Тема 4. Капітал і наймана праця
І заняття
1. Перетворення грошей у капітал:
а) простий товарний обіг;
б) обіг капіталу;
в) загальна формула капіталу та її протиріччя.
2. Робоча сила як товар:
а) умови перетворення робочої сили на товар;
б) споживна вартість товару робоча сила;
в) вартість товару робоча сила і фактори, які визначають її величину.
ІІ заняття
1. Процес створення і зростання вартості у процесі виробництва:
а) особливості праці при капіталізмі;
б) подвійний характер капіталістичного виробництва;
в) додаткова вартість.
2. Сутність капіталу. Постійний і змінний капітал:
а) капітал як історично визначений тип виробничих відносин;
б) постійний і змінний капітал.
ІІІ заняття
1. Норма і маса додаткової вартості.
2. Способи виробництва додаткової вартості:
а) абсолютна додаткова вартість;
б) відносна додаткова вартість;
в) надлишкова додаткова вартість та її роль у розвитку ринкового господарства.
3. Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом:
а) капіталістична проста кооперація;
б) мануфактура, шляхи її виникнення і форми;
в) капіталістична фабрика.
4. Формальне і реальне підпорядкування праці капіталу.
Головне завдання цієї теми полягає в тому, щоб з'ясувати, як розвиток товарного виробництва неминуче веде до виникнення капіталізму, цього вищого ступеня товарного виробництва, і як через внутрішні протиріччя товарного виробництва відбувається перетворення робочої сили на товар і перетворення грошей в капітал.
Розглядаючи перше питання, слід зупинитися на характеристиці відмінностей простого товарного обігу і обміну в умовах капіталізму. Необхідно розуміти, що гроші, як такі не є капіталом, та розібратись чим відрізняються гроші та гроші як капітал. Далі необхідно з'ясувати, в чому полягає протиріччя загальної формули капіталу і які умови вирішення цього протиріччя.
З'ясувавши, що основною умовою перетворення грошей в капітал є поява на ринку особливого товару – робочої сили, необхідно розглянути умови, при яких робоча сила ставати товаром. При цьому, слід звернути увагу на чітке розмежування категорій «робоча сила» як здатність до праці і «праця», як процес використання робочої сили, оскільки саме це розмежування дає ключ до розуміння походження додаткової вартості без порушень законів еквівалентного обміну. Далі, необхідно зупинитися на характеристиці вартості і споживної вартості товару робоча сила. Розглядаючи споживну вартість товару робоча сила, необхідно звернути увагу на те, що на відміну від інших товарів, споживна вартість яких зникає в процесі споживання, робоча сила в процесі праці не лише не зникає, але і створює нову вартість, більшу, ніж вартість робочої сили. Аналіз особливостей специфічного товару робоча сила безпосередньо підводить до розуміння походження додаткової вартості.
Основою для правильного розуміння суті процесу виробництва додаткової вартості, який розглядається у наступному питанні, являється вчення про подвійний характер праці, втіленої в товарі. Оскільки праця робітника носить подвійний характер, то це знаходить вираження в подвійному характері капіталістичного процесу виробництва. Своєю конкретною працею робітник створює споживну вартість і переносить вартість спожитих знарядь і предметів праці на створюваний товар, а своєю абстрактною працею робітник створює нову вартість, що включає еквівалент вартості робочої сили і додаткову вартість. Для кращого з'ясування суті виробництва додаткової вартості слід розглянути приклад, який приводиться у рекомендованих навчальних посібниках.
Далі, необхідно перейти до розгляду суті капіталу. При цьому слід мати на увазі, що капітал не є сукупністю речей, хоча і виступає в матеріально-речовій формі, яка змінюється в процесі його руху. Капітал – певне суспільне відношення з приводу виробництва додаткової вартості. Суть капіталу розкривається в його діленні на постійний і змінний капітал. Слід розуміти, що в основі цього поділу лежить різна функціональна роль цих частин капіталу в створенні додаткової вартості. Постійний капітал є частиною капіталу, яка перетворюється на засоби виробництва і у процесі виробництва не змінює величини своєї вартості. А змінний капітал витрачається на придбання робочої сили і у процесі виробництва створює вартість більшу, ніж вартість робочої сили, тобто додаткову вартість.
