Стабільний— міцний, стійкий, стабільний, сталий (СІС, 1985, 784)
Стимул —1)спонукання до дії, спонукальна причина поведінки; 2) зацікавленість у здійсненні чого-небудь; 3) подразник, який викликає подразнення (СІС, 1985, 792).
Суб'єкт— 1) носій предметно-практичної діяльності й пізнання; джерело активності, спрямованої на об'єкт; 2) юрид. — особа або організація, що має певні права й обов'язки; 3) у граматиці — підмет; 4) у логіці — частина судження, що є поняттям про предмет, на який спрямована думка; 5) переносно — іронічна назва особи, ім'я якої не хочуть називати (СІС, 1985, 797).
Суб'єктивність— 1) ставлення до чогось, яке визначається особистими поглядами, інтересами суб'єкта; 2) відсутність об'єктивності, суб'єктивізм (СІС, 1985, 797).
Субординація— службова підлеглість молодшого старшому, додержання правил службової дисципліни (СІС, 1985, 798).
Субституція— заміщення одного іншим, звичайно функціонально схожим; у праві - призначення в заповіті другого спадкоємця (СІС, 1985, 798).
Суперарбітр— голова третейського суду, до складу якого входить кілька арбітрів (СІС, 1985, 800).
Супермен- 1) людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми, надлюдина (ірон.); 2) герой детективних коміксів, кінобойовиків тощо, наділений незвичайними якостями (СІС, 1985, 800).
Сурогат— замінник, що має деякі загальні властивості натурального продукту (предмета), але позбавлений основних якостей його (СІС, 1985, 801).
Табу— 1)у первісних народів релігійна заборона певних дій, предметів, слів, порушення якої нібито жорстоко карається; 2) переносно — щось суворо заборонене (СІС, 1985).
Такса— точно встановлена державою чи органами самоврядування розцінка товарів або розмір оплати праці та послуг (СІС, 1985,807).
Такт- почуття міри, вміння поводитися, додержання правил пристойності (СІС, 1985, 807).
Тактика— 1) складова частина воєнного мистецтва, наука про підготовку, організацію і ведення бою, підпорядкована стратегії; 2) в широкому розумінні — визначення методів, шляхів, засобів, форм боротьби, що найбільше відповідають конкретним обставинам
у даний момент і забезпечують стратегічний успіх; 3) переносно — прийоми, засоби досягнення якоїсь мети, ліній поведінки когось (СІС, 1985, 807). Тактичний— той, що належить до тактики, випливає з принципів і
правил тактики (СІС, 1985, 808). Тактовний— той, що володіє почуттям міри, яке підказує людині найделікатнішу лінію поведінки, вміння додержувати відповідних норм (СІС, 1985, 808). Тандем— 1)розташування машин чи їх частин в агрегаті один за одним, на одній осі, лінії; 2) двомісний велосипед з двома, розташованими одне за одним, сідлами; 3) переносно — про спільну, злагоджену роботу, діяльність двох осіб, організацій (СІС, 2000, 563). Терор— політика залякування, насильства, розправи з політичними
противниками (СІС, 1985, 822). Тероризм— здійснення терору, діяльність і тактика терористів (там
само). Теракт— терористичний акт. Терорист— той, хто здійснює терористичний акт, є учасником
терористичної організаціїЧСІС, 1985, 822). Типовий— 1)той, що є зразком, взірцем, стандартом для ряду явищ, випадків або відповідає певному зразкові; 2) характерний; властивий певному типові явищ (СІС, 1985, 826). Токсикоманія— хворобливий потяг, пристрасть до вживання токсичних речовин, переважно шляхом вдихання, з метою привести себе у стан збудження або розслаблення (СІС, 2000, 577). Толерантність— терпимість до чужих думок і вірувань (СІС, 1985,
829). Травма—порушення цілості й функцій органів і тканин тіла людини або тварин внаслідок ушкодження їх чинниками навколишнього середовища (механічні, термічні, хімічні, електричні, психічні травми тощо) (СІС, 2000, 581). Трагедія— 1) драматичний жанр, для якого характерні гострота і непримиренність зображуваних конфліктів; окремий твір цього жанру; 2) переносно — нещастя, страшна подія; тяжке переживання, безвихідь, що може призвести до загибелі (СІС, 1985, 835). Трагічний— пов'язаний з трагедією; страшний, вражаючий, повний
страждань (там само). Трансакція— 1) операція, угода (політична, юридична), що супроводиться взаємними поступками; 2) банківська операція, цільовий переказ коштів (СІС, 2000, 582). Траст— 1) довіра, висказувана певній особі, групі осіб; 2) у розм. — довірче товариство (СІС, 2000, 586).
Третирувати— зневажливо ставитися до когось, не рахуватися, безцеремонно поводитися з кимсь (СІС, 2000, 587).
Трибунал— 1) надзвичайний судовий орган, який проводить розгляд військових та особливо тяжких цивільних злочинів; 2) розгляд судових справ цим органом (СІС, 2000, 588).
Трибунали— 1) станові шляхетські апеляційні суди, що існували з 16 ст. у феодальній Литві та Польщі; 2) надзвичайні суди часів Французької буржуазної революції кінця 18 ст.; 3) революційні Т. — спеціальні суди, які існували в Радянській державі у 1917-1922 рр. 4) військові Т. — суди, що входять до єдиної судової системи і розглядають справи про всі злочини військовослужбовців, а також військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних зборів тощо; 5) міжнародні воєнні Т. — кримінальні суди, створені на основі спеціальних міжнародних угод з метою покарання головних воєнних злочинців 2-ї світової війни (СІС, 1974, 679).
Узурпатор— 1) той, хто незаконно захопив владу в країні; 2) особа, яка привласнила чиїсь права на щось (СІС, 2000, 595).
Ультиматум — 1) рішуча, категорична вимога, супроводжувана погрозами; 2) в міжнародних відносинах — дипломатична нота з категоричною вимогою однієї держави до іншої про виконання в певний строк тих чи інших дій або утримання від них, супроводжувана погрозою застосувати санкції (СІС, 1974, 688-689).
Уніформа— 1)формений одяг; 2) в цирку — одягнутий у спеціальні костюми персонал, що обслуговує арену під час вистав (СІС, 1974, 691).
Утилітарний— 1) розрахований виключно на практичне використання або вигоду, практичний; 2) ужитковий; 3) пройнятий утилітаризмом (СІС, 1974, 692).
Утрирування— перебільшення, спотворення надмірним підкреслюванням яких-небудь рис у чому-небудь, доведення чогось до крайності (СІС, 2000, 599).
Фабрикація— 1)виготовлення будь-чого, звичайно у великій кількості;
2) виготовлення виробів фабричним способом у великих кількостях;
3) створення чого-небудь непорядного, ганебного; сприяння
формуванню чогось негативного (СІС, 2000, 600).
Факт— 1) дійсна подія, явище; 2) реальність, дійсність (там само). Фактичний— дійсний, справжній, який насправді існує, наявний (СІС,
2000, 601). Фактор— 1)умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу;
чинник; 2) посередник, дрібний місіонер (там само). Фальсифікат— підробка, підроблений продукт (СІС, 2000,603). Фальсифікація— 1) умисне викривлення або неправильне тлумачення
тих чи інших фактів, подій, явищ; 2) вчинена з корисливих мотивів
підробка чогось, зміна вигляду або властивостей предмета і надання
300
йому такого зовнішнього вигляду, який не відповідає його справжній суті (СІС, 1974, 695).
Фамільярний— безцеремонний, надто вільний, розв'язний у поводженні, панібратський (СІС, 1974, 696).
Фарисейство— 1)вчення фарисеїв; 2) переносно — показне благочестя, лицемірство (СІС, 2000, 605).
Феміда— 1) у давньогрецькій філософії богиня правосуддя; 2) переносно — правосуддя (СІС, 2000, 608).
Фіаско—цілковита невдача, поразка, провал (СІС, 2000, 610).
Фіктивний— який є фікцією, вигаданим, недійсним (СІС, 2000, 613).
