Режим роботи цеху (заводу)
Виробництво керамічних плиток може бути організоване у вигляді окремого підприємства або входити до складу домобудівних або керамічних комбінатів. Керамико-плиткове підприємство включає склади сировини і готової продукції, массозаготовительный цех, цех основного виробництва, ремонтно-механічний цех. Підприємство по випуску керамічних плиток може також мати у своєму складі цехи по випуску цеглини, черепиці або інших будівельних керамічних виробів. Режим роботи цехів і відділень підприємства за наявності буферних запасів представлені в таблиці 4 [8].
Таблиця 4
Режим роботи
| Найменування цехів і відділень | Кількість робочих днів в році, Nр | Кількість змін в добу, Nсм | Тривалість зміни, Тсм, ч |
| Склад сировини : прийом сировини подача сировини у виробництво | |||
| Массозаготовительный цех: попередня підготовка сировини приготування мас | |||
| Виробництво плиток : распылительные сушарки автоматизовані конвеєрні лінії (пресування, сушка, випалення) відділення сортування і упаковки | |||
| Відділення приготування глазурі | |||
| Склад готової продукції : прийом відвантаження | |||
| 305-365 | 2-3 |
Річний фонд робочого часу складає 8400 ч. Річна продуктивність - 60 млн шт плитки [8].
2.3 Розрахунок виробничої потужності цеху (заводу)
Виробнича потужність цеху (заводу) визначається по формулі
,
де Ма1 - виробнича потужність провідного устаткування кожної технологічної лінії.
Виробнича потужність устаткування Ма1 визначається по формулі
,
де Пч - годинна (паспортна) продуктивність устаткування, м3/ч; м3/ч (прес КРУ - 160);
Тр - режимний фонд роботи устаткування за рік, година
Режимний фонд роботи устаткування Тр, година, розраховується по формулі
,
де 365 - число днів в році;
Nвых - число вихідних днів; Nвых=0;
Nпразд - число святкових днів; Nпразд=0;
NППР - неминучі зупинки на ремонт; NППР=8;
n - кількість змін в добу; n=3;
t - тривалість зміни, t=8 ч при тривалості робочого тижня 40 ч.
Звідси слідує
Тоді
2.4 Розрахунок сировини і допоміжних матеріалів
Потреба в сировинних матеріалах в годину (зміну, добу, рік) розраховують по наступних формулах:
- прес-пороша
м3/ч
де Qn - потреба в пресс-порошке, м3/ч; V - геометричний об'єм виробу, м3; Vn - об'єм порожнеч у виробі, м3; Кр - коефіцієнт розпушування,
Qr - розрахункова (задана) продуктивність технологічної лінії, шт/ч; Кпот - коефіцієнт, що враховує втрати прес-пороша при його підготовці, рівний 0,93 - 0,97;
- глини
, м3ч
де Qг - потреба в глині, м3/ч; рп і рг - середня щільність прес-пороша і глини, відповідно, кг/м3;
- шликера
м3/ч
де Qш - потреба в шликере, м3/ч; qв - відносний зміст вологи, рівний 0,4 - 0,55;
- добавок
м3/ч
де Qд - потреба в добавках, м3/ч; Qм - витрата глиномассы в годину, визначувану по формулі для прес-пороша, м3/ч; qд - відносний зміст добавок в глиномассе при пластичному способі формування.
Середня щільність формування маси :
кг/м3
де рм, рг і рд - середня щільність формувальної маси, глини і добавок відповідно, кг/м3; рг і рд - зміст глини і добавок в глиномассе, %.
Середня щільність шликера :
кг/м3
де рш, рг і рв - середня щільність шликера, глини і води, відповідно, кг/м3; qг і qв - зміст глини і води в шликере, %.
У таблиці 5 приведені нормовані технологічні втрати, що мають місце бути у виробництві керамічних плиток [8].
Таблиця 5
Нормовані технологічні втрати, %
| Межі виробництва | Облицювальні плитки | Підлогові плитки | Фасадні плитки | |||
| втрати | повертані у виробництво | втрати | повертані у виробництво | втрати | повертані у виробництво | |
| Переробка сировини | 2,0 | 0,5 | 1,0 | 0,5 | 1,0 | 0,5 |
| Массоприготовление | 3,0 | 0,5 | 3,0 | 0,5 | 3,0 | 0,5 |
| Отримання прес-пороша | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
| Пресування | 2,0 | 1,5 | 4,0 | 3,5 | 2,5 | 2,0 |
| Випалення | 9,0 | 8,0 | 7,5 | 6,0 | 8,0 | 7,0 |
| Приготування глазур | 2,0 | - | 2,0 | - | 2,0 | - |
| Перекачування глазурі | 3,0 | - | 3,0 | - | 3,0 | - |
| Глазурування | 7,0 | 2,0 | 7,0 | 2,0 | 9,0 | 2,0 |
| Випалення | 9,0 | - | 7,5 | - | 8,0 | - |
2.5 Підбір і розрахунок технологічного устаткування
Коефіцієнти для розрахунку річного фонду чистого часу роботи основного устаткування приведені в таблиці 6 [8].
Таблиця 6
Технологічне устаткування
| Технологічне устаткування | Коефіцієнт | Призначення устаткування | ||
| технічного використання, Ктв | готовності, Кго | використання змінного часу, Кзм | ||
| Агрегат для дроблення і подрібнення глин | 0,96 | 0,98 | 0,83 | Приготування глинистої суспензії |
| Дробарка щічна, бігуни | 0,97 | 0,98 | 0,95 | Дроблення і помел черепа, доломіту |
| Дробарка молоткаста, млин кульовий сухого млива | 0,94 | 0,99 | 0,95 | Дроблення і помел отощающих |
| Сушарка барабанна | 0,93 | 0,98 | 0,98 | Сушка піску |
| Млин кульовий мокрого помелу | 0,97 | 0,99 | 0,95 | Тонкий помел отощающих |
| Мішалка пропелерна | 0,99 | 0,99 | 0,99 | Перемішування шликера і суспензії |
| Насос мембранний грунтовий | 0,98 | 0,99 | 0,98 | Перекачування шликеров, глинистих суспензій |
| Распылительная сушарка | 0,90 | 0,97 | 0,94 | Обезводнення шликеров |
| Конвеєрна лінія | 0,90 | - | 1,0 | Виготовлення керамічних плиток |
Пресування здійснюють при виготовленні облицювальних, фасадних і підлогових плиток на гідравлічних, колінно-важільних пресах і гідравлічних пресах КРУ- 160 з двоступінчатим пресуванням і скиданням тиску між першою і другою східцями для запобігання запрессовки повітря. Останнім часом застосовують аналогічні пресу КРУ- 160 досконаліші преси РУ- 250 і РУ- 500. технічна характеристика пресів приведена в таблиці 7 [8].
Таблиця 7
Технічна характеристика пресів для формування
| Показник | Тип пресу | |||
| КРКп - 125 | КРУ - 160 | РУ - 250 | РУ - 500 | |
| Максимальний тиск, МН | 1,25 | 1,6 | 2,5 | 5,0 |
| Продуктивність, м2/год | до 53 | до 53 | до 67 | до 134 |
| Максимальне число пресувань в 1 хвилину | до 29 | до 20 | до 25 | до 25 |
| Кількість пресованих плиток розміром 150×150 мм | 2-3 | |||
| Потужність електродвигуна, кВт | 7,5 | |||
| Габаритні розміри, мм: довжина ширина висота | ||||
| Маса, т | 4,7 | 6,5 | 13,7 |
Штатна відомість представлена в таблиці 8 [8].
