Анатомічна постановка зубів по методу Гізі

Варіанти   Критерії самоконтролю
I варіант   Постановка всіх зубів верхньої щелепи в межах протетичної площині паралельно лінії Кампера, яка проходить на 2 мм нижче верхньої губи.
II варіант - ступінчаста постановка. З огляду на викривлення альвеолярного відростка верхньої щелепи в сагітальній напрямку, змінюючи нахил нижніх жувальних зубів, розміщувати кожен з них паралельно площині відповідної ділянки щелепи.
III варіант - постановка жувальних зубів по зрівняльної площині. Бічні зуби верхньої щелепи ставлять так: перший премоляр - на рівні протетичної площині щічним горбком, другий премоляр - обома горбками: перший моляр - Мезио-щічним горбком; інші горбки першого і все горбки другого моляра розміщені по площині.

Постановка зубів по сферичній поверхні (теорія Монсона)

Етапи постановки. Критерії самоконтролю
Після визначення альвеолярної висоти     Корекція верхнього валика. Щокові горби всіх зубів розташовуються по сферичної поверхні. Лінії, проведені через жувальні зуби по їх довгій осі, спрямовані вгору і сходяться в певній точці черепа. На нижній восковий оклюзійний валик встановлюють подковообразную металеву пластинку з блюдцеподобним поглибленням і фіксують її. Проводиться в порожнині рота шляхом додавання або соскабливания воску в залежності від рухів нижньої щелепи. Валики з базисами фіксуються в центральній оклюзії. Штучні зуби використовуються тільки з низькими горбками або безбугровие.

 

Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань.

- гіпсування моделей в окклюдатор, артикулятор;

- перенесення на моделі орієнтирів, отримані при визначенні центрального співвідношення щелеп;

- анатомічна постановка зубів у простому шарнірному окклюдаторе по склу /за методом Васильєва/.

Задачі

1. Який віск необхідно використати для виготовлення воскових базисів та прикусних валиків:

1) бюгельний;

2) базисний;

3) "Лавакс";

4) "Формодент".

 

2. На що вказує позначена на восковому валику "лінія посмішки":

1) на довжину фронтальних зубів;

2) на рівень розслаблення м'язів;

3) відстань, на яку розмикаються зубні ряди;

4) величину нижньої третини лиця.

 

3. Розміщення трикутника Паунда необхідно враховувати під час конструювання штучних зубних рядів на верхній чи нижній щелепі:

1) на обох;

2) на верхній;

3) на нижній;

4) усе вищесказане правильне.

 

4. Знання розміщення трикутника Паунда необхідне під час конструювання таких відділів зубного ряду:

1) усього зубного ряду;

2) бічного відділу;

3) фронтального відділу;

4) усе перераховане правильне.

 

5. Під час конструювання штучних зубних рядів на верхній щелепі за методикою Васильєва постановка центрального різця проводиться так:

1) центральний різець не торкається поверхні скла;

2) центральний різець торкається різальним краєм поверхні скла;

3) центральний різець торкається тільки медіальним краєм поверхні скла; Г 4) центральний різець торкається поверхні скла тільки дистальним краєм.

 

6. Під час постановки ікла за методикою Васильєва необхідно дотримуватися такого правила:

1) зуб торкається скла різальним краєм;

2) зуб не торкається поверхні скла;

3) зуб не доходить до поверхні скла 2 мм;

4) постановка ікла не вимагає дотримання ніяких правил.

 

7. Постановка другого різця передбачає дотримання такого правила:

1) другий різець торкається поверхні скла;

2) другий різець не торкається поверхні скла;

3) другий різець торкається поверхні скла медіальним краєм;

4) другий різець торкається поверхні скла дистальним краєм.

8. Постановка першого моляра вимагає дотримання такого правила:

1) перший моляр торкається скла всіма горбками;

2) перший моляр торкається скла вестибулярними горбками;

3) перший моляр не торкається поверхні скла;

4) перший моляр торкається поверхні скла медіально-піднебінним горбком.

9. Під час постановки другого премоляра за методикою Васильєва необхідно дотримуватися такого правила:

1) другий премоляр торкається скла двома горбками;

2) другий премоляр не торкається поверхні скла;

3) другий премоляр торкається поверхні скла тільки піднебінним горбком

4) другий премоляр торкається поверхні скла тільки вестибулярним горбком.

10. Постановка першого премоляра за методикою Васильєва можлива за дотримання такого правила:

1) перший премоляр не торкається поверхні скла;

2) перший премоляр торкається поверхні скла піднебінним горбком;

3) перший премоляр торкається поверхні скла вестибулярним горбком;

4) перший премоляр торкається поверхні скла двома горбками.

11. Правильна постановка другого моляра за методикою Васильєва можлива за умови, коли:

1) другий моляр не торкається скла всіма горбками;

2) другий моляр торкається поверхні скла піднебінними горбками;

3) другий моляр торкається поверхні скла всіма горбками;

4) другий моляр торкається поверхні скла вестибулярними горбками.

 

12. У результаті конструювання штучного зубного ряду на верхній щелепі за методикою Васильєва утворюється крива, яка спрямована:

1) у вестибулярний бік;

2) у піднебінний бік;

3) догори;

4) донизу.

 

13. Технологія виготовлення повних знімних пластинкових протезів передбачає включення у штучний зубний ряд певну кількість штучних зубів. Скільки їх повинно бути:

1) 25 штучних зубів на обидві щелепи;

2) 26 штучних зубів на обидві щелепи;

3) 28 штучних зубів на обидві щелепи;

4) 32 штучні зуби на обидві щелепи.

 

14. У разі прогнатичного співвідношення щелеп штучний зубний ряд на нижній щелепі вкорочують на:

1) перші премоляри;

2) другі премоляри;

3) перші моляри;

4) другі моляри.

