Тема: Гендерні особливості управлінської діяльності
Мета:розглянути особливості зайнятості чоловіків та жінок професійною діяльністю, представленість їх у різних професіях; визначити гендерні аспекти діяльності організації, статус жінки в організації; проаналізувати проблеми гендерної асиметрії в менеджменті; визначити гендерні особливості в побудові іміджу керівника та охарактеризувати гендерні аспекти бізнесу.
I. Питання для самопідготовки:
1. Гендерна детермінація праці та професійної діяльності.
2. Статус жінки в організації: поняття „скляної стелі”.
3. Гендерні відмінності в управлінської діяльності.
4. Гендерний аспект побудови іміджу керівника.
5. Гендерні особливості підприємницької діяльності.
II. Завдання для самостійної роботи (виконуються письмово).
9.Законспектувати або дати анотації наступним роботам:
· Бендас Т.В. Гендерные исследования лидерства // Вопросы психологии, 2000. - №1. – С.87-95.
· Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: „Плай”, 2001. – С. 245-251.
· Турецкая Г.В. Страх успеха: психологическое исследование феномена // Психологический журнал, 1998. – Т.19. - №1. – С.37-46.
2. Перелічите типи жінок з різною соціальною орієнтацією.
3. Охарактеризуйте психологічний зміст поняття „скляна стеля”.
4. Відомий той факт, що жінки в цілому зайняті на жіночих” роботах, за які платять менш, ніж за традиційно „чоловічі” роботи. Існує гіпотеза про те, що більшість жінок зовсім не хочуть та не прагнуть улаштовуватися на традиційно „чоловічі” роботи. Як теорія „компенсуючих відмінностей” підтверджує побідну думку? Якими іншими причинами можна пояснити цей факт?
5. Визначити різницю в стилях управління лідерів-чоловіків та лідерів-жінок.
6.Проаналізуйте складові формування привабливого образу керівника-жінки та керівника-чоловіка.
7.Охарактеризуйте особливості мотиваційної сфери чоловіків та жінок-підприємців.
8.Напишіть міні-твір на тему: „Моя майбутня кар’єра”.
III. Контрольні питання:
1. Чим визначається зміст іміджу керівника?
2. В чому ви бачите труднощі формування іміджу керівника-жінки?
3. Як люди, на вашу думку, бажаючи виправдати нерівність чоловіків та жінок, використовують концепцію „таке життя”?
4. Чим обумовлено розходження в оплаті праці чоловіків та жінок?
5. Які особистісні якості жінки-керівника визначають успішність її управлінської діяльності?
6. Які гендерні особливості існують в професійному самовизначенні молоді? Відповідь обґрунтуйте емпіричними фактами.
7. Що таке мотив „страх успіху”? У кого він більш виражений – у чоловіків чи у жінок?
8. Поясність проблему гендерної сегрегації на ринку праці.
Список рекомендованої літератури:
1. Бабаева Л.В., Чирикова А.Е. Женщины в бизнесе // Социологические исследования, 1996. - №3. – С.89-102.
2. Бендас Т.В. Гендерные исследования лидерства // Вопросы психологии, 2000. - №1. – С.87-95.
3. Бендас Т.В. Гендерная психология: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2005. – С. 276-333.
4. Гаврилица О.А. Чувство вины у работающей женщины // Вопросы психологии, 1998. - №4. – С.65-70.
5. Гвоздева Е.С., Герчиков В.И. Штрихи к портрету женщин-менеджеров // Социологические исследования, 2000. - №11. – С.36-44.
6. Ильин Е.П. Дифференциальная психология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2003. – 544с.
7. Клецина И.С. Психология гендерных отношений: Теория и практика. – СПб.: Алетейя, 2004. – 408с.
8. Ложкин Г., Дорошенко Н. Конфликт: мужчины и женщины // Персонал, 1999. - №5. – С.57-67.
9. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 1997. – 688с.
10. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: „Плай”, 2001. - 695с.
11. Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С.Клециной. – СПб.: Питер, 2003. – 480с.
12. Синдром „професійного вигорання” та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти: Навч. посібник для студ. вищ. навч. зал. / За наук. ред. С.Д.Максименка, Л.М.Карамушки, Т.В.Зайчикової. – К.: Міленіум, 2006. – 368с.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ „ГЕНДЕРНА ПСИХОЛОГІЯ”
МЕТОЮ ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ з дисципліни «Гендерна психологія» є організація пізнавальної діяльності, спрямованої на розширення, удосконалювання і закріплення знань, отриманих у ході аудиторних занять.