Управління продуктивністю праці на підприємстві

⇐ Назад

Ознайомившись з даною темою, я з’ясувала, що продуктивність праці є одним з визначальних чинників досягнення успіху підприємства. Продуктивність праці – це показник, який відображає співвідношення кількості продукції, що виробляється в процесі праці та затрат праці на її виготовлення [8, с. 5]. У широкому розумінні зростання продуктивності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісних благ при тих самих або менших затратах праці.

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить передовсім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретного економічного розвитку, законодавчої бази та соціальних аспектів господарювання. Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення реального продукту й доходу, а тому воно є важливим показником економічного зростання країни. Кожне підприємство характеризується певним рівнем продуктивності праці, який може зростати або знижуватися під дією різноманітних чинників. Підвищення продуктивності праці є безперечною умовою прогресу і розвитку виробництва [12].

Для планування продуктивності праці на підприємстві можуть використовуватися вартісні і натуральні показники виробництва. Проте вимірювання продуктивності праці в натуральних одиницях практично не застосовується через різноманітність і непорівнянність продукції. Під час планування продуктивності праці визначають рівень, темпи і фактори її зростання.

Найпоширенішим методом планування показника підвищення продуктивності праці є планування за факторами її зростання.

Фактори, що впливають на підвищення продуктивності праці:

1) структурні зрушення у виробництві, тобто зміна частки окремих видів продукції в загальному обсязі виробництва;

2) підвищення технічного рівня виробництва;

3) удосконалення управління організації виробництва і праці;

4) зміна обсягу виробництва продукції;

5) галузеві фактори, наприклад зміна гірничо-геологічних умов, вміст корисних речовин у руді тощо;

6) уведення в дію і освоєння нових об'єктів.

Визначаючи кількісний вплив окремих факторів на підвищення продуктивності праці, слід виходити із відносної економії чисельності працівників за рахунок впливу того чи іншого фактору або їх сукупності. Вихідним показником усіх планово-економічних розрахунків є необхідна чисельність промислово-виробничого персоналу (умовна), розрахована на основі показників базисного виробітку і запланованого обсягу виробництва, тобто вона дорівнює базисній чисельності, помноженій на показник темпу зростання запланованого обсягу продукції.

Важливим фактором зростання продуктивності праці є підвищення технічного рівня виробництва, що досягається за рахунок комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, упровадження передових технологій, модернізації діючого устаткування, зміни конструкції і технічних характеристик виробів.

Основні етапи планування продуктивності праці такі:

§ аналіз рівня і динаміки продуктивності праці в попередньому періоді;

§ виявлення резервів підвищення виробітку в наступному періоді;

§ вивчення очікуваного рівня продуктивності праці в поточному періоді;

§ розроблення плану заходів щодо використання виявлених резервів

§ розрахунок ефективності кожного заходу, спрямованого на підвищення продуктивності праці;

§ визначення можливого рівня продуктивності праці в плановому періоді

Планове зростання продуктивності праці обчислюють, порівнюючи середній виробіток на одного працівника в плановому періоді з аналогічним показником базисного періоду.

На ОКП «ОАТМК ім. М.Водяного» випущеною продукцією є нематеріальні блага – вистави, концерти. Згідно з цим випущеною продукцією підприємства будуть вважатися білети куплені глядачами театру.

Дослідження рівня продуктивності праці на ОКП «ОАТМК ім. М.Водяного» показано в табл.2.1.

Таблиця 2.1

Використання трудових ресурсів ОКП «ОАТМК ім. М.Водяного»

№ п/п	Показник	Одиниця виміру	2012 р.	2013 р.	Відхилення від попереднього року
абсол.	%

1.	Обсяг продажу	тис грн
2.	Середньоспискова чисельність працівників в т.ч.:	чол.				1,48
	- робітники	чол.
	питома вага в загальному складі	%				3,34
	- адміністративний та творчий персонал	чол.
	питома вага в загальному складі	%			-1	-1,41
	Продуктивність праці персоналу	тис.грн.	7,12	10,53	3,41	47,89
3.	Фонд оплати праці	тис грн	960,2	2850,0	1889,8	196,82
4.	Середньомісячна заробітна плата	грн				192,02

Аналізуючи продуктивність праці працівників театру, важливо відзначити, що з кожним роком вона збільшується. Дана тенденція викликана підвищенням ефективності використовуваної системи мотивації, поліпшенням умов праці, підвищенням зацікавленості працівників у результатах діяльності підприємства, поліпшенням соціально-психологічного клімату в колективі. Продуктивність праці персоналу театру у 2013 році в порівнянні з 2012 роком зросла на 47,89%.

Поряд зі збільшенням продуктивності праці, на підприємстві відбувається збільшення чисельності персоналу. Так, у 2012 році чисельність персоналу склала 337 чоловік, а у 2013 році − 342 чоловіка. Також на підприємстві збільшився фонд заробітної плати: у 2012 році він складав 960,2 тис.грн. , а у 2013 році – 2850 тис.грн. Ці показники свідчать про успішність діяльності підприємства.

Враховуючи першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентоспроможності підприємства, керівники і фахівці всіх рівнів у перспективних організаціях повинні розробляти і впроваджувати програми управління продуктивністю. Ці програми на підприємстві охоплюють такі етапи:

1) вимірювання та оцінку досягнутого рівня продуктивності по підприємству в цілому і за окремими видами праці, зокрема;

2) пошук та аналіз резервів підвищення продуктивності на основі інформації, одержаної під час вимірювання і оцінки;

3) розроблення плану використання резервів підвищення продуктивності праці, який повинен передбачати конкретні терміни і заходи щодо їх реалізації, фінансування витрат на ці заходи та очікуваний економічний ефект від їх впровадження, визначати відповідальних виконавців;

4) розроблення систем мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності;

5) контроль за реалізацією заходів, передбачених планом і всією програмою, регулювання їх виконання;

6) вимірювання та оцінку реального впливу передбачуваних заходів на зростання продуктивності праці [7].

Для підвищення продуктивності праці персоналу можуть використовуватися такі заходи: розроблення систем мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності; пошук і аналіз резервів підвищення продуктивності; здійснення контролю за виконанням поставлених завдань тощо.

Узагальнюючи усе вище сказане, можна зробити висновок, що продуктивність праці – це показник, який відображає співвідношення кількості продукції, що виробляється в процесі праці, та затрат праці на її виготовлення. Підвищення продуктивності праці повинно бути на першому плані в діяльності будь-якого підприємства, яке прагне досягти максимального результату при мінімальних затратах, а це, як відомо, – мета абсолютно усіх комерційних організацій, що функціонують в умовах ринку.

⇐ Назад