УЧЕБНАЯ ИНФОРМАЦИЯ, НЕОБХОДИМАЯ ДЛЯ ИЗУЧЕНИЯ ДАННОЙ ТЕМЫ. 1. Щербаков А.С., Гаврилов Е.И., Трезубов В.Н., Жулев Е.Н
а) основна:
1. Щербаков А.С., Гаврилов Е.И., Трезубов В.Н., Жулев Е.Н. Ортопедическая стоматология. Учебник СПб 1997. - с. 131-154, 163-176, 178-186, 191-195.
2. Аболмасов Н.Г., Аболмасов Н.Н. и др. Ортопедическая стоматология. СГМА, 2000.- 576 с.
3. Ортопедическая стоматология: Учебник /Е.И. Гаврилов, А.С. Щербаков. М.: Медицина, 1984. - с. 140-146, 146-164, 173-176, 181-185, 199-202.
4. Криштаб С.И. Ортопедическая стоматология К., 1986, с. 150-154, 157-162.
5. Ортопедическая стоматология под ред. Копейкина В.Н., М., 1988, с. 182-206.
6. Стоматология: Руководство к практическим занятиям. Боровский Е.В., Копейкин В.Н., Колесов А.А., Шаргородский А.Г. М., 1987, с. 339-348.
7. Щербаков А.С., Гаврилов С.И., Трезубов В.Н., Жулев Е.Н. Ортопедическая стоматология. Учебник СПб. 1999. – с. 123-144, 153-164, 166-177, 177-181.
8. Коновалов А.П., Курятина Н.В., Митин Н.Е. Фантомный курс ортопедической стоматологии. М.: Мед книга. Н.Новгород: Изд-во НГМА, 1999.- с. 182-211.
9. Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. Київ, Книга плюс, 2003. с. 228-236.
б) додаткова:
1. Руководство по ортопедической стоматологии. Под ред. Копейкина. - М.: Медицина, 1993, с. 209-230.
2. Е.Н.Жулев. Несъемные протезы. Теория, клиника и лабораторная техника. Н.Новгород. 1995, с. 296-312.
3. Руководство по ортопедической стоматологии. Под ред. А.И. Евдокимова. М.: Медицина, 1974. - с. 13-18, 24-28, 28-31, 154-165, 173-175.
4. Погодин В.С., Пономарева В.Л. Руководство для зубных техников. М.: Медицина, 1983.- с. 89-103.
5. Жулев Е.Н. Материаловедение в ортопедической стоматологии. Н. Новгород. Изд-во НГМА, 1997. - с. 5-10, 14-21.
6. Марков Б.П., Лебеденко И.Ю., Еричев В.В. Руководство к практическим занятиям по ортопедической стоматологии. Москва, 2001 с.113-137
VIII.
Викладач перевіряє присутність студентів на занятті, їх медичну форму, та наявність у них альбомів для самопідготовки. Призначає чергового студента. Асистент з'ясовує ті труднощі з якими зустрілися студенти при підготовці до заняття та причини непідготовленості. Перевіряє зебезпеченість заняття наочними посібниками та інструментарієм, підготовленість робочих місць згідно з технікою безпеки. Викладач оголошує тему заняття учбову ціль та викладає план його проведення. Потім проводить розбір учбових питань шляхом активного опитування студентів, яким, у підсумку, мають бути охоплені всі студенти. Доповнюючи відповіді студентів, викладач повинен орієнтуватися на об'єм знань, які студенти отримали при самостійному вивченні відповідного матеріалу підручників, під час прослуховування лекцій та оформлення альбома-зощита з даної теми.
При розгляді запитання про клініку і етіологію часткової втрати зубів, викладач відмічає, що втрата зубів, викликається різними причинами: карієсом, захворюванням пародонту, операціями з приводу різних новотворень ротової порожнини, травмою та інші.
При відсутності всього зуба (коронки і кореня), а не тільки частини коронки або всієї коронки, виникає дефект зубного ряду.
Частковим дефектом зубного ряду називається відсутність від одного до 13 зубів на кожній з щелеп, причому розрізняють малі дефекти (від одного до трьох зубів), середні (від 3 до 9), і великі (від 9 до 13).
Ведучими симптомами в клініці часткової відсутності зубів є:
1. порушення неперервності зубного ряду, тобто утворення дефекту;
2. поява двох груп зубів: яка зберегла антагоністів (функціонуюча група) і така що втратила їх (нефункціонуюча група);
3. функціональна перегрузка окремих груп зубів;
4. деформація зубних рядів;
5. порушення акту жування, мовлення і естетичних норм;
6. порушення діяльності скронево-нижнещелепного суглобу і жувальних м'язів.
