормою строк вжиття заходів щодо стягнення суми податкового боргу у 1095 днів не є припиняючим, тому що зобов’язання, взяті на себе Україною за міжнародним договором, повинні бути виконані належним чином. Отже, встановлені у 107 статті строки можуть бути відповідно збільшені або зменшені відповідним міжнародним договором.

Відповідно до ст. 104 Х Глави Податкового кодексу України перерахування суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах здійснюється за курсом Національного банку України на день надіслання платнику податків податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах.