Послідовність дій під час виконання процедур. Підготовка хворого до бронхоскопії під місцевою анестезією
Підготовка хворого до бронхоскопії під місцевою анестезією
1. Напередодні лікар або досвідчена медична сестра проводить бесіду з хворим.
2. У разі вираженого неспокою хворого йому призначають напередодні на ніч транквілізатори (еленіум, седуксен) у комбінації зі снодійним (люміналом).
3. Уранці хворий випорожнює кишечник, безпосередньо перед бронхоскопією — сечовий міхур.
4. За 30 хв до початку дослідження підшкірно вводять 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату.
Хворим на бронхіальну астму, хронічний обструктивний бронхіт за призначенням лікаря за 30—40 хв до бронхоскопії внутрішньом'язово вводять 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату, 1 мл 0,5% розчину седуксену, 1 мл 1% розчину димедролу. За 15—20 хв внутрішньовенно вводять 10 мл 2,4% розчину еуфіліну і безпосередньо перед початком анестезії дають вдихнути аерозоль сальбутамолу з індивідуального дозатора.
5. Хворого перед бронхоскопією слід попередити, що в процесі дослідження не слід втягувати голову, вигинати груди вперед, тому що це заважає введенню бронхоскопа. Хворий сидить у кріслі навпроти лікаря, нахиливши тулуб дещо вперед. Руки опускає між ногами (при цьому розслаблює м'язи шиї та плечового поясу, що сприяє введенню бронхоскопа).
Здійснення місцевої анестезії для бронхофіброскопії. Допомога лікареві
1. Перед процедурою розкладіть на спеціальному стерильному столику інструменти, медикаменти, перев'язувальний стерильний матеріал.
2. Перевірте роботу освітлювачів, електровідсмоктувача.
3. Лікар змазує слизову оболонку нижнього носового ходу (при трансназальному доступі) або розпилює в порожнині носової частини глотки (при трансоральному доступі) 0,1% розчин нафтизину або 0,5% розчин галазоліну, або 3% розчин ефедрину. При цьому розширюється носовий хід, що важливо для вільного проведення через нього тубуса бронхофіброскопа, а також зменшується всмоктування анестетика.
4. Для анестезії верхніх дихальних шляхів і голосових складок використовуйте 1% розчин дикаїну, 2—4% розчин лідокаїну, 5% розчин тримекаїну.
5. Для анестезії слизової оболонки трахеї та бронхів лікар використовує 10% розчин новокаїну.
Протягом усього періоду анестезії медична сестра-асистент уводить розчин анестетика в невисоких дозах у катетер або в біопсійний канал фіброскопа, уголос називаючи об'єм уведеного розчину в мілілітрах, оскільки максимальна доза анестетиків не повинна перевищувати 10—15 мл.
Перед уведенням того чи іншого анестетика треба впевнитися, що у хворого відсутня індивідуальна підвищена чутливість до цих препаратів, для чого слід уважно зібрати алергологічний анамнез, а також заздалегідь провести пробу на чутливість (увести підшкірно 1—2 мл анестетика, який передбачають застосовувати).
Здійснення ендобронхіальної біопсії
1. Перед уведенням кусачок у дихальні шляхи медична сестра повинна перевірити їх робочий стан.
2. За командою лікаря розкрийте бранші інструмента, а потім м'яко закрийте їх.
3. Видаляючи інструмент з каналу бронхоскопа, спостерігайте за тим, щоб кінець інструмента не зачепив обличчя лікаря.
4. Потім тонкою голкою обережно вийміть частинку взятої тканини з браншів і перенесіть її на предметне скельце.
5. Біопсійний матеріал помістіть у склянку з 10% розчином формаліну. При цьому тканина новоутворення опускається на дно склянки, а слизова оболонка плаває на поверхні розчину.
6. Після біопсії будьте готові застосувати кровоспинні засоби, для чого на столі мають бути готові ватні тупфери, смужки гемостатичної марлі, 5% розчин амінокапронової кислоти.
7. Хворого після бронхоскопії транспортуйте у відділення на кріслі-каталці.
8. Після бронхоскопії хворому призначають ліжковий режим.
9. Після біопсії хворий протягом доби повинен вживати лише холодну їжу.