Завдання: Забезпечення якості консультування і навчання консультантів
Мета: Забезпечити суворе дотримання Порядку консультування, оцінити навички та сильні сторони консультанта, забезпечити можливості для вирішення проблем й удосконалення навичок, забезпечити консультанту підтримку і керівництво.
Механізм (інструмент): Систематичне проведення таких заходів, як конференції та наради з обговорення питань і проблем ДКТ, розгляду конкретних складних ситуацій під час ДКТ, оцінка планів зниження ризику пацієнтів, оцінка задоволеності пацієнтів, забезпечення навчання консультантів.
Завданнями супервізора є проведення:
1. Оперативного аналізу. Оперативний аналіз поділяється на два типи – один присвячений питанням якості консультування та ведення пацієнтів, другий – адміністративним та організаційним питанням (розширення спектра послуг, збір даних, графіки роботи тощо);
2.Конференцій, нарад з питань та проблем ДКТ. Темами щоквартальних конференцій можуть бути обговорення теоретичних і практичних питань діяльності служб ДКТ, обговорення та розгляд конкретних випадків без персоніфікації. Супервізор зобов’язаний гарантувати дотримання конфіденційності;
3.Огляду планів зміни ризикованої поведінки пацієнтів. Це повинно бути однією з тем нарад або конференцій;
4.Спостереження проведення консультування. Спостереження консультації надає супервізору повне розуміння проблем, з якими стикається консультант, та можливість оцінити його навички.
Супервізор повинен отримати згоду консультанта та пацієнта на проведення спостереження. Консультант повинен пояснити пацієнту мету присутності спостерігача (супервізора), запевнити його, що конфіденційність інформації буде забезпечена та що спостерігач свою увагу зосередить на консультанті, а не на питаннях, що цікавлять пацієнта.
Супервізор не повинен розмовляти під час консультування, крім подяки пацієнту за його розуміння необхідності спостереження. Супервізор повинен бути присутнім під час усього консультування. Якщо присутність супервізора під час консультування небажана, то допомогти вирішити цю проблему можуть деякі альтернативні методи. До них належать магнітофонний/ відеозапис консультації, „підставні пацієнти”, рольові ігри. Супервізор повинен забезпечити конструктивний та направлений на формування навичок консультування зворотний зв’язок консультанту на день проведення спостереження;
5.Організації навчання. Супервізор разом з адміністратором (керівником закладу, пункту/ центру) визначають перелік осіб, які підлягають навчанню з питань консультування та тестування;
6. Оцінки задоволеності пацієнтів. Для цього використовується механізм зворотнього зв’язку від осіб, які отримали послуги ДКТ.
З проханням про заповнення форми дослідження чи надання інтерв’ю повинен звертатись не консультант, а незалежний співробітник пункту/ центру консультування (при соціологічних дослідженнях). Негайний зворотний зв’язок від пацієнтів можна отримати, використовуючи спеціальні «скриньки для пропозицій» пацієнтів, при проведенні індивідуальних опитувань породіль у пологових стаціонарах, хворих в наркологічних стаціонарах тощо, які отримали послуги ДКТ.
Для забезпечення супервізором операційного менеджменту якості діяльності служб ДКТ необхідно здійснювати моніторинг виконання консультантами таких заходів, як забезпечення відповідності консультаційних послуг цьому Порядку, гарантії збереження конфіденційності даних, а також шляхом аналізу доступності послуг ДКТ, потоку та охоплення пацієнтів (відвідання), аналізу взаємодії з іншими закладами та її ефективності.
Супервізор повинен отримати підтвердження про ознайомлення усіх консультантів пункту/ центру ДКТ з чинним законодавством України стосовно організації та проведення ДКТ, умовами збереження конфіденційних даних та доступу до них (розділ 5.1 цього Порядку).
Для оцінки стану послуг ДКТ необхідно здійснювати аналіз:
1. Наданих послуг. Щоквартально супервізором аналізуються демографія пацієнтів, їх кількість, типи консультування, надані послуги, направлення до інших служб та результати тестів. Результати аналізу цих даних можуть вплинути на час роботи, поток пацієнтів, призначення консультантів, інші штатні та організаційні рішення;
2. Робочого графіку консультантів, потоку і охоплення пацієнтів (кількість відвідувань). З метою оцінки потенціалу та результативності роботи консультантів ДКТ супервізор періодично повинен аналізувати графіки їх роботи, поток та охоплення пацієнтів. Аналіз потоку пацієнтів (АПП) необхідно проводити протягом усього робочого дня пункту/центру. Кожний пацієнт під час процесу дослідження, незважаючи на те, які послуги йому потрібні, вважається учасником АПП. Консультанти повинні бути підготовлені до АПП за день до проведення. В процесі АПП визначається час, витрачений пацієнтом на реєстрацію, процедуру консультування, враховуючи тип консультування (групове, індивідуальне, парою), тривалість консультування після позитивного та негативного результатів тесту, час очікування, число відвідувачів на одного консультанта (при консультуванні груповому, індивідуальному, парою), загальний час, витрачений на обслуговування одного відвідувача. Потім визначається середній діапазон часу для вищенаведених моментів.