Таблиця 8
Штатна відомість
| Професія робітника, посада | Розряд | Кількість робітників | Всього | ||
| I зміна | II зміна | III зміна | |||
| А. Виробничі робітники | |||||
| Оператор глинорыхлителя | III | ||||
| Оператор первинної переробки сировини | III | ||||
| Оператор автомата-укладальника | IV | ||||
| Сушильник | IV | ||||
| Обжигальщик | IV | ||||
| Черговий електрик | IV | ||||
| Слюсар по ремонту КІП | IV | ||||
| Вартуючи | I | ||||
| Комірник | I | - | |||
| Робітники складу | II | ||||
| Робітник по прибиранню приміщень | II | - | |||
| Чергові слюсарі | IV | ||||
| Транспортувальник | II | ||||
| Разом | |||||
| Б. Цеховий персонал | |||||
| Директор | - | - | - | ||
| Головний інженер | - | - | - | ||
| Заст. директора | - | - | - | ||
| Старший інспектор по кадрах | - | - | - | ||
| Інженер по охороні праці і ТБ | - | - | - | ||
| Начальник кадрів | - | - | - | ||
| Секретар | - | - | - | ||
| Головний механік | - | - | - | ||
| Інженер-технолог | - | - | - | ||
| Інженер-лаборант | - | - | - | ||
| Головний бухгалтер | - | - | - | ||
| Помічник бухгалтера | - | - | - | ||
| Начальник цеху | - | - | - | ||
| Старший майстер | - | - | - | ||
| Майстри | - | - | - | ||
| Разом | |||||
| Всього |
2.6 Контроль технологічних процесів і якості продукції
Вимоги до якості керамічних облицювальних плиток і плит і методів контролю встановлені наступними стандартами:
· DIN 18 155 Т3 для глазурованих плиток з низьким водопоглинанням (глазуровані керамічні і пористі керамічні облицювальні плитки);
· DIN 18 155 Т4 для облицювальних плиток з низьким водопоглинанням (глазуровані і неглазуровані керамічні облицювальні плитки);
· DIN 18 166 для керамічних фасадних плиток типу "кабанчик";
· DIN 18 158 для клінкерних плиток при пристрої покриттів підлоги.
Максимально допустимі відхилення розмірів для різних керамічних облицювальних плиток і плит представлені в таблиці 9.
Таблиця 9
Допустимі відхилення розмірів
| Показники | Плитки | ||
| керамічні | кам'яно-керамічні | керамічні прислонные | |
| Виробничий стандарт | DIN18 155, ч. 1 | DIN18 155, ч. 4 | DIN18 166 |
| Характеристика черепка | Пористий, водопоглинання не нормоване, в середньому > 10% по масі | Щільний, водопоглинання по масі < 2% | Пористий, водопоглинання по масі для світлої кераміки < 3%, для кольорової < 6% |
| Спосіб пресування | Горизонтальний, сухий | Вертикальний, пластичний | |
| Лицьова сторона | Глазурована | Глазурована і неглазурована | |
| Тильна сторона | Гладка, злегка профільована | Рифлена, жолобчаста | |
| Застосування | Для стін | Для підлог | Для стін і підлог |
| Стандартні розміри, см | 15×15 | 10×20 | 11,5×24 |
| Допуск по довжині і ширині, % | ±0,5 | ±0,5 | ±1,0 |
| Міцність на вигин | Не менше 17,5 | < 25 | < 20 |
3. Екологічні заходи
Промисловість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій робить величезну дію на довкілля. Ця дія різноманітна і відбувається на усіх етапах, починаючи від здобичі сировини для виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій і кінчаючи експлуатацією будівель і споруд. Так, підприємства будівельної індустрії є джерелами забруднення довкілля (повітря і водного басейнів, поверхні землі) цементного, азбестового, керамзитового та ін. видами пилу, димовими газами теплових установок, стічними водами, різними маслами і емульсіями, паливно-мастильними матеріалами, виробничими відходами і бракованими виробами, а на спеціальних підприємствах - ще і відходами фенолу, бензолу і тому подібне. Крім того, деякі види будівельних матеріалів в процесі їх виробництва і в період експлуатації можуть робити небажану дію на середовище і людину. Інші матеріали, наприклад, полімерні матеріали, лаки і фарби, виділяють леткі токсичні речовини; пил мінеральної вати робить дратівливу дію на дихальні шляхи і шкіру людини. Деякі види природних кам'яних і штучних обпалювальних матеріалів мають підвищений радіаційний фонд і так далі. Усе це зумовило першу екологічну проблему галузі.
Іншою не менш важливою екологічною проблемою є проблема раціонального і комплексного використання природних ресурсів - мінеральних, водних, паливно-енергетичних, утилізації численних відходів.
