А) Ф. Найт, Ч. Барнар, Г. Саймон, Д. Марч, К. Ерроу;
б) Р. Г. Коуз, Ф. Найт, О. Уільямсон, О. Харт;
в) А. Сміт, А. Маршалл;
Г) Дж. Бертран, А. О. Курно, Дж. Саттон;
д) Дж. Робінсон, Е.Чемберлін, Й. Шумпетер.
Виробнича функція – залежність кількості продукту, яку може
виробити фірма від обсягів витрат ресурсів.
Виробництво – це процес використання праці й капіталу разом з
природними ресурсами й матеріалами задля створення необхідних продуктів і
надання послуг.
Витрати упущених можливостей - це та сума грошей, яку можна
отримати при найвигіднішому з усіх можливих альтернативних способів
використання наявних ресурсів
Гранична норма технологічного заміщення – це величина, на яку
можна зменшити обсяг одного ресурсу за рахунок використання додаткової
одиниці іншого ресурсу за незмінного обсягу випуску.
Граничний продукт ресурсу – це додатковий продукт ( або додатковий
приріст виробництва), отриманий в результаті приросту обсягу одного з
ресурсів на додаткову одиницю (нескінченно малу величину), за умови, що
обсяги всіх інших ресурсів ( а тому й затрати на них) залишились незмінними.
Загальний продукт – це загальна кількість виробленого продукту в
натуральному вираженні, що зростає зі збільшенням використання змінного
Фактора. 100
Закон спадної віддачі – закон, відповідно до якого граничний продукт
фактора виробництва зі зміно будь-якого іншого змінного фактора, що впливає
на обсяг виробництва, буде зменшуватися зі зростанням залучення цього
Фактора.
Значення виробничої функції - це найбільша кількість продукту, яку
може виробити фірма при даних обсягах споживання ресурсів
Зростаючий ефект масштабу має місці, якщо обсяг випуску зростає
більшою мірою, ніж обсяг ресурсів.
Ізокванта – це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації
ресурсів (праці, капіталу), які дають змогу отримати однаковий обсяг
виробництва продукції.
Ізокліналь – лінія зростання, для якої гранична норма технологічного
заміщення за будь-якого обсягу випуску, постійна.
Ізокоста – це лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за
різних поєднань двох ресурсів ( наприклад, праці й капіталу).
Карта ізоквант – це набір ізоквант, кожна з яких показує максимально
можливий обсяг випуску за різних комбінацій ресурсів.
Постійний ефект масштабу має місце, якщо обсяг ресурсів зростає
такою самою мірою, якою зростає обсяг випуску.
Середній продукт – це загальний продукт у розрахунку на одиницю
змінного ресурсу, що використовують у виробництві.
Спадний ефект масштабу має місце, якщо обсяг ресурсів зростає
більшою мірою, ніж обсяг випуску.
Теорема Векселя – Джонсона визначає коефіцієнт еластичності обсягу
випуску залежно від масштабу виробництва як суму коефіцієнтів еластичності
обсягу випуску залежно від обсягу кожного з ресурсів.
Тестові завдання
1. Крива, що показує всі можливі варіанти комбінацій факторів виробництва,
використання яких призводить до однакового випуску продукції: а
а) ізокоста;
б) лінія зростання;
в) постійний ефект масштабу виробництва;
г) ізокванта.
2. Якщо гранична продуктивність зростає, ефект масштабу: а
а) збільшується;
б) зменшується;
в) залишається постійним;
г) правильної відповіді немає.
3. Гранична норма технологічного заміщення працею капіталу має вигляд г
А)
K
L
MP
MP MRTS = ;
б) − ∆K ⋅ MPK = ∆L ⋅ MP ;
В) L
MP MRTS L
LK ∆
= ;
Г) L
K MRTSLK ∆
∆
= − .
4. Дія негативного ефекту масштабу виробництва означає, що: а
а) зі зростанням факторів виробництва ефект масштабу знижується;
б) обсяг випуску продукції при окремих технологіях має тенденцію до скорочення;
в) зі зростанням змінного фактора виробництва середній продукт цього фактора
збільшується, досягаючи максимуму, а потім знижується;
г) зі зростанням обсягу виробництва значення граничного продукту стає від'ємним.
