Отже, з моменту виникнення Кримського ханства українські землі стали для нього головним об”єктом експансії, завдяки якій вони вирішували свої політичні та економічні проблеми
Українські землі в складі Московської держави
(Московсько-литовські війни, їх наслідки для українських земель)
В ХІУ ст. втрачається державність українського народу, але прагнення державного самовизначення незникло. Змінилися тільки орієнтири на зовнішні сили. Все частіше погляди знатних феодалів були звернені до Московії, яка поступово набирала сили, авторитету, перетворювалася в централізовану державу і зовсім не проти була розширити свої території за рахунок українських земель. Навіть відкрито розглядали білоруські та українські землі як вотчину предків московського князя. Іван Третій продемонстрував експансіоністську політику відносно територій, але й в привласненні титулу князів „усієї Русі”. Розкрита змова Михайла Олельковича (відносно виходу зі складу Литви) і втеча Бєльського активізувала процес переходу знаті на бік Росії. Іншим шляхом розширення території Росії за рахунок українських земель це воєнний похід проти Литви 1493-1494 р. Результатом походу був перехід на бік Московії нащадків чернігово – сіверських князів Новосельських, Одоєвських, Воротинських. За угодою1494 р. з Литвою Московія одержала їх землі. Не допомогло і одруження литовського Олександра і дочки Івана Третього Олени. Бойові дії під Дорогобужем завершилися перемир”ям 1503 р. і до Росії відійшла Чернігово – Сіверщина. Таким чином Московія впевнено поширювала свої володіння за рахунок українських земель аж до Дніпра – з метою забезпечення вигідних торгових шляхів по Дніпру.
Отже: Українські землі на початок ХУІ ст. були поділені між сусідніми державами:
Наслідки: 1. Розчленування українських етнічних територій.
2.Розрив економічних та політичних зв”язків між етнічними українськими територіями
3. Втрата політичної незалежності.
4. Перервався державотворчий процес.
Господарське життя і соціально – політичні процеси в Україні ХІУ-ХУ ст.
1.Основа економіки: (фільварково - панщинне господарство - багатогалузеве господарство, що розвивалося на основі переробки вирощеного в помісті)
а) Землеробство: * фільваркове господарство; * зростання і поширення панщини; * обезземелення селян.
б) Традиційні промисли: * мисливство, бортництво, * рибальство, - це є формою експлуатації природних багатств і стало причиною сезонного „уходництва”.
2. Економічна стагнація змінювалася потребами Речі Посполитої, зацікавленої в європейських ринках збуту сільськогосподарської продукції, які активізувалися під час „революції цін”. Тому посилився процес експлуатації і закріпачення українських земель.
3. Торгівля: а) дніпровський торговий шлях (забезпечував московсько-ординську транзитну торгівлю, тобто з”єднував Північно-Східну Русь з Північним Причорномор”ям і Кримом; б) торгові шляхи через Волинь, Галичину, Поділля.
4. Суспільний поділ:
n Селянство – перебувало під юрисдикцією своїх володарів ( ділилися на 3 групи)
а) данники – платили данину;
б) панщина – відбували тяглу службу;
в) слуги;
„похожі” – особисто вільні; „не похожі” – прикріплені до свого наділу;
(За рахунок відходу селян утворювалися міста)
n Ремісники - (відомі 130 спеціальностей у 16ст., об”єднані в цехи;
n Шляхта – родова українська знать, аристократія.( найвищий щабель посідали князі, потім - пани, далі середня і дрібна шляхта) – втягувалися у товарно - грошові відносини, * мали політичні права; * особисті свободи; * майнові гарантії; привілейовані.
n Козацтво (ХУІІ –ХУІІІ ст. – визначальний чинник суспільства)
Міста та Магдебурзьке право.
1. Історія Магдебурзького права:
· Прийшло до Польщі з Німеччини з міста Магдебург – ХІІІ ст.
