Перелік практичних навичок для студентів ІV, V, ІV курсів
1. Зібрати анамнез у хворого на гострий апендицит.
2. Визначити та оцінити симптом Волковича-Кохера.
3. Провести фізикальне обстеження органів черевної порожнини.
4. Оцінити показники пульсу та артеріального тиску.
5. Оцінити наявність, локалізацію та ступінь проявів болючості та дефансу м'язів передньої черевної стінки та поперекової ділянки.
6. Продемонструвати симптом Ровзинга та оцінити ступінь його проявів (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний).
7. Продемонструвати симптом Ситковського та оцінити ступінь його проявів (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний).
8. Продемонструвати симптом Волковича та оцінити ступінь його проявів (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний).
9. Продемонструвати симптом Бартом'є-Міхельсона та оцінити ступінь його проявів (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний).
10. Продемонструвати симптом Щоткіна-Блюмберга та оцінити ступінь його проявів (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний).
11. Продемонструвати симптом Яуре-Розанова (ретроцекальне розташування паростка) та оцінити ступінь його проявів (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний).
12. Продемонструвати симптом Коуто (ретроцекальне розташування паростка) та оцінити ступінь його проявів (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний).
13. Інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень (рентгенографія, УЗД, КТ).
14. Визначити ускладнення гострого апендициту та апендектомії.
15. Скласти індивідуальну діагностичну програму при гострому апендициті.
16. Визначати показання до оперативного втручання при гострому апендициті.
17. Асистувати при виконанні операції апендектомії та виконувати окремі етапи цього оперативного втручання під час чергування у клініці.
18. Скласти індивідуальну програму лікування пацієнта після апендектомії.
19. Робити перев'язки.
20. Доглядати за дренажами.
21. Промивати дренажі та вводити в них лікарські препарати.
22. Видаляти дренажі.
23. Знімати шкірні шви.
24. Дренувати та промивати шлунок.
25. Робити очисну клізму.
26. В\в вводити лікарські препарати, встановлювати в\в катетер.
27. Зупиняти кровотечу з післяопераційної рани у поверхневих шарах черевної стінки.
28. Встановити катетер в сечовий міхур у чоловіків та у жінок.
29. Оформити історію хвороби.
30. Оформити лікарняний лист.
31. Оцінити характер, вираженість болю та його ірадіацію.
32. Оцінити показники температури тіла.
33. Виявити та оцінити жовтяницю, пігментацію шкіри від застосування грілок, розширення вен передньої черевної стінки („голова медузи").
34. Виявити та оцінити захисне напруження м'язів в ділянці правого підребір'я, збільшений болючий жовчний міхур або інфільтрат, наявність рідини в черевній порожнині.
35. Демонструвати наявність симптомів при гострому холециститі: Захар'їна, Кера, Мерфі, Образцова, Ортнера, Мюсі-Георгієвського та встановити наявність або відсутність синдромів: гастритичного, холецисто-кардіального, гепато-циротичного, холангічного, панкреатичного.
36. Проводити диференціальну діагностику гострих захворювань органів черевної порожнини.
37. Визначати показання до невідкладних (2-4 години з моменту госпіталізації) та термінових (24-48 годин з моменту госпіталізації) операцій.
38. Асистувати при катетеризації центральних вен.
39. Лікування хворого у післяопераційному періоді: оцінювати загальний стан хворого, робити перев'язки, доглядати за дренажами, вводити лікарські препарати через дренажі у черевну порожнину та жовчні шляхи, видаляти дренажі з черевної порожнини та жовчних протоків, знімати шкірні шви, асистувати при хірургічній обробці рани під час її гнійного ускладнення.
40. Оформити історію хвороби, написати передопераційний епікриз та протокол операції. холецистектомії під контролем викладача кафедри.
41. Оформити рецепт на лікарські препарати: но-шпу, кетанов, баралгін.
42. Надавати рекомендації у післяопераційному періоді (харчовий режим, трудова діяльність) після холецистектомії.
43. Зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий панкреатит.
