Вибір ведучого механізму та методів ведення робіт
Автомобіль ЗІЛ 131 використовуємо для доставлення на об’єкт піддонів з цеглою, риштовок та інших.
Авторозчиновіз СБ-89 використовуємо для доставлення на об’єкт розчину, який ми пізніше використовуємо для кладки.
Кран баштовий КБ-100.З використовуємо для проведення вантажо – розвантажувальних робіт у межах об’єкту.
Для підбору баштового крану викреслив схему монтажу конструкції на якій умовно показано розміщення монтажного крану в момент монтажу самого високого елемента з умов можливості переносу монтажного елементу над спорудженою частиною будинку.
Потрібну висоту підйому Н потрб. визначив із формули:
Н потрб. =h0+hз+ hк+ hстр=15,3+1,0+1,0+4,5=21,8м,де
h0=15,3м – Висота будинку від рівня землі з врахуванням висоти цоколю.
| | | | | | | 5.06010101 ДП ДБ-41 007 ПЗ
| Арк.
| |
| | | | | | 28
| |
| Змін.
| Арк.
| № документа
| Підпис
| Дата
| |
hз =0,5-1,8м – безпечна відстань від низу монтуючого елементу до верхньої точки будинку;
hк– висота конструкції в монтажному положенні(піддон з цеглою h=1,0м);
hстр– розрахункова висота стропу(h =4,5м).
Потрібний мінімальний виліт стріли Lпотр. визначається із умов монтажу найбільш віддаленого елементу.
Lпотр. =А/2+С+bбуд =4,5/2+2,0м+16,1м=20,35м,де
А– ширина колії крана(а=4,5м);
С-безпечна відстань між габаритами крану і будинком(приймаю с=2,0м);
bбуд – ширина будинку (В=16,1м);
Для руху крану запроектована підкранова колія. Прийнята кількість рейок довжиною по 12,5м(12,5м-6 штук),загальна довжина підкранової колії становить Lпід.колії=37,5м.
5.1.3 Калькуляція витрат праці
| Обгрун-
тування
ДБН
| Назва будівельного
процесу
| Од.
вим.
| Обсяг
робо-
ти
| Затрати праці
| Склад
ланки,
розряд
| | на од.
вим.
люд.-
год.
| на весь
об’єм
люд.-
год.
| |
|
|
|
|
|
|
| | 8-6-1
| Мурування стін
| 1 м3
| 64,18
| 7,17
| 675,27
| 12чол.
| |
| зовнішніх простих
|
|
|
|
|
| |
| при висоті поверху
|
|
|
|
|
| |
| до 4 м
|
|
|
|
|
| | 8-6-7
| Мурування стін
| 1 м3
| 96,46
| 6,92
| 667,5
| 12чол.
| |
| внутрішніх при
|
|
|
|
|
| |
| висоті поверху до 4 м
|
|
|
|
|
| | 8-7-1
| Мурування перегоро-
| 100
| 2,23
| 195,92
| 436,9
| 12чол.
| |
| док армованих:
| м2
|
|
|
|
| |
| товщиною в 1/4 цегли
|
|
|
|
|
| |
| при висоті поверху
|
|
|
|
|
| |
| до 4 м
|
|
|
|
|
| | Всього:
| 1779,67
| |
| |
| | | | | | 5.06010101 ДП ДБ-41 007 ПЗ
| Арк.
| |
| | | | | | 29
| |
| Змін.
| Арк.
| № документа
| Підпис
| Дата
| |
5.1.4 Визначення необхідної кількості матеріалів
| Обгрун-
тування
ДБН
| Назва роботи
| Од.
вим.
| Об-
сяг
робо-ти
| Матеріали
| | Назва
матеріалу
| Од. вим.
