ТЕМА 4. ОБЩЕСТВЕННЫЙ БЫТ И ДУХОВНАЯ КУЛЬТУРА УКРАИНЦЕВ

 

1. Общественный быт.

1.1. Сельская община. Общественное самоуправление.

1.2. Общественное судопроизводство и обычаевое право.

1.3. Коллективная взаимопомощь.

1.4. Общественный отдых и этикет.

 

2. Календарные праздники и обряды.

2.1. Осенне-зимний цикл календарной обрядовости.

2.2. Праздники и обряды весенне-летнего календарного цикла.

2.3. Календарно-обрядовый фольклор и церемонии.

3. Народные поверья и суеверия.

4. Традиционные народные знания.

 

Л и т е р а т у р а:

 

1. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу. – К., 1993.

2. Гордієнко М.С. Православні свята: хто вони. – К., 1983.

3. Карпатский сборник / Отв. ред. Бромлей Ю.В. – М., 1972; М., 1976.

4. Килимник Степан. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. У 2-х книгах. К., 1994.

5. Климець Ю.Д. Купальська обрядовість на Україні. – К., 1990.

6. Короткі відомості про свята православної церкви. – К., 1993.

7. Культура і побут населення України. – К.,1993.

8. Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. – К.,1860.

9. Матвеева Наталия. Сонцеворот. Праздники, обычаи, предания. – К., 1995.

10. Скрипник Г.А. Традиційні уявлення і вірування українців// Радянська школа. 1991. – С.25-31.

11. Скуратівський В. Дідух. Свята українського народу. К., 1995.

12. Він же. Місяцелік. Український народний календар. – К., 1993.

13. Українська минувшина. – К., 1994.

14. Українці. Історико-етнографічна монографія. – Т.1.– К., 1959.

15. Холмщіна і Підляшшя. Історико-етнографічне дослідження. – К., 1997.

16. Свята і обряди радянської України. – К., 1971.

17. Українські народні звичаї у сучасному побуті. Львів, 1990.

18. Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження. – К., 1983.

19. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. К.,1987.

20. Поділля. Кінець XIX – XX ст. – К., 1980.

21. Полісся: Мова, культура, історія // Матеріали міжнародної конференції. – К., 1996.

22. Українське народознавство. – Львів, 1994.

23. Етнографія країни. Львів, 1994.

24. Етнография восточных славян. – М., 1987.

25. Украинцы. – М., 2000.

 

 

Контрольные вопросы к экзамену по дисциплине

«Этнографии Украины»

 

1. Этнографическое изучение украинского народа в ХУ в. – 50-е годы Х1Х в.

2. Развитие украинской этнографии в 60-е годы Х1Х – нач. ХХ вв.

3. История украинской этнографии с 1917 г. до конца 80-х годов ХХ в.

4. Развитие этнографии в независимой Украине.

5. Формирование украинской этнической территории и её границы в конце XIX – начале XX вв.

6. Динамика численности и территориальное расселение украинцев в ХУШ-ХХ вв.

7. Украинская диаспора.

8. Неукраинские народы на территории Украины.

9. Этнографическое районирование Украины.

10. Этнолингвистическая характеристика украинского этноса.

11. Этнографические группы украинского народа, их географическое размещение.

12. Компоненты традиционного народного костюма (мужского и женского).

13. Основные типы верхней одежды (мужской и женской).

14. Дополнительные элементы традиционного народного костюма.

15. Сухопутные и водные пути сообщения Украины в ХУП – нач.ХХ вв.

16. Разновидности санного и колесного транспорта.

17. Водные средства передвижения.

18. Начало хлеборобства на территории Украины. Старинные орудия пахоты.

19. Системы земледелия. Способы пахоты.

20. Посев, уборка, обмолот, помол зерна.

21. Садоводство и огородничество.

22. Животноводство. Формы содержания рабочего и продуктивного скота.

23. Сельские поселения Х1Х – нач. ХХ вв. Региональные типы застройки крестьянского двора.

24. Народное жилище. Региональные способы строительства хат. Типовой интерьер украинской хаты.

25. Пчеловодство.

26. Рыболовство.

27. Охота.

28. Гутничество.

29. Гончарство.

30. Деревообработка (теслярство, столярство, бондарство, стельмашество, гонтарство).

31. Производство древесного угля, поташа, смолы и дёгтя.

32. Лесорубство и лесосплав.

33. Обработка растительных и шерстяных волокон. Ткачество.

34. Старинные технологии вычинки шкур животных.

