Білорусь на початку ХХІ ст.
План.
1. Політичний розвиток. Вибори Президента РБ.
2. Соціально-економічний розвиток Республіки Білорусь на початку ХХІ ст.
3. Зовнішня політика Республіки Білорусь на початку ХХІ ст.
Література:
Новик Е. К. История Беларуси. С древнейших времен до 2010 г.: учебное пособие / Е. К. Новик, Л. И. Качалов, Н. Е. Новик; под ред. Е. К. Новика. – Минск: Выш. шк., 2011. – 526 с.
История Беларуси (XX – начало XXI вв.): Учебное пособие / Под ред. П.И. Зелинского, В.Н. Пинчука. – Минск.: Изд-во МИТСО, 2004. – 65 с.
Орлова Т.В. Історія нових незалежних держав: Postsovietiсum: навч. посіб. / Т.В. Орлова. – К.: Знання, 2010. – 487 с.
Степаненко Д. М. Инновационная деятельность в Республике Беларусь // ЭКО. – 2006. – № 12. – С. 67 – 73.
Доклад по СНГ. Белоруссия // Режим доступа: http: // www.5ballov.ru
Сайт Президента Республики Беларусь // Режим доступа: http: // www.president.gov.by.
Лукашенко Олександр // Режим доступу: http: // uk.wikipedia.org/wiki..
Медведев Р. Александр Лукашенко. Контуры белорусской модели. – М.: ВВРG, 2010. – 320 с.
Федута А. Лукашенко. Политическая биография. – М.: Референдум, 2005. – 703 с.
Шевцов Ю. Объединённая нация. Феномен Беларуси. – М., 2005.
Вдовенко С. М., Максак Г. А. Состояние и перспективы развития двусторонних украинско-белорусских отношений. Ч. І–ІІ // Режим доступу: http: // eperts.in.ua/basa/analitic/index.php.
Реферати:
Постать та діяльність президента О. Г. Лукашенка у сучасній Білорусі.
Сучасні білорусько-українські відносини: стан, проблеми та перспективи.
Творчі завдання:
1. Охарактеризуйте постать О. Лукашенка як президента сучасної Бєларусі.
2. Успіхи та недоліки у соціально-економічному розвитку Білорусі на сучасному етапі.
3. Чому Білорусь зазнала міжнародної ізоляції на початку ХХІ ст.?
4. Як ви думаєте, чи можливе пом'якшення режиму авторитаризму в Білорусі? Думку обґрунтуйте.
5. Чи реальне державне об'єднання Білорусі та Росії?
6. У чому полягають суперечності між Білоруссю та Росією у питанні постачання енергоносіїв?
Основні поняття:Білорусь;соціально-економічні реформи; політичні реформи; промисловість; сільське господарство; торгівля; життєвий рівень населення; політичні партії; геополітичне становище країни; внутрішня і зовнішня політика; економічне, політичне, культурне співробітництво.
Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми:
Розглядаючи перше питання, необхідно виділити особливості політичного розвитку цієї країни на початку ХХІ ст., з’ясувати наявність демократичних та авторитарних рис державно-політичного режиму, доцільність існування сильної президентської влади. Окрему увагу важливо приділити розвитку політичних партій у Білорусі, діяльність та вимоги опозиції, обмеження політичних прав і свобод. 2001, 2006, 2010 рр. – вибори Президента Білорусії, перемога О. Лукашенка; Рада Європи, інші міжнародні організації не визнали результатів виборів у Білорусі 2001 р. У 2004 р. було проведено референдум, за результатами якого було знято обмеження у Конституції РБ на строки президентства. За офіційними даними, явка виборців у 2010 р. склала 90.65 %; перемогу вчетверте поспіль здобув Олександр Лукашенко, набравши майже 80% голосів. Жоден із інших кандидатів не здобув більше 3% голосів. Такі результати, а також силовий розгін демонстрації протесту 19 грудня та подальше затримання більшості кандидатів викликали широкий резонанс у світі, частина країн відмовилася визнавати вибори легітимними. Студентам важливо проаналізувати причини постійної підтримки цього політика, довіри до нього з боку більшості виборців країни. Т. В. Орлова, зокрема, зазначає, що в умовах соціальних катаклізмів, що зненацька захопили країну, люди розчарувалися і в партіях, і в елітах. Тому образ народного заступника припав їм до душі. Білорусь продовжує розвиватися своїм шляхом; основні завдання розвитку: забезпечення та розвиток в країні соціальноорієнтованої ринкової економіки; поступовий перехід до постіндустріального суспільства на основі нових технологічних укладів і формування всебічного розвитку особистості; створення ефективної правової держави, яка повинна забезпечувати і сприяти досягненню цієї мети; досягнення достойного рівня життя суспільства.
