ВИБІР КАЛОРИФЕРА ДЛЯ ОБІГРІВАННЯ ПРИМІЩЕННЯ 2 страница
3. Вибрати транспортні засоби для підвезення фуражного зерна від складу до кормоцеху, з об’ємом 
./м3/.
4. Вибрати технічний засіб для навантаження фуражного зерна в транспортний засіб.
5. Визначаємо час одного рейсу транспортного засобу 
рейсу, год.
, год. /5.38/
де 
- час навантаження транспортного засобу
, год. /5.39/
де 
- коефіцієнт використання об’єму транспортного засобу, К = 0,8 ...0,9 ;
3 - об’ємна маса зерна, т/м3;
- продуктивність завантажувального засобу, т/год;
- час руху транспорту з вантажем;
/5.40/
- час руху транспорту без вантажу,
км/год /5.41/
- час розвантаження / визначають з технічних характеристик транспортного засобу /.
6. Визначаємо кількість рейсів транспортного засобу за 1 годину, 
/5.42/
7. Розрахункова кількість зерна, яке необхідно перевезти за І годину зміни, дорівнює:
/5.43/
де 
- кількість робочих змін, = 2 
3;
- тривалість робочої зміни, = 6 8 год.;
Кзм - коефіцієнт використання робочого часу зміни, Кзм = 0,6 0,8.
8. Розраховуємо годинний вантажообіг /Ткм/год/ по транспортуванню зерна
, т км/год /5.44/
9. Визначаємо необхідну кількість транспортних засобів, - де 
- коефіцієнт об’ємного заповнення
/5.45/
де - коефіцієнт об’ємного заповнення, = 0,9
10. Розраховуємо місткість бункера – накопичувача кормоцеху для запасу на 2–3 зміни /м3 /.
/5.46/
де 
- коефіцієнт об’ємного заповнення, = 0,9
11. Знаючи 
, підібрати бункер по довіднику.
12. Вибрати подрібнювач, продуктивність якого відповідала б умові:
/5.47/
де - тривалість зміни, год., =6…8 год.
Якщо ця умова не витримується, визначаємо кількість подрібнювачів
/5.48/
5.5. Лінія змішування і видачі кормів
1. Визначаємо добову погребу 
в кормосумішах для годування основної групи тварин.
Qк.с.доб. = q1m + q2m + qim, кг/доб /5.49/
де 
- вага окремих компонентів корму, які входять в раціон однієї тварини, кг;
- кількість тварин основної групи, голів.
2. Добова потреба в кормосумішах для тварин груп відтворення стада
, кг/добу /5.50/
, кг/добу /5.51/
3. Визначаємо сумарну добову потребу з кормо сумішах
,кг/добу /т/добу/ /5.52/
4. Визначаємо необхідну пропускну здатність лінії змішування і видачі 
.год.
; /5.53/
де - кількість робочих змін;
- коефіцієнт змінної нерівномірності.
- тривалість зміни, год.
5. Вибираємо стандартний змішувач кормів / безперервної дії або пропорційного/ з умови
/5.54/
де 
- продуктивність змішувача, т/год;
- коефіцієнт змінної нерівномірності αзмыни = 0,7 - 0,8
5.4. Лінія роздавання кормів
Стаціонарні кормороздавачі.
1. Визначаємо кількість стаціонарних кормороздавачів
/5.55/
де 
- необхідна кількість стаціонарних кормороздавачів;
- кількість тваринницьких приміщень на фермі;
- місткість одного приміщення, голів;
- кількість тварин, що обслуговується одним кормороздавачем.
Мобільні кормороздавачі
І.Визначаємо вантажопід’ємність мобільного кормороздавача /кількість корму, яку можна доставити і роздати за один рейс/:
, кг /5.56/
де 
- місткість бункера кормороздавача, м3;
- коефіцієнт заповнення бункера, β3 = 0,8 - 1;
- щільність корму, кг/м3.
2. Визначаємо кількість циклів, що може виконати один кормороздавач за час роздавання:
/5.57/
де 
- допустимий час /тривалість/ роздавання кормів, год. / І,5 - 2 год/;
- час, необхідний для виконання одного рейсу /циклу/ роздавання, год.
