Зовнішньоторгові ризики: сутність, класифікація та види
Категорію „ризик” у таких випадках необхідно розуміти, як можливість зниження прибутковості від проведення зовнішньоторговельної операції, отримання нульового прибутку або у найгіршому варіанті – понести збитки.
В світовій практиці врахування ризиків в ЗЕД має дуже важливе значення, оскільки майже 40% комерційних операцій закінчуються невдачею через недостатнє врахування та управління ризиками.
Основні види ризиків:
- Ризики, пов'язані з вибором країни для здійснення зовнішньоекономічних операцій.
- Ризики, пов'язані з вибором іноземного партнера.
- Маркетингові ризики.
- Транспортні ризики.
- Ризики, пов'язані з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактні ризики).
- Комерційні ризики в ЗЕД.
- Ризики, пов'язані з митним регулюванням.
Основна мета регулювання ризиків в ЗЕД - це захист суб'єкта ЗЕД від збитків та мінімізація витрат пов'язаних із здійсненням зовнішньоекономічної операції.
Робота з управління зовнішньоекономічними ризиками має включати такі основні складові:
o аналіз ситуації і визначення можливих ризиків;
o оцінка ймовірного збитку й прийняття рішення щодо управління потенційними ризиками;
o реалізація прийнятих рішень і контроль за їх виконанням.
Політика учасника ЗЕД щодо потенційних ризиків має декілька різновидів.
1. Виключення ризиків — це відмова від здійснення будь-яких дій, пов'язаних з можливістю появи ризиків у ЗЕД.
2. Прийняття ризиків означає, що підприємство бере на себе відповідальність за проведення зовнішньоекономічної операції та ризики, пов'язані з нею.
3. Зменшення ризиків — це прийняття рішень, які дають змогу знизити рівень витрат від прийнятих ризиків.
4. Передача ризиків означає, що підприємство передає відповідальність за ризики своєму партнеру або третій особі.
Контрактні ризики у ЗЕД
Контракт є основним документом, що підтверджує матеріальне оформлення намірів сторін здійснити торговельну операцію з переходом права власності на товар. Виходячи з цієї тези, головуючим елементом та джерелом виникнення низки ризиків виступає безпосередньо предмет контракту - „ товар”.
Державні контрольні служби на підставі характеру угоди здійснюють контроль за своєчасністю повернення валютної виручки, своєчасним та еквівалентним надходженням товару за бартерними операціями, правильністю, своєчасністю та повнотою перерахуванням або надходженням орендних (лізингових) платежів, термінами виконання операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та правильністю і повнотою здійснення розрахунків за переробку давальницької сировини у готову продукцію тощо.
Таким чином, невизначеність характеру угоди у контракті є джерелом ризику взагалі та, окрім того, не дозволить розглядати такий контракт, як підставу для переміщення товару через митний кордон.
Наступним можливим джерелом ризику за зовнішньоторговельним контрактом може виступити маловідомий контрагент, який здійснює його укладення з шахрайською метою отримати незаконні прибутки.
Предмет контракту - тобто товар може мати безліч джерел ризиків, коли його опис у тексті контракті не конкретизовано та носить узагальнений, довільний характер у наслідок чого можуть виникнути ризики та протиріччя з вимогами державної системи регулювання зовнішньоекономічних відносин.
Окремо слід зазначити наявність ризику невірного опису товару у товарообмінних та лізингових контрактах, переробки давальницької сировини.
Ризик при укладенні товарообмінних контрактів подвійний, бо повинні бути надані описи товарів, що експортуються кожною з сторін угоди.
Кількісні показники товару, які не зазначені у тексті контракту є джерелом виникнення ризику, на який доцільно звертати увагу на етапі укладення контракту та у процесі його здійснення. Невизначеність кількісних показників товару у контрактах купівлі – продажу формує ризик щодо поставки меншої кількості товару, ніж було обумовлено контрагентами на момент узгодження основних умов контракту, що у свою чергу призведе до підвищення ціни одиниці товару.
Наявність національних особливостей визначення якісних показників товару, що є предметом зовнішньоекономічного контракту, породжують ризик невизнання контрольними органами у країнах імпорту та транзиту якісних показників товару визначених країною експорту. Джерелом ризику за контрактом можуть виступати також неузгоджені вимоги до пакування товару, бо споживчі властивості самого товару залежать від виду та стану упаковки.
ризики, що породжуються різними валютами ціни одиниці товару та валютою платежів, у якій будуть здійснюватись розрахунки за контрактом. При визначені у різних валютах ціни одиниці товару та загальної суми за контрактом ця розбіжність у валютах може стати джерелом ризику, який буде породжено коливаннями курсу валют.