Топографічна анатомія піднижньощелепного трикутника
Межі: зверху – нижній край нижньої щелепи, знизу – обидва черевця m. digastricus.
Шари: шкіра тонка, рухома, покрита волоссям і з’єднана з поверхневою фасцією шиї і m. platysma сполучнотканинними волокнами. У підшкірній клітковині проходять гілки n. transversus colli.
Потім розміщується перша фасція шиї, що утворить фасціальний футляр для m. platysma (мал. Б. 4).
Підшкірний м’яз шиї починається від fascia pectoralis et deltoidea на рівні другого ребра і прикріплюється до краю нижньої щелепи, іннервується r. colli n. facialis.
Друга фасція шиї утворює капсулу залози. Вона розділяється на два листки: поверхневий покриває залозу зовні і прикріплюється до нижнього краю нижньої щелепи. Глибокий вистилає її внутрішню поверхню і прикріплюється до linea mylohyoidea mandibulae. Таким чином, верхня частина залози прилягає до окістя нижньої щелепи, розміщуючись в fovea submandibularis.
Під поверхневим листком другої фасції шиї в жировій клітковині, що оточує залозу, розміщені: r. marginalis mandibulae n. facialis; v. facialis, що тут приймає v. submentalis; присередньо від вени розміщена a. facialis, яка проходить під заднім черевцем m. digastricus і m. stylohyoideus. Вона огинає залозу зверху і позаду, сильно закручується, робить вигин, прилягає до стінки глотки і може бути ушкоджена при видаленні піднебінних мигдаликів. Від артерії в підщелепному трикутнику відходять: a. submentalis, a. palatina ascendens до піднебіння і мигдаликів та rr. glandulares до залози; n. mylohyoideus, гілка n. alveolaris inferior від n. mandibularis, що іннервує переднє черевце m. digastricus і m. mylohyoideus (мал. Б. 5).
У жировій клітковині розміщені nodi lymphatici submandibula-res, що збирають лімфу від підборіддя, верхньої і нижньої губи, щік, носа, від зубів і ясен, твердого і м’якого піднебіння, від тіла язика, підщелепної і під’язикової слинних залоз. Часто запалюються, викликаючи утворення підщелепних флегмон. Провівши розтин на 2 см нижче і паралельно нижньому краю нижньої щелепи, можна уникнути пошкодження a. et v. facialis і крайової гілки лицьового нерва.
Піднижньощелепна слинна залоза, glandula submandibularis оточена капсулою, утвореною II фасцією шиї. З капсулою пов’язана не щільно і легко відокремлюється. Верхня частина залози прилягає до окістя нижньої щелепи, розміщуючись в fovea submandibularis. Знизу переднє і заднє черевця m. digastricus. Позаду прилягає привушна слинна залоза, від якої вона відокремлена щільною фасціальною перебіркою. Присередня частина залози лежить на m. mylohyoideus і m. hyoglossus. Залоза має відростки. Задній досягає місця прикріплення m. pterygoideus medialis, а передній разом з вивідною протокою залози проникає в щілину між m. mylohyoideus і m. hyoglossus і може бути провідником гною, зв’язуючи клітковину дна порожнини рота з ложем залози.
Залоза кровопостачається rr.glandulares з а.facialis і а. sublingualis з а. lingualis. Венозний відтік здійснюється по v. sublingualis у v. lingualis і в v. jugularis interna.
Іннервується секреторними волокнами chorda tympani, а також симпатичними нервами, що проходять до залози по ходу живильних її артерій з plexus caroticus externus і чуттєвими волокнами n. lingualis.
Відведення лімфи – у nodi lymphatici submandibularis. Судини, що відводять, впадають у глибокі шийні вузли.
Під глибоким листком другої фасції шиї розміщується передній відросток і вивідна протока залози, ductus submandibularis.
Вивідна протока, ductus submandibulare, чи Вартонова протока, разом з переднім відростком залози проникає в щілину між m. mylohyoideus і m. hyoglossus під слизову оболонку дна порожнини рота і відкривається на caruncula sublingualis. Нижче протоки в щілину проходить n. hypoglossus і v. lingualis, а вище протоки – n. lingualis (мал. Б. 6).
При оперативних втручаннях на підщелепній слинній залозі необхідно брати до уваги топографію трьох нервових стовбурів: язикового, під’язикового нервів і крайової гілки лицьового нерва. Язиковий і під’язиковий нерви проходять дугоподібно, при цьому увігнуті сторони дуги звернені догори.
У підщелепному трикутнику розміщується трикутник, описаний М.І.Пироговим як орієнтир для оголення і перев’язки a. lingualis. Трикутник Пирогова обмежований: зверху – n. hypoglossus і v. lingualis; знизу і позаду – сухожилком двочеревцевого м’яза; попереду – вільним заднім краєм m. mylohyoideus. Дно трикутника – m. hyoglossus, на зовнішній поверхні якого розміщений n. lingualis і пов’язаний з ним ganglion submandibulare, у якому перериваються секреторні парасимпатичні волокна барабанної струни.
Для оголення артерії волокна m. hyoglossus роз’єднують і під нею розміщена a. lingualis, що лежить на середньому констрикторі глотки (мал. Б. 7).