, год /5.58/
де 
- коефіцієнт, що враховує затрати часу на вимушені зупинки, розвороти тощо, К0 = 1,1 – 1,2;
- час транспортування пустого кормороздавача до місця завантаження, год.
, год /5.59/
де 
- середня відстань від тваринницького приміщення до місця завантаження кормів, км;
- швидкість транспортування порожнього роздавача, км/год;
- час завантаження кормороздавача, год.
, год /5.60/
де q3 - продуктивність завантаження, год;
- час транспортування завантаженого кормороздавача, год.
/5.61/
де 
- швидкість транспортування завантаженого кормороздавача, км/год;
tР- тривалість роздавання кормів
або 
; /5.62/
де qР- продуктивність кормороздавача при роздаванні кормів у годівниці, кг/год;
- довжина тваринницького приміщення, км.
- швидкість переміщення кормороздавача при роздаванні корму, км/год.
Необхідна продуктивність кормороздавача становить:
, кг/год /5.63/
де - швидкість агрегату під час роздавання кормів у годівницю, км/год;
- погонна норма видачі корму, кг/м.
, кг/м /5.64/
де 
- разова норма видачі на одну голову, кг;
- змінність годівлі з одного головомісця K=1/ при прив’язному способі утримання, при інших К = 2 - 3 /;
В - ширина фронту годівлі однієї тварини /0,8-1,1 - для ВРХ 0,4 - 0,5м - для свиноматок, 0,2м - молодняку до двох місяців; 0,3 - 0,35м - свиней на відгодівлі/.
3.Визначаємо загальну кількість циклів /рейсів/ для годівлі всіх тварин
/5.65/
де 
- кількість корму для однієї годівлі
/5.66/
де - загальне поголів’я тварин на фермі.
4. Визначаємо необхідну кількість мобільних кормороздавачів
; /5.67/
Одержаний результат заокруглюють до цілого числа в бік збільшення.
6.МЕХАНІЗАЦІЯ ПРИБИРАННЯ ТА
ПЕРЕРОБКИ ГНОЮ
6.1 Визначаємо добовий вихід гною на фермі
, кг /6.1/
де - кількість тварин на фермі;
- середньодобове виділення твердих екскрементів однією твариною, кг;
- середньодобове виділення рідких екскрементів, кг;
- середньодобова норма підстилки на одну тварину, кг;
6.2.Річний вихід гною
,т /6.2/
де 
- добовий вихід гною під час випасного періоду, 
- тривалість стійлового періоду, /200 - 220 діб/;
- тривалість випасного періоду, /145 - 165 діб/.
6.3.Визначаємо площу гноєсховища, яка повинна забезпечувати зберігання гною, що нагромаджується протягом зимового періоду /І20 - 200 днів/
, м2 /6.3/
де 
- добовий вихід гною на фермі від усього поголів’я, кг.
- тривалість зберігання гною в сховищі, днів;
- коефіцієнт, який враховує зменшення об’єму гною внаслідок його усадки та випаровування вологи =0,82;
- густина гною, кг/м3;
- висота укладки гною, кг/м3.
6.4.Визначення продуктивності технологічних ліній та кількості технічних засобів.
6.4.І. Видалення гною механічними транспортерами.
1. Визначаємо кількість тварин 
, що обслуговуються однією стаціонарною установкою /скребковою, скреперною/ для видалення гною
/6.4/
де - кількість рядів стійл, що обслуговуються одним транспортером /установкою/. Скребкові транспортери колового та зворотно - поступального /штангові/ руху обслуговують два ряди стійл. Скреперні 2-4;
- робоча довжина ряду стійл у тваринницькому приміщенні, м / за проектом/;
- ширина одного стійла, м /від виду та віку тварин/.
2. Визначаємо продуктивність технологічної лінії видалення гною 
, кг/с
; /6.5/
де 
- вихід гною від однієї тварини за одну добу, кг;
; /6.6/
- середньодобові виділення твердих екскриментів, кг;
- рідких, кг;
- середньодобова норма підстилки на одну тварину, кг;
- кратність прибирання гною протягом доби, К = ,2 – 5
- тривалість одного циклу виділення гною, с
/6.7/
де 
і 
- загальна довжина горизонтального та похилого транспортерів, м;
і 
- швидкість переміщення транспортерів, м/с.
3. Визначаємо загальну кількість скребкових /скреперних/ установок для ферми
/6.8/
де - кількість тварин на фермі, голів.