Більш конкретне уявлення про капітал як самовозрастною вартості дає кількісна характеристика додаткової вартості, яка знаходить своє вираження в її нормі та масі.
Для з'ясування способів збільшення додаткової вартості слід розглянути структуру робочого дня, визначити його фізичні і соціальні межі. Суть виробництва абсолютної додаткової вартості полягає в тому, що робочий день подовжується за межі необхідного робочого часу, величина якого об'єктивно обумовлена величиной вартості робочої сили. При незмінній величині робочого дня додаткова вартість може бути збільшена лише шляхом зменшення необхідного робочого часу. Такий спосіб виробництва додаткової вартості, що припускає підвищення продуктивності праці, називається відносною додатковою вартістю. Якщо продуктивність праці росте тільки на окремому підприємстві, то створюється надлишкова додаткова вартість, що є різницею між суспільною і індивідуальною вартістю товару.
При розгляді абсолютної і відносної додаткової вартості, слід пам'ятати, що виробництво абсолютної додаткової вартості є початковим пунктом виробництва відносної додаткової вартості. В той же час методи виробництва відносної додаткової вартості, по суті, посилюють методи виробництва абсолютної додаткової вартості. Відносна додаткова вартість абсолютна, тому що вона припускає абсолютне подовження робочого дня за межі необхідного робочого часу. У той же самий час, абсолютна додаткова вартість відносна, оскільки подовження робочого дня вже припускає, що розвиток продуктивності праці дозволяє обмежити необхідний робочий час тільки частиною робочого дня. Різниця між абсолютною і відносною додатковою вартістю виявляється, коли йдеться про підвищення норми додаткової вартості взагалі. При цій продуктивності праці норма додаткової вартості може бути збільшена тільки абсолютним подовженням робочого дня. При цих межах робочого дня ця норма може підвищитися тільки внаслідок збільшення додаткової праці за рахунок необхідного, тобто шляхом зміни продуктивності праці.
Зростання продуктивності праці, на якій грунтується виробництво відносної додаткової вартості, пов'язане з трьома стадіями розвитку капіталістичного виробництва: проста капіталістична кооперація, капіталістична мануфактура, капіталістичне велике машинне виробництво. Тому в наступному питанні теми необхідно пояснити, чому проста кооперація і історично і логічно є початковим пунктом розвитку капіталізму, охарактеризувати особливості кожної з цих стадій розвитку капіталізму, показати їх роль в підвищенні продуктивності праці, з'ясувати, яким чином в процесі розвитку капіталізму формальне підпорядкування праці капіталу остаточно перетворюється на реальне.
Література
1. Афанасьев В. Великое открытие Карла Маркса: Методологическая роль учения о двойственном характере труда. – М.: Мысль, 1980, гл.3, 4.
2. Глинчикова А.Г. Может ли быть товаром интеллектуал и продукт его труда? // Вопросы философии. – 1997. – №3.
3. Коротков Р. Стоимость рабочей силы (теория и оценка) // Экономист. – 2003. – № 6.
4. Курс политической экономии / Под ред.Н.А.Цаголова Т. І. – М.: Экономика, 1973.
5. Майбурд Е. О понятии «эксплуатация» у Карла Маркса // Мировая экономика и международные отношения. – 1994. – №1.
6. Маркс К. Капітал. Т. 1, гл.4, гл.5, §2; гл.10, 14. / Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. – Т. 23.
7. Общая экономическая теория (вопросы и ответы). – Учебное пособие. –Одесса: ОИНХ, 1992.
8. Покрытан А.К., Збарский М.И. Политическая экономия – Одесса: ОГЭУ, 2002.
9. Політична економія: Навч. Посібник / За ред. К.Т Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001.
