Об'єкти внутрішнього аудиту
Внутрішній аудит є одним із видів господарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефективності діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.
Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвом підприємства. За внутрішній аудит відповідає підприємство або один із його відділів, тобто це контрольний орган всередині фірми. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.
Мета внутрішнього аудиту - удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання, експертна оцінка дотримання економічної політики підприємства, включаючи облікову, оцінці функціонування внутрішньогосподарського контролю, який здійснюється всіма його структурними підрозділами.
Перевагою внутрішнього аудиту, на відміну від зовнішнього, є те, що він системний - складається з попереднього, поточного та наступного, є безперервним, суцільним, що має дуже важливе значення для успішного функціонування підприємства.
Внутрішні аудитори можуть проводити звичайні перевірки на відповідність (визначити, чи дотримано в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які прописані персоналу вищим керівництвом (адміністрацією), або займатися операційним аудитом (перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінювання продуктивності й ефективності).
Об'єкти внутрішнього аудиту визначаються за принципом значимості в процесі управління підприємством і відповідають таким групам:
• організаційні об'єкти;
• об’єкти тактичного значення;
• об'єкти стратегічного значення.
Основні об'єкти внутрішнього аудиту:
• стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку;
• фінансова звітність, її вірогідність;
• стан необоротних активів, запасів;
• забезпечення підприємства власними обіговими коштами;
• платоспроможність і фінансова стійкість;
• система управління підприємством;
• робота економічних і технічних служб підприємства;
• правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню, своєчасність і повнота сплати податків;
• планування, нормування і стимулювання;
• внутрішньогосподарський контроль;
• виробничо-господарська діяльність тощо.
Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповідну проблему. Щоб досягти намічених цілей, звіт не варто розтягувати і перевантажувати зайвими подробицями. Він має бути чітким, точним, зрозумілим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через багатогранність об'єктів перевірки, відмінності у здібностях аудиторів та інтересах керівників.
Функції внутрішнього аудиту. Планування роботи внутрішнього аудитора
Внутрішній аудит є складовою внутрішнього контролю і здійснюється за рішенням органів управління підприємством для контролю й аналізу господарської діяльності. Внутрішній аудит здійснюється або на основі рішення органів управління, або відповідно до порядку, встановленого законодавством.
Головна мета внутрішнього аудиту - визначити, чи має фінансова звітність підприємства суттєві перекручення.
Термін "Внутрішній аудитор" означає діяльність внутрішньої аудиторської служби (або служби внутрішніх ревізорів підприємства).
Структура внутрішнього аудиту підприємства включає три елементи:
• умови проведення аудиту;
• систему бухгалтерського обліку;
• процедури аудиту.
Кожний елемент розуміють як наявність правил, процедур, методики і документації, розроблених для захисту своїх коштів, отримання надійної інформації з фінансів, підвищення ефективності роботи і дотримання відповідних вимог.
Основні функції служби внутрішнього аудиту, як правило, складаються з процедур дослідження окремих операцій підприємства, оцінювання і контролю відповідності цих операцій, відображених у бухгалтерському обліку, а також контролю за функціями внутрішньої системи контролю підприємства.
Можливість і мета діяльності служби внутрішнього аудиту мають широкий спектр та напрями і залежать від розміру та структури підприємства, а також потреб керівництва.
До завдань служби внутрішнього аудиту, зокрема, відносяться:
• надання рекомендацій з удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;
проведення експертизи фінансової та оперативної інформації;
огляд коштів, які використовуються для ідентифікації, виміру, класифікації та інформування;
підготовка огляду ефективності діяльності підприємства, в тому числі нефінансових засобів керівництва;
• здійснення контролю за дотриманням українського законодавства і виконанням усіма підрозділами підприємства його внутрішньої політики щодо здійснення діяльності.
Основні контрольні функції внутрішнього аудиту:
• контроль за правильністю оформлення, приймання і відпуску матеріальних цінностей, оприбуткування, видачі й перерахування грошових коштів, створення і витрачання власного капіталу;
• контроль за дотриманням правил штатно-фінансової дисципліни, правильним створенням і розподілом прибутків.
Перелік контрольних функцій внутрішнього аудиту слід оформити відповідним наказом керівника підприємства або іншим внутрішнім регламентом.
У ньому необхідно передбачити своєчасне і кваліфіковане проведення перевірок з метою прогнозування господарських ситуацій, які призводять до порушення нормативних актів, що дасть можливість своєчасно вжити заходи для запобігання (профілактики) правопорушенням.
За допомогою поточного контролю слід здійснити вибіркові перевірки правильності господарських операцій разом із спільними перевірками каси, банківських операцій, розрахунків з підзвітними особами, списання матеріалів на витрати, забезпечення фінансових результатів, реагування на виявлені порушення.
Внутрішній аудит проводять особи, які мають відповідний рівень професійної освіти, досвіду і компетенції, а робота помічників належним чином контролюється, аналізується і документально оформлюється.
Критерії оцінювання діяльності служби внутрішнього аудиту:
• організаційний статус (підпорядкованість виключно вищому рівню керівництва підприємства);
• функції (ступінь виконання керівництвом підприємства ре комендацій фахівців внутрішнього аудиту);
• компетентність (ступінь обґрунтованості політики прийняття на роботу співробітників служби
• внутрішнього аудиту, подальшого безперервного професійного навчання);
• професіоналізм (ступінь дотримання порядку планування, документування результатів роботи; регламентів діяльності: Положення про службу внутрішнього аудиту, посадових інструкцій).
Довіра до діяльності служби внутрішнього аудиту забезпечується наступними параметрами:
• професіоналізмом внутрішніх аудиторів;
• достатність і переконливість доказів, отриманих внутрішніми аудиторами;
• адекватністю висновків внутрішніх аудиторів, реальністю їх звітів у відображенні фактично виконаних робіт;
• повнотою розкриття інформації за незвичайними операціями і правильністю підходу до прийняття рішень за ними.
Кожна аудиторська перевірка підлягає документуванню і повинна:
• визначити мету, завдання та обсяги аудиту;
• отримати повну інформацію про підрозділ, що підлягає аудиторській перевірці.
Перевірка повноти інформації передбачає:
• визначення завдань, цілей та планів підрозділу, що перевіряється;
• отримання інформації про організаційну структуру та її зміни, про посадові інструкції, положення про підрозділи;
• наявність робочої документації попередньої аудиторської перевірки;
• користування матеріалами попередньої аудиторської перевірки, включаючи матеріали зовнішнього аудиту.
Планування аудиторської перевірки передбачає визначення коштів на її проведення.
Під час їх розрахунку враховують:
• кількість працівників служби внутрішнього аудиту, ступінь їх досвіду згідно з характером і складністю завдання;
• знання та стан дисципліни працівників служби внутрішнього аудиту, а також тимчасові обмеження та наявність у розпорядженні підприємства власних коштів;
• необхідність підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів;
• можливість використання досвіду зовнішніх аудиторів.
У процесі планування проводяться ділові зустрічі з керівниками структурних підрозділів підприємства, які відповідають за здійснення господарських операцій.
Досягнуті під час зустрічей результати аналізуються, розповсюджуються серед осіб, які мають відношення до проведення аудиту, та фіксуються в робочій документації аудиторської перевірки.
План проведення аудиторської перевірки затверджується керівником служби внутрішнього аудиту до початку її проведення.
У разі внесення змін до плану проведення аудиторської перевірки їх затверджують заздалегідь.