35. Металлообработка.

36. Традиционные украинские блюда и способы их приготовления.

37. Обрядовые блюда. Посты.

38. Типы и структура семьи. Внутрисемейные отношения.

39. Воспитание детей в семье. Роль народной этнопедагогики.

40. Обряды, связанные с появлением ребенка в семье.

41. Свадьба. Её структура. Символика и атрибутика.

42. Похоронный и поминальный обряды.

43. Общественный быт.

44. Осенне-зимний цикл календарной обрядовости.

45. Праздники и обряды весенне-летнего календарного цикла.

46. Календарно-обрядовый фольклор и церемонии.

47. Народная медицина.

48. Народные знания в сфере ветеринарии.

49. Народная метеорология.

 

 

  Рабочая программа утверждена на заседании кафедры Протокол № ___ от ____________2008 г.  

 

Зав. кафедрой к.и.н., доцент У. К. Асанова

 

ПАКЕТЫ

КОМПЛЕКСНЫХ КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ (ККР)

по дисциплине «Этнография Украины»

 

Вариант № 1.

1. Определите понятие «этнография».

2. Охарактеризуйте первый период в истории этнографической науки (XV – середина XIX вв.)

 

Вариант №2.

1. Определите предмет и задачи этнографической науки.

2. Охарактеризуйте второй период развития украинской этнографии (середина XIX – 1917 г.)

 

Вариант№3..

1. Определите границы украинской этнографической территории конца XIX – начала XX вв.

2. Охарактеризуйте третий период истории украинской этнографии (1917-1991 гг.)

 

Вариант № 4.

1. Определите границы историко-этнографических регионов, зон и локальных регионов Украины.

2. Охарактеризуйте развитие народоведения в независимой Украине.

 

Вариант № 5.

1. Охарактеризуйте этнографические группы украинского народа.

2. Национальные меньшинства Украины: особенности локализации и численности.

 

Вариант № 6.

1.Охарактеризуйте основные системы земледелия украинцев.

2. Определите основные компоненты традиционного женского костюма.

 

Вариант №7.

1. Охарактеризуйте традиционные орудия пахты и обработки почвы.

2. Определите основные компоненты традиционного мужского костюма.

 

Вариант № 8.

1. Охарактеризуйте традиционные способы содержания домашних животных.

2. Определите основные виды традиционной верхней мужской и женской одежды

 

Вариант № 9.

1. Охарактеризуйте виды вспомогательной хозяйственной деятельности украинцев (пчеловодство, охота, рыболовство, собирательство).

2. Похоронная и поминальная обрядовость украинцев.

 

Вариант № 10.

1. Определите этапы формирования украинской диаспоры, численность и места компактного проживания украинцев за рубежом.

2. Народные медицинские знания

 

Вариант № 11.

1. Хлебопашество – основная отрасль деятельности украинцев.

2. Охарактеризуйте старинные орудия уборки зерновых культур и способы их переработки.

 

Вариант №12.

1. Охарактеризуйте традиционные отрасли животноводства Украины и формы содержания скота.

2. Народные способы краткосрочных и долгосрочных прогнозов погоды.

 

Вариант № 13.

1. Перечислите разновидности традиционного колесного и полозового транспорта украинцев.

2. Охарактеризуйте осенне-зимний цикл календарной обрядовости украинцев.

 

Вариант № 14.

1. Перечислите разновидности традиционного водного транспорта.

2. Охарактеризуйте праздники и обряды весенне-летнего календарного цикла.

 

 

Вариант № 15.

1. Определите современные области Украины, входящие в состав Центрально-Восточного историко-этнографического региона.

2. Строительные материалы и строительные техники в жилищно-хозяйственном строительстве украинцев.

 

Вариант № 16.

1. Охарактеризуйте старинные обряды, связанные с появлением ребенка в семье.

2. Охарактеризуйте способы превращения бортничества в одомашненное пчеловодство.

 

 

Вариант № 17.

1. Численность и расселение украинцев в XVIII – XX вв.

2. Охарактеризуйте традиционные орудия отлова зверя и охоты на него.

 

Вариант № 18.

1. Охарактеризуйте развитие огородничества в XVII – XIX вв.

2. Охарактеризуйте свадебные обычаи, обряды и структуру украинской свадьбы.

 

Вариант № 19.

1. Охарактеризуйте второй период развития украинской этнографии

(середина XIX – 1917 г.).

2. Плотничество и столярство как народный промысел.

 

Вариант № 20.