· Система самоврядування: Магістрат = лава ( війт ) + рада ( Бургомістр )
· Порядок організації ремісничих об”єднань – цехів.
· Регулювало питання торгівлі.
· Визначало міру покарання за різні типи злочинів
2. Особливість його впровадження на Україні – коли втрачала незалежність!
Ø Перші міста з Магдебурзьким правом: Сянок - 1339 р., Львів -1356 р., Луцьк -1432 р.;
Ø 1499 р. - литовський князь Олександр своєю грамотою надав Києву Магдебурзьке право;
Ø купці і ремісники обирали радців –6 осіб, яких очолював бургомістр і 6-лавників, очолені війтом бургомістром;
Ø будинок ратуші на Контрактовій площі;
Ø мали своє військо - особливо кавалерію під назвою „Золота корогва”;
Ø часто польський король призначав війта (родині Ходиків надав такий привілей, але народ вигнав його);
Ø 1654 р. за „Березневими статтями” підтверджувалися права самоуправління
Ø війтами ставали чужинці;
Ø українці зазнавали великих утисків - констатували, що присяга православних не має сили закону.
Ø ввібрало традиції україно-руського звичаєвого права.
3. Міста – центри ремесла і торгівлі.
· ХУІ ст. - 130 ремісничих фахів.
· Перші цехи - Львів і Перемишль.
· Міжнародна торгівля-особливий попит на с/г продукцію (революція цін).
4. Скасування Магдебурзького права на Правобережній Україні -1834р.
Ø Управління переходить до міської думи;
Ø На чолі міський голова - Дєхтярьов, Єлисєєв;
Ø 1840р. було ліквідовано дію Литовських статутів і запроваджені загальноросійські закони – Микола -І.
Культура і церковне життя у другій половині ХІУ – ХУ ст.
Релігійне життя на українських землях в складі Литви(толерантне ставлення до релігійного життя):
1.За привілеями 1432 р., 1434 р. українські бояри одержали рівність в усіх правах з литовцями;
2.Робилися зусилля для відновлення єдиної католицької та православної церкви;
3.Була зроблена спроба окатоличення Русі через настанову кардинала Ісидора, якого вигнав з Москви Василь Другий;
4.1458 р. – ліквідована єдина митрополія (утворилося 2: московська і київська)
Релігійне життя на українських землях у складі Польщі:
1. Православна конфесія розглядалася як нижча;
2. Православне духовенство підлягало оподаткуванню;
3. Обмеження православних культових відправ;
4. Обмеження церковного будівництва.
Розвиток освіти і літератури:
1а. Навчання українців за рубежем: * у Сорбоннському університеті у 1353 р. навчався Петро Кордован з Рутенії; * у Краківському та Паризькому університетах існували бурси (гуртожитки) для студентів України; * у Краківському університеті з 1510-1560 р. навчалося 352 українців, ХУ – ХУІ ст. - 800 українців; * Ю. Дрогобич (Котермак) 1450р.- доктор медицини, філософії – перший український автор друкованої книги; * Павло Русин – поет, * Оріховський – український Демосфен.
1б. Острозька, Львівська братські школи.
2. Література– полемічна (“Ключ царства небесного” – Г. Смотрицький, „Апокрис” - Бронєвський; П. Скарга – захищає ідею об”єднання православних і католиків Літописи: „Густинський” – можливо автор Копистенський; „Львівський” 1498 – 1649 р;
3. Вперше з”являються шкільні театри (вертепи).
4. Музика: * Багатоголосий спів з нот – церковний); * різновид нотно - лінійного письма – „Київські знамена” * український „гопак” й „козачок” – модні при дворах;
5. Матеріальна культура: * плуг; * Чотириколісний віз (мажа); * серп; * жорна, * водяні млини; * ладьї, струги, дубаси, байдарки; * поширена назва „хата” замість ізба (зрубне житло); * народний одяг.
Люблінська Унія та її вплив на подальшу долю українських земель.