10. Розенберг Д. И. Комментарии к «Капиталу» К. Маркса / Под ред. Цаголова Н.А. – М.: Экономика, 1983.
11. Теория капитала и экономического роста: Учеб. пособие / Под ред. С.С.Дзарасова – М.: Изд-во МГУ, 2004.
Поняття та категорії
Робоча сила. Споживна вартість товару робоча сила. Вартість товару робоча сила. Необхідна праця. Необхідний робочий час. Додаткова праця. Додатковий робочий час. Додаткова вартість. Капітал. Постійний капітал. Змінний капітал. Норма додаткової вартості. Маса додаткової вартості. Абсолютна додаткова вартість. Відносна додаткова вартість. Надлишкова додаткова вартість. Проста капіталістична кооперація. Капіталістична мануфактура. Фабрика. Науково-технічна революція. Формальнепідпорядкування праці капіталу. Реальнепідпорядкування праці капіталу. Основний економічний закон капіталізму.
Питання для самоконтролю
1. Які умови необхідні для перетворення грошей в капітал?
2. Як вирішується протиріччя загальної формули капіталу?
3. Де і як створюється додаткова вартість?
4. У чому полягає єдність і відмінність абсолютної та відносної додаткової вартості?
5. Яке значення має розрізнення постійного і змінного капіталу?
Реферати
1. Вартість робочої сили. Фактори, що впливають на зміну вартості робочої сили в сучасних умовах.
2. Робоча сила як товар у високотехнологічному виробництві.
3. Робочий день та його границі.
4. Сутність експлуатації в теорії К.Маркса.
5. Науково-технічний прогрес і надлишкова додаткова вартість.
6. Науково-технічний прогрес і відносна додаткова вартість.
7. Економічні границі застосування машин.
8. Науково-технічний прогрес. Його основні напрями.
Тема 5. Заробітна плата
1. Сутність заробітної плати.
2. Форми і системи заробітної плати:
а) погодинна заробітна плата;
б) відрядна заробітна плата як перетворена форма погодинної заробітної плати;
в) системи заробітної плати;
г) еволюція форм і систем заробітної плати.
3. Рівень заробітної плати і закономірності його змін:
а) номінальна і реальна заробітна плата;
б) фактори, які впливають на рівень реальної заробітної плати.
В межах цієї теми необхідно розглянути сутність заробітної плати, форми і системи заробітної плати, номінальну і реальну заробітну плату. Розуміння цих категорії є дуже важливим тому, що переважна більшість людей отримують заробітну плату.
Розглядаючи перше питання необхідно звернути увагу на те, що заробітна плата для капіталіста і найманого робітника уявляється як плата за працю. Таке уявлення виникло невипадково, воно підкріплюється наступними фактами. По-перше, робітник отримує заробітну плату після того, як він відпрацює певний час та витратить певну кількість праці. По-друге. обсяг заробітної плати залежить від якості, тривалості, інтенсивності праці. Перераховані факти зумовлюють переконаність, що саме праця є товаром який найманий робітник продає капіталісту. А заробітна плата – є платою за працю. Насправді, праця не є і не може бути товаром. Для доказу цього твердження необхідно розглянути наступні питання. По-перше, чи існує товар, праця в момент, коли здійснюється купівля-продаж цього товару? По-друге, як виміряти вартість товару праці? По-третє, навіть якщо капіталіст купує, а робітник продає працю тоді чи отримує капіталіст додаткову вартість? Якщо дати відповіді на ці питання, то стає зрозумілим, що праця не є товаром, а робітник продає капіталісту тільки здатність до праці, тобто робочу силу. Таким чином ми отримали двоїсту ситуацію. З одного боку є факти які засвідчують, що праця є товаром, з іншого вона не є товаром. Тобто, зовнішні уявлення про заробітну плату суперечать її сутнісним характеристикам. Далі необхідно проаналізувати заробітну плату, як перетворену форму, в якій зовнішній прояв не співпадає з сутністю.