Охорона довкілля означає систему державних і громадських заходів, що забезпечують збереження природного середовища, придатного для життєдіяльності нашого і майбутнього покоління людей.
Охорона довкілля включає 4аспекта:
· екологічний;
· техніко-економічний;
· соціально-політичний;
· морально-етичний.
Екологічний аспект пов'язаний з біологічною рівновагою людського суспільства з природою при глобальному забрудненні довкілля.
Техніко-економічний аспект пов'язаний із загрозою виснаження природних ресурсів.
Соціально-політичний аспект пов'язаний з проблемою вирішення цих питань не лише у рамках окремих регіонів або навіть країни, але і в глобальному масштабі, що охоплює людство в цілому.
Для запобігання негативній дії ведеться:
1. Розробка природоохоронних стандартів і нормативів.
2. Здійснення систематичних спостережень, контролю і оцінки ОС.
3. Розробка наукових основ гігієни ОС і критеріїв негативної дії на людину.
4. Визначення норм ГДК, ПВД і ПДС.
5. Впроваджуються автоматизовані системи контролю атмосфери, води, грунту.
6. Розробка методики оцінки екологічного збитку, що наноситься забрудненням, і ефективності природоохоронних заходів.
Враховуючи усе сказане вище, можна виділити основні напрями охорони довкілля в промисловості будівельних матеріалів :
- використання вторинних матеріальних ресурсів багатьох галузей промисловості;
- раціональне використання підприємствами галузі топливоэнергетических ресурсів з вибором найбільш ефективних і менш забруднюючих довкілля;
- комплексне використання ВМР, ВЭР;
- перехід підприємствами на мало- і безвідходні технології виробництва;
- раціональне водоспоживання, розробка і впровадження технологій, що передбачають мінімальну витрату води, замкнутий цикл водопостачання, ефективну систему очищення стічних вод.
4.Фрикційні преси
4.1 Загальні відомості про фрикційні преси
Дводискові преси внаслідок простоти прибудую і експлуатації знайшли ширше застосування в промисловості в порівнянні з іншими типами гвинтових фрикційних пресів.
Сморід відносяться до пресів типу П2, виконані за схемою МЗ і є вертикальні машини закритого типу з відкритим верхнім приводом (малий. 13.1).
Лита станина складається з двох частин : підстави (столу) з бічними стійками 16 і верхньою траверси 11. Замкнутість рами станини і її жорсткість забезпечуються стягуванням двома болтами 12. До траверсі прикріплено два кронштейни 9 під опори приводного валу 7. Провідна гайка 10 гвинтової парі встановлена на пресовій посадці і законтрила спеціальними клинами в отворі по центру траверси. Гайки виконують з бронзи БрАЖ 9-4, антифрикційного чавуну або біметалічного.
Вузол приводу пресу включає індивідуальний електродвигун 2, кли-ноременную передачу 3 і приводний вал 7 з шківом 4 і двома плоскими дисками 5 і 8. Положення дисків на валу регулюють настановними гайками. Опори валу - роликові підшипники.
Головний старанний механізм пресу містить крутінь 6, гвинт 1 і повзун 15. Крутінь виготовлений із сталевого литва. На зовнішній циліндричній поверхні крутеня укріплена стрічка з ферродо або колодки з інших фрикційних матеріалів. Маточина крутеня сполучена з гвинтом трьома циліндричними шпонками, що виконують одночасно роль запобіжників від перевантаження.
α= 13. 17° і тремя-четырьмя заходами. У нижній частині гвинта встановлено гальмо колодки 14 для зупинки механізму.
Повзун пресу - коробчатого типу з литим корпусом. Нижня опора п'яти гвинта плоска і змінна, верхня виконана у вигляді наполегливого кулькового підшипника.
Прес оснащень нижнім виштовхувачем 17 механічного типу: поперечка виштовхувача пов'язана тягою з повзуном, і при його підйомі здійснюється цикл виштовхування відштампованого виробу. На вимогу замовника завод- виготівник може встановити на пресі верхній планковий виштовхувач в повзунові і притискну подушку в столі пресу.