| Норма
вит-рат
| Загаль-на
кількі-сть
| |
|
|
|
|
|
|
|
| | 8-6-1
| Мурування стін
| 1 м3
| 94,18
| Вода
| м3
| 0,44
| 41,44
| |
| зовнішніх простих
|
|
| Розчин готовий
| м3
| 0,25
| 23,54
| |
| при висоті поверху
|
|
| кладковий важ-
|
|
|
| |
| до 4 м
|
|
| кий цементно-
|
|
|
| |
|
|
|
| вапняковий,
|
|
|
| |
|
|
|
| марка М50
|
|
|
| |
|
|
|
| Цегла керамічна
| 1000
| 0,384
| 36,16
| |
|
|
|
|
| шт
|
|
| | 8-6-7
| Мурування стін
| 1 м3
| 96,46
| Вода
| м3
| 0,2
| 19,29
| |
| внутрішніх при ви-
|
|
| Розчин готовий
| м3
| 0,24
| 23,15
| |
| соті поверху до 4 м
|
|
| кладковий важ-
|
|
|
| |
|
|
|
| кий цементно-
|
|
|
| |
|
|
|
| вапняковий,
|
|
|
| |
|
|
|
| марка М50
|
|
|
| |
|
|
|
| Цегла керамічна
| 1000
| 0,384
| 37,04
| |
|
|
|
|
| шт
|
|
| | 8-7-1
| Мурування перего-
| 100
| 2,23
| Поковки з
| т
| 0,0023
| 0,005
| |
| родок армованих:
| м2
|
| квадратних
|
|
|
| |
| товщиною в 1/4 це-
|
|
| заготовок,
|
|
|
| |
| гли при висоті
|
|
| маса 1,8 кг
|
|
|
| |
| поверху до 4 м
|
|
| Прокат для
| т
| 0,06
| 0,13
| |
|
|
|
| армування з/б
|
|
|
| |
|
|
|
| конструкцій
|
|
|
| |
|
|
|
| Вода
| м3
| 0,1
| 0,233
| |
|
|
|
| Розчин готовий
| м3
| 0,77
| 1,71
| |
|
|
|
| кладковий важ-
|
|
|
| |
|
|
|
| кий цементно-
|
|
|
| |
|
|
|
| вапняковий,
|
|
|
| |
|
|
|
| марка М50
|
|
|
| |
|
|
|
| Цегла керамічна
| 1000
| 2,7
| 6,02
| |
|
|
|
|
| шт
|
|
| Всього така кількість матеріалів: Вода =60,96м3;
Розчин =48,4м3;
Цегла керамічна =79,22тис.шт. ;
Поковки = 0,005 т;
Прокат = 0,13т;
| |
| | | | | | 5.06010101 ДП ДБ-41 007 ПЗ
| Арк.
| |
| | | | | | 30
| |
| Змін.
| Арк.
| № документа
| Підпис
| Дата
| |
|
5.1.5 Визначення складу бригади
Кладка зовнішніх і внутрішніх стін виконується мулярами:
4-го розряду-3 чол.,3-го розряду-5 чол., 2-го розряду-4 чол Мурування перегородок виконується мулярами:4-го розряду-3 чол.,3-го розряду-5 чол. 2-го розряду-4 чол.
5.1.6 Вказівки по технології і організації будівельного процесу
5.1.6.1 Готовність об’єкту і підготовчі роботи
Для того щоб почати кладку стін 4-го поверху необхідно, щоб були завершені попередні роботи:
· Підготовчі роботи;
· Земляні роботи;
· Завершена кладка стін та змонтовані усі перемички та перекриття на попередніх поверхах;
· Повинна бути прокладена підкранова колія, та запроектовані крайні точки стояння крана;
· Визначення та розміщення місця складування піддонів, помостів, риштовок;
· Проведення тимчасової дороги та завезенням автомобілем піддонів з цеглою (задовго до початку мурування);
· Забезпечення об’єкту необхідною кількістю матеріалів;
До підготовчих робіт належать. Геодезична розбивка, яку виконують у вигляді сітки розмірами 50, 100, 200 м, осі якої є прямо-кутними координатами, що визначають положення будинку на місцевості. Для винесення будівельної сітки використовують існуючу державну геодезичну мережу. Будівельне обнесення треба ставити на відстані 20 м від осей будинку,щоб зберегти їх при виконанні земляних робіт. Звільнення території майданчикавід кущів, дерев, валунів, зносять будинки і споруди які не вказуються в проекті, як потрібні споруди, знімають рослинний шар. Для цього використовують бульдозери і трактори з трелювально-корчувальною лебідкою, а також екскаватори із спеціальним обладнанням. Розбивання та знесення малоцінних будинків і споруд здійснюють ручним, механізованим, вибуховим та комбінованим способами. Улаштування тимчасових інженерних мереж. Для потреб будівництва доцільно використовувати постійні інженерні мережі. Якщо такої можливості немає, влаштовують тимчасові водопровідні та електричні мережі і використовують пересувне устаткування для забезпечення будівництва теплом, парою і стисненим повітрям.
| |
| | | | | | 5.06010101 ДП ДБ-41 007 ПЗ
| Арк.
| |
| | | | | | 31
| |
| Змін.
| Арк.
| № документа
| Підпис
| Дата
| |
|
Розміщення тимчасових будівель.
