Збір вихідних даних для календарного графіку

 

Згідно з ДБН А.3.1-5-96 [5], до складу проекту виконання робіт по зведенню будівлі, споруди або його частини включають календарний графік виконання робіт або комплексний сітьовий графік, в якому встановлюються послідовність і терміни виконання робіт з максимально можливим їх суміщенням.

На основі вивчення робочих креслень об‘єкту, підбору необхідних механізмів, аналізу складу робіт, розробляється організаційно-технологічна схема будівництва об‘єкту. На її основі складається перелік і послідовність виконання робіт із їх взаємоув’язанням. Приймається склад і чисельність бригад, змінність виконання робіт, розраховується тривалість робіт у днях.

Для механізованих земляних робіт приймаємо норми праці машиністів у маш.-год., для інших робіт приймаємо норми витрат робочих будівельників у люд.-год. Трудомісткість спеціальних визначаємо у відсотках від загальної трудомісткості БМР:

- внутрішні санітарно-технічніроботи 5%.

- внутрішні електротехнічі роботи 5%.

- монтаж технологічного обладнання 15%.

- пусконалагоджувальні роботи 2%.

- інші невраховані роботи 20%.

- здача об’єкту в експлуатацію 1%.

Трудомісткість неврахованих робіт береться у розмірі 15-20% від загальної трудомісткості будівельно-монтажних і спеціальних робіт. Тривалість робочого дня при 5-денному робочому тижні 8 год. Склад бригад визначається в залежності від складу ланки і фронту робіт. Монтажники по монтажу будівельних конструкцій роблять з одним краном тільки ланкою.

По графіку руху робочих обчислюємо коефіцієнт нерівномірності руху робочих α по формулі:

Де , - відповідно максимальна і середня кількість робочих по графіку;

- трудомісткість робіт;

- загальна тривалість будівництва;

Оптимізація лінійного графіку проводимо так, щоб:

- кількість нерівномірності руху робочих α<1,5.

- Кількість робочих у графіку руху поступово зростала, а потім поступово зменшувалась.

Оптимізація графіку може виконуватись наступним чином:

- Пересування роботи на більш пізній термін виконання за рахунок резерву часу;

- Пересування роботи на більш ранній чи пізній термін виконання за рахунок зміни технологічного організаційних зв’язків між роботами;

- Зміна терміну виконання роботи за рахунок кількості виконання роботи при збереженні її трудомісткості;

- Використання комбінації вищевказаних прийомів одночасно.

 

Визначення потреби в тимчасових спорудах і

Мережах

Розрахунок площі тимчасових складських приміщень і

Майданчиків

Закриті склади використовуються на будівельному майданчику для всіх об’єктів, тому їх площа була визначена на стадії ПОБ по кошторисній вартості об’єктів будівництва. Так як ПВР розробляється на основний об’єкт, то всі закриті опалювальні і неопалювальні склади розташовуються на будівельному майданчику основного об’єкту.

Визначення розмірів навісів і відкритих складських площадок на стадії ПВР виконуються на основі знання про обсяги матеріалів, деталей і конструкцій, котрі повинні зберігатися на цих складах. Запас матеріалів, деталей і конструкцій залежить від прийнятих технологій робіт, обсягів витрат на виробництво за одиницю часу і умов постачання.

Для визначення розмірів складів необхідно визначити по календарному графіку період з найбільшими витратами будівельних матеріалів, деталей та конструкцій. За такий період приймаємо місячний інтервал часу. На визначений період складається перелік робіт та обсягів матеріалів і конструкцій необхідних для їх виконання на визначений період. Розрахунок запасу матеріалів виконується по формулі:

де - денна витрата матеріалів;

- загальна потреба у матеріалах;

- коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів;

- коефіцієнт нерівномірності витрат матеріалів.

Розрахункова площа складів визначається за формулою:

Де - нормативна площа складу на одиницю виміру з розрахунком прорізів;

- корисна площа складу без проходу;

- коеф., який враховує проходи і характеризує відношення корисної площі до загальної.