ВЗЯТТЯ ПРОМИВНИХ ВОД ШЛУНКА ДЛЯ ЛАБОРАТОРНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
ОСНАЩЕННЯ:
1. Товстий шлунковий зонд довжиною 100-120 см, зовнішнім діаметром 10-15 мм, на сліпому кінці якого є два бокових отвори. Зонд за допомогою скляного перехідника з'єднуються з гумовою трубкою довжиною близько 70 см.
2. Скляна лійка об'ємом 1-1,5 л.
3. Глечик.
4. Таз для промивних вод.
5. Відро (10-12 л) з чистою водою або 2% розчином натрію гідрокарбонату.
6. Язикотримач.
7. Роторозширювач.
8. Клейончасті фартухи.
9. Гумові рукавиці.
ПІДГОТОВКА ХВОРОГО:
Хворий сідає на стілець, обпершись на його спинку і розвівши коліна. На хворого надягають фартух, зафіксувавши в такому положенні, щоб він не заважав проводити процедуру. Між ногами хворого ставлять таз для промивних вод. Якщо є зубні протези, їх виймають. Надягнувши фартух і рукавички, лікар і медична сестра стають праворуч від хворого, поруч ставлять відро з чистою водою. Вимірявши відстань, на яку необхідно ввести зонд (від пупка хворого до різців), просять відкрити рот або роблять це, користуючись роторозширювачем. Кінець зволоженого кип'яченою водою зонда кладуть на корінь язика, просять хворого зробити кілька ковтальних рухів і в цей час швидко просовують зонд по стравоходу. При позитивах на блювання просування зонда припиняють, а хворому пропонують зробити кілька ковтальних рухів і глибоко подихати через ніс. При попаданні зонда у дихальні шляхи хворий починає кашляти, синіти і втрачати голос. У такому випадку зонд негайно виймають і через кілька хвилин процедуру повторюють.
Ввівши зонд до потрібної мітки до вільного його кінця приєднують скляний перехідник, гумову трубку, і закріплюють скляну лійку. Тримаючи лійку на рівні колін хворого в похиленому положенні, щоб не ввести повітря в шлунок, наливають у неї близько 1 л води. Повільно піднімають лійку вище від голови хворого - вода при цьому поступає в шлунок. При наближенні рівня води до вічка лійки її опускають вниз у вихідне положення і тримають на цьому рівні до того часу, поки вода з шлунка з домішками слизу і їжі не заповнить її. Вміст лійки виливають у таз. Процедуру повторюють до того часу, поки промивні води не будуть абсолютно чистими. Під час процедури потрібно стежити, щоб уся вода з лійки не перейшла в шлунок, оскільки це може порушити зворотне надходження води з шлунка в лійку. При появі прожилок крові в промивних водах процедуру припиняють. Після закінчення промивання лійку від'єднують, а зонд виймають із шлунка.
НАПРАВЛЕННЯ АНАЛІЗУ У ЛАБОРАТОРІЮ:
При потребі, за вказівкою лікаря, промивні води збирають у суху скляну або емальовану посудину з щільною кришкою, наклеюють етикетку (направлення), зазначивши прізвище, ім’я по батькові хворого, дата збирання матеріалу, назва дослідження і відправляють у лабораторію.
Ф. № 058/У
БЕЗЗОНДОВИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ СЕКРЕТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ШЛУНКА ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДИКИ «АЦИДОТЕСТ»
1. Напередодні і в день дослідження хворий не повинен приймати ліки і продукти, які змінюють колір сечі.
2. Дослідження проведіть натще.
3. Запропонуйте хворому звільнити сечовий міхур.
4. Хворий приймає 2 таблетки кофеїну (білі таблетки - ентеральний подразник).
5. Через 1 годину звільняє сечовий міхур (на флаконі укажіть «Контрольна порція»).
6. Хворий приймає 3 жовтих драже і запиває їх невеликою кількістю води.
7. Через 1-1,5 год. звільняє сечовий міхур (на флаконі укажіть «Сеча для дослідження»).
8. Контрольну сечу і сечу для дослідження доставте в лабораторію.
ДЕСМОЇДНА ПРОБА САЛІ
базується на здатності шлункового соку перетравлювати кетгут.
1. Хворому натще пропонують проковтнути мішечок з метиленовим синім, зав'язаний кетгутом.
2. Після цього збирають сечу через 3, 5, 20 годин.
Примітка:
Інтенсивне забарвлення всіх трьох порцій свідчить про підвищену кислотність; другої і третьої - про нормальний рівень кислотності, забарвлення лише третьої порції сечі вказує на ахлоргідрію.
ХРОМАТОДІАГНОСТИЧНЕ ДУОДЕНАЛЬНЕ ЗОНДУВАННЯ
використовують для вірогідного розпізнання міхурової жовчі.
1. За 12 годин до дослідження (звечора 0 22-й годині, але не раніше ніж через 2 години після приймання їжі) хворому дають 5 ОД метиленового синього в желатиновій капсулі.
2. Вранці при зондуванні міхурова жовч буде забарвлена у синій колір, бо метиленовий синій, проникаючи через кров'яне русло в печінкову жовч, знебарвлюється, а при надходженні у жовчний міхур відновлює синій колір і забарвлює міхурову жовч.