1. Определите современные области Украины, входящие в состав Западного историко-этнографического региона.

2. Назовите обрядовые блюда украинцев.

 

Вариант № 21.

1. Охарактеризуйте старинные космогонические представления украинцев о происхождении Земли, Мира, персонификации явлений природы.

2. Старинные формы общественной организации и отдыха украинской молодежи.

 

Вариант № 22.

1. Охарактеризуйте формы общественного самоуправления и коллективной взаимопомощи дореволюционного украинского села.

2. Женские и мужские головные уборы украинцев.

 

Вариант № 23.

1. Охарактеризуйте традиционные способы обработки растительных волокон и производства из них тканей.

2. Назовите основополагающие принципы народной этнопедагогики.

 

Вариант № 24.

1. Определите региональные типы застройки крестьянских усадеб.

2. Районы развития крестьянского гутничества и способ изготовления гутного стекла.

 

Вариант № 25.

1. Внутренний интерьер и меблировка крестьянской хаты XVII – XIX вв.

2. Определите современные области Украины, входящие в состав Полесья.

 

Вариант № 26.

1. Деревообрабатывающие промыслы украинцев.

2. Охарактеризуйте первый период в истории этнографической науки (XV – середина XIX вв.)

 

Вариант № 27.

1. Традиционные лесные промыслы населения украинского Полесья и Карпат.

2. Структура украинской семьи и внутрисемейные отношения.

 

Вариант № 28.

1. Металлургия и металлообработка как народный промысел украинцев.

2. Охарактеризуйте особенности животноводства в Карпатах (полонинское хозяйство).

 

Вариант № 29.

1. Старинные народные технологии выделки шкур животных.

2. Исторические типы и формы семьи у украинцев.

 

Вариант № 30.

1. Крупнейшие центры гончарного производства на Украине в XIX в. Процесс производства керамических изделий.

2. Народная ветеринария.

 

 

  Рабочая программа утверждена на заседании кафедры Протокол № ___ от ____________2008 г.  

 

Зав. кафедрой к.и.н., доцент У. К. Асанова

 

Тесты модульного контроля по дисциплине «Этнографии Украины»

Вариант 1.

 

1.Визначити головні поняття етнології «етнос», «етнікос», «етнофор».

2.Історико-етнографічне районування України: проаналізувати

стан розробки питання.

3. Господарсько-культурний тип це:

 

1)тип культури ,який склався внаслідок схожих природних умов проживання та спільних видів господарської діяльностію ;

2) територі, в межах якої етноси виробили спільність у господарських традициях ;

3) пристосування своєї культури до найбільш вдалого засобу гоподарства;

4) категорія, що визначає господарську спеціалізацію будь-якого народу.

 

2. Автором першої етнографічної програми, яка була створена в Україні у 1779 р. був:

1) Г.Боплан; 3) Ф.Туманський;

2) Г.Новицький; 4) І.Котляревский.

 

3. Знайдите народ, який не підпадає в слідуючу лінгвістичну групу:

1) молдавани; 3) італійці;

2) іспанці; 4) кельти.

 

4. В Південь України як історико-етнографічний район включаються:

1) Одеська,Миколаївська,Виницька області та Крим;

2) Дніпропетрівська,Херсонська,Одеська,Миколаївська області та Крим;

3) Херсонська область та Крим, більші частини Одеської,Миколаївської,Запоріжської та Донецької області.

4) Херсонська,Одеська, Миколаївська області.

 

5.Сильні язицькі мотиви простежуються в традиційних календарних обрядодіях українців:

 

1) Великдень; 3) День Миколи;

2) Зелени свята (Троїца); 4) День Олександра.

 

Варіант 2.

1. Дати характеристику та розкрити зміст термінів: “етнічна група”, «Субетнічна группа», «Етнографічна группа».

2. Метод компонентного аналізу передбачає:

1) кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявлянням звязків між ними;

2) упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи однопорядкових явищ як певної цілісності,навіть системи;

3) шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей;

4) шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур.

 

2. В “Повести временных лет” не знайти відомості про:

1) полян;

2) улічів;

3) половців;

4) басків;

 

3. Видатним дослідником української культури, який жив та процював в кінці 19 –ого на початок 20-ого ст. був:

 

1) М.Максимович;

2) І.Франко;

3) Ф.Туманський;

4) Д.Зеленін.

 

4. Вкажите етнічну групу України , яка характеризується дисперсним характером розселення та білінгвизмом культури:

1) вірмени;

2) угорці;

3) поляки;

4) ссловаки.

