СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ І ЇХ ГОРМОНИ
Статеві залози є мішаними, оскільки поряд з продукцією статевих клітин – сперматозоїдів і яйцеклітин виділяють в кров статеві гормони – андрогени і естрогени. Обидві групи статевих гормонів утворюються як в чоловічих, так і в жіночих статевих залозах. Однак у чоловіків превалюють андрогени, а у жінок – естрогени. За хімічною природою статеві гормони є стероїдами. Ці гормони необхідні для статевого дозрівання, забезпечення розвитку вторинних статевих ознак та виконання статевих функцій.
Ендокринну функцію в сім'яниках виконують інтерстиціальні клітини, або клітини Лейдіга. Це крупні клітини, які знаходяться між сім'яними канальцями біля кровоносних капілярів і продукують андростерони. Чоловічі статеві гормони, які продукує ця ділянка – тестостерон, андростерон і ін., але найбільш активним серед андрогенів є тестостерон.
Гормон тестостерон здійснює статеве дифференціювання організму в ембріональний період. Під його впливом відбувається маскулінізація зовнішніх і внутрішніх статевих органів. З настанням статевої зрілості андрогени стимулюють сперматогенез і розвиток вторинних статевих ознак, викликають збільшення гортані, потовщують голосові зв'язки, що змінює тембр голосу. Андрогени стимулюють синтез білку, що забезпечує розвиток мускулатури, впливають на функцію нервової системи і визначають статеву поведінку самців.
Брак статевих гомонів викликає зміни, які залежать від того, чи вони виникли задовго до статевого дозрівання, чи після. В першому випадку статеве дозрівання припиняється і статеві органи не досягають зрілого стану, не розвиваються вторинні статеві ознаки. В другому випадку відбуваються в статевій системі лише часткові зміни.
В регуляції діяльності чоловічих статевих залоз провідну роль відіграють гонадотропні гормони аденогіпофізу. Їх введення прискорює і посилює розвиток чоловічого статевого апарату і вторинних статевих ознак. Видалення гіпофізу у статевозрілих тварин приводить до атрофії сім'яних канальців і інтерстиціальної тканини.
Яєчник продукує естрогени – естрадіол і прогестерон. Перший виробляється в фолікулі яєчника, другий є гормоном жовтого тіла. Продукція естрогенів пов’язана з зернистим шаром фолікулів і граафових пухирців. Кількість жіночих статевих гормонів пов’язана з фазами статевого циклу. Так, естрогени створюють умови для запліднення яйцеклітини, а прогестерон забезпечує імплантацію і розвиток зародка після запліднення. В прямій залежності від функції яєчника перебуває матка. При введенні естрогенів відбувається гіпертрофія матки, її набухання, ріст маткових труб і посилення скоротливості їх м’язів, що сприяє переміщенню яйцеклітини до матки. Основним місцем утворення – прогестерону, або гормону жовтого тіла є клітини жовтого тіла. Жовте тіло виникає в кожному статевому циклі після овуляції на місці зруйнованого фолікула. Другим його джерелом є плацента. Цей гормон називають також гормоном вагітності, оскільки він не тільки забезпечує нормальний розвиток заплідненої яйцеклітини, але й гальмує ріст чергового фолікула й овуляцію.
З настанням статевої зрілості у жінок овуляція періодично повторюється і є складовою частиною статевого циклу, який зветься менструальним і триває 28 днів. Він включає чотири періоди: 1) передовуляційний, 2) овуляційний, 3) післяовуляційний, 4) період спокою.
В першому періоді відбувається підготовка до вагітності. Матка в цей час збільшується, розростаються її залози, посилюється скоротливість маткових труб. Вміст гонадотропних гормонів в аденогіпофізі збільшується як в першому, так і в другому періоді, а після овуляції знижується. Під впливом гонадотропних гормонів посилюється вироблення яєчником естрогенів, які й викликають вказані зміни в статевому апараті, дозрівання фолікула і овуляцію.
Настання овуляції викликає вихід яйцеклітини і переміщення її в матковій трубі. Заплідненна яйцеклітина потрапляє в матку і закріплюється в слизовій оболонці. На місці фолікула розвивається жовте тіло, клітини якого продукують гормон – прогестерон.
Під впливом прогестерону продукція гонадотропних гормонів аденогіпофізом зменшується, що в свою чергу зменшує утворення яєчниками естрогенів.
Якщо запліднення не відбулося, настає післяовуляційний період. В цей період у жінок настає менструація, як результат скорочення матки і відторгнення її слизової. Після завершення післяовуляційного періоду настає період міжовуляційного спокою.
Секреція естрадіолу та прогестерону регулюється гонадотропними гормонами гіпофізу – фолікулостимулюючим (ФСГ) і лютеїнізуючим (ЛГ). В перші дні статевого циклу наростає кількість ФСГ, що стимулює ріст первинного фолікула. Принципове значення має співвідношення між ФСГ і ЛГ. В середині циклу підвищується рівень ЛГ, що призводить до розриву фолікула і перетворення його в жовте тіло. Плацента продукує лактогенний гормон (пролактин) і релаксин, який до моменту пологів викликає розрихління лобкового зчленування. При пологах підвищується рівень нейросекрету окситоцину, який активізує скоротливість м’язів матки та сприяє скороченню міоепітеліальних клітин в альвеолах молочних залоз і разом з пролактином забезпечує виділення молока. На функцію статевих залоз чинить великий вплив ЦНС. Ось чому при стресових ситуаціях та під впливом негативних емоцій може змінюватися перебіг статевого циклу.