5. Виборча функція відображує залежність: г
а) U = f(x);
б) U = f(x1, x2, …xn);
в) U = U1(x1)+U2(x2)+…+Un(xn);
г) q = f(x)
6. При зростанні обсягів виробництва ізокванта буде пересуватися: а
а) вгору і вправо;
б) вниз і вправо;
в) вгору і вліво;
г) вниз і вліво.
7. Існуюча залежність між змінами значень середнього й граничного продуктів
вказує на те, що в точці перетину кривих цих продуктів: а
а) АР досягає максимуму; 102
б) МР досягає максимуму;
в) АР досягає мінімуму;
г) МР досягає мінімуму;
д) усі попередні відповіді не є правильними.
8. Технологічно ефективним є спосіб виробництва, який: б
а) максимізує прибуток фірми;
б) максимізує обсяг випуску за використання точно визначеного обсягу
ресурсів;
в) мінімізує витрати виробництва і одночасно максимізує прибуток фірми;
г) мінімізує збитки фірми.
9. Виробнича функція відображає: г
а) функціональну залежність між технологією виробництва й обсягом випуску;
б) множину технологічно ефективних способів виробництва;
в) величину максимального випуску для кожної специфічної комбінації вхідних
ресурсів;
г) усі відповіді правильні.
10. Мікроекономіка розглядає процес виробництва як: б
а) процес створення благ, які відповідають потребам споживачів;
б) процес перетворення потоку вхідних ресурсів у вихідний потік товарів і послуг;
в) процес створення вартості;
г) процес створення нової вартості.
Типові задачі та їх розв’язання
Задача 1. Використавши дані табл. обчислити величини середнього й
граничного продуктів
Таблиця
L 1 2 3 4 5 6 7
TPL 10 20 30 60 100 180 140
Розв’язання
1. APL = ТР L : L
2. MPL= ∆ ТР L : ∆L
Визначивши за означеними формулами величини APL і MPL занесемо у
таблицю
L 1 2 3 4 5 6 7
TPL 10 0 30 60 100 180 140
APL 10 10 10 15 20 30 20
MPL - 10 10 30 40 80 40
Задача 2. Використавши дані табл. визначте: величину середнього продукту,
приріст праці, приріст загального продукту й величини граничного продукту.
Таблиця
L K TP
0 10 0
1 10 15
2 10 35
3 10 60
4 10 80
5 10 96
6 10 106
7 10 113
8 10 116
9 10 115
Розв’язання
1. APL = ТР L : L . За даною формулою визначимо величини середнього
продукту й запишемо їх до таблиці.
2. Визначимо приріст праці й капіталу, дані запишемо до табл.
3. Визначимо величини граничного продукту за формулою MPL= ∆ ТР L : ∆L
Бухгалтерські витрати - це прямі виплати на заробітну плату,
сировину, орендну плату тощо - це фактичні грошові видатки на придбання
раніше неіснуючих ресурсів.
Бухгалтерський прибуток – це загальна виручка за відрахуванням
явних витрат; - це виторг фірми за вирахуванням явних, зовнішніх витрат
виробництва.
Валова продукція – показник у грошовому виразі, що характеризує
загальний обсяг продукції, виготовлений фірмою. Валова продукція охоплює як
кінцеву, так і проміжну, незакінчену продукцію, включаючи комплектуючі
вироби, напівфабрикати, а також продукцію, виробництво якої тільки
розпочато.
Валові витрати – загальні витрати виробництва, тобто це витрати на
виробництво й реалізацію певної продукції.
Витрати упущених можливостей - це та сума грошей, яку можна
отримати при найвигіднішому з усіх можливих альтернативних способів
використання наявних ресурсів
Доход, або виторг – певна сума грошей від продажу певної кількості
товару на ринку за певною ціною.
Економічний прибуток - це загальна виручка за відрахуванням усіх
витрат (явних і неявних, включаючи в останні й нормальний прибуток).
Зовнішні ( явні, фактичні) витрати – набувають форми грошових
платежів постачальникам факторів виробництва й проміжних виробів. 111
Теорема Векселя – Джонсона визначає коефіцієнт еластичності обсягу
випуску залежно від масштабу виробництва як суму коефіцієнтів еластичності
обсягу випуску залежно від обсягу кожного з ресурсів.
Фактори виробництва – блага, які повинна придбати фірма для
забезпечення випуску інших благ – готової продукції.
Тестові завдання
1. Економічний прибуток: г