 

5. «Братчина», «престол», «храм», «складка» це:

1) традиційні форми шлюбного спілкування молоді;

2) традиційні колективні трапези-свята української громади;

3) усталені форми взаємодопомоги;

4) традиційні обрядодії, які повязані з шануванням предків.

 

Варіант 3.

 

1. Проаналізувати специфічність предмету та методу етнології.

2. Черкеси: проблеми походження та етнічної історії субетнічної групи.

3. Типологічніий метод передбачає:

1) шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур;

2) упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи олнопорядкових явищ як певної цілісности, навіть системи;

3) кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявленням звязків між ними;

4) шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей.

 

2. До міфологічного напрямку в етнології не можна віднести:

1) О.Потебню;

2) Я.і В.Грімм;

3) М.Зібера;

4) Ф.Буслаєва.

 

3. За «Повестью временных лет” на терені України знаходилось одне із перерахованих племен:

1) біли хорвати;

2) албанці

3) вісляне;

4) вятичі.

 

4. Карпати як історико-етнографічний район характеризується присутністю багатьох субетнічних груп українців,зазначте в наступної низькі,які проживають в іншому районі:

1) лемки; 3) гуцули;

2) русіни; 4) литвини.

 

5. «Дивень», «лежень», «теремок», «гільце» це:

1) обрядове печиво,яке українці робили на Різлво;

2) страви повсякденної кухні українців;

3) обрядово-весільне печиво українців;

4) обрядове печиво, яке українці готували на Великдень.

 

Варіант 4.

 

1. Дати оцінку джерельної бази української етнології та ії гносеологічним можливостям.

2. Поліщуки: проблеми походження та формування своєрідності субкультури.

3. Порівняльно-історичний метод передбачає:

 

1) шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур;

2) кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявленням звязків миж ними;

3) упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи однопорядкових явищ як певної цілісності, навіть системи;

4) шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей.

 

2. До структуралістичної школи не можна віднести одного з нижеперерахованних вчених:

1) А.Радкліф-Браун;

2) К.Леві-Строс;

3) В.Пропп;

4) С.Артюнов.

 

3. Вкажите народ, який не входить в наступну низку за конфесійними ознаками:

1) евреї; 3) хазари;

2) курди; 4) тати.

 

4. Серед нижевказаних субетнічних груп українців,вкажите одну походження якої повязано з Середньою Наддніпрянщиною:

1) черкаси; 3) бойки;

2) литвини; 4) русіни.

 

5. Якеіз свят не входило до традиційних свят веснянного циклу:

 

1) Свято жаворонків;

2) Благовіщення;

3) Св.Юрія;

4) Св.Миколи.

Варіант 5.

 

1. Зробити порівняльний анализ джерельних баз етнології та археології.

2. Бойки: визначити питання походження субетносу.

3. Повним комплексом ознак етносу можна вважати:

 

1) спільні походження та назви;

2) існування власної держави;

3) єдність походження, мови, культури,території та самосвідомості;

4) наявність спільних територіїю,мови та самоназви.

 

2. До складу Поділля входять слідуючи області України:

1) Виницька, Хмельніцька, східна частина Тернопільскої, північна Одеської та Миколаївської, західна Кіровоградськой;

2) Виницька, Одеська та Миколаївська;

3) Київська, Житомирська та Черкаська;

4) Запорізька, Херсонська та Дніпропетрівська.

 

3. Південно-Західній відділ Російського Географічного товариства в 1872-1876 рр. Очолював:

1) Р.Шухевич; 3) М.Сумцов;

2) Д.Яворницький; 4) П.Чубинський.

 

4. Болгари компактно проживають на терені України в слідуючих місцевостях:

1) Сумська область, Кіровоградська та республика Крим;

2) Буджак,Буго-Дністровське межиріччя,Крим,Приазовє;

3) між Дністром та Дунаем,у нижньому Наддніпровї, повздовж

р.Десна та Припять;

4) на Поділлі, Середньої Наддніпрянщині та Буковині.

 

5. Українці спеціально на дні Андрія готували:

1) сані; 3) плачинду;

2) балабушки; 4) чюрингу.

 

Варіант 6.

 

1. Обгрунтувати доцільність використання порівняльно-історичного методу в української етнології та його можливостей.

2. Лемки:проаналізувати питання походження та

особливості культури.

