Поняття «неологізм» у лінгвістиці
ЗМІСТ
1. Термін «неологізм» у лінгвістиці ……………...……………………………..3
2. Типологічні характеристики неологізмів ...………………………………….5
3. Найпродуктивніші шляхи творення неологізмів ...………………………….8
4. Основні сфери поповнення англійської мови неологізмами ...……………13
5. Засоби перекладу неологізмів українською мовою ...……………………...15
Список використаної літератури ...…………………………………………….20
Концептуальна мапа теми
Неологізми як джерело поповнення сучасного складу мови
(на матеріалі сучасної англійської мови)»
| Запозичення |
| Неологізм: визначення |
| Засоби перекладу неологізмів українською мовою: - описовий переклад - приблизний переклад - транслітерація - калькування |
| Сфери поповнення англійської мови неологізмами: - комп’ютерна техніка - авіація - космічна сфера - театральна сфера - кіносфера -молодіжний сленг |
| Типологічні характеристики неологізмів: |
| Шляхи творення неологізмів |
| - власне неологізми - трансформації - семантичні інновації - лексичні - фразеологічні - семантичні |
| Продуктивні моделі: - афіксація - конверсія - основоскладання |
| Словникове розширення |
| Непродуктивні моделі: - лексикалізація - скорочення |
| Семантичне розширення: - генералізація - спеціалізація - перенесення - підвищення - приниження |
Поняття «неологізм» у лінгвістиці
У будь-якій мові світу постійно з'являються абсолютно нові слова, що служать для називання нових предметів. Їх поява зумовлена екстралінгвістичними факторами, такими як постійний розвиток суспільства, техніки та технології, поява нових реалій, які потребують відображення у мові, а також і суто мовними потребами (дія закону економії мовних засобів). Такі слова отримали назву – неологізми. Процес появи неологізмів є невпинним, він присутній у кожній галузі науки та суспільства, саме тому є актуальним об’єктом дослідження багатьох мовознавців.
Вживання поняття неологізм у лінгвістиці неоднозначне. Г. Бусманн (Н. Bußmann) визначає його як: «неологізм – з грец. «neos» «новий», «logos» «вираз». Новостворені лінгвістичні вирази (слова чи фрази), які визнаються хоча б частиною, а то й і всім мовним суспільством як такі, які називають новий предмет або явище в індустрії, політиці, культурі чи науці» [12].
Наслідком зроблених в лінгвістиці спроб надати чітке визначення терміну «неологізм» стала поява великої кількості термінів на позначення одного й того ж чи схожих явищ та своєрідна термінологічна плутанина. Більшість лінгвістів вважають основною ознакою неологізмів новизну лексичної одиниці в суспільній свідомості в межах певного часовогопроміжку. Однак поняття „нове” та „новизна” є відносними, а такий параметр як „відчуття новизни” можна охарактеризувати як суб'єктивний, чим частково пояснюється термінологічна невизначеність у сфері неології.
Поняття неологізму є історично змінним. Будь-яке слово поступово втрачає статус неологізму в процесі соціалізації, функціонального закріплення в лексико-семантичній системі мови. Неологізм починає засвоюватися мовним колективом, що зменшує відчуття „новизни” з боку носіїв мови. Актуальність позначуваного денотата призводить до активного використання слова або словосполучення та позбавляє його ознаки новизни. Деякі науковці вважають, що неологізми перестають бути оказіоналізмами і починають бути неологізмами лише після того, як фіксуються в словнику, інші ж навпаки говорять, що з цього моменту ці слова перестають бути неологізмами [12]. Таким чином, визначення терміну «неологізм» залишається однією із невирішених проблем мовознавства. У І. В. Арнольд [2], А. І. Гальперіна [6], Ю. А. Зацного [10], І. В. Андрусяк [1] знаходимо спроби уточнення даного поняття. Сформульовані ними визначення дозволяють стверджувати, що неологізмами можна назвати наступні новоутворення: 1) наново створені на матеріалі мови відповідно до існуючих в мові словотворчих моделей слова та словосполучення, що позначають нове поняття або предмет (власне неологізми); 2) наявні в мові слова та словосполучення, що набули нового значення для позначення нового предмету або явища (переосмислення, семантичні неологізми чи семантичні інновації); 3) наново створені та введені в мову слова та словосполучення, що стають синонімами вже існуючого в мові знака (поліномінація); 4) мовні одиниці, які перейшли в загальновживану мову з периферії мовної системи, ті, що раніше функціонували як сленгізми, професіоналізми, жаргонізми, регіоналізми та вузькоспеціалізовані терміни тощо. Згідно концепцій інших науковців: В. Г. Гака [5], І. В. Заботкіної [9], Р. Хартмана [16] ) - при визначенні неологізму також необхідно комплексно враховувати такі фактори, як форма та зміст знака, шляхи створення нових слів, закріпленість чи незакріпленість одиниць у мовленні та часовий фактор.
Враховуючи все вищесказане, неологізм визначається відносно якогось попереднього періоду як одиниця (слово або сполучення слів), яка є новою за формою або змістом (або і за формою, і за змістом), і має деяку закріпленість у мовленні. Неологізм є функціональним новоутворенням, яке відповідає конкретній інформаційній або комунікативній потребі.