Охарактеризуйте матеріальну культуру східних словян дохристиянської доби
Назвіть роди і жанри літератури
У літературі жанр визначається на основі приналежності досягнень до роду літературного, переважно естетичної якості, обсягу твору і способу побудови образа: епічний жанр (героїчна поема, роман, розповідь), ліричний (ода, елегія, вірш, пісня), драматичний (трагедія, комедія). Прийнято виділяти чотири класи жанрів, три роди літератури: драму, лірику, епос і сатиру. ДРАМАТИЧНІ ЖАНРИ
Драматична література (греч. drama, букв. - дія) характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин - мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів.
ЛІРИЧНІ ЖАНРИ
До лірики (греч. lyrikos - вимовний під звуки ліри) належать віршовані твори малого розміру.
У ліриці увага художника зосереджена на відтворенні епізодів із внутрішнього життя людини. Поет уловлює зародження почуття, зображує його розвиток, наростання і деякий фінал - як осмислення саморозвитку.
ЕПІЧНІ (ОПОВІДАЛЬНІ) ЖАНРИ Прозаїчне оповідання поділяється на дві категорії: мала форма - новела (в українській термінології - оповідання) і велика форма - роман. Саме розмір - визначальний фактор у класифікації оповідальних творів. М. Веллер визначає розповідь як закінчений прозаїчний твір обсягом до 45 сторінок. Така річ читається на одному подиху, без стомлення.
САТИРИЧНІ ЖАНРИ. Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках життя.
Охарактеризуйте розвиток культури на території України в період палеоліту.
Пізній палеоліт (30-13 тис. pp. до н.е.) характеризується тим, що з'являється нова людина - Homo Sapiens. В цей час встановлюється родовий лад - матріархат. Найбільш важливим у культурі пізньопалеолітичних племен є їхнє мистецтво. Воно представлено скульптурою і живописом. З бивнів мамонта, кісток тварин вирізували фігурки людей і тварин; отримав розвиток орнамент. Скульптурі І малюнкам притаманний реалізм - людина добре знала фауну. Одначе, це був первісний реалізм, точніше - натуралізм. Статуетки жінок реалістичні у зображенні зрілої жінки — матері. Обличчя, руки, ноги мало цікавили первісного скульптора, і тому вони виконані схематично. Живопис з'являється наприкінці пізнього палеоліту. Він зустрічається на скалах, в печерах і виконаний мінеральними фарбами. Зображені мамонти, зубри, кабани, олені, коні. Малюнки робили у глибині печер й, щоб їх нанести, користувались лампами. В живописі вже трапляються схематичні зображення напівлюдей-нап і втварин, що свідчить про виникнення абстрактних уявлень. Процес малювання був священнодійством: над малюнками здійснювалися магічні акти. Тому печери з розписом вважають родовими святилищами.
Особливості культури епохи мезоліту на території України.
Мезоліт - час великих переселень людства, винайдення луку і стріл. Він тривав з 13 до 5 тис. до н.е. Розвивається мікролітична техніка: для виготовлення знарядь людина почала використовувати дрібні кремневі вкладення - мікроліти. В творах мезолітичного мистецтва відображені старі мисливські обряди. З'являються масові сцени полювання, що були відсутні у палеолітичному мистецтві, в якому не було і зображень людей. Суттєво, що мисливці зображені з луками. Важливе і зображення геометричного орнаменту-свідчення розвитку абстрактних уявлень.
Охарактеризуйте матеріальну культуру східних словян дохристиянської доби.
Слов'янські племена добре знали різноманітні ремесла: залізоробне, гончарне, ювелірне і т.п.
Найпоширенішою ремісничою продукцією був глиняний посуд. Слов'яни володіли і таємницями ювелірного ремесла. У поселенні середини І тис. н.е. біля с. Бернашівка на Вінничині в 1990 р. відкрито приміщення ювелірної майстерні. Виявлено 64 кам'яні ливарні форми для виготовлення ювелірних прикрас. Археологічні джерела дають можливість уявити головні заняття населення, зокрема це землеробство, яке давало не лише продукти харчування, але й створювало можливості для обміну і торгівлі. Ще племена зарубинецької культури вирощували просо, пшеницю, ячмінь. Знали слов'яни і овес, коноплю, льон, мак, капусту, ріпу. Розводили домашню худобу, були корови, коні, вівці, свині; птицю - обов'язково кури.