3. «Субетнічна группа» це:

1) частина етносу, яка потрапила до іншої держави;

2) частина етносу, яка стала ядром його формування;

3) частина етносу,яка внаслідок особливостей історичного розвитку на певної теритоії набула своєрідних ознак мови, культури та самосвідомости;

4) частина народу, яка внаслидок тривлих контактів змінила свій господарсько-культурний тип.

 

4. До складу українського Полісся та Волині як історико-етнографічного району не входят слідуючи області України:

1) Житомирська; 3) Чернігівська;

2) Рівненська та Київська; 4) Черновицька.

 

5. Етнографічними студіями з духовної культури східних словян і, зокрема-українців, а також експедиційними обстеженнями Слобожанщині наприкінці 19-ого ст. займався:

1) Р. Шухевич; 3) П.Рябков;

2) М.Сумцов; 4 ) П.Чубинський.

 

6. Молдавське населення України можна називати:

1) субетнічною групою; 3) етносоціальним організмом;

2) етнічною групою; 4) етнографічною групою.

 

7. Приміщення в традиційній (2-х камерній) хати українців мали назву:

1) сіни та хата;

2) хата та комора;

3) сінці та горниця;

4) хата та прихожа.

Варіант 7.

1. Проанализувати можливості комплексного та структурно-функціонального методу в українськоій етнології.

2. Русини: визначити групу згідно існуючих типологій етнічних спільностей.

3. Українська етнографія як наука сформувалася:

 

1.) в кінці 19-на початку 20-ого ст.;

2.) на початку 19-ого ст.;

3.) в першої половині 19-ого ст.;

4.) в кінці 1920-х рр..

 

2. «Етнофор» це поняття, яке визначає:

1) етнічну групу ,яка опинилася поза межами своєї держави;

2) носія певної етнічної культури;

3) етнічну культуру,яка відчула значний вплив з боку інших;

4) людину,яка втратила звязки зі своєю культурою.

 

3. Серед слідуючих вчених визначити одного,кого не можна називати еволюціонистом за його теоретичні погляди на культуру:

 

1) Е.Тайлор; 3) К.Леві-Строс;

2) М.Зібер; 4) Л.Морган.

 

4. Греки утворили анклави в наступних регіонах України:

1) Наддніпрянщина та Слобожанщина;3) Крим та Волинь;

2) Поділля та Карпати; 4) Крим та Приазовє.

 

5. Головним господарсько-культурним типом в Україні 19-початку 20-ого ст. був:

1) мислівство на морську тварину;

2) рільництво;

3) напівкочове та стаціонарне скотарство;

4) ручне землеробство.

Варіант 8.

 

1. Визначити своєрідність польового методу в етнології.

2. Литвини: проаналізувати походження та своєрідність групи.

 

3. До типів міжетнічних звязків в етнології відносяться:

 

1) акультурація,асиміляція та інтеграція;

2) сепарація та міксація;

3) дисперсія та інтерфиренція;

4) консолідація і амальгація.

 

2. До складу українського Полісся та Волині як історико-етнографічного району не входят слідуючи області України: 1)Житомирська;

2) Рівненська та Київська;

3) Чернігівська;

4) Черновіцька.

 

3. Етнографічними студіями з духовної культури східних словян і, зокрема – українців,а також експедиційними обстеженнями Слободанщині наприкінці 19-ого ст. займався:

1) Р.Шухевич;

2) М.Сумцов;

3) П.Рябков;

4) П. Чубинський.

 

4. Молдавське населення України можна назвати:

1) субетнічною групою;

2) етнічною групою;

3) етносоціальним організмом;

4) етнографічною групою;

 

5. Приміщення в традіційній (2-х камерній) хаті українців мали назву:

1) сіни та хата;

2) хата та комора;

3) сінці та горниця;

4) хата та прихожа.

Варіант 9.

 

1. Пояснити періодизацію розвитку української етнології.

2. Охарактеризуйте внесок П. П. Чубинського в українську етнографію.

 

3. Слідуючи лінгвистичні групи поєднюються за генеалогічним принципом. Вкажити одну з них, яка є винятковою:

 

1) тюркська; 3) романська;

2) армянська; 4) лето-литовська.

 

4. Знайдить помілкове ствердження:

1) в 1920-ті роки українська етнографія набуває свого яскравого розвитку в діяльності комісій ВУАН;

2) випускник Києво-Могилянскої академії... створив одну з перших етнографічних монографій в першой чверті 18-ого ст.;

3) перша етнографічна програма в Україні була створена у 1777 р. Ф.Туманським;

4) М.Ф.Сумцов в 1890 році вперше в української етнографії на науковому рівні звернувся до культурно-побутової своєрідності поляків України.

