Злочини у сфері господарської діяльності

 

Слід звернути увагу, що на встановлення кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності завжди впливають зміни економічного устрою держави. Злочини у сфері господарської діяльності посягають на суспільні відносини, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт та послуг. Більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчинюються шляхом дії (наприклад, контрабанда тощо). Окремі злочини можуть виразитися тільки в бездіяльності (наприклад, ухилення від сплати податків).

Для настання відповідальності за вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, в одних випадках, має значення настання негативних наслідків, в інших – ні. Так, при виготовленні, зберіганні, придбанні, перевезенні, пересиланні, ввезенні в Україну з метою збуту чи збут підроблених грошей, наприклад, сам факт придбання цих грошей є злочинним. А, наприклад, при доведенні до банкрутства, важливим для притягнення до кримінальної відповідальності є настання шкідливого наслідку – банкрутство.

Говорячи про відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності, необхідно підкреслити, що настання, а в деяких випадках і суворість покарання, залежить від розміру шкоди, заподіяної цим злочином. При визначенні цього розміру законодавець використовує термін «неоподаткований мінімум доходів громадян». Для його розрахунку слід використовувати положення Розділу ХХ Податкового кодексу України, де зазначено, що для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу для відповідного року. У 2014 р. сума неоподаткованого мінімума доходу громадян для кваліфікації злочинів становить 609,00 грн. Отже, наприклад, розмір несплачених податків для притягнення до кримінальної відповідальності в 2014 р. має становити 609 000,00 грн. (1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – п.1 примітки до ст. 212 КК).

Всі злочини у сфері господарської діяльності характеризуються виключно умисною формою вини. Тобто особа розуміє злочинність свого діяння, осмислює те, що це діяння призведе до покарання, але все ж таки бажає настання негативних наслідків. Крім цього, під час притягнення до відповідальності постає питання про наявність мотиву та мети у діях злочинця. Так, наприклад, відповідальність за розголошення деяких секретів виробництва окремої продукції настає тільки при наявності корисливих мотивів, метою такого розголошення є отримання винагороди.

Відповідальність за ці злочини настає з 16-річного віку. В деяких злочинах винною може бути особа, яка має спеціальний статус (наприклад, службова особа, платник податку тощо).

Злочини у сфері господарської діяльності умовно можна об'єднати в декілька груп:

1) злочини у сфері бюджетної системи України: нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетих призначень або з їх перевищенням (ст. 210 КК); видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку (ст. 211 КК); незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233 КК);

2) злочини у сфері кредитно-фінансової системи України: виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів (ст. 199 КК); незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК); контрабанда (ст. 201 КК); незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК); ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212); ухилення від сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ст. 212-1 КК); незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок (ст. 216 КК);

3) злочини у сфері підприємництва та іншої діяльності суб’єктів господарювання: незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва (ст. 203-1 КК); зайняття гральним бізнесом (ст. 203-2 КК); фіктивне підприємництво (ст. 205 КК); підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців (ст. 205-1 КК); протидія законній господарській діяльності (ст. 206 КК); протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2 КК); легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК); умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК); порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213 КК); доведення до банкрутства (ст. 219 КК); умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції (ст. 227 КК);

4) злочини у сфері конкурентних відносин: незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229 КК); незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231 КК); розголошення комерційної або банківської таємниці (ст. 232 КК); незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232-1 КК); приховування інформації про діяльність емітента (ст. 232-2 КК);

5) злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів: шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК); маніпулювання на фондовому ринку (ст. 222-1 КК); підробка документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів (ст. 223-1 КК); порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів (ст. 223-2 КК); виготовлення, збут або використання підроблених недержавних цінних паперів (ст. 224 КК).