Фікція— щось неіснуюче, хибне, видаване з певною метою за дійсне (СІС, 2000, 613).
Філер— агент таємної поліції, що стежить за ким-небудь (там само).
Формальність— 1)дія, умова, необхідна для виконання обов'язкових правил, законності; 2) щось виконуване для форми, незалежно від суті справи, а часто й всупереч їй (СІС, 2000, 623).
Хакер— особа, яка через власний комп'ютер проникає в інформаційні мережі банків, промислових та інших установ зі злочинною метою (СІС, 2000, 632).
Хуліган— той, хто грубо порушує громадський порядок, зухвало і непристойно поводиться, демонструє неповагу до людської гідності (СІС, 2000, 639).
Цинізм— зневажливе ставлення до моральних цінностей, загальноприйнятих норм поведінки (СІС, 2000, 644).
Цинік— людина цинічної поведінки, безсоромна людина (там само).
Шантаж— залякування погрозою розголошення відомостей, які можуть скомпрометувати кого-небудь з метою одержання якихось вигод; злочин, пов'язаний з такими діями (СІС, 2000, 650).
Юридичний— правовий, який стосується правознавства (СІС, 2000, 661).
Юрисдикція—повноваження давати правову оцінку фактам, розв'язувати правові питання (СІС, 2000, 661).
Юрисконсульт — постійний консультант з правових питань в установах, організаціях, на підприємствах (СІС, 2000, 661).
Юриспруденція— сукупність правових наук, правознавство (там само).
Юстиція— сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство (там само).
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
/. Антисуржик / За ред. О.А.Сербенської. — Львів, 1994.
2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К., 1991.
3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990.
4. Артикуца Н.В. Нові підходи до мовної підготовки майбутніх юристів і викладачів вузів // Право України. — 1997. - № 12.
5. Артикуца Н.В. Проблеми і перспективи вивчення юридичної термінології // Українська термінологія і сучасність. - К., 1997.
6. Бабич Н. Сила мовленого слова: Науково-публіцистичні нариси з культури мови. — Чернівці, 1996.
7. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник. — К., 1998.
8. Вовк П. С. Сучасна українська літературна мова: Рухомий наголос в іменниках і дієсловах. — К., 1996.
9. Волкотруб Г.І. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови: Навч. посібн. — К., 1998.
10. Грицин В. Українські правники і рідна мова // Рідна мовЬ-^1931. - Ч. 7.
11. Демченко Т., Філіпчук І. Українська мова — правові проблеми // Право України. — 1996. — № 7.
12. Дорошенко СІ. Граматична стилістика української мови. — К, 1985.
13. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення. — К, 1973.
14. Єрмоленко СЯ. Нариси з української словесності: Стилістика і культура мови. — К., 1999.
15. Жоль К.К. Методьі научного иознания и логика (для юри-стов). - К., 2001.
16. Зразки документів з адміністративної діяльності дільничного інспектора / за ред. Регульського В.Л. — Львів, 1991.
17. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. — Дрогобич, 1992.
18. їжакевич Г.П. Взаємодія стилістики мови і стилістики мовлення //Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. — К., 1972.
19. КараванськийС. Секрети української мови. — К., 1994.
20. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. — К., 1990.
303
21. Коваль А.П. Культура української мови. — К., 1970.
22. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української
мови. - К.,1978.
23. Кондратюк С.В., Сокол Р.В. Про культуру поведінки мо
лодого юриста, правоохоронця: Посібник з етикету. — Львів, 2001.
24. Кочан І.М. Про правничу термінологію як відкриту сис
тему // Матеріали міжвузівської науково-практичної конфе
ренції "Проблеми функціонування державної мови в Україні та
методика її викладання у навчальних закладах системи МВС". —
Львів, 1997. - С. 91-97.
25. Кочан І.М. Системна організація української правничої
термінології //Стан кодифікаційного процесу в Україні: систе
мність, пріоритети, уніфікація: Тези III Всеукраїнської конфе
ренції. - К., 1995.- С. 136.
26. КочанІ.М., ТокарсьшН.С. Культура рідної мови. — Львів, 1996.