 

5. На Півдні України протягом 18-ого –першої третини 19-ого ст. утворилися анклави:

 

1) щвейцарців; 3) словаків;

2) чехів; 4) угорців.

 

6. Історико-етнографічний район Середня Наддніпрянщина включає:

1) Полтавську, Черкаську та Чернігівську області;

2) Київську, більші частини Полтавської ,Черкаську, Дніпропетрівську, Запоріжської та Кіровоградської областей;

3) Київську, Полтавську, Черкаську, Виницьку та Чернігівську області;

4) Дніпропетрівську, Запоріжську, Донецьку, Черкаську, частини Виницької та Київської областей.

 

7. Традиційна житлова споруда українців Карпат XIX – початку XX ст. мала назву:

1) ізба

2) хіжа

3) гражда

4) верхова хата.

Варіант 10.

1. Обгрунтуйте думку, чому можна вважати середину XIX ст. – за час формування етнографії як науки в Україні.

2. Визначити характерні риси розвитку російського населення України

3. До історико-типологічного методу в етнології відносять:

a. історико-типологічні дослідження;

b. історико-генетичні;

c. історико-дифузійні;

d. шсторико-функціональні.

 

4. Більшість з наведених субетнічних груп українців проживали в Поліссі та Волині. Вкажите ту з них, яка потрапила до цього переліка:

a. тутейши

b. поліщуки

c. черкаси

d. литвини.

5. Зазначьте одну з етнічних груп України, яка за територіальним принципом занесена до переліка помілково:

a. караїми;

b. кримські татари;

c. кримчаки

d. угорці.

6. Історико-етнографічний район Слобожанщина включає:

a. Харьковську, частково Сумська і східну частину Полтавської областей;

b. Харьковську, Чернігівську та Сумську області;

c. Полтавську, Сумську, Харьківську, Луганську та частково – Київські;

d. Черкаську, Київську та частково Полтавську.

7. «Досвітки», «вулиці», «оденьки», «кутки» - це:

a. традиційні форми взаємодопомоги у громаді;

b. традиційні форми дошлюбного спілкування молоді;

c. традиційні форми торгівлі

d. традиційні форми міжсільского спілкування.

 

Варіант 11.

 

1. Проаналізувати чинники утворення та існування субетнічних груп українців Карпат (гуцули, бойки, русіни, лемки).

2. Внесок в українську етнографію Хв. Вовка (Ф. Волкова).

1. Польовий метод в етнології передбачає:

1) кілікісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявленням звьязку між ними.

2) упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи однопорядкових явищ як певної цілісності, навіть системи;

3) шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей;

4) шляхом безпосередньго спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур.

2. Проблемою історико-етнографічного районування України займалися у другій половині XX ст.:

1) В. Горленко, В. Наулко, А Пономарьов;

2) Д. Заставний, О. Прицяк, Д. Табачник;

3) Л. Артюх, Т. Косміна, Г. Щербій;

4) С. Токарев, С. Артюнов, М. Чебоксаров.

3. Лінгвістична генеалогічна класифікація народів Світу робиться за критеріями:

1) походження мови та культури народів на єдиної основі;

2) генетична спорідненність мов народів Світу;

3) морфологічного устрію та лексичного складу мов;

4) проживання народів на близьких територіях.

4. Волинський історико-етнографічний регіон включає сучасні області України:

1) Волинська і Житомирська області;

2) Волинська, Житомірська і Рівненська;

3) Волинська, Івано-Франківська, Житомірська та Львівська;

4) Чернігівська, Київська, Рівненська.

5. У традиційний зимовий цикл календарної обрядовості українців не входять:

1) Маланка та Васильки

2) Андрія та Варвари;

3) Водохреща;

4) Покрова.

 

Варіант 12.

1. Проаналізувати чинним утворення та існування субетнічних груп українців Полісся (поліщуки, литвини, тутейши).

2. охарактеризуйте внесок М. Ф. Сумцова в слов,янську етнографію.

1. Етнолінгвістика це:

1) науковий напрямок, який вивчає особливості мови етнолосів;

2) науковий напрямок, який вивчає мови народів з точки зору їх господарсько-культурної характеристики;

3) науковий напрямок, який вивчає взаємовідносени між етносом та мовою, місце мови в етнічної культурі, суспільства та окремих етносоціальних групах;

4) науковий напрямок, який вивчає етноси з метою виявлення їх давньої мовної традиціі.