У другому питанні важливо зазначити, що у 2001–2005 рр. державна політика розвитку економіки Республіки Білорусь базувалася на інноваційному шляху як стратегічному напрямі економічного зростання, досягненні світового рівня конкурентоспроможності; середньорічний приріст ВВП перевищив 9,2% (на 2005 р.). Це один з найвищих показників у країнах ЄС і СНД. У 2005 р. багато показників економіки Білорусії значно перевищили рівень докризового 1990 р.,%: обсяг ВВП на 27, випуск промислової продукції — 53, виробництво споживчих товарів — 6, роздрібний товарообіг у 2,2 рази. Значно покращилися й якісні параметри функціонування економіки: рентабельність реалізованої продукції (робіт, послуг) підвищилася до 13,5% у 2005 р., частка збиткових організацій знизилася відповідно з 33,4 до 3,5%; приріст індексу споживчих цін у 2005 р. склав 8%, темп інфляції був нижчим, ніж у Росії та Україні; середньомісячна заробітна плата працівників досягла у 2005 р. рівня 261,3 дол. США (за планами, до 2010 р. її середній розмір має бути 500 дол. США). З метою зміцнення економічної та енергетичної незалежності Білорусії президент доручив у 2007 р. встановити жорсткий контроль за раціональним використанням паливно-енергетичних ресурсів; забезпечити у 2007–2010 роках повне та надійне постачання енергоресурсів для економіки та населення за економічно обґрунтованими цінами тощо. Необхідно приділити увагу і тому, як Білорусь долала наслідки світової економічної кризи 2009–2010 рр. Основні галузі виробництва продовжують бути монополізованими. В аграрному секторі розпорядження землею обмежено, . існує колгоспна система. Приватні підприємці існують, проте встановлюються фіксовані ціни, здійснюється пряме втручання у діяльність недержавних фірм. Загалом приватний бізнес у Білорусі є обмежено можливим, причому лише за умови покровительства з боку чиновників. Останніми роками відбувається процес придушення дрібного бізнесу.
У третьому питанні необхідно зазначити, що зовнішня політика РБ базується на семи принципах, закріплених у відповідному законі від 14. 11. 2005 р. Білорусь продовжує розвивати політичні відносини з Росією. На думку окремих дослідників, О. Лукашенко є інструментом залучення Білорусі до Росії, але він також перешкоджає геополітичному домінуванню Росії в Білорусі, оскільки ніколи не піде на втрату своєї влади. В. Путіну здалося, що Росія витрачає багато коштів на підтримку Білорусі. У 2006 р. Росія висунула вимогу переглянути ціни на газ для Білорусі: спочатку підняти їх удвічі, а потім до 2010 р. довести до світового рівня; також хоче одержувати свою частку від білоруського реекспорту своєї сирої нафти. Є проблеми із подальшим розвитком Союзної держави, незважаючи на певні кроки у цьому напрямі.
Білорусь опинилася у міжнародній ізоляції, для неї властива інформаційна, світоглядна й інвестиційна замкнутість і закритість. Причинами цього дослідники називають: 1) білоруська еліта не змогла адаптуватися до нових історичних і геополітичних умов; 2) конфлікт із Заходом, заперечення західних цінностей, неприйняття європейських стандартів демократії. Відносини Білорусі з ЄС і США можна характеризувати як холодні й напружені. У 2007 р. О. Лукашенко намагався робити кроки щодо поліпшення їх, однак цьому заважає недотримання демократичних принципів, авторитарний режим білоруського президента, переслідування опозиції в країні. Складними були відносини на початку ХХІ ст. із країнами Прибалтики, Польщею, у зв’язку з підтримкою останніми білоруських опозиційних сил, неприйняттям авторитарного режиму О. Лукашенка, переслідуванням політичних прав та свобод у Білорусі.
З іншого боку, Білорусь є членом Євразійської Економічної Співдружності, в яку входять також Росія, Казахстан, Таджикистан і Киргизстан; активно співробітничає з країнами мусульманського світу, Латинської Америки.
На початок 2009 року між Україною і Республікою Білорусь укладено понад 174 двосторонні договірно-правові документи. На думку українських дослідників, незважаючи на схожість шляхів розвитку, політичні режими держав мали також і відмінності: наявність двох конкуруючих систем політичних інститутів і цінностей (демократичної та авторитарної) – в Україні; переважання авторитарних ознак за наявності значної кількості демократичних елементів – у Білорусі. З початку 2005 року у відносинах намітилися напруженість (неоднозначна оцінка політичних подій в Україні, побоювання можливого експорту до Білорусі помаранчевої революції). Причиною зривів офіційних президентських візитів у 2005–2008 роках була, як вважають дослідники, жорстка позиція керівництва Білорусі з питання ув'язки ратифікації Договору про державний кордон від 1997 року із питанням про український борг підприємств початку 90-х років. Україна відмовлялася приймати боргові зобов'язання на рахунок держави, оскільки вважає його корпоративним боргом господарюючих суб'єктів і, як наслідок, відзначає неконструктивну позицію пакетного розгляду цих спірних моментів. Україну з офіційним візитом у листопаді 2009 року відвідав президент Республіки Білорусь О. Лукашенко. Загалом, у порівнянні із двосторонніми відносинами Білорусі з іншими країнами, відносини з Україною у 2005–2009 рр. можуть бути визначені, на думку експертів, як найбільш нейтральні.
Теми самостійної роботи у модулі 2: