Біомеханіка мостовидних протезів

Характер розподілення і величина жувального тиску, який падає на проміжну частину мостовидного протеза і передається на опорні зуби, залежить насамперед від місця прикладання і напрямку наг­рузки, довжини і ширини проміжної частини протеза. Важливо знати не тільки реакцію пародонту на функціональну нагрузку опорних зу­бів, але і шляхи розподілу пружніх напружень як в самому мостовид­ному протезі, так і в тканинах пародонту опорних зубів.

Необхідно розглянути різні варіанти прикладання нагрузки на мостовидний протез:

1. нагрузка посередині проміжної частини мостовидного протеза, коли вся конструкція, а також пародонт нагружається рівномірно і в зв'язку з цим опиняється в найбільш сприятливих умовах;

2. при збільшенні довжини проміжної частини або недостатньо виражених пружніх властивостей сплаву проміжна частина протеза мо­же прогинатися і викликати додаткову функціональну перегрузку у вигляді зустрічного, або конвергуючого, нахилу опорних зубів.

3. при прикладанні нагрузки до одного з опорних зубів прохо­дить зміщення обох опорних зубів, наступає зміщення обох опор по колу, центром якого є протилежний, менш напружений опорний зуб;

4. при вираженій сагітальній оклюзійній кривій або при значній деформації оклюзійної поверхні зубних рядів, коли частина верти­кальної нагрузки трансформується у горизонтальну. Подібні умови виникають і при використанні в якості однієї з опор рухомих зубів;

5. вертикальні нагрузки, які падають на проміжну частину мос­товидного протеза з одностороньою опорою викликають нахил опорного зуба у бік відсутнього сусіднього. При бокових рухах нижньої щеле­пи під час жування виникає обертання опорного зуба - крутящий мо­мент, що посилює функціональну перегрузку пародонту.

6. при односторонній опорі, яка складається з двох опорних зу­бів, коли має місце занурення в альвеолу опорного зуба, сусіднього з штучним. Другий опорний зуб знаходиться під дією втягуючих зу­силь.

Розподілення горизонтальних зусиль має відмінні особливості:

1. при горизонтальній нагрузці, прикладеній до середньої час­тини тіла мостовидного протеза, опорні зуби зазнають рівномірний тиск і передають нагрузку в пародонт з боку протилежного прикла­данню сили альвеолярної стінки;

2. якщо тиск прикладений до одного з опорних зубів, виникає зміщення цього зуба по колу, центром якого є інший опорний зуб з непошкодженим пародонтом.

Основні принципи конструювання мостовидних протезів:

1. опорні елементи і проміжна частина мостовидного протеза по­винні находитися на одній лінії;

2. при конструюванні мостовидного протеза слід використовува­ти опорні зуби з не дуже високою клінічною коронкою опорного зуба;

3. ширина жувальної поверхні проміжної частини мостовидного протеза повинна бути менше ширини жувальних поверхней зубів , які заміщуються.

4. величина жувального тиску обратно пропорціональна відстані від точки ії прикладання до опорного зуба. Зовсім протележна закономірність спостерігається при конструюванні мостовидних протезів з одностороньою опорою. Для зниження функціональної перегрузки опорних зубів необхідно збільшувати їх кількість, уникаючи застосування мостовидних проте­зів з односторонньою опорою і зменшуючи ширину жувальної поверхні проміжної частини протеза;

5. необхідно відновлювать контактні пункти між опорними еле­ментами мостовидного протеза і рядом стоячими природними зубами;

6. грамотне конструювання мостовидних протезів з точки зору нормальної оклюзії;

7. необхідно конструювати такі мостовидні протези, які б у найбільшій мірі відповідали вимогам естетики.

Показання до застосування при ортопедичному лікуванні хворих з дефектами зубних рядів мостовидними протезами і вибір їх конструк­ції визначаються в основному такими факторами: величиною дефекту, його топографією, станом опорних зубів і зубів-антагоністів.