44. Вибрати з даних анамнезу найбільш характерні ознаки гострого панкреатиту.
45. Оцінити дані фізикального дослідження (наявність болю у епігастральній ділянці, його оперізуючий характер, ірадіацію у ділянку спини, лівої половини грудної клітки. наявність дефансу, інфільтрату, що пальпується в анатомічній проекції підшлункової залози).
46. Виявляти та правильно оцінювати ступінь вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний) наступних симптомів: Керте, Мейо- Робсона, Мондора.
47. Встановити наявність або відсутність синдрому поліорганної недостатності: гострої дихальної недостатності, гострої серцево-судинної недостатності, гострої печінкової недостатності, гострої ниркової недостатності, гострої недостатності шлунково- кишкового тракту, енцефалопатії.
48. Проводити диференціальну діагностику гострого панкреатиту з іншими гострими захворюваннями органів черевної порожнини.
49. Скласти індивідуальну діагностичну програму у конкретного хворого на гострий панкреатит.
50. Оформити історію хвороби на гострий панкреатит, написати передопераційний епікриз та протокол операції.
51. Оформити виписку під контролем викладача кафедри та лікарняний лист.
52. Обґрунтовувати та сформулювати попередній діагноз основного захворювання, ускладнень та супутньої патології.
53. Обгрунтувати призначення багатокомпонентної консервативної терапії у конкретного хворого на гострий панкреатит.
54. Визначити показання до виконання мініінвазивних та „відкритих" оперативних втручань при гострому панкреатиті.
55. Виконувати загальні лікарські маніпуляції ( зміну пов'язок, догляд за дренажами у черевній порожнині, промивання дренажів та введення в них лікарських препаратів, видалення дренажів, знімання швів, дренування та промивання шлунка, в/в введення лікарських препаратів, встановлення в/в катетеру, проведення профілактики тромбоемболічних, серцево-судинних та дихальних ускладнень).
56. Надаваня рекомендацій щодо післяопераційного періоду (режим харчування, особливості трудової діяльності) у хворих гострим панкреатитом.
57. Провести клінічні діагностичні дослідження у хворого з виразковою кровотечою: зібрати анамнез, здійснити огляд хворого, пальпацію, перкусію аускультацію,ректальне дослідження.
58. Визначити найбільш характерні клінічні ознаки виразкової кровотечі.
59. Скласти план обстеження хворого з виразковою кровотечою.
60. Визначити показання до вибору оптимального способу лікування, обсяг оперативного лікування в залежності від локалізаці виразки, інтенсивності кровотечі, ступеню крововтрати.
61. Здійснити курацію хірургічного хворого з написанням історії хвороби.
62. Діагностувати різні види гострої непрохідності кишечника.
63. Скласти індивідуальну схему діагностичних досліджень, включаючи збір анамнезу, огляд та інші методи.
64. Вибрати з даних анамнезу найбільш суттєві ознаки гострої кишкової непрохідності.
65. Виявляти синдром та оцінювати ступінь його вираженості ( Валя, Ківуля, Мат'є- Склярова, Шланге, Вільса, Чугуєва, Шимона-Данса, Цеге-фон Мантейфеля, Гольда).
66. Оцінити загальний стан хворого з гострою кишковою непрохідністю.
67. Інтерпретувати зміни електролітних порушень та порушень кислотно-лужного стану у хворого з гострою кишковою непрохідністю.
68. Інтерпретувати результати рентгенологічного дослідження та УЗД.
69. Виконати промивання шлунка та оцінити кількість та характер вмісту.
70. Виконати сифону клізму та оцінити її діагностичну та лікувальну значущість.
71. Обґрунтувати показання до операції при гострій кишкові непрохідності.
72. Зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий перитоніт.
73. Вибрати з даних анамнезу найбільш характерні ознаки гострого перитоніту.
74. Оцінювати дані фізикального дослідження (наявність болю в животі, дефансу, інфільтрату у черевній порожнині).
75. Виявляти та оцінювати ступінь прояв (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний) симптому Щоткіна-Блюмберга.