Рис 13.1. Вертикальний дводисковий прес
Мастило пресу здійснюється централізований від ручної маслостанции 18 і індивідуально масельничками. Гайку шпинделя змащують через спеціальну масельничку в траверсі пресу. П'ята гвинта в повзунові працює з повним зануренням в масляну ванну.
Управління дводисковими пресами може бути механічним (важільним), електрогідравлічним, гидромеханическим або пневмомеханічним, допускаючим роботові поодинокими і безперервними послідовними ходами.
Електрогідравлічне управління здійснюється таким чином (малий. 13.2). До правого кінця приводного валу 20 приєднаний через наполегливий кульковий підшипник поршень 18 гідроциліндра 17 перемикань ходів. Рухом поршня управляє трипозиційний золотник 5.
Рис 13.2. Схема електрогидравлическогоуправления дводисковим пресом
Лопатевий насос 2 з індивідуальним електродвигуном подає рідину високого тиску в ліву або праву порожнині циліндра 17. Поперемінний рух поршня забезпечує підведення до крутеня 21 то лівого 22, то правого 19 приводних дисків. Тому гвинт 23 то угвинчується в гайку 12 - хід повзуна 32 вниз, то вигвинчується з неї - хід повзуна вгору.
При включеному головному електродвигуні, але ненатиснутих кнопках Пуск поршень 18 циліндра 17
під дією пружини 16 займає середнє положення, таке ж положення займає і золотник 5. Обидві порожнини циліндра 17 при цьому сполучені із зливним баком 1. На схемі видно, що в цьому випадку на злив працює і насос 2, тому лещата рідини в робочій порожнині гальмівного циліндра 27 немає і поршень 25 віджатий пружиною 24 в крайнє ліве положення. При цьому важіль 28 відхилений вліво і притискує гальмівні колодки 30 до барабана 31, закріпленому на гвинті 23; останній виявляється загальмованим, щоб утримувати повзун нерухомим в крайньому верхньому положенні, як показано на малий. 13.2.
При натисненні кнопки Пуск золотник 5 під дією свого лівого електромагніту зміщується управо і сполучає ліву порожнину циліндра 17 з насосом, а праву - із зливним баком. Під тиском робочій рідині поршень 18, стискуючи пружину 16, зміщується управо і притискує із заданою силою лівий диск 22 до крутеня 21. Для качану руху повзуна 32 вниз має бути відключене гальмо - це відбувається в результаті одночасного вступу рідини високого тиску в робочу порожнину циліндра 27, зміщення його поршня 25 управо і відведення гальмівних колодок 30 від барабана 31.
При деякому недоходе до крайнього нижнього положення кулачна планка 7, укріплена на повзунові, натискає на кінцевий вимикач (КВ) 4 і вимикає лівий електромагніт золотника 5: останній під дією власної пружини повертається в середнє положення, перемикаючи
обидві порожнини циліндра 17 на злив. Звільнена пружина 16 також повертає поршень 18 в середнє положення. Приводний вал встановлюється так, що диски не торкаються крутеня. Головний старанний механізм продовжує рух за інерцією за рахунок накопиченої кінетичної енергії. Тиск в робочій порожнині циліндра 27 падає, але гальмо не включається
оскільки при ході повзуна вниз ролик 26 на лівому штоку поршня 25 набігає на кулачну планку 29, що і утримує гальмівні колодки віджатими.
Потім слідує удар. У цей момент кулачна планка 6 натискає на КВ 3, що включає правий електромагніт золотника 5. Останній зміщується вліво, сполучаючи праву порожнину циліндра 77 з насосом, а ліву - із зливним баком. У результаті до крутеня підводиться правий диск 19 і відбувається хід вгору. Гальмо при цьому вимкнене, оскільки рідина високого тиску поступає в робочу порожнину циліндра 27. При підході повзуна до КВП кулачна планка 10 натискає на КВ 8, відключаючи правий електромагніт золотника 5. У результаті сам золотник і поршень 18 циліндра 17
займають середнє положення, відводячи диски від крутеня. Крутінь продовжує обертатися, а повзун рухається вгору за інерцією. Проте одночасно при скиданні тиску в робочій порожнині циліндра 27 пружина 24 включає гальмо : запас кінетичної енергії швидко погашається і повзун
зупиняється в КВП.