Для обслуговування будівельного виробництва і робітників на будівельному майданчику розміщують такі приміщення:
· Їдальні, душові, медпункти;
· Контори, пожежні, прохідні;
· Майстерні, навіси, склади;
Потребу в кількості та площі будівель визначають розрахунком. Для улаштування їх доцільно використовувати інвентарні контейнерні, збірно-розбірні та пересувні типи тимчасових будівель серійного виробництва, що знижує трудовитрати встановлення і обладнання їх.
5.1.6.2 Транспортування, вивантаження та складування матеріалів
Цегла транспортується з заводу виготовлювача бортовими автомобілями ЗІЛ 131 до об’єкту. Цегла перевозитись на піддонах з перехресним, або «ялинковим» перев’язуванням. Як пакетувальний засіб використовується пакетувальні плівки. Розчин доставляється до місця будівництва авторозчиновізом СБ-89 з спеціально обладнаним кузовом. Сам розчин подають у ящики з розчином за допомогою баддю, яку переміщує до потрібного місця баштовий кран КБ-100.ОАС-1.Піддони з цеглою при подаванні до робочого місця стропують вилковим захватом. Для піддонів з яких уже забрали цеглу запроектовані ділянки для їх складання. Сам розчин вивантажується в баддю, а цегла вивантажується у зону матеріалів.
На робочому місці матеріали складаються таким чином, щоб
повністю виключати на робочому місці непотрібні дії і збільшити виробіток. Тому піддони з цеглою складаються на відстані 0,6-0,7 м від стіни.
1.6.3 Технологія будівельного процесу
Процес цегляної кладки складається з таких операцій: установлення і перестановлення порядовок і причалки;подавання і розкладування цегли і розчину;укладання цегли у верстові ряди;контрольно-вимірювальні процеси.
Установлення порядовок .Порядовки встановлюють під нівелір на всіх кутах, примикання і перетинання стін, а також через кожні 12 м на їхніх прямих ділянках. На порядовки за допомогою нівеліра, чи гнучкого рівня виносять позначки низу віконних прорізів, перемичок, перекриттів і покриттів, сходових площадок та інших елементів.
| |
| | | | | | 5.06010101 ДП ДБ-41 007 ПЗ
| Арк.
| |
| | | | | | 32
| |
| Змін.
| Арк.
| № документа
| Підпис
| Дата
| |
|
Натягання причалки. Причалку натягують між повзунками порядовок або причальними скобами і переміщують за ходом кладки вгору, для чого пересувають повзунки або переставляють скоби. Під час кладки зовнішніх верстових рядів причалку натягують для кожного ряду, а внутрішні –через кожні два –три ряди. Щоб причалка не провисала, під неї між порядовками через кожні 4..5 м укладають на розчині маякові цеглини.
Подавання і розкладання цегли і розчину. Для кладки зовнішнього верстового ряду цеглу розкладають на внутрішній половині конструктивного елементу, для внутрішнього верстового ряду-зовнішній. Розкладання ведуть купками по дві цеглини паралельно граням конструкції або під кутом до них для ложкових рядів і перпендикулярно до осі для поперечикових. На перегородках ½ цеглини завтовшки всі купки розкладають паралельно граням стіни. Розчин на стіну подають і розтилають грядками 2..2,25 см завтовшки, 23..24 см завширшки під поперечиковий ряд і 10..11 см-під ложковий ряд. Грядку-постіль вирівнює муляр комбінованою кельмою під час кладки. Вкладену цеглу осаджують натиском руки, необхідно пильнувати щоб були заповнені вертикальні шви. При муруванні необхідно пам’ятати про перев’язування швів. Багаторядну систему виконують чергуванням п’яти рядів цегли ложкових, які перекривають тичковий ряд. При такому муруванні вертикальні поперечні шви у всіх рядах крім тичкових і суміжних з ними ложкового, перекривають ½ цеглини. Вертикальні повздовжні шви в п’яти суміжних рядах по вертикалі не перекривають. Перекривають лише на 6 ряді тичковими верствами.
Способом в притул з підрізкою запроектоване мурування стін, так, як тут необхідно повне заповнення швів. В цьому випадку розчин розтилають відступаючи від краю стіни на 1 см, цеглу вкладають так, як і при муруванні способом впритул, а розчин витиснений з шва на лицьову поверхню стіни підрізають кельмою.
