ТЕМА.Інші злочини, що посягають на безпечну роботу транспорту

Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291). Об'єк­тивна сторона цього злочину виражається в порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило заги­бель людей або інші тяжкі наслідки.

Злочин може мати місце на всіх видах механічного транспорту. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознака­ми: а) діянням, б) наслідками, в) причинним зв'язком між ними.

Порушення чинних на транспорті правил визначається умовами роботи цього виду транспорту. Воно може вчинюватися при вико­ристанні гужового транспорту, прогоні худоби через залізничні ко­лії, проїзді сільськогосподарських та інших машин через залізничні колії у невстановлених місцях, переході вулиці, дороги у невстанов-леному місці або на заборонений сигнал світлофора тощо.

Для кримінальної відповідальності досить загибелі хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків слід відносити заподіяння по­терпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, ве­ликої матеріальної шкоди. Для встановлення причинного зв'язку не­рідко суд призначає експертизу.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується психіч­ним ставленням особи до вчиненого ним діяння і його наслідків. По­рушення може бути як умисним (прямий умисел), так і необереж­ним (злочинна недбалість). Що стосується наслідків, то вина може бути тільки необережною.

Суб'єктом злочину можуть бути пасажири, пішоходи, велоси­педисти, погоничі і пастухи худоби, особи, які керують гужовим транспортом та досягли 16-річного віку.

Покарання за злочин: за ст. 291 — штраф до ста неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбав­лення волі на строк до п'яти років.

Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та

нафтопродуктопроводів (ст. 292). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 292 КК дається опис об'єктивної сторони складу злочину. Це пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів автомати­ки, зв'язку, сигналізації, якщо це призвело до порушення нормаль­ної роботи зазначених трубопроводів або спричинило небезпеку для життя людей.

Предметом злочину є магістральні трубопроводи, відводи від них, інші об'єкти, технологічно пов'язані з трубопроводами, що за­безпечують їх нормальне функціонування, а також споруди, засоби автоматики, зв'язку, сигналізації тощо.

Не є предметом цього злочину трубопроводи, що не відносяться до магістральних, а також водопроводи, аміакопроводи, каналізацій­ні і меліоративні мережі та ін.

Об'єктивна сторона цього злочину виражається в діях, наслід­ках і причинному зв'язку між ними.

Дії особи виражаються в пошкодженні або руйнуванні зазначе­них у статті предметів.

Пошкодження — це протиправний вплив на предмет, що виво­дить з ладу окремі ділянки трубопроводу, споруди на них, засоби зв'язку, сигналізації, що забезпечують нормальне функціонування магістрального трубопроводу, внаслідок чого вони стають непридат­ними для експлуатації відповідно до свого цільового призначення.

Руйнування — це протиправний вплив на об'єкт магістрального трубопроводу шляхом порушення його цілості і структури, внаслі­док чого трубопровід стає непридатним для експлуатації. Слід мати на увазі, що трубопровід не може бути зруйнований. Зруйнованими можуть бути лише окремі споруди, агрегати, вузли, що забезпечу­ють нормальне його функціонування.

Наслідком злочину є порушення нормальної роботи трубопрово­ду, якщо він або взагалі не здійснює транспортування нафти, газу чи нафтопродуктів, або хоч і працює, але не на проектну потуж­ність.

Крім цього, у ч. 1 ст. 292 КК наслідком вважається і спричинен­ня небезпеки для життя людей.

Закінченим цей злочин є з моменту пошкодження або руйнуван­ня предмета посягання і спричинення небезпеки настання тяжких

наслідків.

Причинний зв'язок має бути встановлений між діями особи та порушенням нормальної роботи трубопроводів або спричиненням небезпеки для життя людей.

Суб'єктивна сторона цього злочину визначається його об'єк­тивною стороною. Пошкодження або руйнування може бути вчине­но як умисно, так і через необережність. Щодо наслідків також мо­же бути умисел або необережність.

Суб'єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку.

У частині 2 ст. 292 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а та­кож загальнонебезпечним способом. Останній має місце там, де діяння вчинюється шляхом вибуху, підпалу, затоплення та іншими способами, що значно підвищує суспільну небезпеку злочину.

Частина 3 ст. 292 КК встановлює відповідальність за пошко­дження або руйнування трубопроводів, якщо вони спричинили заги­бель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків, або вчинені організованою групою.

Більшість зазначених ознак вже розглядалися в першому па­раграфі розділу. Що стосується значного забруднення довкілля, то при його визначенні слід враховувати розмір збитків, заподіяних довкіллю, а також чи призвело забруднення до захворювання лю­дей, до знищення тварин чи рослин, на якій площі відбулося забруд­нення, у тому числі необхідно враховувати збитки, пов'язані з ви­тратами, необхідними для ліквідації наслідків забруднення.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 292 — штраф до ста неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або по­збавлення волі на строк до п'яти років; за ч. 2 ст. 292 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. З ст. 292 — позбавлення волі на строк від п'я­ти до дванадцяти років.