27. Левицький М. Паки й паки (Про нашу літературну мову). —
Відень; Київ, 1920. - С. 6-7.
28. Леонова М.В. Стилістичні помилки та їх характер //
Укр. мова і література в школі. — К., 1972. — № 5.
29. Лимак Д.Д. Мудрість прадавніх про право, закон, владу, правосуддя. —К., 2000. — 135 с.
30. Марахова А. Ф. Діловий стиль сучасної української мови // Мова і час. - К., 1977.
31. Марахова А.Ф. Мова сучасних ділових документів. — К„ 1981.
32. Мова і культура. — К., 1986.
33. Мова і час: Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. — К., 1977.
34. Мова сучасної масово-політичної інформації. — К., 1979.
35. Молдаван В.В. Судова риторика. — К., 1998. — 317 с.
36. Молдаванов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ і зразки найважливіших документів українською мовою. — К., 1992.
37. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. — Харків, 1997.
38. Одарченко П. Про культуру української мови: Збірник статей. — К., 1997.
39. Ощипко І.Й, Практична стилістика сучасної української літературної мови: Лексика і фразеологія. —Львів, 1968.
40. Ощипко І.Й. Практична стилістика сучасної української літературної мови: Синтаксис. — Львів, 1965.
41. Пазяк О., Кисіль Г. Українська мова і культура мовлення. - К., 1995.
42. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. — К, 1993.
304
43. Пащук Р.Я., Поліщук Н.М., Таран Н. Є. Ділове мовлення правоохоронця. — Луганськ, 2001.
44. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю. — К., 1994.
45. Перебийніс В. С. Методи дослідження стилістики мови і стилістики мовлення //Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. — К., 1972.
46. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. — К, 1976.
47. Пилинський М.М. Літературні норми. Типи та їх класифікація //Мовознавство. — 1974. — № 3.
48. Полешко А. С. Термінологія судових документів // Радянське право. — № 3. — 1980.
49. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови. — К., 1992.
50. Редько Ю.К. Відмінювання, правопис і наголос українських прізвищ //Про культуру мови. — К., 1964.
51. РусанівськийВ.М. Чи правильно це написано? — К., 1972.
52. Русанівський В.М. Запозичені особові імена і прізвища: Складні питання сучасного українського правопису. — К., 1980.
53. Самійленко В. Чужомовні слова в українській мові // Бібліотека української літератури. — К., 1990.
54. Сливка С.С. Інформаційна культура юриста. — Івано-Франківськ, 1996.
55. Сливка С.С. Юридична деонтологія. — Львів, 1996.
56. Сучасна українська літературна мова: Стилістика. — К., 1973.
57. Тараненко О. О. Про поняття офіційної мови в законодавстві: Офіційне роз'яснення // Літературна Україна. — 1994. - № 34.
58. Токарська А. С. Ділова українська мова: Навчальний посібник для слухачів і курсантів вищих навчальних закладів МВС. — Львів, 1995.
59. Токарська А.С., Гдакович М.С., Медвідь Н.В. Ділове українське мовлення правників у тестах. — Львів. — 1997.
60. Токарська А.С. Навчальний посібник з удосконалення мовної підготовки (для курсантів і студентів вищих навчальних закладів освіти МВС України). — Львів, 2001.
61. Український правопис. — К., 1995.
62. Угрин-Безгрішний М. Варваризми в українській мові // Рідна мова. -1934. -Ч. 4 (16).
63. Усенко І.Б. Маловідомі сторінки історії правничо-
термінологічних досліджень // Українська термінологія і су
часність. — К., 1996.
305
64. Федик Є. І. Формування правової культури студентів-юристів: теоретичний та прикладний аспекти //АКД / Львів. ун-т. - Львів, 1996.
65. Чайковський А. Чи правникам потрібне знання української мови // Рідна мова. - 1933. —4.1.
66. Чак Є. Складні випадки українського слововживання -К., 1979.
67. Чак Є. Складні випадки вживання слів. — К., 1984.
68. Чередниченко І.Г. Нариси із загальної стилістики сучасної української мови. — К., 1962.
СЛОВНИКИ
/. Бурячок А.А. Правописний словник імен та найпоширеніших прізвищ. — К., 1996.
2. Головащук СІ. Словник-довідник з правопису та слововживання. — К., 1989.
3. Головащук СІ. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. — К., 1995.
4. Головащук СІ. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. — К., 1995.
5. Голоскевич Г. Правописний словник. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто; Львів. — 1994.
6. ГринчишинД.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. — К., 1986.
7. ГринчишинД.Г., Капелюшний А.О., Сербенська О. А., Тер-лак З.М. Словник труднощів української мови. — К., 1989.
8. ГринчишинД.Г., Капелюшний А. О., Сербенська О. А., Тер-лак З.М. Словник-довідник з культури української мови. — Львів, 1996.
9. ДемськаО., КульчицькийІ. Словник омонімів. — Львів, 1996.
10. Караванський С Практичний словник синонімів укра
їнської мови. — К., 1993.
//. Кельман М.С. Словник термінів та визначень з курсу правознавства. — Львів, 1999. — 54 с.
12. Культура української мови: Словник-довідник. — К, 1990.
13. Лесин В., Пулинець Г. Словник літературознавчих термінів. - К., 1984.
14. Орфографічний словник української мови. — К., 1999.
15. Погрібний М.І. Словник наголосів. — К., 1959.
16. Полюга Л.М. Словник антонімів. — К., 1999.
17. Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ. — К., 1969.
18. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. — К., 1974.
19. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. — К., 1985.
20. Словник іншомовних слів / Уклад. С.М.Морозов, Л.М.Шкарапута. - К., 2000.
21. Словник синонімів української мови: У 2 т. — К., 1999.
22. Словник української мови: В 11 т. - К., 1970-1980.
23. Токарська А. С Довідник з фахового мовлення для працівників правоохоронних органів. — Львів, 1999.
24. Українська літературна вимова і наголос: Словник-довідник. - К., 1973.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА................................................................................................ З
1. ФАХОВЕ МОВЛЕННЯ ПРАВНИКА ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ 6
2. ФУНКЦІЇ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА...................................... 8
3. ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.... П
3.1. Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні правника.............. 13
3.2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю................................. 23
4. ДЕЩО З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВНИЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ 24
5. СУЧАСНІ ДІЛОВІ ДОКУМЕНТИ ПРАВНИЧОЇ СФЕРИ ................ 32
5.1. Класифікація ділових правничих документів................................ 32
5.2. Основні процесуальні документи.................................................... 33
5.3. Допоміжні процесуальні документи............................................... 37
5.4. Законотворчість................................................................................ 40
5.5. Ознаки законодавчого підстилю..................................................... 40
5.6. Правила оформлення нормативних актів....................................... 41
5.7. Вимоги до мовлення нормативних актів ....................................... 41
5.8. Юридична техніка............................................................................. 42
6. ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОСНОВА ПРАВНИЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ 44
6.1. Термінологія .................................................................................... 44
6.2. Ядро правничої термінології........................................................... 48
6.3. Периферія юридичної термінології................................................. 48
6.4. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній
термінології..................................................................................... 52
7. КУЛЬТУРА МОВИ І МОВЛЕННЯ. МОВНА НОРМА .................... 58
7.1. Поняття мовної норми..................................................................... 60
7.2. Словники як джерело збагачення мовлення.................................. 63
7.3. Види словників................................................................................. 64
8. З ІСТОРІЇ ЮРИДИЧНОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ....................................... 66
8.1. Юридична лексикографія................................................................ 67
8.2. Змістова точність мови документів ............................................... 69
9. УСНЕ ЛІТЕРАТУРНЕ МОВЛЕННЯ .................................................... 71
9.1. Мовленнєвий етикет......................................................................... 73
9.2. Види мовленнєвого етикету............................................................ 74
9.3. Милозвучність української мови .................................................. 86
9.4. Деякі правила евфонічності............................................................. 86
10. ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ 88
11. АКЦЕНТОЛОГІЧНІ НОРМИ.............................................................. 91
11.1. Словесний наголос......................................................................... 91
11.2. Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові 93
