Оподаткування юридичних осіб
Податок на прибуток
Податок на прибуток підприємств є одним із видів прямого оподаткування - прибуткового, і оподатковує доходи юридичних осіб, на відміну від прибуткового податку, який стягується з громадян.
Податок на прибуток підприємств в Україні має дуже значне фіскальне значення, чим відрізняється від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах. Це обумовлено перш за все пропорціями в розподілі ВВП, які склалися історично: в централізовано-плановій економіці основну масу доходів бюджету становили надходження від державних підприємств і досить незначну - податки з населення, оскільки штучно стримувався фонд споживання і збільшувався фонд нагромадження. В нинішніх умовах поступово вирівнюється співвідношення між фондом споживання і нагромадження, наслідком чого є поступове зменшення бюджетного значення податку на прибуток підприємств і збільшення - прибуткового податку з громадян.
Податок на прибуток підприємств крім значного фіскального значення має й широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. За допомогою цього податку держава може здійснювати стимулюючий вплив на розвиток окремих галузей або регіонів, на виробництво пріоритетних товарів, робіт, послуг, на пожвавлення інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток конкурентних відносин тощо. Цей вплив може здійснюватись за рахунок диференціації ставок оподаткування і надання пільг, амортизаційної політики, податкового кредиту та податкових знижок.
Податок на прибуток підприємств в Україні був введений у 1991 році. З 1992 по 1994 рік стягувався на податок на дохід підприємств, а з 1995 року знову перейшли до оподаткування прибутку. Зміна традиційного об'єкта оподаткування прибутковим податком у підприємств - з прибутку на дохід (який крім прибутку включав ще і фонд заробітної плати) була спричинена нерозвинутістю ринкових відносин в Україні, а саме - переважанням підприємств державної та колективної форм власності. В цих умовах не існувало чіткого поділу між прибутком та фондом споживання, підприємства намагались максимально збільшити саме фонд оплати праці за рахунок прибутку, в результаті чого база оподаткування для податку на прибуток мінімізувалась, а держава втрачала не лише бюджетні надходження, але й можливість впливати на фонд нагромадження і фонд споживання.
Розвиток податку на прибуток в Україні характеризується не лише частою зміною об'єкта оподаткування, але й зміною складу платників, пільг, ставок, строків сплати, механізму стягнення.
Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей.
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.
Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України , її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Таблиця 2.1 - Склад валового доходу платника податку на прибуток
| До складу валового доходу включають | До складу валового доходу не включають | |
| ? дохід від продажу товарів (робіт, послуг) і цінних паперів, крім операцій з їхнього первинного випуску й остаточного погашення; ? дохід від здійснення банківських, страхових і фінансових послуг; ? дохід від торгівлі валютними цінностями, борговими зобов'язаннями й вимогами; ? сума безнадійної кредиторської заборгованості; ? сума штрафів і пені, отриманих за рішенням сторін договору; ? доходи, не враховані в складі валового доходу минулих періодів; ? дохід у вигляді отриманої безоплатної фінансової допомоги, вартість безкоштовно наданих платникові товарів (послуг) крім надання неприбутковим організаціям; ? сума приросту балансової вартості товарів (запасів). | ? суму ПДВ нарахованого (отриманого); ? підприємством у складі ціни реалізації товарів (робіт, послуг); ? сума зайво сплачених підприємством податків, що відшкодовують підприємству з бюджету; ? емісійний дохід; ? дохід у вигляді отриманої міжнародної технічної допомоги. | |
Валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Господарська діяльність являє собою будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності е регулярною, постійною та суттєвою.
Таблиця 2.2 - Склад валового доходу платника податку на прибуток
| До складу валових витрат включають До складу валових витрат не включають | ||
| ? витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у зв'язку з підготовкою, організацією виробництва (для забезпечення господарської діяльності підприємства); | ? витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому числі з питань законодавства, і передплату спеціалізованих періодичних видань; | |
| ? заробітна плата працівників підприємства; | ? нарахування на фонд оплати праці працівників; | |
| ? витрати на відрядження працівників за умови наявності документів, що підтверджують такі витрати; | ? витрати, що пов'язані з нарахуванням виплати відсотків за борговими зобов'язаннями; | |
| ? сума витрати, не віднесених до складу валових витрат минулих періодів; | ? витрати на придбання ліцензій. ? витрати на придбання основних засобів; | |
| ? амортизаційні відрахування; | ? вартість торговельних патентів; | |
| ? сума сплачених штрафів, пені; | сума нарахованих (виплачених) дивідендів. | |
Ставки податку на прибуток:
? 30% до об'єкта оподаткування - базова ставка для платників податку;
? 15% від суми прибутку від продажу інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах;
? від суми доходу нерезидента з джерелом його походження з України, отриманого від проведення господарської діяльності при виплаті цього доходу резидентом або постійним представництвом нерезидента, крім доходів від здійснення портфельних інвестицій у процентні облігації чи процентні казначейські зобов'язання, випущені за рішенням резидента, доходів на безпроцентні (дисконтні) облігації чи казначейські зобов'язання;
? 6% від суми доходів нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів.
Фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за перевезення вантажів та пасажирів морськими та повітряними суднами, перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом, найм судна чи транспортного засобу (їх частин) для таких цілей. Під терміном "базова ставка фрахту" розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодованих) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.
? від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності (крім доходів від операцій, здійснених за договорами довгострокового страхування життя, які оподатковуються за ставкою 0%).
Податок, що підлягає сплаті до бюджету, визначається за формулою:
? ПП = ОО • СПП - ПП, (2.1)
де ? ПП - сума податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету;
ОО - об'єкт оподаткування;
СПП - ставка податку на прибуток;
ПП - плата за патент (якщо підприємство викупило патент для здійснення своєї діяльності.
Таким чином, до переваг податку на прибуток підприємств можна віднести значні можливості для регулюючого впливу на виробничу сферу. Крім того, пряма залежність суми податку від отриманого прибутку забезпечує соціальну справедливість цієї форми оподаткування.
До недоліків цього податку слід віднести досить складний порядок його визначення, що створює проблеми як для платників, так і для контролюючих органів, значні можливості щодо ухилення від сплати. Крім того, прибуток у ринковій економіці - це величина нестабільна, його розмір постійно коливається на різних фазах економічного циклу, а тому, оподаткування прибутку, з однієї сторони, є "вбудованим стабілізатором" економічного розвитку, тобто автоматично пом'якшує циклічні коливання економіки, а з іншої - створює проблеми для формування бюджетних надходжень у періоди економічного спаду.
Змішані податки.
Місцеві податки і збори.