Якщо положення кулачкової планки 10 належним чином не відрегульовано і виключення приводу запізнюється, то надлишок кінетичної енергії погашається при ударі повзуна після гумових амортизаторів 13 (см. рис. 13.1).
Для підтримки тиску в гідросистемі призначені запобіжні клапани 13 і 14 із золотниками (см. рис. 13.2) переливань. Як тільки тиск в напірній магістралі лівої порожнини циліндра 17 перевищить встановлене значення, спрацьовує клапан 13 і надлишок
рідині переливається в зливний бак. Тиск в напірній магістралі правої порожнини циліндра 17 регулює клапан 14. Правильність регулювання тиску в напірних магістралях контролюється манометром 75.
Перед самою зупинкою повзуна в КВП кулачна планка 11 натискає на КВ 9, який готує схему управління до наступного ходу повзуна.
У аварійних випадках (відключення електроенергії, поломка гідросистеми), коли зникає тиск рідини, що ведуть диски автоматичний (під дією пружини 16) відводяться від крутеня, гвинт (дією пружини 24) загальмовується і повзун зупиняється в будь-якому положенні рухливих частин пресу у кінці робочого ходу, рівну 1,25.5000 кДж для пресів з
нормальним числом ходів повзуна в хвилину (п = 5 .36) і в 1,5. 1,6 разу менше - для пресів із збільшеним числом ходів (п = 8.42).
Виконання технологічних операцій з малим робочим ходом, наприклад карбування, калібрування і тому подібне, на пресах з нормальним числом ходів допускається тільки при зменшеному не менше чим удвічі ході повзуна.
4.2. Виробництво фрикцыйних пресів
4.2.1. Компанія Enomoto Machine Co., Ltd.
Орієнтовані на лиття з неіржавіючих сталей та інших спеціальних сталей, таких як: корозійно - стійких, жароміцних і зносостійких, мі поставляємо високою доданою вартістю виливків якості для наших клієнтів.
Широкий спектр матеріалів, разом з накопиченими знаннями та досвідом повинні пропонувати кращі рішення для потреб клієнтів.
BF Super High - Speed Friction Screw Press
Надшвидкісними тертя гвинтового преса із серії BF є новими типу, засновані на наших багаторічний досвід у цій галузі. Багато в чому, це новий тип має високої продуктивності для порівняння з колишнім прес тертя або молоток і механічних кувальний прес.
SMALL TYPE SERIESz
Надшвидкісними тертя гвинтового преса малої серії BF є новими типу, засновані на наших багаторічний досвід у цій галузі. У всіх аспектах, цей новий тип має високої продуктивності для порівняння з колишнім гідравлічної моделі управління.
Vincent type Friction Screw
Дизайн- Вінсент типу тертя гвинтового преса базується на нашій багаторічний досвід у цій галузі. Ця машина має інший механізм від інших типів пресів тертя гвинт, який барана йде вгору і натисніть матеріалу. Ця машина є особливо сприятливим для заголовка довго матеріалів, таких як довго шестикутника шестигранною голівкою.
Динамічний розрахунок дводискового пресу
φ - переміщення його точок, підпорядковані наступному співвідношенню:
|
де h - крок різьблення гвинта.
v - швидкість поступальної ходи тихий же точок.
Рис 13.3. Схема сил, діючих в пере-даточном механізмі крутінь - повзун, при ході вниз
МG - визначуваний з балансу робіт :
Елементарна робота сумарного активного моменту
|
Елементарна кінетична енергія системи
|
де m - маса рухливих частин головного старанного механізму; J - сумарний момент інерції крутеня і гвинта.
Ni - нормальна сила в тихий, що направляють 1 - ої парі.
| Тому робота |
Робота сил тертя складається з витрат енергії на відносне прослизання крутеня по диску, по бічній циліндричній і опорною поверхням в різьбовому з' єднанні гвинта з гайкою, в підп 'ятнику гвинта в тихий, що направляють повзуна.
| до удару |
хід повзуна пресу вниз до качану робочого ходу. Тоді з виразів (13.3) і (13.5) виходить, що
диска на крутінь.
Кутове прискорення крутеня при ході вниз
тобто рух рівноприскорений.
