Естетичні погляди Г. Флобера, «об’єктивний» метод зображення дійсності

Друга половина XIX століття у французькій літературі позначена розвитком реалізму. У ній намітився інтерес до людини, сформованої суспільними умовами того часу. Письменників цікавило, яким чином оточення, суспільство впливають на людину, її світогляд, формування її поглядів та переконань. Не стояв осторонь і Гюстав Флобер.

Ще в юності сформувались особливості світосприйняття Флобера: "Двевещиподдерживаютменя - любовь к Литературе и ненависть к буржуа", - якось сказав письменник, стверджуючи прагнення і почуття всього свого життя. Свою головну мету він вбачав у тому, щоб захистити "інтереси духу", відмежувати літературу від впливу буржуазії.

Філософські погляди Флобера сформувалися під впливом Спінози ("Ідея об'єктивного закону": і в природі, і в соціальному житті діють закономірності, які носять об'єктивний характер; нема рації втручатися в них (глибокий фаталізм Флобера). Тому головною ознакою об’єктивного методу Флобера є усунення прямої авторської присутності в творі, тобто різнорідних відступів, коментарів, оцінок зображуваного, емоційних сплесків і т.д.

До естетичних поглядів Флобера також відносять:

o поєднав трагічний і комічний плани, з глибоким психологізмом створив переконливу картину бездуховності суспільства, у якому вульгарності та повсякденності нічого не протистояло;

o прийшов до висновку, що в житті не було і не могло бути нічого прекрасного, вирватися із сірості неможливо ні за допомогою мрій, ні за допомогою кохання;

o цінував форму (без особистісний принцип);викривав вульгарне і повсякденне у буржуазному суспільстві;

o вважав, що у його світі щасливий той, хто не мав ні моральних принципів, ні високих поривів;часто автор не виводив на сторінках романів жодного позитивного героя ("Пані Боварі"), і таким чином, не нав'язував читачеві можливого вирішення конфлікту.

o не поділяв об'єкти художнього зображення на "вищі" і "нижчі", вважаючи, що найвульгарніший матеріал під пером талановитого митця випромінював красу, адже естетичний ідеал у мистецтві не мав нічого спільного з ідеалом етичним.

 

35. Роман Г. Флобера «Пані Боварі»: новаторство принципів зображення дійсності. Невласно-пряма мова, полілог та їх ідейно-художня функція (по полілозі нічого немає)

Творчість Флоберастала новим етапом французького реалізму, естетика якого почала вимагати точного і повного відображення дійсності, правди в усьому, аж до найменших деталей. За Флобером, правда в мистецтві - не відповідність дійсності, а вміння проникнути за зовнішнє і відобразити сутність життя.

Працюючи над романом "Пані Боварі", Флобер розробив об'єктивний стиль. Це підхід до зображення персонажів, коли автор не висловив безпосередньо свого ставлення до них, а прагнув розкриття власної логіки характерів. Автор не давав оцінки переживань героїв, мотивів їхніх вчинків. Але давав можливість читачеві відчути стан душі героя, його переживання.

Флобер вважав, що не всяку думку можна виразити в мові. Звідси - новації Флобера в області літературного стилю, він використовує невласне пряму мову. Це така форма мовлення, де голос автора і голос героя твору перепліталися, причому автор постійно допомагав йому висловити те, що герою важко або непосильно передати словами.За допомогою невласне прямої мови автору вдається передати не тільки зміст думки героя, але і його стан - сум’яття, неуважність, апатію.

За своїми жанровими ознаками "Пані Боварі" наближений до соціально-психологічного роману.Тема роману: вульгарно-буденне, зашкарубле життя французької провінції, а ідея - протест проти егоїзму, бездуховності, черствіння; утвердження моральних і духовних цінностей людини.

Автор підняв вічний конфлікт між реальним та ідеальним і майстерно відобразив внутрішній світ героїні. Розрив між реальністю та ілюзією, життя у самоомані, бажання уявити себе іншою, ніж вона була насправді, стали причинами трагічного фіналу. Це явище виявилося настільки типовим, що згодом отримало назву "бова-ризм".

Основна думка твору: у житті людина повинна мати свій ідеал, прагнути до чогось світлого, чистого. Людина повинна вірити в реальність свого життя, бачити і цінувати його красу, принаду. Психологізм Флобера межував із натуралістичним зображенням дійсності, але головним для нього залишалося соціальне. Тому це не просто замальовка з життя окремої людини чи провінції, а широка картина життя Французького суспільства.