2. Науковим центром української етнографії в 1820-1830-ті рр. був:

1) Харьків;

2) Киів;

3) Львів;

4) Одеса.

3. Гагаузьке населення України утворило свої зони компактного проживання в наступних регіонах:

1) Поділля, Бессарабія, Надніпрянщина;

2) Слобожанщина та Полтавщина;

3) Миколаївщина та Херсонщина;

4) Буджак і Приазовє.

4. Автором «Опису України», зробленному в середині XVII ст., в якому вперше підіймалося питання історико-географічного районування був:

1) Г. Боплан

2) Г. Грабянка

3) С. Величко

4) П. Алепський.

5. Традиційними громадськими обєднаннями українців можна вважати:

1) громади та козацьки війска;

2) цехи та громади;

3) громади, цехи, козацтво, чумацтво і церковні братства;

4) козацтво та чумацтво.

Варіант 13.

 

1. Дати оцінку головним концепціям етногенезу українського народу в науковій літературі XX ст.

2. Поляки України: проаналізуйте їх етноісторію та культуру.

1. Господарсько-культурний тип це:

1) тип культури, який склався внаслідок схожих природних умов проживання та спільних видів господарської діяльності;

2) територія, в межах якої етноси виробили спільність у господарських традиціях;

3) пристосування своєї культури до найбільш вдалого засобу господарства;

4) категорія, що визначає господарську спеціалізацію будь-якого народу.

2. Автором першої етнографічної програми, яка була створена в Україні у 1779 р. був:

1) Г. Боплан;

2) Г. Новицький;

3) Ф. Туманський;

4) І. Котляревський.

3. Знайдите народ, який не підпадає в слідуючу лінгвістичну групу:

1) молдавани;

2) іспанці;

3) італійці;

4) кельти.

4. В Південь України як історико-етнографічний район включаються:

1) Одеська, Миколаївська, Виницька області та Крим;

2) Дніпропетрівська, Херсонська, Одеська, Миколаївська області та Крим;

3) Херсонська області та Крим, більші частини Одеської, Миколаївської, Запоріжської та Донецької областей;

4) Херсонська, Одеська, Миколаївська області.

5. Сильні язицькі мотиви простежуються в традіційних календарних обрядодіях українців:

1) Великдень;

2) Зелені свята (Троїца);

3) День Миколи;

4) День Олександра.

5)

Варіант 14.

 

1. Визначити головні етапи етнічної історії українців та охарактеризувати їх.

2. Анклави греків в Країні: етнолінгвистична та етнологічна характеристика.

3. Метод компонентного аналізу передбачає:

 

1)кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявлянням звязків між ними;

2)упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи однопорядкових явищ як певної цілісності, навіть системи;

3)шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей;

4)шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур.

 

2.В “Повести временных лет” не знайти відомості про:

1) полян;

2) улічів;

3) половців;

4) асків;

3. Видатним дослідником української культури, який жив та процював в кінці XIX - на початку XX ст. був:

1)М.Максимович;

2)І.Франко;

3)Ф.Туманський;

4)Д.Зеленін.

4. Вкажите етнічну групу України , яка характеризується дисперсним характером розселення та білінгвизмом культури:

1)вірмени;

2)угорці;

3)поляки;

4)словаки.

5. “Братчина”, “престол”, “храм”, “складка” це:

1)традиційні форми шлюбного спілкування молоді;

2)традиційні колективні трапези-свята української громади;

3)усталені форми взаємодопомоги;

4)традиційні обрядодії, які повязані з шануванням предків.

Варіант 15.

 

1. Проаналізувати стан проблеми історико-етнографічного районування України.

2. Болгари України: етапи історії та етнокультурна характеристика.

1.Типологічніий метод передбачає:

1)шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур;

2)упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи олнопорядкових явищ як певної цілісности, навіть системи;

3)кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявленням звязків між ними;

4)шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей.

 

2.До міфологічного напрямку в етнології не можна віднести:

1) О.Потебню;

2) Я.і В.Грімм;

3) М.Зібера;

4) Ф.Буслаєва.

3.За «Повестью временных лет» на терені України знаходилось одне із перерахованих племен:

1) біли хорвати;

2) албанці

3) вісляне;

4) вятичі.

4.Карпати як історико-етнографічний район характеризується присутністю багатьох субетнічних груп українців, зазначте в наступної низькі,які проживають в іншому районі:

1) лемки; 3) гуцули;

2) русіни; 4) литвини.