4. Час роботи одного транспортера протягом доби буде
/6.9/
де - тривалість одного циклу видалення гною, с;
К - кратність прибирання гною протягом доби, К = 2 – 5.
5. Загальна тривалість технологічного процесу видалення гною із тваринницьких приміщень
Τ3 = Τ · nу /6.7/
6. Кількість рейсів для доставки гною в сховище мобільними засобами /причепами/
/6.8/
7. Кількість рейсів 
, які може виконати один мобільний агрегат за час видалення гною
/6.9/
де 
- тривалість одного рейсу мобільного агрегату, с
, /6.10/
де 
- тривалість холостого переїзду, с
/6.11/
де 
- відстань від гноєсховища до тваринницького приміщення, м;
- швидкість руху не завантаженого агрегату, м/с;
- тривалість завантаження причепа, 
, с
, с /6.12/
де 
- вантажопідйомність мобільного засобу;
- продуктивність скребкової /скреперної/ установки, кг/с.
Продуктивність скребкової установки колового руху визначається
, т/год /6.13/
де - продуктивність скребкової / скреперної / установки;
- ширина гнойової канавки, м;
- висота скребка /скрепера/, м;
- густина гною,т/м3;
- швидкість ланцюга зі скребками / скреперами /, м/с;
- коефіцієнт продуктивності, К = 0,45 – 0,6. При використанні скребкових, штангових і скреперних установок продуктивність визначається за аналогічною методикою, враховуючи відмінності в розмірах робочого органу і .
- тривалість переїзду завантаженого агрегату до сховища, с
, м/с /6.14/
де 
- швидкість руху завантаженого агрегату, м/с ;
- тривалість розвантаження гною в гноєсховище, зумовлюється організацією і технічною характеристикою засобів розвантаження.
10. Визначаємо мінімальну кількість агрегатів 
, які забезпечують своєчасну доставку гною в гноєсховище
/6.15/
6.4.2. Прибирання гною мобільними засобами.
1. Визначаємо продуктивність бульдозера при видаленні і переміщенні гною в гноєсховище
, кг/с /6.16/
де 
- об’єм порції гною, яку переміщує відвал, м3;
- коефіцієнт використання часу роботи бульдозера;
- щільність розрихленого гною, кг/м3;
- тривалість переміщення однієї порції гною, с.
Об’єм дорівнює призмі волочіння і дорівнює:
, м3 /6.17/
де 
- ширина відвалу, м;
- висота відвалу, м;
- коефіцієнт, який враховує втрати гною під час переміщення,
= 0,5 - 0,96;
- коефіцієнт розрихлення гною, = 0,9 - 0,98;
φ - кут природного уклону гною.
Тривалість переміщення визначаємо:
/6.18/
де - відстань переміщення гною, м;
- робоча швидкість трактора, м/с;
- швидкість холостого руху трактора, м/с;
- час перемикання передач, = 4 - 5 с;
- час піднімання і опускання відвалу, = 1 – 2 с.
Загальний час на прибирання добового виходу гною на фермі:
, /6.19/
де 
,
де 
- добовий вихід гною від однієї голови 1-ї групи тварин, кг;
- кількість тварин 1-ї групи, голів;
- кількість груп тварин.
6.4.3. Гідравлічні системи видалення гною.
І. Визначаємо довжину гноєприймального каналу 
/6.20/
де mр - кількість тварин у ряду, звідки гній потрапляє в канал;
- фронт годівлі однієї тварини, м;
- частина каналу, перекрита суцільною плитою, в межах якої не розміщені тварини, м.
Для приміщення, де тварин утримають у станках або боксах:
, /6.21/
де 
- кількість станків або боксів, які обслуговує канал;
- ширина станка або боксу, м.
2. Визначаємо мінімальну ширину повздовжнього каналу в приміщеннях для утримання ВРХ
, /6.22/
де 
- коса довжина тулуба тварини, м;
- коефіцієнт, що враховує різницю в розмірах тварин. Приймається 0,91 для стада з /вирівняними розмірами тварин, 0,88 - для стада з різними розмірами тварин.
3. Визначаємо ширину повздовжнього каналу при утриманні свиней у групових станках
/6.23/
або в індивідуальних станках і боксах