Взаємозв’язок категорій запасів і ресурсів з етапами і стадіями геологорозвідувальних робіт і розробки покладів
У Класифікації запасів і ресурсів ...1998 р. кожна категорія тісно пов'язана з відповідним етапом і стадією геологорозвідувального процесу або розробки покладів.
Основні риси такої ув'язки можна представити таким чином. Відповідно до Положення про етапи і стадії на регіональному етапі оцінюються тільки прогнозні ресурси нафти, газу і конденсату. При цьому на стадії прогнозування нафтогазоносності, об'єктами вивчення якої служать провінції, нафтогазоперспективні або нафтогазоносні області і райони, оцінювані прогнозні ресурси в більшості випадків відносять до категорії Д2.
На стадії оцінки зон нафтогазонакопичування об'єктами вивчення є нафтогазоносні зони і зони нафтогазонакопичування, для яких переважаюча частина оцінюваних ресурсів відноситься до категорії Д1.
Пошуковий етап характеризується локалізацією об'єктів, що вивчаються і їх послідовною деталізацією. До завершення підстадії виявлення об'єктів прогнозні ресурси оцінюються на перспективних пастках, виявлених в районах як зі встановленою, так і з можливою нафтогазоносністю. Ресурси категорії Д1 виділяються на виявлених пастках в межах нафтогазоперспективних зон нафтогазоносних районів. Ресурси категорії Д2 оцінюються в пастках, виявлених в межах нафтогазоперспективних районів, тобто районів з ще не встановленою нафтогазоносністю. Ресурси цієї категорії виділяються також в пастках, розташованих в межах нафтогазоносних районів в продуктивних комплексах, занурених нижче досягнутих бурінням глибин.
Підстадія підготовки об'єктів завершується підрахунком перспективних ресурсів категорії С3 в пастках, підготовлених до пошукового буріння і розташованих в тій же структурно-фаціальній зоні даного нафтогазоносного району, в якій є виявлені розвідані поклади, що розробляються. Ресурси підготовлених пасток поза такою зоною відповідно до Методичних вказівок відносять до категорії Д1 якщо пастки розташовані в межах нафтогазоперспективних зон нафтогазоносного району, і до категорії Д2, якщо вони розташовані в межах нафтогазоперспективних районів.
Всі перераховані вище категорії охоплюють ресурси передбачуваних покладів, не розкритих бурінням. Стадія пошуку родовищ (покладів) завершується після отримання першого промислового припливу нафти або газу з підготовленої пастки до буріння. Запаси знов виявленого покладу підраховуються в основному по категорії С2 і лише частково по категорії C1 (біля свердловини з промисловою припливом).
Розвідувальний етап починається стадією оцінки родовищ (покладів). У міру буріння кожної нової розвідувальної свердловини частка запасів категорій С2 на промислових покладах послідовно зменшується і відповідно зростає частка запасів категорії С1. Розвідувальний етап завершується стадією підготовки родовищ (покладів) до розробки. Рішення про введення родовища (покладу) в промислову розробку може бути ухвалене, коли частка видобувних запасів категорії C1 складає не менше ніж 80%, а запасів категорії С2 - не більше 20%.
Запаси категорії В підраховуються по покладу (або її частини), що вже розробляється, розбуреному відповідно до першого проектного документу на розробку. Із закінченням розбурювання покладу, що за часом співпадає із завершенням І-ої стадії розробки, досягнувши відповідного ступеня вивченості всі її запаси переводяться в категорію В.
Запаси категорії А підраховуються по покладу в цілому або його частини, до пробурених свердловин відповідно проекту розробки. Після завершення буріння в основному всіх свердловин по проекту розробки (період III стадії розробки) запаси покладу переводяться в категорію А.
Таким чином, на кожній вищій стадії геологорозвідувального процесу і розробки покладів підвищується детальність їх досліджень. Завдяки цьому уточнюються уявлення про геологічну будову об'єктів, які диференціюються на все дрібніші об'єкти, елементарні по відношенню до первинних. Ув'язка категорій ресурсів і запасів з певними етапами і стадіями геологорозвідувального процесу і розробки покладів створює передумови для застосування системного підходу до виділення об'єктів оцінки прогнозних ресурсів і об'єктів підрахунку перспективних ресурсів і запасів нафти і газу. Назвемо їх скорочено відповідно оціночними і підрахунковими об'єктами.
Суть системного підходу полягає в представленні оціночних і підрахункових об'єктів у вигляді ряду рівнів організації, що знаходяться відносно послідовного підпорядкування і відповідних певній стадії вивченості.