Всі хворі, у яких є дефекти зубних рядів у ділянці передніх або видимих бічних зубів (премолярів), потребують заміщення їх протезами (найчастіше мостовидними) не тільки по функціональним, але і по естетичним показанням.

При дефекті у ділянці передніх зубів повинна бути взята до уваги і можливість краплинної інфекції. Дефект у ділянці передніх зубів незалежно від його величини є тому абсолютним показанням до протезування.

Відсутні премоляри і моляри заміщуються мостовидними протеза­ми, як правило, при наявності двостороньої опори.

У ділянці пердніх зубів і премолярів для заміщення одного зуба нерідко застосовуються так звані консольні протези з односторонньою опорою.

При розглиді питання про послідовність клінічних і лаборатор­них етапів необхідно виділити:

Клінічні етапи Лабораторні етапи
1. Обстеження хворого, постановка діагнозу, аналіз показань і протипоказань до заміщення зубного ряду незнімною мостовидною конструкцією, складання плану лікування, препарування зубів, отримання відтисків, захист відпрепарованих зубів, визначення центральної оклюзії. 1. Отримання гіпсових моделей, загіпсовка їх в оклюдатор у положенні центральної оклюзії, виготовлення опорних частин (повних штампованих металевих коронок).
2. перевірка (припасування) протеза (коронок) на опорних зубах, отримання відтисків, визначення центральної оклюзії. 2. Складання і склеювання гіпсових відтисків, їх оцінка, вкладання коронок у заглибини, які є у відтиску, отримання гіпсових моделей; зіставлення їх у положенні центральної оклюзії, загіпсовка в оклюдатор, моделювання проміжної частини з воску, відливання її з металу, припасування промижної частини до опорних коронок, запаювання і відбілювання.
3. Перевірка мостовидного протеза в порожнині рота, вибір кольору пластмаси або фарфору для облицювання. 3. Обробіток, полірування мостовидного протеза. При виготовленні промижної частини з фасетками – моделювання фасетки воском, загіпсовка в кювету, заміна воску на пластмасу, вказаного лікарем кольору, полірування пластмаси.
4. Остаточна перевірка мостовидного протеза в ротовій порожнині, фіксація на цемент. Рекомендації хворому.  

Після розбору теоретичного матеріалу заняття по учбовим запи­танням, викладач з'ясовує засвоєння студентами теоретичніх основ практичних навичок по визначенню жувальної ефективності по Агапову, Оксману і Курляндскому, визначення класу по Кенеді, формулювання діагнозу, складання плану ортопедичного лікування мостовид­ними протезами.

Впевнившись у засвоєнні студентами теоретичного матеріалу і розібравши помилки допушені у відповідях, викладач оцінює знання студентів і оголошує їм оцінки. Потім переходить до наступного розділу заняття.

Викладач проводить клінічний розбір тематичного хворого. Він звертає увагу студентів на техніку безпеки і організацію робочого місця. Демонструє студентам обстеження хворого, разом зі студента­ми формулює діагноз і намічає план ортопедичного лікування.

Студенти ведуть самостійний прийом хворих з частковою втратою зубів, обстежують хворого, визначають втрату жувальної ефективності по Агапову, Оксману, клас дефектів зубних рядів по Кенеді, ставлять ортопедичний діагноз, намічають план лікування, заповню­ють амбулаторну історію хвороби при консультативній допомозі викладача.

У випадку відсутності тематичного хворого студенти відпрацьовують методику препарування зубів на фантомах і отримують відтис­ки один у одного. Контроль результатів засвоєння теми може прово­дитися шляхом вирішення проблемно-ситуаційних задач.

Після закінчення прийому хворих, викладач перевіряє правиль­ність заповнення медичної документації, звертає увагу на допущені помилки під час самостійного прийому хворих. Оцінює роботу кожного студента, розбирає незрозумілі питання, дає домашне завдання.

Викладач називає тему наступного заняття і запитання для пов­торення. Черговий студент приводить в порядок робочі місця, здає інструментарій, відносить наочні посібники в учбову кімнату.



php"; ?>