Викладач послідовно і глибоко розбирає з студентами ці симптоми звертаючи увагу на знання класифікації дефектів зубних рядів по Кенеді і правил Аплегата по її користуванню, знання класифікації деформацій зубних рядів по Е.В. Гаврилову, форм деформацій за Пономарьовою, теорії артикуляційної рівноваги за Годоном, синдрому Костена.
Він розбирає з студентами особливості обстеження хворого при частковій втраті зубів.
При розгляді запитання класифікації зубних рядів слід відмітити, що з запропонованих раніше класифікацій, в основу яких був покладений анатомо-топографічний принцип, найбільш прийнятною є класифікація Кенеді.
Автор розділяє всі дефекти зубних рядів на чотири основних класи:
1. Двосторонні беззубі ділянки, розташовані позаду від решти зубів.
2. Одностороння беззуба ділянка, розташована позаду від решти зубів.
3. Бічні беззубі ділянки, обмежені зубами, що залишилися з обох сторін.
4. Беззубий простір, розташований спереду від зубів, які залишилися, і пересікає середню лінію щелеп.
Основною перевагою класифікації Кенеді є ії логічність і простота, яка дає можливість відразу уявити вид дефекту і відповідну йому конструкції протезу. Кожен клас може мати підкласи, що визначаються числом додаткових дефектів зубного ряду.
Аплегат (1954) доповнив класифікацію Кенеді, запропонувавши 8 правил ії застосування:
1. Визначення класу дефекту не повинно попереджувати видалення зубів, так як це може змінити попередньо встановлений клас дефекту.
2. Якщо відсутній третій моляр і він не повинен бути заміщений, то він не враховується в класифікації.
3. Якщо є третій моляр і він повинен бути використаний як опорний зуб, то він враховується у класифікації.
4. Якщо відсутній другий моляр, який не повинен бути заміщений, то він не враховується у класифікації.
5. Клас дефекту визначається у залежності від найбільш дистально розташованих беззубих ділянок.
6. Додаткові дефекти розглядаються як підкласи і визначаються їх числом.
7. Величина додаткових дефектів не розглядається і враховується тільки їх число, визначаєме номером підкласу.
8. У 4 класу немає підкласів. Беззубі ділянки, які лежать по заду від дефекту у ділянці передніх зубів, визначають клас дефекту.
При розгляді питання про обгрунтоване застосування мостовидних протезів слід відзначити їх позитивні якості у порівнянні з іншими видами зубних протезів.
Він має багато позитивних сторін, внаслідок того, що майже повністю відновлює втрачену функціональну цінність зубощелепної системи, має ідеальну фіксацію, займає мінімальне протезне поле і не порушує відчуттів у порожнині рота. Цим пояснюється швидке звикання хворого до мостовидного протеза.
Мостовидний протез має ще ту перевагу перед іншими існуючими конструкціями, що жувальне тиснення передається на кістку через періодонт, який характеризується анатомо-фізіологічними особливостями пристосованими для трансформації жувального тиску, які регулюють функціональне навантаження зубів.
Мостовидні протези, як правило, виготовляють із міцних матері- алів-сплавів, тому вони більш довговічні, ніж інші зубні протези. Завдяки появі пластмас опорні частини протеза і штучні зуби можна облицьовувати пластмасою чи фарфором.
Такі мостовидні протези повноцінні в естетичному відношенні, так як можуть бути подібні по формі і кольору природним зубам. Мостовидні протези застосовуються звичайно для заміщення дефектів зубних рядів з метою відновлення зубних рядів, відновлення акту жування і мовлення; усунення естетичних недоліків попередження зубоальвеолярного подовження, патологічне стирання зубів, перегрузки зубів, що залишилися і інші.
Однак при оцінці протеза повинен бути також прийнятий до уваги і вплив його на тканини порожнини рота. З цього погляду мостовидні протези найменше відповідають вимогам, що ставляться до протезів з точки зору фізіології. Вони нерідко порушують життєздатність тканин порожнини рота і спричиняють патологічні процеси. Опорному зубу при виготовленні мостовидного протеза наноситься груба механічна травма. Мостовидні протези, особливо консольні, можуть перегружати опорні зуби, бути причиною їх патологічної рухомості.
Слід особливо відзначити порушення цілості зуба - позбавлення його природного покрову (емалі) і розкриття дентинних канальців що відкриває шлях для бактеріальної флори.
Під ясновим краєм коронки іноді скупчуються харчові залишки, які розкладаються і служать багатим поживним середовищем для численної патогеної мікрофлори.
Враховуючи всі позитвні і негативні сторони мостовидних протезів, необхідно їх призначати тільки по медичним показанням і виготовляти всі частини правильно.