/ / отримаємо
Малий. 13.4. Изминение швидкості різних механізмів гвинтового пресу при ході вниз
Рівняння (13.9) дозволяє виразити окружну швидкість крутеня у функції ходу повзуна :
Окружна швидкість в точці контакту провідного диска з крутнем
----радіус точки контакту на качану ходу вниз
((((см. рис. 13.4).
//встановлюємо залежність
необхідна для виконання необхідного режиму руху
На качан робочого ходу кінетична енергія рухливих частин
Незадовго до качану робочого ходу диск відводиться від крутня і рухливі частини вільно переміщаються до удару. Накопичена кінетична енергія витрачається при ударі на пластичну деформацію оброблюваного металу, пружну деформацію деталей станини і головного старанного механізму, на подолання тертя в зчленуваннях і переміщення станини у напрямі удару. Енергія пружної деформації станини і гвинта в розвантажувальній фазі удару при виконанні операцій об' ємного штампування повертається рухливим частинам у вигляді початкової енергії віддзеркалення, сприяючи підйому гвинта з несамотормозящей різьбленням (кут нахилу різьблення більше кута тертя).
Енергетичні параметри. Відмічена схожість в роботі крутневих приводів гвинтових фрикційних і кривошипних пресів. Провідні частини - шків, вал і диски гвинтового пресу - виконують функцію первинного акумулятора кінетичної енергії аналогічно крутеню кривошипного пресу, а фрикційний передатний механізм - аналогічно фрикційній муфті включення. Очевидно, що після перемикання провідних частин на зворотний хід диски пригальмовують, віддаючи частину своєї енергії на розгін веденого крутеня. Через клиноременную передачу це гальмування сприймає і двигун. Уповільнення обертання його ротора обмежене допустимим ковзанням. При підйомі вгору спостерігається аналогічна картина.
//Оскільки година робочого ходу малий, в першому наближенні
можна записати
визначають по стандартному номінальному числу ходів п в хвилину
- - - - згідно з цими таблицями. 3.3.
Середня за цикл потужність асинхронного електродвигуна з короткозамкнутим ротором
на подолання сили тяжіння :
а також на подолання шкідливих опорів і неодружене обертання дисків.
=0,50...0,56.
Отже
електродвигуна і більше к. Тоді середня потужність за цикл
Список літератури
1. Чаус К.В., Чистов Ю.Д., Лабзина Ю.В. Технологія виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій. - М.: Стройиздат, 1998.-448с.
2. Механічне устаткування підприємств будівельних матеріалів, виробів і конструкцій / С. Г. Силоньок, А.А. Борщевский, М. Н. Горбовец та ін. М.: Машинобудування, 1990.-416 с.
3. Журавлев М. И., Фоломеев А.А. Механічне устаткування підприємств терпких матеріалів і виробів на базі їх. М.: Высш. шк., 1983-232 с.
4. Будівельні машини: Справ.: В 2 т. Т. 2: Устаткування для виробництва будівельних матеріалів і виробів / Під общ. ред. М. Н. Горбовца. М.: Машиностороение, 1990.-496 с.
5. Автоматизація виробничих процесів в промисловості будує. Матеріалів. Під ред. В. С. Кочетова. М.: Стройиздат, 1986.-391 с.
6. Еремин Н.Ф. Процеси і апарати в технології будівельних Материалов.-м.: Высш. шк., 1986.-280 с.
7. Будівельні матеріали: Справ./ А.С. Болдырев, П. П. Золотов, А.Н. Люсов та ін. М.: Стройиздат, 1989.-567 с.
8. Баженов Ю.М., Алимов Л.А., Воронин В. В., Трескова Н.В. Проектування підприємств по виробництву будівельних матеріалів і виробів. Підручник. - М. Видавництво АСВ, 2005, - 472 із з илл.
9. http://www.blogumora.ru/people/user/1/blog/17708/ - «Как производится керамическая плитка».
10. http://www.tdberyozaceramica.by/useful/techmade/ - «Технология производства керамической плитки».
11. http://www.mydizain.ru/keramichna-plitka/novi-tehnologie-virobnitztva-keramichnoe-_732.html - «Керамічна плитка».