Аналізуючи друге питання необхідно зосередити увагу на з’ясуванні сутності, особливостей та переваг двох основних форм заробітної плати: погодинної та відрядної заробітної плати. Розглядаючи це питання необхідно виявити шляхи, за допомогою яких капіталіст використовуючи ті або інші заходи, підвищує обсяг додаткової вартості. Необхідно з’ясувати, яким чином замасковується експлуатація найманих робітників? Окрім двох форм заробітної плати існують системи заробітної плати, які поєднують ознаки погодинної та відрядної заробітної плати. До них відносяться проста погодинна й погодинна преміальна, пряма відрядна, відрядно-прогресивна і відрядно-преміальна. Необхідним буде ознайомлення з системою Тейлора, Форда , а також з системою участі у прибутках. Необхідно розуміти, що побудова та провадження таких систем має на меті тільки одне – підвищення ступеня експлуатації найманих робітників для отримання більшої норми та маси додаткової вартості.
Вивчаючи третє питання необхідно розрізняти номінальну і реальну заробітну плату та фактори, які визначають їх динаміку. Будь-який найманий робітник отримує гроші за власну робочу силу, але гроші в даному випадку є тільки купівельним засобом. Робітника цікавить в першу чергу кількість товарів і послуг яку він може придбати на ці гроші, тобто реальна заробітна плата. Далі слід розглянути фактори, які впливають на рівень реальної заробітної плати. До них належать величина вартості товару робоча сила, рівень номінальної заробітної плати, ціни на товари та послуги, рівень податків, продуктивність та інтенсивність праці, ступінь згуртованості робітничого класу, національні особливості та ін. Слід розуміти, що зростання обсягу номінальної заробітної плати ще не свідчить про те, що робітники будуть отримувати більше товарів і послуг. Можлива ситуація, коли ціни зростають швидше ніж заробітна плата. Подумайте, як це позначиться на рівні життя найманих робітників?
Література
1. Афанасьев В. Великое открытие Карла Маркса: Методологическая роль учения о двойственном характере труда. – М.: Мысль, 1980, гл.3.
2. Зайцев Ю. Умови відновлення мотиваційної природи заробітної плати в перехідній економіці України // Економіка України. – 2002. – №8.
3. Коротков Р. Стоимость рабочей силы (теория и оценка) // Экономист. – 2003. – № 6.
4. Курс политической экономии / Под ред. Н.А.Цаголова Т.І. – М.: Экономика, 1973.
5. Маркс К. Капітал. Т. 1, гл. 17, 18. / Маркс К., Енгельс Ф. – Твори – Т. 23.
6. Общая экономическая теория (вопросы и ответы). – Учебное пособие. –Одесса: ОИНХ, 1992.
7. Покрытан А.К., Збарский М.И. Политическая экономия – Одесса: ОГЭУ, 2002.
8. Політична економія: Навч. посібник / За ред. К.Т Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001.
9. Розенберг Д. И. Комментарии к «Капиталу» К. Маркса / Под. ред. Цаголова Н.А. – М.: Экономика, 1983.
10. Цвылев Р. Труд и его оплата в высокотехнологичном производстве (К вопросу об интеллектуальной ренте) // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №12.
11. Яковлєв Р. Динамика производительности труда и заработной платы в постсоветской России: есть ли взаимосвязь? // Российский экономический журнал. – 2003. – №9-10.
Поняття та категорії
Заробітна плата. Ціна праці. Погодинна заробітна плата. Відрядна заробітна плата. Номінальна заробітна плата. Реальна заробітна плата. Системи заробітної плати. Рівень життя.
Питання для самоконтролю
1. Чим відрізняється робоча сила від труда?
2. Що таке перетворена економічна форма?
3. У чому полягає сутність заробітної плати?
4. Які форми зарплати вам відомі?
5. Які системи зарплати вам відомі?
Реферати
1. Сучасні системи заробітної плати.
2. Оплата праці у високотехнологічному виробництві.