5. «Дивень», «лежень», «теремок», «гільце» це:

1)обрядове печиво, яке українці робили на Різлво;

2)страви повсякденної кухні українців;

3)обрядово-весільне печиво українців;

4)обрядове печиво, яке українці готували на Великдень.

 

Варіант 16.

 

1. Визначити своєрідність Середньої Наддніпрянщини як історико-етнографічного района України.

2. «Опис України» Г. Боплана як джерело з етнології України.

3. Порівняльно-історичний метод передбачає:

1) шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур;

2)кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявленням звязків миж ними;

3)упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи однопорядкових явищ як певної цілісності, навіть системи;

4)шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей.

 

2. До структуралістичної школи не можна віднести одного з нижеперерахованних вчених:

1) А.Радкліф-Браун;

2) К.Леві-Строс;

3) В.Пропп;

4) С.Артюнов.

3.Вкажите народ, який не входить в наступну низку за конфесійними ознаками: 1) євреї; 3) хазари;

2) курди; 4) тати.

 

4.Серед нижевказаних субетнічних груп українців, вкажите одну походження якої повязано з Середньою Наддніпрянщиною:

1) черкаси; 3) бойки;

2) литвини; 4) русіни.

 

5.Якеіз свят не входило до традиційних свят веснянного циклу:

 

1) Свято жаворонків;

2) Благовіщення;

3) Св. Юрія;

4) Св. Миколи.

Варіант 17.

 

1. Дати оцінку етнокультурної специфіки Поділля.

2. Охарактеризуйте головні тенденції в розвитку української етнології в 1950-80-ті рр.

3. Повним комплексом ознак етносу можна вважати:

1) спільні походження та назви;

2) існування власної держави;

3) єдність походження, мови, культури, території та самосвідомості;

4) наявність спільних території, мови та самоназви.

 

4. До складу Поділля входять слідуючи області України:

1) Виницька, Хмельніцька, східна частина Тернопільскої, північна Одеської та Миколаївської, західна Кіровоградської;

2) Виницька, Одеська та Миколаївська;

3) Київська, Житомирська та Черкаська;

4) Запорізька, Херсонська та Дніпропетрівська.

 

3.Південно-Західній відділ Російського Географічного товариства в 1872-1876 рр. Очолював:

1) Р.Шухевич; 3) М.Сумцов;

2) Д.Яворницький; 4) П.Чубинський.

 

4.Болгари компактно проживають на терені України в слідуючих місцевостях:

1) Сумська область, Кіровоградська та республика Крим;

2) Буджак, Буго-Дністровське межиріччя, Крим, Приазовє;

3) між Дністром та Дунаем, у нижньому Наддніпровї, повздовж р.Десна та Припять;

4) на Поділлі, Середньої Наддніпрянщині та Буковині.

5.Українці спеціально на дні Андрія готували:

1) сані; 3) плачинду;

2) балабушки; 4)чюрингу.

Варіант 18.

 

1. Визначити виразні риси особливості Слобожанщини.

2. Літописи як джерела української етнології.

4. «Субетнічна группа» це:

1) частина етносу, яка потрапила до іншої держави;

2) частина етносу, яка стала ядром його формування;

3) частина етносу, яка внаслідок особливостей історичного розвитку на певної території набула своєрідних ознак мови, культури та самосвідомості;

4) частина народу, яка внаслідок тривлих контактів змінила свій господарсько-культурний тип.

 

5. До складу українського Полісся та Волині як історико-етнографічного району не входять слідуючи області України:

1) Житомирська; 3) Чернігівська;

2) Рівненська та Київська; 4) Черновицька.

6. Етнографічними студіями з духовної культури східних словян і, зокрема-українців, а також експедиційними обстеженнями Слобожанщині наприкінці XIX ст. займався:

1) Р. Шухевич; 3) П.Рябков;

2) М.Сумцов; 4 ) П.Чубинський.

7. Молдавське населення України можна називати:

1) субетнічною групою; 3) етносоціальним організмом;

2) етнічною групою; 4) етнографічною групою.

 

8. Приміщення в традиційній (2-х камерній) хати українців мали назву:

1) сіни та хата;

2) хата та комора;

3) сінці та горниця;

4) хата та прихожа.

 

  Рабочая программа утверждена на заседании кафедры Протокол № ___ от ____________2008 г.  

 

Зав. кафедрой к.и.н., доцент У. К. Асанова