Елементи геодезичних обчислень
Кафедра військової підготовки
Затверджую
Начальник кафедри
полковник М.М. Ляпа
“01” листопада 2007 р.
Прим. №__
Тільки для викладачів
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для проведення лекційного заняття за
курсом“Військова топографія”
ТЕМА 5: «Основні елементи вимірювань та обчислень при виконанні геодезичних робіт»
Заняття 1. «Основні елементи геодезичних обчислень»
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри
"15" жовтня 2007 р. Протокол № 4.
м. Суми – 2007 р.
ТЕМА 5: «Основні елементи вимірювань та обчислень при виконанні геодезичних робіт»
Заняття 1. «Основні елементи геодезичних обчислень»
Навчальна та виховна мета:– усвідомити кожному студенту: важливість вміння ретельно виконувати елементи геодезичних обчислень; вивчити: сутність і порядок рішення прямої та зворотної геодезичних задач, трикутника, зближення меридіанів; визначення перевищення однієї точки місцевості над другою;
– виховувати почуття відповідальності за вивчення воєнної спеціальності.
Навчальна група: взвод студентів.
ЧАС: 2 години (120 хв.).
МІСЦЕ: навчальний клас.
МЕТОД: лекція.
Навчально-матеріальне забезпечення:
Ø Навчальні карти андрополь У-42-73-В
Ø Макети АЛЛ, НІХ, СТМ;
Ø п’ятизначні таблиці логарифмів і натуральних значень тригонометричних функцій – 1 шт.;
Ø ЕКОМ – 1 шт.;
Ø проектор слайдів – 1 шт.;
Ø ПЕОМ з мультімедійною системою.
Література:
Ø Учебник «Топогеодезическая подготовка ракетних войск и артиллерии». – М.: Воениздат, 1982. С.140-162.
Ø Учебник «Руководство по боевой работе топогеодезических подразделений ракетних войск и артиллерии». – М., Воениздат. С.24-37.
Ø Військова топографія і топогеодезична підготовка. Кривошеєв А.М., Приходько А.І. Посібник. – Суми, 2008. – 674 с.
С.246-276.
Навчальні питання та приблизний розрахунок часу:
| №№ пп | Питання для відпрацювання | Час (хв.) |
| І. | Вступна частина. | |
| ІІ. | Основна частина: 1. Елементи геодезичних обчислень. 2.Перехід від дирекційного куту одного напрямку до дирекційного куту другого напрямку. Визначення величини горизонтального куту. 3.Суть прямої та оберненої геодезичної задач. 4.Суть обчислення трикутника та зближення меридіанів. 5.Визначення перевищень. | |
| ІІІ. | Заключна частина. |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ.
Лекційне заняття з даної теми проводить науково-педагогічний працівник кафедри з підрозділами студентів. Заняття проводяться в навчальному класі.
В години самопідготовки на передодні заняття або раніше студенти повинні ознайомитися з матеріалами заняття.
Заняття починається з шикування особового складу біля навчального класу, де керівник проводить огляд та перевірку наявності особового складу студентів, які прибули на заняття, та оголошує порядок відпрацювання питань, час відпрацювання кожного питання.
В заключній частині заняття підведення підсумків проводиться у навчальному класі.
Вступна частина - 5 хв.
При перевірці студентів до заняття звернути увагу на наявність і зовнішній вигляд студентів, наявність матеріального забезпечення.
Основна частина – 110 хв.
Перше навчальне питання – 15 хв.
Елементи геодезичних обчислень
В ході топогеодезичної прив’язки позицій, пунктів і постів виконується значний обсяг обчислювальних робіт.
В ході обчислювань, незважаючи на різновиди способів топогеодезичних робіт, найчастіше приходиться вирішувати типові задачі за основними формулами геодезії. Розрахунки, що проводяться за основними формулами геодезії, називаються основними елементами геодезичних обчислень (розрахунків). При проведенні геодезичних обчислень використовують:
Ø п’ятизначні таблиці логарифмів і натуральних значень тригонометричних функцій;
Ø артилерійську логарифмічну лінійку (рис.1);
Ø счислитель СТМ (рис.2);
Ø електроно-клавишні обчислювальні машинки (ЕКОМ);
Ø номограму інструментального ходу (НІХ) (рис.3).
Топогеодезична прив’язка пов’язана з громіздкими та складними обчисленнями, які складаються з окремих елементів. Окремі елементи складних та громіздких обчислень в практиці топогеодезичних робіт називають основними елементами геодезичних обчислень.
Основними елементами геодезичних обчислень є:
Ø перехід від дирекційного кута одного напрямку до дирекційного кута другого напрямку, що визначається з цієї ж точки;
Ø визначення величини горизонтального кута по дирекційним кутам напрямків, що утворюють цей кут;
Ø рішення прямої та оберненої геодезичної задачі на площині;
Ø вирішення трикутника;
Ø визначення величини зближення меридіанів;
Ø перехід від істиного або магнітного азимуту до дирекційного куту;
Ø визначення висот точок (перевищень).
Рисунок 1 - Артилерійська логарифмічна лінійка
Рисунок 2 - Обчислювач СТМ
Рисунок 3 - Номограма інструментального ходу (НІХ)
У розрахункових бланках всі цифри пишуться обчислювальним шрифтом, який показано на рис.4.
Рисунок 4 - Зразок написання цифр при розрахунках
Друге навчальне питання - 15 хв.