Головним пріоритетом для супервізорів та консультантів цього розділу менеджменту повинно бути забезпечення постійного доступу пацієнтів до послуг ДКТ у зручний для них час.
Відповідно до отриманих результатів супервізії керівник пункту/центру повинен забезпечити необхідну кількість консультантів. Супервізор повинен координувати зайнятість консультантів на таких заходах, як діяльність за межами пункту, зустрічі, тренінги та будь-які спеціальні функціональні обов’язки, крім послуг ДКТ;
3. Системи взаємодії. Проводиться одночасно з аналізомнаданих послугдля оцінки сформованої мережі підтримуючих організацій для проведения необхідного додаткового консультування, профілактичної допомоги та інших послуг залежно від потреб пацієнта;
4. Системи звітності. Для моніторингу та оцінки служб ДКТ використовується база даних, аналізуються потоки інформації, періодичність збору даних та звітності в кожному пункті/центрі, у кожному районі, області та на національному рівні. Проводиться одночасно з аналізомнаданих послугна міському, обласному, регіональному рівні та рівні країни з направленням інформаційних листів керівникам закладів, установ та організацій, що надають послуги ДКТ.
Система моніторингу і оцінки (МіО) служб ДКТ є частиною національної системи моніторингу та оцінки заходів у відповідь на епідемію ВІЛ/СНІДу.
Метою проведення МіО служби ДКТ є оцінка ефективності послуг у зниженні ризику зараження ВІЛ та зміни сексуальної поведінки, допомоги ВІЛ-інфікованим у сприйнятті свого ВІЛ-позитивного статусу та отриманні необхідних послуг.
Моніторинг означає регулярне відслідковування ключових елементів поточної діяльності служб ДКТ.
Оцінка передбачає проведення епізодичного вивчення змін, які можна пояснити втручанням з боку служб ДКТ, та характеризує якісні результати діяльності цієї служби.
МіО на рівні регіонов проводять обласні центри з профілактики та боротьби зі СНІДом (в Автономній Республіці Крим - республіканський центр профілактики та боротьби зі СНІДом), на рівні країни - Український центр профілактики та боротьби зі СНІДом МОЗ України. МіО послуг ДКТ може проводитись також проектами технічної допомоги. Узагальнені матеріали МіО розміщуються на сайті МОЗ України.
Методи моніторингу і оцінки розроблені на підставі рекомендацій ЮНЕЙДС (2000 р.) і передбачають сім компонентів розвитку та організації ДКТ:
1. Ступінь підготовки країни і регіонів до втілення ДКТ та готовності до його проведення;
2. Оцінка організації роботи пунктів ДКТ та послуг, що надаються;
3. Вимоги до консультантів;
4. Оцінка якості та змісту консультування;
5. Консультування з урахуванням особливостей контингентів: донори, вагітні,
СІН, ПКС, ув’язнені тощо;
6.Групове консультування/інформування;
7. Задоволеність пацієнтів.
У залежності від потреб та необхідності аналізу послуг ДКТ з вищевказаних семи компонентів потребують постійного МіО пункти 1- 6.
МіО останнього компонента може проводитись при соціологічних та наукових дослідженнях.
Формат методів оцінки наданий таким чином, щоб його можна було при необхідності ксерокопіювати.
| МЕТА | МЕТОД |
| Визначення ступеня підготовки країни та регіонів до втілення ДКТ та готовності до його проведення | Метод 1: оцінка ступеня підготовки країни та регіонів до втілення ДКТ |
| Визначення якості організації роботи пунктів ДКТ і послуг, що надаються. | Метод 2: оцінка пунктів проведення ДКТ; їх матеріально-технічного забезпечення та обсягу послуг |
| Визначення відповідності консультантів вимогам до них та їх задоволеності своєю роботою | Метод 3: оцінка відбору, навчання та підтримки консультантів |
| Визначення якості та змісту консультування: | Метод 4.оцінка якості та змісту консультування |
| Якість консультування | Метод 4.1: оцінка компетентності консультанта Метод 4.2:оцінка навичок консультування |
| Зміст консультування | Метод 4.3: оцінка передтестового консультування Метод 4.4: оцінка післятестового консультування |
| Особливості консультування цільових груп (вагітних, донорів, СІН, ПКС, ув’язнених тощо) | Метод 5: оцінка змісту консультування кожної цільової групи |
| Групове консультування | Метод 6: оцінка роботи у групі |
| Задоволеність пацієнтів | Метод 7: оцінка ступеня задоволеності пацієнтів |
Метод 1
Оцінка ступеня підготовки країни та регіонів до втілення ДКТ, готовності до його проведення
Респонденти - відповідальні за планування програм з ВІЛ/СНІДу