11.3. Наголошування прізвищ................................................................ 94
11.4. Наголошування прикметників ..................................................... 95
11.5.Наголошування числівників.......................................................... 95
11.6.Наголошування займенників ........................................................ 96
11.7. Наголошування дієслів.................................................................. 96
11.8. Фразовий наголос........................................................................... 97
12. КУЛЬТУРА УСНОГО ВИСТУПУ ЮРИСТА.................................... 100
12.1. Виступ перед аудиторією............................................................... ЮЗ
12.2. Полемічні промови........................................................................ 106
12.3. Судові промови.............................................................................. Ю7
13. ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ. СУЧАСНІ ПРАВОПИСНІ НОРМИ ПО 13.1. Орфографічні норми Ш
14. ОСНОВНІ ПРАВИЛА УЖИВАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ . 133
14.1. Розділові знаки у простому реченні ............................................. 133
14.2. Розділові знаки при однорідних членах речення ....................... 136
14.3. Розділові знаки при відокремлених членах речення................... 140
14.4. Розділові знаки при уточнювальних членах речення.................. 145
14.5. Розділові знаки при вставних словах, вставних реченнях
і звертаннях.................................................................................... 148
14.6. Розділові знаки у складносурядному реченні.............................. 150
14.7. Розділові знаки у складнопідрядному реченні............... :............ 153
14.8. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні .... 157
15. НОРМИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЯК УСНОГО, ТАК І
ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ................................................................ 161
15.1. Лексичні норми............................................................................... 161
16. ФРАЗЕОЛОГІЯ У ПРАВНИЧІЙ СФЕРІ............................................ 183
17. МОВНІ ШТАМПИ ТА КАНЦЕЛЯРИЗМИ........................................ 188
17.1. Мовні штампи.............................................................. •................ 188
17.2. Канцеляризми................................................................................. 189
18. ТАВТОЛОГІЯ І ПЛЕОНАЗМ .............................................................. 192
19. СЛОВОТВІРНІ НОРМИ........................................................................ 194
19.1. Способи словотвору....................................................................... 194
| Художник обкладинки Художній редактор Технічний редактор Комп'ютерне верстання Коректори |
19.2. Нормативність творення відтопонімних слів .............................. 194
20. МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ.................................................................. 198
20.1. Морфологічні норми іменника...................................................... 198
20.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника... 211
20.3. Нормативність уживання граматичних форм числівника........... 214
20.4. Нормативність уживання граматичних форм займенника .... 222
20.5. Нормативність уживання граматичних форм дієслова............... 225
20.6. Нормативність уживання прийменників....................................... 228
21. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ .................................................................... 238
21.1. Порядок слів у реченні................................................................... 239
21.2. Координація присудка з підметом................................................. 240
21.3. Деякі випадки керування............................................................... 244
21.4. Використання однорідних членів речення.................................... 247
21.5. Використання складних речень у мовленні правників................ 252
22. ЛОГІЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ.................................................................. 257
22.1. Основні правила логічного наголосу ........................................... 260
22.2. Порушення логічності у доведеннях............................................. 264
22.3. Правила лінгвістичної експертизи правничих документів .... 269
23. ПРАВНИЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ ДЛЯ МОВНОСТИЛІСТИЧ
НОГО ВИПРАВЛЕННЯ ...................................................................... 270
СЛОВНИЧОК ПРАВНИЧОЇ ЛЕКСИКИ ІНШОМОВНОГО
ПОХОДЖЕННЯ...................................................................................... 286
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ......................................................................... 303
Навчальне видання
ТОКАРСЬКААнтоніна Семенівна
КОЧАН Ірина Миколаївна
КУЛЬТУРА
ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ
ПРАВНИКА
Рекомендовано Міністерством освіти
і науки України як навчальний
посібник для студентів
вищих навчальних закладів
СІ. Іванов
В.І. Лахненко
СД. Довба
Л.М. Семенович, О.М. Войцун
М.Т. Ломеха, Р.Р. Гамада,
ОЛ. Тростянчин