Ознаки законодавчого підстилю

Законодавство сукупність законів та інших право­вих актів держави, що засвідчують правове регулювання сус­пільних відносин на її території. Ці акти залежно від своєї юридичної сили утворюють певну ієрархічну систему, яку об'єд­нує конституція держави.

Крім конституції, до цієї системи входять закони, прийняті представницьким органом влади (парламентом), які регулюють найважливіші суспільні відносини та мають після конституції держави найвищу юридичну силу, а також акти глави держави, акти уряду, нормативні акти міністерств, нормативні акти орга­нів місцевої влади тощо.

Нормативно-правові акти розподіляються за галузевою озна­кою, тобто за предметом правового регулювання (адміністратив­не, цивільне, фінансове, земельне, кримінальне, процесуальне законодавство та ін.).


Законодавчі акти поділяються на статті, підзаконні акти — м.і пункти. До статей законів, як правило, додаються заголов-і Кі і' яких визначається предмет правового регулювання. Вели-і і і,і обсягом акти діляться на розділи, частини.

В умовах розбудови правової системи України норми права і.и .і и.ного характеру іноді зустрічаються у постановах Верхов­нім Ради України та постановах Кабінету Міністрів України, мін ставить їх у ряд нормативно-правових актів як елементів

• иі ісми законодавства.

Акт правотворчості охоплює два напрями:

1. Діяльність компетентних органів держави щодо видання норм права;

2. Результат даної діяльності, виражений у формі юридич­ною документа, закону тощо.

Правила оформлення нормативних актів

Нормативні акти — це державні акти про встанов-кіііія, зміни або скасування норм права. Вони складаються із ІІКОНІв чи статей, які мають свою нормативну побудову.

Правила їх оформлення — це особливі норми, що передба-

• 1.1 ні 11, наявність офіційних реквізитів і структурних частин цьо­
го документа:

/ дата і місце прийняття акта;

/ підписи посадових осіб;

/ заголовок (повний і скорочений);

/ вказівка на адресатів юридичного документа.

Вимоги до мовлення нормативних актів

Для того щоб забезпечити чіткість, ясність, дохідливість, правильність і точність мовлення, потрібно перевірити:

/ чіткість викладу правових положень, наявність та відсут­ність як загальних, так і вкрай деталізованих прийомів опису;

У відповідність викладу суті закону;

/ відсутність суперечностей у викладі;

/ стислість і зрозумілість викладу;

/ логічність, послідовність викладу;

/ точність та однозначність формулювань.

Ці вимоги викликані потребою систематизації мови права, її Кодифікації. Основними етапами кодифікаційної роботи є ви­значення обсягу законодавчого матеріалу, експертна оцінка його фахівцями права і мови, реалізація сучасних вимог, що став-


 



Ці


ляться до юридичних документів з точки зору їх мовностиліс­тичного і правового характеру.

Для повноти викладу змісту правничих актів необхідні:

1) конкретність і вичерпна повнота правового регулювання;

2) логічність викладу тексту документа і зв'язок норматив­них приписів між собою;

3) відсутність суперечностей, прогалин, колізій як у норма­тивному акті, так і в усій системі законодавства;

 

4) однозначність і вживання термінів, відомих широкому загалу користувачів мови;

5) правильність побудови речень і ясність змісту норм права;

6) дохідливість формулювань, викладених у законі, для їх повного розуміння;

7) стабільність і доступність правових актів.

Для досягнення високої якості документів неабияке значен­ня має юридична техніка, яка забезпечує максимально повну і точну відповідність форми нормативних актів їх змісту.

Наприклад: Кримінальнийкодекс України.

Особлива частина.

Глава III. Злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи.

Стаття 125. Наклеп.

Наклеп, тобто поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу, карається позбавленням волі на строк до одного року, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.

Наклеп у друкованому або іншим способом розмноженому творі, в анонімному листі, а також вчинений особою, раніше судимою за наклеп, карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні державного або
іншого тяжкого злочину, карається позбавленням волі на строк до
п'яти років*.______________________________________________

Наведений зразок відповідає усім вимогам, переліченим вище, а також оригіналу.

Юридична техніка

Юридична техніка — це сукупність засобів і прийомів, що використовуються відповідно до прийнятих правил у ви­робленні та систематизації правових (нормативних) актів для забезпечення високого рівня їх досконалості.

* Честь, гідність та ділова репутація: можливості захисту (Збірник нормативних актів). — К., 1998. — С. 20.


Технічними засобами є способи нормативної і системної по-і>\ іони, юридичні консультації правових норм. До технічних прийомів належать:

в) методи галузевої типізації;

б) методи словесно-документального викладу змісту нор-

м.шінпо-правових актів (текст документа з його реквізитами."

м.і.іноіо, датою прийняття, підписами), структурна організація

І 1.11 .ільна й особлива частини, преамбула, стаття з її підрозді-

мми, включаючи абзаци, пункти, частини).

Кодифікація — одна з форм систематизації законів та інших пі і| імлтивних актів, що регулюють певну галузь суспільних відносин.

Завдяки мовленню думка законотворця викладається і пе­редасться, фактично матеріалізується, стає можливою для ко­рт іування. Досконале мовне втілення нормативного акта на-і.н волі законодавця цілеспрямованості, забезпечує доступність, дохідливість та максимальну зручність докумен­ти для користувачів.

Мові закону властиві:

У послідовність викладу;

/ формалізація, тобто використання певних слів у чіткій Послідовності і за певним зразком для вираження конкретної Іумки. Для цього використовуються стандартні мовні форми п.і зразок: на основі вищенаведеного, з огляду на, виходячи і,і наступного тощо;

У наявність конструкцій з однорідними членами речення, Кіпр.: Правопорушення це зовнішній акт поведінки-діяння, щка (яке) може проявлятися у формі дії або бездіяльності < ш■• визнаються правопорушенням думки, почуття, психічні про­цеси, властивості особи, національність, родинні зв'язки тощо);

/значна кількість наказових форм дієслова, напр.: за­твердіть, винесіть, оголосіть, вкажіть;

У наявність складних (складнопідрядних) речень, напр.: /(Юридична відповідальність це визначення правом несприят-ііншх наслідків, які настають для конкретної особи у зв'язку із учиненням нею правопорушення.

Ступінь досконалості закону залежить від його досконалого мовного викладу. А оскільки закони виконують важливу суспі­льну функцію і надають суб'єктам юридичних прав та обов'яз­ків, також встановлюють міру юридичної відповідальності, то мова викладу закону є основним інструментом досягнення яко­сті і результативності правничих документів.

Шляхи вирішення мовних проблем законодавства:

/ проводити кваліфіковану експертизу якості мови законів з обов'язковим рецензуванням законів у спеціалізованих мов­них закладах;


 


42



/ літературним редакторам (штатним) забезпечувати ви­конання вимог, що ставляться до документів, а особливо додер­жання достовірності викладу, його об'єктивності, адекватнос­ті сприйняття;

/ відповідальним працівникам, причетним до законотворен­ня, сприяти повноті викладу тексту документа, його високій мовностилістичній культурі;

/ законотворцям досягати досконалості юридичного текс­ту, усі елементи якого повинні перебувати у взаємозв'язку і взаємозалежності;

/ правникам і філологам спільно дбати про те, щоб мовні форми вираження інтересів юридичних осіб відповідали нормам права.

Ефективність цього процесу сприятиме результативності правоохоронної діяльності15.

Метою законотворчості є не лише стандартизація, уніфіка­ція документів, висока їх мовностилістична культура. Важливе вміння правника послуговуватися усім лексичним багатством мови, особливо — її термінами.