Способом в притиск запроектоване мурування стіни, які сприймають значні навантаження. Розчин на постіль розстилають шаром висотою 2,5-3 см, шириною 21-23 см при вкладанні цегли муляр зрізає кельмою з постілі частину розчину, наносить його на грань і втискає цеглу, вкладену, поступово піднімаючи кельму. Рівномірне обтиснення горизонтальної постілі досягають осадження цегли до рівня причалки. Витиснений розчин зрізають кельмою при цьому вертикальні і горизонтальні шви повністю заповнюють.
| |
| | | | | | 5.06010101 ДП ДБ-41 007 ПЗ
| Арк.
| |
| | | | | | 33
| |
| Змін.
| Арк.
| № документа
| Підпис
| Дата
| |
| 5.1.6.4 Організація будівельного процесу
При виконанні мулярських робіт, організація будівельного процесу має бути на вищому рівні, щоб виключати перебої у процесах. Щоб механізми не простоювали. Важливе місце в організації є вчасне доставлення матеріалів. Усі роботи повинні виконуватись з дотриманням техніки безпеки. Кожний поверх ділиться на 4 яруси. Будинок ділиться на 2 захватки: кран монтує плити перекриття і розпочинаються мулярські роботи, 1 ярусу. Кран водночас із муруванням монтує перекриття на першій захватці і теж встановлює там піддони з цеглою та ящики з розчином. Організація робочого місця має бути встановлена таким чином, щоб не допустити невиробничі рухи і забезпечити найвищу продуктивність муляра. Робоче місце муляра складається з трьох зон – робочої, зони матеріалів і допоміжної зони. У робочій зоні-смузі 0,6..0,7 м завширшки, між кладкою і матеріалами працюють муляри. Зона у якій розміщенні матеріали (піддони з цеглою, ящики з розчином), займає смугу 1,3..1,5 м завширшки, а зона проходу робітників-допоміжна зона 0,5...0,6м. Розчин і цеглу для мурування глухих стін розкладають уздовж фронту робіт почергово. Якщо стіна з прорізами піддони з цеглою розміщують навпроти простінок, а ящики з розчином навпроти прорізів. Цеглу слід подавати до робочого місця заздалегідь (2..4 год. перед початком робіт), а розчин перед початком роботи. Кількісний склад ланки приймається згідно розрахунку.
5.1.6.5 Контроль якості і приймання робіт СОКЯ
Якість мурування перевіряється на протязі виконання всього будівництва. Муляр постійно стежить за правильністю перев’язки швів та товщини стіни, вертикальністю кутів.
У процесі зведення кам’яних конструкцій здійснюється виробничий контроль якості робіт, який включає: вхідний контроль, операційний та приймальний контроль.
Під час вхідного контролю робочої документації перевіряють її комплектність і відповідність нормативним вимогам. Перевіряють конструкції, тобто, чи вони відповідають проекту, паспортам.
Операційний контроль здійснюють під час виконання кладочних операцій і проводяться для своєчасного виявлення дефектів та виправлення їх. При операційному контролі перевіряють: додержання технологій виконання кладочних операцій.
| |
| | | | | | 5.06010101 ДП ДБ-41 007 ПЗ
| Арк.
| |
| | | | | | 34
| |
| Змін.
| Арк.
| № документа
| Підпис
| Дата
| |
|
Під час приймального контролю перевіряють якість виконаних робіт відповідно до проекту і нормативних документів. Прийманню підлягають як закінчені роботи із зведення кам’яних конструкцій, так і приховані, які підлягають попередньому прийманню зі складанню актів на приховані роботи. При прийманні закінчених робіт перевіряють правильність перев’язування швів, геометричні розміри, положення і відхилення елементів кам’яної кладки(прорізи, простінки) відносно розбивних осей, горизонтальність рядів кладки, вертикальність поверхонь, кутів і прорізів, товщину і заповнення швів. Результати виробничого контролю фіксують у відповідних виконавчих документах, де наведено оцінку якості робіт.
5.1.6.6 Розрахунок ТЕП по технологічній карті
Нормативне значення:
Об’єм робіт = 190,91 м3;
Працевитрати = 224,87 люд/дні;
Працемісткість на одиницю виміру =0,85 м3/люд-дні;
Виробіток на одного робітника в зміну =1,18 люд-дні/м3;
Продуктивність праці =100%;
Прийняте значення:
Об’єм робіт = 190,91 м3;
Працевитрати = 216 люд/дні;
Працемісткість на одиницю виміру =0,88 м3/люд-дні;
Виробіток на одного робітника в зміну =1,31 люд-дні/м3;
Продуктивність праці =104%;
| |
| | | | | | 5.06010101 ДП ДБ-41 007 ПЗ
| Арк.
| |
| | | | | | 35
| |
| Змін.
| Арк.
| № документа
| Підпис
| Дата
| |