 

15. Після повної втрати зубів розрізняють наступні види співвідношення:

1) фізіологічна прогнатія;

2) пряме;

3) прогенічне;

4) фізіологічна прогенія;

5) прогнатичне;

6) 1+2+3;

7) 2+3+4;

8) 2+3+5

 

16. Орієнтиром для постановки центральних різців є розташування:

1) крил носа;

2) вуздечки верхньої губи;

3) лінії естетичного центра обличчя;

4) фільтрума верхньої губи.

 

17. Після проведення етапу визначення центрального співвідношення щелеп воскові базиси з оклюзій ними валиками:

1) використовують для постановки штучних зубів;

2) зберігають до етапу перевірки конструкції протеза;

3) зберігають до повного виготовлення протезів і їх накладання;

4) переплавляють для повторного використання воску.

 

18. Кут сагітального суглобового шляху (за Гізі) в середньому дорівнює (в градусах):

1)33;

2) 37;

3) 40.

4) 60.

 

19. Кут сагітального різцевого шляху (за Гізі) в середньому дорівнює (в градусах):

1) 20-30;

2) 40-50;

3) 55-60.

 

20. Кут трансверзального суглобового шляху (кут Бенета) в середньому дорівнює (градуси):

1) 17;

2) 26;

3) 33.

 

21. Кут трансверзального різцевого шляху (готичний кут) дорівнює (градуси):

1) 40-60;

2) 80-90;

3) 100-120.

 

22. Орієнтири, за допомогою яких на загіпсованих в оклюдатор чи артикулятор моделях визначається вид постановки штучних зубів:

1) напрямом міжальвеолярних (інтеральвеолярних) ліній;

2) горизонтальна площина;

3) кут, утворений міжальвеолярною лінією с горизонтальною площиною.

 

23. При повній відсутності зубів конструювання зубних рядів по ортогнатичному, прогенічному чи прогнатичному співвідношенню обумовлено:

1) необхідністю збільшенням оклюзійної поверхні;

2) вимогами хворого;

3) видом апарату для конструювання зубних рядів (оклюдатор, артикулятор);

4) видом співвідношення щелеп хворого;

5) ступінню атрофії щелеп.

 

24. При повній відсутності зубів кут менш ніж 80°, утворений між альвеолярними лініями і горизонтальною площиною, є показанням до постановки штучних зубів за типом:

1) ортогнатичним;

2) прогенічним;

3) прогнатичним;

4) прямим.

 

25. При повній відсутності зубів прогенічний тип постановки штучних зубів характеризується:

1) видом гіпсування воскового базису у кювету;

2) перехресною постановкою бокових зубів;

3) видом апарату, що використовується для фіксації моделей (оклюдатор, артикулятор);

4) зменшенням кількості штучних зубів в протезі верхньої щелепи до 12;

5) 2+4;

6) 2+3+4;

7) 1+2+3+4.

Література

а) Основна:

1. Рожко М.М. Ортопедична стоматологія / М. М. Рожко, В. П. Неспрядько. – К.: Книга плюс, 2003. – 552 с.

2. Зубопротезна техніка / За ред. проф. М. М. Рожка, проф. В. П. Неспрядька. – К.: Книга плюс, 2006. – 543 с.

3. Нідзельський М. Я. Механізми адаптації до стоматологічних протезів. – Полтава: ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2003. – 116 с.

4. Король М.Д., Коробєйніков Л.С., Кіндій Д.Д., Ярковий В.В., Оджубейська О.Д. Тактика курації хворих у клініці ортопедичної стоматології. Полтава, 2003.

5. Абдурахманов А. И. Материалы и технологии в ортопедической стоматологии / А. И. Абдурахманов, О. Р. Курбанов. – М.: Медицина, 2002. – 600 с.

6. Загорский В. А. Протезирование при полной адентии: руководство для врачей / В. А. Загорский. – М.: Медицина, 2008. – 374 с.

7. Дапприх Ю. Протезирование при полной адентии: клинические и зуботехнические этапы изготовления съемных полных протезов по модифицированному методу Лауритцена / Юрген Дапприх, Эрнст Ойдтманн. – М.: Азбука , 2007. - 180 с.

8. Копейкин В. Н. Зубопротезная техника / В. Н. Копейкин, Й. С. Кнубовец. − М.: Медицина, 2001. – 564 с.

9. Помойницький В. Г. Зубне протезування в алгоритмах, схемах і рисунках: Навч.-метод. посібник / В.Г. Помойницький, О. О. Фастовець. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2006. – 120 с.

Додаткова:

1. Руководство по ортопедической стоматологии. Протезирование при полном отсутствии зубов: учеб. пособие / Под ред. Лебеденко И. Ю., Каливраджияна Э. С., Ибрагимова Т. П. – М.: МИА, 2005. – 400 с.

2. Рябов С. В. Индивидуальное оформление окклюзионных поверхностей искусственных зубных рядов / С. В. Рябов, Т. В. Мурзова. – Н. Новгород: НГМА, 2010. – 72 с.

3. Хватова В. А. Клиническая гнатология. – М.: Медицина, 2005. – 468 с.

4. Курс лекцій YII семестру;

5. Аболмасов Н.Г., Аболмасов Н.Н., Бычков В.А., Аль-Хакем А. Ортопедическая стоматология. - Смоленск, 2000. - С. 28-65.

Методичні вказівки складено: _______________________________

Методичні вказівки переглянуто і затверджено на засіданні кафедри: ___ ортопедичної стоматології _________________________________

 

З доповненнями (змінами) _______________________________________

 

В.о. завідувача кафедри

доцент І.В. Янішен __________