Умови, які мають бути передбачені в договорі
До таких умов належать наступні пункти.
14. Назва, номер договору (контракту), дата й місце його укладення.
15. Преамбула, де вказується повне найменування сторін-учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів
16. Предмет договору, що визначає, який товар (роботи, послуги) один із контрагентів зобов’язаний поставити (здійснити поставку) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, яка виконується.
17. Кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
18. Базові умови поставки товарів
19. Ціна й загальна вартість договору (контракту).
20. Умови платежів.
21. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).
22. Упаковка та маркування
23. Форс-мажорні обставини.
24. Санкції й рекламації
25. Урегулювання спорів у судовому порядку
26. Місцезнаходження (місце проживання), поштові й платіжні реквізити сторін.
Цей перелік не є вичерпним.
Види зовнішньоекономічних договорів, які підлягають обов’язковій державній реєстрації, а також порядок її здійснення визначають законом та іншими нормативно-правовими актами.
Як правило, зовнiшньоекономiчнi договори, укладенi пiдприємствами, не потребують реєстрацiї в органах державної влади. Однак для окремих видiв зовнiшньоекономiчних договорiв така реєстрацiя обов’язкова. Наприклад,
1. обов’язковій реєстрації підлягають зовнішньоекономічні договори на здійснення експортних операцій з металобрухтом, що встановлено наказом Міністерства економіки України № 505 від 15 грудня 2005 р.,
2. державній реєстрації підлягають договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, не пов'язаної із створенням юридичної особи, укладені відповідно до законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора-1.
3. державній реєстрації підлягають зовнішньоекономічні контракти, предметом яких є операції з давальницькою сировиною українського замовника, що передбачають вивезення давальницької сировини українським замовником, на яку поширюється спеціальний режим експорту, а також якщо контрактом передбачена реалізація готової продукції, виробленої з такої давальницької сировини, в країні виконавця або вивезення її до іншої країни
Державну реєстрацію договорів (контрактів) здійснює Мінекономрозвитку та уповноважені ним органи (органи державної реєстрації). Наприклад, обов'язковому укладенню та реєстрації на Аграрній біржі або інших, сертифікованих в установленому порядку, товарних біржах зовнішньоекономічні контракти на експорт продукції с/г продукції (пшениця, зерно суміші пшениці та жита; кукурудза; ячмінь; жито, горох; гречка; просо; овес; соя; насіння соняшнику; ріпаку;льону; шишки хмелю; цукор-пісок (буряковий); борошно (пшеничне, житнє); м'ясо та субпродукти забійних тварин та птиці; молоко сухе; масло вершкове; олія соняшникова)
74. Проблемний аспект ЗЕД договорів (контрактів)
Мовно-практичний аспект зед договорів (контрактів)
Сторони, котрі хочуть укласти ЗЕД договір (контракт), як правило, є різномовними, або ж ведуть переговори на нерідній для них міжнародній мові спілкування (англійська, французька). Отже, саме на тут часто виникають мовні та мовно-правничі питання.
Виходячи із норм українського законодавства, можна говорити про те, що зовнішньоекономічний договір (контракт) має укладатися українською мовою та мовою іншої сторони, тобто іноземною мовою. Відтак, зовнішньоекономічний договір (контракт) постає як текст, що укладаються різними мовами, і тому є багатомовним.
Ще одне питання – вибір іноземної мови.