76. Аналізувати та інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних методів дослідження.
77. Проводити диференціальну діагностику з синдромом хибного гострого живота.
78. Визначати показання до мініінвазивних та „відкритих" оперативних втручань в залежності від поширеності перитоніту.
79. Визначати показання до формування лапаростоми.
80. Скласти індивідуальну діагностичну програму у конкретного хворого на гострий перитоніт.
81. Діагностувати різні види черевних гриж.
82. Скласти індивідуальну схему діагностичних досліджень, включаючи збір анамнезу, огляд та інші методи.
83. Вибрати з даних анамнезу відомості, що свідчать про наявність суб'єктивних ознак черевних гриж .
84. Оцінити дані об'єктивного обстеження хворого з черевною грижею (наявність припухлості, яка розміщена в одній з грижових точок, розширення пахового каналу, наявність симптому кашльового поштовху та інше).
85. Провести пальцеве дослідження пахового каналу з визначенням стану зовнішнього та внутрішнього кілець, відношення грижового мішка до елементів сім'яного канатику.
86. Визначити розміри грижових воріт.
87. Пальпаторно та аускультативно визначити вміст грижового мішка.
88. Діагностувати защемлену грижу.
89. Визначати хірургічну тактику при защемлені, запаленні та травмі грижі.
90. Визначати спосіб пластики грижових воріт в залежності від виду грижі, ускладнень.
91. Оформлення медичної карти стаціонарного хворого, виписки з медичної карти стаціонарного хворого, листа непрацездатності посильного листа на ЛТЕК, санаторно-курортної картки, екстреного повідомлення про інфекційне захворювання, повідомлення про хворого зі злоякісною пухлиною.
92. Методика обстеження хворого: дослідження лімфатичних вузлів (шийних, підкрильцевих, пахвинних), перферичних артерій та вен.
93. Методика дослідження молочних залоз.
94. Методика дослідження щитовидної залози.
95. Методика обстеження товстої кишки.
96. Методика обстеження шлунка.
97. Методика обстеження печінки, селезінки.
98. Методика обстеження хворих із грижами.
99. Методики визначення групової належності крові. Постановка проб на сумісність, резус-сумісність, біологічну пробу.
100. Методика вимірювання центрального венозного тиску (ЦВТ).
101. Методика постановки сифонної клізми.
102. Підготовка хворих до планових та ургентних операцій. Премедикація.
103. Надлобкова пункція сечового міхура.
104. Тимчасова зупинка кровотечі: пальцеве притиснення судин на протязі, накладання джгута.
105. Зупинка венозних кровотеч.
106. Методи відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів. Методи штучної вентиляції легенів (ШВЛ).
107. Інтерпретація клінічних аналізів крові та сечі.
108. Інтерпретація біохімічних аналізів крові : білірубін, його фракції,сечовина, азот, креатинін, білки крові, кислотно- основний стан, електроліти крові, коагулограма.
109. Аналіз рентгенограм: оглядова рентгенографія органів черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки ( пневмоторакс, гідро - чи гемоторакс).
110. Аналіз рентгенограм: рентгеноконтрасне дослідження стравоходу та шлунка, товстої та тонкої кишки.
111. Пальцеве дослідження прямої кишки.
112. Ректороманоскопія.
113. Промивання шлунка.
114. Вміння орієнтуватися у призначенні хірургічного інструментарію: голки хірургічні(ріжучі, колючі, атравматичні), голкоутримувачі, затискачі (м'які прямі, вигнуті легеневі), ранорозширувачі, черевні дзеркала, жоми кишкові (прямі та вигнуті), скальпелі, ножиці, зшиваючі апарати, апарати для накладання колових анастомозів, апарати для зшивання кишечника.
115. Пункція вени у ліктьовому згині та під'єднання системи для переливання кровозамінників.
116. Асистування на екстрених і планових операціях під час чергування в хірургічній клініці.
Завідувач кафедри
хірургії №4 професор Мішалов В.Г.